НОВИНКИ КНИГ
Шевченко й Франко. Мандрика М.І. (Діаспорне видання 1957 року)
Діаспорне видання. УКРАЇНСЬКА ВІЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК. СЕРІЯ ЛІТЕРАТУРА Ч. 3
«ШЕВЧЕНКО Й ФРАНКО (ДОПОВІДЬ В ТИЖНІ АКАДЕМІЧНИХ ВИКЛАДІВ УВАН У СТОЛІТТЯ Ів. ФРАНКА - ВІННІПЕҐ)
Забираючи слово про поетів, хочу взяти, як символ до дальшого говорення, поетичне оповідання з Біблії, де сказано, що коли пророк Ілля відлітав на небо, то він скинув своєму наступникові, Єлисеєві, свій верхній одяг на знак передачі йому своєї пророчої місії. Хоч прямого фізичного стику між Тарасом Шевченком і Іваном Франком і не було, бо Франкові було лише п'ять років у день смерти Шевченка, але пророчу місію Шевченка перебрав фактично аж Франко, і ніхто другий до нього. Переходячи до суттєвої теми мого викладу, хочу завважити, що правдиве пізнання й оцінка історичної особи, себто особи, що діяла в минулому, буде тоді, коли наш дослід буде заснований на обставинах її історичного часу чи доби. Отже, візьмемо добу появи на світ і пізніше на арену творчости Тараса Шевченка. Це був час темної ночі над Україною, час страшної неволі нашого народу. Передтим закінчилась велика трагедія боротьби за останні залишки української державности й волі. Запорозька Січ розгромлена, природні багатства України загарбані московськими зайдами, народ закріпощено в панську неволю. Освіта знищена, ім'я України стерто з життєвої книги, витискалося навіть з пам'яті народньої. Під таким тяжким тиском московського поневолення, українська провідна верства скапітулювала. Про Україну, як таку, вже ніхто не мріяв. Вважалося, що все на віки закінчено, поховано... Залишаються лише пісні про минуле, яке ... вже не вернеться. Зостанеться лише домашня культура.»
«Шевченко й Франко»
Автор: Микита Іванович Мандрика. (1886, Київ 1979) український літературознавець, дипломат, поет,громадськтй діяч, доктор права.
Видавництво: «Вінніпеґ». Накладом Української Вільної Академії Наук, 1957
Мова: українська
Сторінок: 21
Твори в 7 томах. Іван ЛЕ (Збірка художньої літератури 1982 року)
Збірка творів класика української літератури 20-го століття Івана Ле.
"... все своє життя йшов з народом, творив в ім'я народу, оспівував його героїчне минуле, стверджував красу і багатство духовного світу..." (з передмови)
"Професор Іван Огієнко (Митрополит Іларіон), який більшу частину свого життя прожив у еміграції і великими симпатіями до радянської влади не відрізнявся, в своїй “Історії української літературної мови” стверджував, що значну роль у завершенні формування сучасної української літературної мови відіграли українські письменники доби радянської українізації (першої третини ХХ століття).
До цих письменників безумовно належить й Іван Ле, який за своє життя видав більше 50 книг зі своїми творами, переважну більшість яких було написано українською мовою."
Твори в 7 томах.
автор: Іван ЛЕ (Іван Леонтійович Мойся, 1895-1978)
Державний музей українського образотворчого мистецтва УРСР (Видання 1972 року)
Альбом українського образотворчого мистецтва
Найкращі зразки українського образотворчого мистецтва виставлені у залах музею. Тут і твори майстрів періоду Київської Русі, і середньовічний український живопис, і картини таких відомих художників XVIII-XIX ст. як Д.Левицький, В.Боровиковський, B.Тропінін, Т.Шевченко, К.Костанді, Н.Пимоненко, І.Труш, C.Васильківський, К.Трутовський, О.Мурашко, та чудові полотна радянських живописців, в яких оспівані велич та могутність Радянської України, духовна краса її людей – творців нового щасливого життя. Багато ілюстроване, видання розраховане на масового читача.
Державний музей українського образотворчого мистецтва УРСР
«Государственный музей украинского изобразительного искусства УССР». Альбом.
Упорядник та автор вступної статті: П.І.Говдя
Видавництво: «Мистецтво» 1972
Мова: українська, англійська та російська
Сторінок: 148
Довідник працівника агрохімслужби (Наукове видання 1986 року)
Довідник з застосування мінеральних добрив
У довіднику викладено агрохімічну характеристику ґрунтів Української СРСР, ефективність органічних та мінеральних добрив, нормативи витрат поживних речовин на формуванні одиниці врожаю, механізацію застосування добрив, розподіл річних фондів мінеральних добрив. Основну увагу приділено питанням застосування пестицидів, оцінювання якості кормів, промислової технології застосування добрив на основі створення господарських пунктів хімізації та міжгосподарських агрохімічних комплексів. Розрахований на працівників агрохімслужби, агрономів.
«Довідник працівника агрохімслужби»
Автор: Носко Борис Семенович, головний науковий співробітник національного наукового центру «Інститут ґрунтознавства та агрохімії ім. О.Н. Соколовського», академік Національної академії аграрних наук України, доктор сільськогосподарських наук, професор.
Видавництво: Київ «Урожай» 1986
Мова: українська
Сторінок: 310
Вышивки (Видання 1982 року)
Ілюстрована книга з вишивання.
Видання є альбомом, метою якого, за словами автора, є докладне, зрозуміле і наочне пояснення прийомів вишивання. У виданні запропоновано широкий вибір простих та складніших малюнків. Видання передує введенням, ілюстроване кольоровими фотографіями та схемами вишивок.
Зміст:
- Загальні відомості.
- Техніка вишивання.
- Шви.
- Вишивання хрестиком.
- Зигзаг.
- Додаткові шви.
- Оксамитовий шов або козлик.
- Пітельний шов (крайовий).
- Тамбурний шов або ланцюжок.
- Сітка.
- Ажурна облямівка.
- Мережки.
«Вышивки»
Автор: Марта Маннова. Переклад зі словацької Ізабела Темнова
Видавництво: «Праца». Издательство РПД. Братислава 1982
Мова: російська
Сторінок: 148
Українська радянська скульптура (Видання 1957 року)
Михайло Коцюбинський. Твори в 3 томах (Видання 1979 року)
До першого тому збірки творів М.Коцюбинського ввійшли повісті та оповідання «На віру», «Харитя», «Ялинка», «П’ятизлотник», «Ціповяз», «Маленький грішник», «Посол від чорного царя», «По-людському», нарис «В путах шайтана» та інші.
До другого тому ввійшли оповідання, які написані в 1901-1909 рр. «Дорогою ціною», «Лялечка», «Він іде!», «Сміх», «Цвіт яблун»і, «Intermezzo».
До третього тому збірки ввійшли художні твори написані в 1910-1912 рр «Fata morgana», «Тіні забутих предків», «Сон», «Коні не винні», а також вибрані статті та листи письменника.
Автор: Михайло Михайлович Коцюбинський. Народився 17 вересня 1864 у Вінниці у родині чиновника. Батьків письменника звали Михайло, Глікерія. Навчався в Барській початковій школі (1875 — 1876), Шаргородському духовному училищі (1876 — 1880). Після закінчення Шаргородської семінарії у 1880 Михайло Коцюбинський поїхав до Кам’янця-Подільського, маючи намір навчатися в університеті, але ця мрія не здійснилася через матеріальні обставини, але він продовжував самотужки навчатись. У 1885 р. увійшов до підпільної “Молодої громади”, за що був притягнутий до судової відповідальності. У 1886–1889 він дає приватні уроки і продовжує навчатися самостійно, а 1891-го, склавши іспит екстерном при Вінницькому реальному училищі на народного учителя, працює репетитором. 1892–1896 — працював у складі Одеської філоксерної комісії, яка боролася зі шкідником винограду. Потім працював у Криму. У 1892 році М.Коцюбинский увійшов до таємної спілки Братство тарасівців. Коцюбинський був одним з ініціаторів створення товариства “Просвіта". Від листопада 1897 до березня 1898 обіймав різні посади в редакції житомирської газети «Волинь». 1898 переїхав у Чернігів, де займав посаду діловода при земській управі. В Чернігові зустрів Віру Устимівну Дейшу, яка стала його дружиною — вірним другом та помічником. Брав активну участь у культурному житті міста, влаштовував літературні вечори, підтримував письменників-початківців. Постійні матеріальні нестатки, конфлікти з владою та ще постійна зажура долею коханої жінки, Олександри Іванівни Аплаксіної, молодшої за нього на 16 років підірвали здоров’я письменника. У 1907 р. з анонімного листа дружина дізналася про стосунки чоловіка з Аплаксіною та примусила його дати слово не кидати родину. У середині 1909 р. письменник їде на о. Капрі через астму і сухоти. Помер 25 квітня 1913 року в Чернігові, де і похований.
Видавництво художньої літератури «Дніпро» Київ 1979
Мова: українська
Сторінок: 1 том – 310, 2 том – 281, 3 том - 353
Золотий Ра. Іван Білик (Перше оригінальне видання 1989 року)
Найвідоміша українська художня книга про часи Давньої Греції, Єгипту, Персії, Скіфії та ін. авторства найкращого романіста історичної художньої прози Івана Білика.
— Історик не має права нічого замовчувати, — таки говорить Геродот. — Інакше то буде не історія, а політика. Що зможуть наступні покоління довідатися про минулі часи, коли знатимуть лиш один бік справи? Історик повинен записувати все, хоча вірити всьому тому не зобов'язаний.
Він киває пальцем у такт своїм словам. Слова справді відповідають його уявленням про покликання історика, і все-таки щось муляє йому, наче камінчик у черевику. Гість неохоче спиняється й викидає його:
— Завжди бути послідовним просто неможливо... Людина — істота слабка, ворогів же та спокус у неї дуже й дуже...
***
На одній із полиць моєї бібліотеки лежить його досить ваговита книжка, я беру її й простягаю йому. Він крутить книжку в руках і трохи скептично посміхається:
— Вміщується на одній руці...
Я запитую:
— А який вигляд вона мала в твій час?
— Двісті з гаком сувоїв папірусу по два лікті кожен, — відповідає Геродот, мружачись до полиць моєї бібліотеки, яка тягнеться від стіни до стіни. — Моя книжка тут оце ледве-ледве вмістилася б.
А в моїй книгозбірні вміщається зо дві тисячі томів.
Геродот поставив свою видану в наш час книжечку на місце, а потім відступив і глянув на неї від протилежної стіни. Книжка мов потонула в каламутному морі.
— Ти все оце перечитав? — питає він, і я розгублено кручу головою. — Нащо ж вони тобі?
Як я міг пояснити, що немає потреби принаймні відразу перечитувати все, що стоїть у тебе на полицях, скажімо, кількадесятитомні енциклопедичні словники. А багатотомні батареї мертвих і живих класиків? А маса суто випадкових видань, до яких навряд чи коли дійде черга, бо якщо й настане їхній зоряний час, то лише в найближчому складі макулатури... Я спробував пояснити гостеві все це, але він затаврував його простим і звичним для себе словом "варварство". Я відповів, що серед нас тепер багато хто думає так само, мовляв, це інформаційний потоп, у якому рано чи пізно захлинеться цивілізація; коротше кажучи, справжній абсурд. А він знову дивиться на свою книжку:
— Я вклав у неї кільканадцять років життя, а її й не видно серед інших...
Я ж намагаюся виправдати особливості нашої доби:
— У папірусних сувоях лише моя бібліотека зайняда б величезний багатоповерховий будинок, а тепер такі бібліотеки має багато хто.
Гість мій скалить облямоване зморщечками око:
— Навіщо вам стільки книжок, якщо ви їх не читаєте? Може, для утеплення стін?..
Золотий Ра
Автор: Іван Білик
Рік: 1989 (перше видання)
Сторінок: 470
Древние российские стихотворения, собранные Киршею Даниловым (Видання 1938 року)
Перше в історії російської літератури зібрання пам'яток усної народної творчості
Збірка Кірші Данилова — перша історія російської літератури зібрання пам'яток усної народної творчості — билин, історичних пісень, скоморошин — складений напівлегендарним співаком-імпровізатором. Свій репертуар Кірша Данилов записав на Уралі після 1742 р. Це своєрідна народна книга, що має яскраво виражений демократичний характер.
«Древние российские стихотворения, собранные Киршею Даниловым»
Автор: Кирша Данілов
Видавництво «Государственное издательство «Художественная литература» 1938
Мова російська
Сторінок 312
Древнерусское наследие и исторические судьбы восточного славянства (Видання 1982 року)
Київська Русь та історичні долі східних слов'ян.
Книга присвячена розгляду історії російського, українського та білоруського народів XIII-XVII століть, взаємозв'язку та єдності витоків їхнього економічного, політичного та ідейного життя в Стародавній Русі. Автори виявляють творчу роль давньоруської спадщини у суспільно-політичній історії Росії, України та Білорусії, показуючи життєвість традиції, яка закономірно призвела до возз'єднання братніх народів у єдиній державі. Крім того, у книзі міститься аргументована критика зарубіжних історіографічних концепцій процесу возз'єднання України та Білорусії з Росією.
Зміст:
- Від авторів
- В. Т. Пашуто. Частина перша. Відродження Великоросії та долі східних слов'ян
- А. Л. Хорошкевич. Частина друга. Історичні долі білоруських та українських земель у XIV – на початку XVI ст.
- Б. Н. Флоря. Частина третя. Давньоруські традиції та боротьба східнослов'янських народів за возз'єднання
«Древнерусское наследие и исторические судьбы восточного славянства». К 1500-летию Киева
Автори: Пашуто В.Т., Флоря Б.Н., Хорошкевич А.Л.
Видавництво «Издательство «Наука» 1982
Мова російська
Сторінок 264
Історія культури Закарпаття на рубежі нашої ери. В.І. Бідзіля (Наукове видання 1971 року)
Книга присвячена латенським пам'яткам, що були поширені в північно-східній частині Карпатського басейну
В книзі висвітлюється історія племен північно-східної частини Карпатської улоговини -- основного населення Закарпаття в останній чверті І тисячоліття до нашої ери.
Праця написана на основі вивчення археологічного матеріалу, спеціальної літератури, свідчень античних істориків і географів. Монографія багато ілюстрована.
Книга розрахована на археологів, істориків, музейних працівників, краєзнавців.
«Історія культури Закарпаття на рубежі нашої ери»
Автор: Василь Іванович Бідзіля
Видавництво Київ 1971
Мова українська
Сторінок 182
Михайло Грушевський. Фотоальбом (Видання 1996 року)
Фотодокументальна розповідь про великого літописця, будівничого нової України, який своєю діяльністю і творчістю заклав фундамент національно-культурного, інтелектуальною, державного відродження української нації в XX столітті, створив цілу епоху у вітчизняній і світовій історії. Видання розраховане на широке коло читачів.
«Михайло Грушевський». Фотоальбом. 130-й річниці від дня народження Михайла Грушевського присвячується
Автор: Решодько Леонід Васильович
Видавництво «Україна» Київ 1996
Мова українська
Сторінок 140
Вопросы методологии исторического исследования. Теоретические проблемы истории феодализма. Л.В. Черепнин (Наукове видання 1981 року)
Збірка статей академіка Черепніна Л.В.
У книзі всебічно розкрито концепцію становлення та розвитку феодальної формації в Росії, послідовно розглянуті найголовніші сторони її соціально-економічної, політичної історії, еволюції суспільної думки та культури, історії класової боротьби у X—XVIII ст. Ця книга включає роботи Л.В. Черепніна з питань методології історичного пізнання, теоретичних проблем історії феодальної Росії.
«Вопросы методологии исторического исследования: теоретические проблемы истории феодализма»
Автор: Академік Лев Володимирович Черепнін (1905-1977)
Видавництво «Издательство «Наука» 1981
Мова: російська
Сторінок: 280
Херсонес Таврический в античную епоху (Наукове видання 1993 року)
Економічний та соціальний розвиток Херсонеса Таврійського
У монографії досліджуються питання економічного і соціального розвитку одного з найбільших античних центрів Північного Причорномор'я - Херсонеса Таврійського (кінець V до н. Е. - друга половина V н. А.). Для археологів, істориків, викладачів і студентів вузів.
«Херсонес Таврический в античную епоху»
Автор: В.М.Зубарь
Київ «Наукова думка» 1993
Мова: російська
Сторінок: 138
Шевченківський словник. Два томи (Видання 1976 року)
Енциклопедичний словник, підсумок розвитку шевченкознавства в УРСР.
Шевченківський словник є своєрідним підсумком розвитку шевченкознавства. Він містить багатосторонні відомості про життя, творчість і революційну діяльність Т. Г. Шевченка — поета й художника, висвітлює широке коло питань і явищ, що стосуються відображення його життя і творчості в літературі та мистецтві, а також вшанування й увічнення його пам’яті. Науково-редакційну підготовку видання здійснили Головна редакція Української Радянської Енциклопедії та Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка АН УРСР. Статті, вміщені в цьому виданні, тісно пов’язані між собою, взаємопідпорядковані системою посилань.
"Шевченківський словник". Два томи
Інститут літератури імені Т.Г.Шевченка Академії наук Української РСР
Видавництво Київ 1976
Мова українська
Сторінок: 1 том – 416, 2 том - 410
История и культура античного мира (Наукове видання 1977 року)
Збірка статей про історію та культуру античного світу
Статті збірки охоплюють різні сторони історії та культури античного світу Середземномор'я та Північного Причорномор'я, Середньої Азії та Кавказу. Вони присвячені питанням економіки та соціальних зв'язків у античному світі, оцінці спадщини античності у світовій культурі; досліджується ставлення до античності у ранньому середньовіччі та міфологія слов'ян; у ряді статей йдеться про поширення грецьких та східних культів, містобудування та архітектуру, вазопису та скульптуру, кераміку та епіграфіку; публікуються знову відкриті чи неопубліковані античні пам'ятки. Статті збірки відображають коло проблем, над якими плідно працює Володимир Дмитрович Блаватський.
«История и культура античного мира»
Видавництво «Издательство «Наука» Москва 1977
Мова російська
Сторінок 232
Більша книжка. Т.Шевченко (Видання 1963 року)
Автографи поезій Т.Шевченка 1847-1860 рр. Факсимільне видання
Цей рукописний збірник Тарас Григорович Шевченко почав складати у лютому 1858 року в нижньому Новгороді, повертаючись із заслання і чекаючи дозволу на в'їзд до столиці. Роботу цю поет продовжив у Москві і в Петербурзі. Останній запис зроблено 5 грудня 1860 року. Раніше написані твори 1847-1850 років Тарас Григорович не просто переписував, а редагував, деякі ґрунтовно переробив. Це надає збірникові особливості цінності. В оригіналі, що зберігаються в рукописному відділі інституту літератури ім. Т.Г. Шевченка АН УРСР, збірник відкривається сторінкою, на якій рукою Шевченка старанно виведено «Поезія Тараса Шевченка», а нижче «1847г.» В шевченкознавстві за цим збірником закріпилася назва «Більше книжка», під якою він оце і відтворюється без змін. Збірнику передує вступна стаття члена-кореспондента АН УРСР доктора філологічних наук Є.С. Шабліовського
«Більша книжка»
Автор: Шевченко Тарас Григорович (1814-1861) Видатний український поет, художник, громадський діяч, перекладач, автор Кобзаря, співробітник Київської Археологічної комісії, академік гравірування (1860). Народився 25 лютого (9 березня за новим стилем) 1814 р. у с. Моринцях Звенигородського повіту Київської губернії (нині Звенигородський район Черкаської області) у родині Григорія Івановича Шевченка і Катерини Якимівни Бойко. Батьки Шевченка були кріпаками магната генерал-лейтенанта Василя Васильовича Енгельгарда - поміщика, що володів 50 тис. кріпаків і був власником близько 160 тис. десятин землі. Через рік після народження Тараса родина переїздить із Моринців до Кирилівки, у ній, окрім Тараса, було 6 дітей - старші - Катерина та Марія, брат Микита, молодші - Ярина, Марія, брат Йосип.
Видавництво Академії наук Української РСР 1963
Мова українська
Сторінок 328
Кобзарі. Нариси з історії кобзарства України. Федір Лавров (Видання 1980 року)
Історія кобзарства України
Монографія Ф. І. Лаврова – результат тривалого і копіткого дослідження історії кобзарства, діяльності найвидатніших його представників – О. Вересая, І. Кравченка-Крюковського, Т. Пархоменка, М. Кравченка, І. Кучугури-Кучеренка, Ф. Кушнерика, Є. Мовчана та інших. Ф. І. Лавров понад 40 років займався вивченням кобзарства, що дало йому можливість створити яскраві оповіді про життя, творчі подорожі кожного народного співця, допомогло розкрити особливості, красу й принадність їхніх характерів та обдарувань. Розрахована як на фахівців, так і на широке читацьке коло любителів народного мистецтва.
«Кобзарі. Нариси з історії кобзарства України»
Автор: Федір Лавров
Видавництво Київ «Мистецтво» 1980
Мова українська
Сторінок 254
Естественно-научные представления Древней Руси (Наукове видання 1988 року)
Аналіз письмових і речових пам'яток культури держав східних слов'ян.
Збірник продовжує цикл робіт, присвячених аналізу природничих ідей, що відбилися в письмових і речових пам'ятниках культури Русі. На відміну від раніше виданих матеріалів, у ньому представлений аспект потаємного знання. Так умовно названі уявлення, згодом подолані наукою з астрології, мантики та ін. Їх облік дозволяє більш правильно зрозуміти процеси історичного розвитку давньоруської наукової та суспільно-політичної думки в контексті середньовічної культури. Для фахівців та широкого кола читачів.
«Естественно-научные представления Древней Руси»
Видавництво Москва «Наука» 1988
Мова російська
Сторінок 320
Соя. Сборник статей (Видання 1963 року)
Практика вирощування сої у Радянському Союзі.
Серед рослин, багатих на білок, їй за поширеністю належить перше місце.
Зміст:
- Соя на Далекому Сході
- Соя в Казахстані, Киргизії та Західному Сибіру
- Соя на Кавказі
- Соя в Україні та в Молдавії
- Соя в інших районах СРСР
«Соя. Сборник статей»
Видавництво «Издательство сельсхозяйственной литературы, журналов и плакатов» 1963
Мова російська
Сторінок 333