Золотоноша. Історична топографія та фортифікація. Олександр Прядко (2021)

Книга присвячена історії міста Золотоноша та його найближчої околиці. На основі археологічних, писемних та картографічних джерел прослідковано систему заселення території з найдавніших часів до козацької доби. Рання історія містечка пов’язана з такими особами як Б. Корецький, А. Домантова, О. Герановський, С. Лащ-Тучапський, Я. Вишневецький, П. Халепський, М. Хоменко, М. Максимович. Будівництво фортець, як у ХІ-ХІІІ ст. так і в ХVІІ-ХVІІІ ст. на броді через р. Золотоношку мало стратегічне значення. Оскільки наявність осередку захисту на той час було основою для осілості та збільшення кількості населення нового поселення.

Дослідження буде цікавим історикам, археологам, краєзнавцям, музеєзнавцям та всім небайдужим до історії міста Золотоноша на Черкащині.

В досліджені зроблено спробу висвітлити основні віхи історії Золотоноші з давніх часів й до 20-их рр. XX ст. Давньоруське городище на околиці міста не стало основою для заснування нової осади, як це було поширено у більшості містечок Дніпровського Лівобережжя. У нашому мікрорегіоні осадники Кропивни, Піщаної, Вереміївки та власне Золотоноші не стали поновлювати фортифікаційні укріплення на місці давньоруських городищ. Вони вибирали розташований поруч більший та ширший мис (Золотоноша, Кропивна) чи лесовий останець (Піщане). Це було пов’язано в першу чергу зі зміною системи оборони, поширенням вогнепальної зброї, – виникла потреба у інших топографічних умовах для зведення валів та ровів нових фортець.

У кінці XVI – на початку XVII ст. місто Золотоноша разом з Піщаним та Домантовим входили до Домантівської приватницької волості. Саме ці три осади стали основою для освоєння Черкаського Лівобережжя. Лише на початку XVII ст. поруч з волостю були засновані нові королівські містечка, які увійшли до Переяславського та Черкаського старосте.

Важливим випробуванням для фортифікації Золотоноші став 1666 р., коли козаки-повстанці на чолі з Максимом Хоменком боронилися від московських ратників та лівобережних полків.

Оборонні бої тривали до жовтня. Нажаль місто та фортеця були спалені та зруйновані.

Фортеця відігравала значну роль в історії міста. Вона була осередком оборони, прихистком у час небезпеки для місцевого населення. В кінці XVIII ст. з відсуненням кордону фортифікації Золотоноші були вже в занедбаному стані й більше не відновлювалися.

В радянський час більшість релігійних споруд на території міста була закрита або знищена. Кричущим випадком є розташування військової частини на території кладовища. Як засвідчує детальна карта міста 1801 р. за 1,8 км на північний схід від сучасного бетонного мосту через р. Золотоношку поряд з шляхом на Переяслав розміщувалося велике міське кладовище та церква Святих жінок Мироносиць.

На сьогодні, на жаль основна частина земляних робіт як на території фортеці, так і поблизу неї проходить без нагляду археологів. Безцінні об’єкти XVII-XVШ ст. та знахідки знищуються під ковшем екскаватора.

Залишки земляних валів та ровів як безцінні пам’ятки історії та археології потребують уваги та захисту як держави, так і громади. Оскільки саме в таких пам’ятках малих міст та сіл й зберігається історія не лише Золотоніщини, а й усієї України.

Золотоноша. Історична топографія та фортифікація
Автор: Олександр Прядко
Рік:2021
Сторінок: 76
Обкладинка м’яка

Зміст
Вступне слово – 4
Передмова – 6
Хронологічний покажчик – 8
Природно-географічні умови – 11
Давньоруське городище поблизу міста Золотоноша – 13
Рання історія міста XVI – XVIII ст – 35
Фортеця Золотоноша у XVII – XVIII ст – 49
Благовіщенський (Зозулівський) жіночий монастир – 62
Джерела та література – 68
Покажчик назв населених пунктів і топонімів – 73
Іменний покажчик – 74