Гадяцька унія 1658 року Гадяцька унія 1658 року — договір, за яким Гетьманщина мала ввійти в Річ Посполиту на рівних правах з іншими її частинами — Польщею та Великим князівством Литовським (сучасна Білорусь та Литва). У післяпереяславських умовах кінця 1650-х рр. Порозуміння в Гадячі між Гетьманщиною та річчю Посполитою рішуче підважувало здобутки Московії в 1654-56 рр. Навіть в своєму урізаному Сеймом вигляді, Гадяцька угода залишалась надійною перешкодою для московської експансії, що відкривало для Східної Європи інші обрії як на короткотермінову, так і на далеку перспективу. Пропонована збірка містить статті сучасних авторів, присвячені осмисленню різноманітних аспектів Гадяцької угоди 1658 року: - Гадяцька угода — текст польською та українською; - Гадяцька угода — текстологічний аналіз (Таїрова-Яковлєва); - Козацько-польські домовленості 16 — першої половини 17 ст. (Брехуненко); - Турецька альтернатива в зовнішній політиці Козацької держави (Колодзейчик); - Гадяцька угода 1658 року в структурі міжнародних взаємин Центрально-Східної Європи (Горобець); - Козацьке посольство на сейм 1659 року (Кулаковський); - Конфесійна проблема в Гадяцькій угоді (Кемпа); - Коронна шляхта і Гадяцька унія (Кролль); - Велике князівство Литовське і Гадяцька унія (Коссаржецький); - Від Гадяча до Андрусова: осмислення “отчизни” в українській політичній культурі (Когут); - Ідея відновлення “Гадяча 1658” у політичних концепціях П. Дорошенка (1660-70-і рр.) (Чухліб); - Гадяцький договір 1658 року у висвітлені українських літописців (Мицик); - Гадяч 1658: творення міфу (Плохій); - Гадяцька унія в польській історіографії (Бобятинський);

Люди корпорації: Львівський шевський цех у 17 - 18 ст. Автор: Капраль Мирон Миколайович Рік: 2012 Кількість сторінок: 552 Обкладинка тверда У монографії представлено комплексний історичний аналіз правового, соціального, релігійного, економічного життя львівських ремісників ранньомодерного часу. Дослідження складається з двох частин (Корпорація та Люди), у яких почергово вивчається організація львівських шевців із структурно-організаційного погляду (цехове право, релігійні та національні відносини, економічні взаємини) та робиться наголос на внутрішньоцехові процеси (демографія, кар'єрне зростання, соціальні обставини співіснування). Уміщено також три додатки: Письмові джерела; Біограми майстрів шевського цеху Львова за 1665- 1732 рр.; Навчання учнів у шевському цеху Львова у 1665-1732 рр. Для науковців, викладачів, студентів, усіх, хто цікавиться історичним минулим Львова.