Записки НТШ кн. II, Т. XCIV (Антикварна книга 1910 року)
6000 грн.
Антикварне видання з історії, філології та етнографії. “Записки Наукового товариства імені Шевченка” – це науковий часопис, який видавався у Львові під редакцією Михайла Грушевського.
Зміст XCIV тому
– 1. Зміст тому – с. 3 – 4
– 2. Похоронне голосїнє і церковно-релїґійна поезія (Студія над розвитком мотивів народньої словесности), написав Іляріон Свєнцїцкий, IV – VI (докінченнє) – с. 5 – 39
– 3. Студії над українськими народнїми піснями, подає Іван Франко, XXVII – XXX – с. 40 – 57
– 4. Справа подїлу Галичини в рр. 1846 – 1850, написав Іван Кревецький, IV – VI – с. 58 – 83
– 5. Відносини Вартоломея Копітара до галицько-українського письменства, подав Михайло Тершаковець, I – V (кінець буде) – с. 84 – 106
– 6. Студії над галицько-українськими граматиками XIX в., написав Михайло Возняк, XII – XV (кінець буде) – с. 107 – 161
– 7. Miscellanea: а) Ще до портрета Мазепи, под. М. Грушевський; б) Два недруковані вірші Івана Головацького, под. М. Возняк; в) Антін Кобилянський, кілька згадок, под. Т. Ревакович – с. 162 – 173
– 8. Наукова хронїка: З історії й соціольоґії національної боротьби, нап. В. Панейко – с. 174 – 194
– 9. Біблїоґрафія: історія полїтична і культурна до поч. XVII в., історія культурна і полїтична XVII – XIX вв., суспільний устрій і право, лїтература, економіка (реєстр обговорених публїкацій див. с. 246) – с. 195 – 249
– 10. Оголошення – с. 250 – 252
Видання буде цікаве всім історикам, етнографам, філологам, релігієзнавцям, культурологам і любителям антикварних видань.
Назва: Записки НТШ кн. II, Т. XCIV
Автор: Михайло Сергі́йович Грушевський (1866 — 1934) — український історик, громадський і політичний діяч, голова Центральної Ради Української Народної Республіки, член Історичного товариства ім. Нестора-Літописця, член Чеської АН, почесний член Київського товариства старожитностей і мистецтв, академік ВУАН та АН СРСР, багаторічний голова НТШ у Львові, завідувач кафедри історії Львівського університету, автор понад 2000 наукових праць.
Іларіон Семенович Свєнціцький (1876 — 1956) — український філолог, етнограф, музеєзнавець, громадсько-культурний діяч, доктор філологічних наук, дійсний член НТШ.
Іван Якович Франко (1856 — 1916) — видатний український поет, прозаїк, драматург, літературний критик, публіцист, перекладач, науковець, громадський і політичний діяч. Доктор філософії, дійсний член НТШ, почесний доктор Харківського університету, член Всеукраїнського Товариства «Просвіта».
Іван-Мар’ян Іванович Кревецький (псевдо Ф. Королевський, 1883 — 1940) — український історик, бібліограф, громадський діяч і журналіст. Історик школи Михайла Грушевського, керівник бібліотеки НТШ.
Михайло Іванович Тершаковець (1883 — 1978) — український історик літератури і педагог.
Михайло Степанович Возняк (1881 — 1954) — український літературознавець і фольклорист, академік АН УРСР за спеціальністю літературознавство.
Тит Ревакович (1846 — 1919) — український галицький суддя та громадський діяч.
Василь Лукич Панейко (1883 — 1956) — український дипломат і журналіст, редактор газети «Діло».
Рік: 1910
Накладом Наукового Товариства імени Шевченка
Сторінок: 252
Розміри,см.:
довжина 24
ширина 16,5
товщина 1,5
Вага: 0,480 кг
Лише 1 в наявності
Антикварне видання з історії, філології та етнографії. “Записки Наукового товариства імені Шевченка” – це науковий часопис, який видавався у Львові під редакцією Михайла Грушевського.
Зміст XCIV тому
– 1. Зміст тому – с. 3 – 4
– 2. Похоронне голосїнє і церковно-релїґійна поезія (Студія над розвитком мотивів народньої словесности), написав Іляріон Свєнцїцкий, IV – VI (докінченнє) – с. 5 – 39
– 3. Студії над українськими народнїми піснями, подає Іван Франко, XXVII – XXX – с. 40 – 57
– 4. Справа подїлу Галичини в рр. 1846 – 1850, написав Іван Кревецький, IV – VI – с. 58 – 83
– 5. Відносини Вартоломея Копітара до галицько-українського письменства, подав Михайло Тершаковець, I – V (кінець буде) – с. 84 – 106
– 6. Студії над галицько-українськими граматиками XIX в., написав Михайло Возняк, XII – XV (кінець буде) – с. 107 – 161
– 7. Miscellanea: а) Ще до портрета Мазепи, под. М. Грушевський; б) Два недруковані вірші Івана Головацького, под. М. Возняк; в) Антін Кобилянський, кілька згадок, под. Т. Ревакович – с. 162 – 173
– 8. Наукова хронїка: З історії й соціольоґії національної боротьби, нап. В. Панейко – с. 174 – 194
– 9. Біблїоґрафія: історія полїтична і культурна до поч. XVII в., історія культурна і полїтична XVII – XIX вв., суспільний устрій і право, лїтература, економіка (реєстр обговорених публїкацій див. с. 246) – с. 195 – 249
– 10. Оголошення – с. 250 – 252
Видання буде цікаве всім історикам, етнографам, філологам, релігієзнавцям, культурологам і любителям антикварних видань.
Назва: Записки НТШ кн. II, Т. XCIV
Автор: Михайло Сергі́йович Грушевський (1866 — 1934) — український історик, громадський і політичний діяч, голова Центральної Ради Української Народної Республіки, член Історичного товариства ім. Нестора-Літописця, член Чеської АН, почесний член Київського товариства старожитностей і мистецтв, академік ВУАН та АН СРСР, багаторічний голова НТШ у Львові, завідувач кафедри історії Львівського університету, автор понад 2000 наукових праць.
Іларіон Семенович Свєнціцький (1876 — 1956) — український філолог, етнограф, музеєзнавець, громадсько-культурний діяч, доктор філологічних наук, дійсний член НТШ.
Іван Якович Франко (1856 — 1916) — видатний український поет, прозаїк, драматург, літературний критик, публіцист, перекладач, науковець, громадський і політичний діяч. Доктор філософії, дійсний член НТШ, почесний доктор Харківського університету, член Всеукраїнського Товариства «Просвіта».
Іван-Мар’ян Іванович Кревецький (псевдо Ф. Королевський, 1883 — 1940) — український історик, бібліограф, громадський діяч і журналіст. Історик школи Михайла Грушевського, керівник бібліотеки НТШ.
Михайло Іванович Тершаковець (1883 — 1978) — український історик літератури і педагог.
Михайло Степанович Возняк (1881 — 1954) — український літературознавець і фольклорист, академік АН УРСР за спеціальністю літературознавство.
Тит Ревакович (1846 — 1919) — український галицький суддя та громадський діяч.
Василь Лукич Панейко (1883 — 1956) — український дипломат і журналіст, редактор газети «Діло».
Рік: 1910
Накладом Наукового Товариства імени Шевченка
Сторінок: 252
Розміри,см.:
довжина 24
ширина 16,5
товщина 1,5
Вага: 0,480 кг
Книги схожої тематики:
1. Вінницький ґродський суд. Поточна актова книга за 1768 рік. Подокументний опис /упорядники Петренко О.С., Росовецький О.С./
2. 07. Присяга Гадяцького полку 1718 року (Друге видання)
3. 04. Чернігівська переписна книга 1666 року (Друге видання)
4. 05. Присяга Війська Запорозького Низового 1762 року (Друге видання)
5. 03 Присяга Чернігівського полку 1718 року (Подарункова оправа)
6. 02. Присяга Охотницьких полків Гетьманщини 1718 року
7. 06. Присяга Лубенського полку 1718 року
8. 01. РУСЬКА (ВОЛИНСЬКА) МЕТРИКА. КНИГА ЗА 1569-1572, 1574 РОКИ. Упорядники Кулаковський П. М., Святець Ю. А.
9. 01. Мазепина книга, перепис маєтностей ясновельможного пана гетьмана 1726 року. (упорядник І.М. Ситий)
10. Вінницьке намісництво (деканат) Русько-Католицької Церкви у XVIII ст.: дослідження, публікація актів візитацій. (Зінченко А. Л., Петренко О. С.)
Доставка книг здійснюється в межах України до діючого відділення “Нової Пошти”. Можливість відправлення іншими перевізниками обговорюється окремо.
Міжнародна доставка здійснюється через Укрпошту згідно актуальних тарифів (вартість залежіть від віддаленості місця призначення і коливається в межах 20-50 USD).
В РФ та РБ не відправляємо.
Контакти
тел. +38 (095) 846-31-08 ( Viber, Telegram, WhatsApp), e-mail: rvvbooks@gmail.com
Оплата на рахунок за реквізитами.
Повернення книг
При виявленні поліграфічного браку в отриманій книзі (сучасних видань), просимо негайно повідомити книгарню, додавши фото. Ми замінимо книгу за наш рахунок.
Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 19 березня 1994 р. № 172 «Про реалізацію окремих положень Закону України “Про захист прав споживачів”» друковані видання належної якості обміну та поверненню не підлягають
Відгуки
Відгуків немає, поки що.