Війська Ясновельможного Пана Гетьмана. Армія Української держави, травень-грудень 1918 р. Сучасні дослідники по-різному оцінюють період правління в Україні гетьмана П. П. Скоропадського у травні–листопаді 1918 року. Одні перераховують чимало здобутків останнього Гетьманату, інші засуджують Скоропадського за ухили в російську сторону та марнування часу. У військовій галузі — організації українських збройних сил, гетьман користався наробками та здобутками свого попередника — військового міністра Центральної Ради Олександра Жуковського. Характерною відмінністю від періоду Центральної Ради стали, хіба що, зовнішні ознаки — уніформа, у царині якої за часів гетьманування П.П. Скоропадського було здійснено чималі зрушення. «Барвисті» сердюки та конвойці П. П. Скоропадського, характерні «гетьманські» погони, закарбовані на відеохроніці та фотонегативах того часу, назавжди ввійшли до вітчизняної історії. Саме ним і присвячено дослідження. Видання розраховане на всіх, кому цікава історія України 20 століття, історія зброї і військової справи. Книга супроводжується численними сучасними художньо-історичними реконструкціями.

Український рубікон: Полтавська битва 27 червня 1709 р. Полтавська битва 1709 р. — одна з центральних подій Великої Північної війни 1700–1721 рр., котра вирішальним чином позначилася на її результатах, а відтак і долях усіх країн-учасниць. Чому події під Полтавою, здавалося б, загальновідомі й зрозумілі, стали своєрідним вододілом в історії Козацької України, розповідає дослідження історика Олексія Сокирка. Перша частина книги включає передісторію Великої Північної війни, участь у ній українського війська, передумови Полтавської битви й характеристику сил шведської армії. Друга частина книги включає характеристику військ українських гетьманів, російської армії, детальний огляд основних етапів Полтавської битви 27 червня 1709 р. та її наслідків.