У 1915-1916 pp., в умовах Першої світової війни, виходить вал російськомовної літератури про історію та сучасність Угорської (Підкарпатської) Русі, що охоплює найрізноманітніші сторони життя русинів. Щоправда, принципово нового порівняно з попередніми періодами у вивченні проблем русинів вона нічого не вносила та мала явно заангажований, упереджений характер в оцінці національної політики угорського уряду.
Простежувалося переконання у необхідності приєднання Підкарпатської області до Росії, тому думка А. Петрова щодо перспектив Підкарпатської Русі було винятком.
На його думку, після війни не слід знищувати Угорщину, її лише треба буде перетворити з урахуванням інтересів усіх народів, що населяють країну. «Мадярська гегемонія – ми переконані – досить крихка річ. Необхідно, звісно, її розбити та забезпечити свободу національного розвитку всім народностям Угрії». При цьому Угорщина може втратити низку своїх територій, хоча сам Петров не уточнював, що це будуть за території. Він засумнівався у бажанні румунів Трансільванії приєднатися до Румунії, розкритикував чехословацьку ідею на тій підставі, що словаки її не підтримують, і визнав факт подальшого входження Підкарпатської Русі до складу Угорщини.
Назва: Мадьярская гегемонія въ Угріи (Венгріи) и Угорская Русь. Корреспонденціи изъ Угріи, въ свое время прошедшя безслѣдно.
Автор: доктор А. Петров
Видавець: Петроград, 1915, Типографія А. С. Суворіна.
Мова: російська дореформена
Сторінок: 24
довжина 25
ширина 16,5
товщина 0,3
Вага: 0,430 кг
Присутні печатки неіснуючих бібліотек
Відгуки
Відгуків немає, поки що.