Основа цих книг — записки мандрівників Україною XVIII-XIX століть, що відкривають нам наш край, який він був 200-250 років тому. Це не мова сухих документів, а живі враження сучасників. Перша книга — подорожі остзейського німця барона фон Кампенгаузена в 1780-90-х роках. Його подорожі охопили Лівобережжя в межах колишньої Гетьманщини, далі продовжились на південь (Єлисаветград, Кривий Ріг, Катеринослав, Херсон) і закінчились в Бессарабії. Друга книга — подорожі в кінці 1830-х років Волинню, Поліссям та Литвою польського письменника Крашевського. Він певний час проживав на історичній Волині, був закоханий в цей край і хотів показати сучасникам, що минуле замків Волині та ліси Полісся нічим не гірші за те, що можна знайти в Шотландії В. Скотта чи Америці Ф. Купера. Їх нотатки є цінним свідченням не лише краси та багатства природи України та сусідів, але й соціально-політичних реалій того часу. Автори подорожували регіонами, які багаті на історичні події та культурну спадщину, зустрічались з місцевими жителями, досліджували їхній побут, звичаї, традиції.