Збірка книг з історії Східного Поділля, в першу чергу - Вінниччини, які охоплюють різні сторони життя краю в 18 столітті, коли ці землі входили в Брацлавське воєводство Речі Посполитої. В комплект входять: - Вінницьке намісництво (деканат) Русько-Католицької Церкви у XVIII ст.: дослідження, публікація актів візитацій. - Вінницький ґродський суд. Поточна актова книга. Подокументний опис за 1768 рік; - Вінницький ґродський суд. Поточна актова книга. Подокументний опис за 1769-1770 роки. в розширене додати Вінницький ґродський суд (він же ґродський суд Брацлавського воєводства) утворено 1566 р. Початково він був кримінальним судом, якому підлягали справи про злочини шляхти і селян, а також ті, в яких вони фігурували з представниками інших станів. В 18 столітті ґродський суд фактично виконував функції як кримінального, так і цивільного суду. Окрім цього до актових книг ґродського суду вписувались декрети, ухвали і рішення підкоморського суду (який не вів окремих актових книг). За своїм статусом ґродський суд був третім після підкоморського (межового) та земського (цивільного) судів. В 18 столітті він очолювався вінницьким старостою, до складу суду входили також підстароста (заступник) та суддя і писар. На відміну від підкоморського та земського судів, склад яких обирався шляхтою на сеймику, урядники ґродського суду призначались від імені короля. З огляду на незначну кількість шляхти у Брацлавському воєводстві, для усіх трьох повітів (Брацлавського, Вінницького і Звенигородського) було створено лише по одному ґродському, земському і підкоморському суду. Від 1566 р. суди перебували в Брацлаві, а з перенесенням у 1598 р. адміністративного центру воєводства до Вінниці, сюди ж перебралися й шляхетські суди. Після вибуху козацького повстання Хмельницького та подальших пов’язаних з цим подій шляхетські суди Брацлавського воєводства припинили свою діяльність й відновили її лише через півстоліття в 1700 р. За часи козацьких повстань 16 ст., Хмельниччини ітп загинула більша частина актових книг судів Брацлавського воєводства 16-17 ст. Книгам за 18 століття пощастило більше, вони пережили буремні часи розпаду Речі Посполитої та, переважно, збереглись до наших днів. Книга "Вінницьке намісництво" структурно складається з двох частин: 1. Дослідження Арсена Зінченка історії Вінницького унійного деканату (Історії парохій та церков, які до нього входили, біографії священників, особливості правового статусу та ін.). Текст подано в авторській редакції. 2. Публікація документів Візитацій — спеціальних інспекторських описів парохій (церков, причту, населення тощо) Вінницького деканату за 1720-90-і роки, підготовлених Олесем Петренком. Подано як польський текст оригіналу, так і переклад на українську мову. Книга стане корисною всім, хто цікавиться історією Вінниччини та історією українського християнства, а також всім дослідникам родоводів різних суспільних станів того часу (окрім обов’язкових згадок священнослужителів в документах регулярно згадується також і світське населення).

Найточніше життя народу проявляється через історію конфліктів, які його займають. А найбільше цих конфліктів відображено в судових справах. На жаль, таких книг зберіглось одиниці. Збірка книг з історії Східного Поділля, в першу чергу - Вінниччини, які охоплюють різні сторони життя краю в 18 столітті, коли ці землі входили в Брацлавське воєводство Речі Посполитої. В комплект входять: - Вінницький ґродський суд. Поточна актова книга. Подокументний опис за 1768 рік; - Вінницький ґродський суд. Поточна актова книга. Подокументний опис за 1769-1770 роки. Вінницький ґродський суд (він же ґродський суд Брацлавського воєводства) утворено 1566 р. Початково він був кримінальним судом, якому підлягали справи про злочини шляхти і селян, а також ті, в яких вони фігурували з представниками інших станів. В 18 столітті ґродський суд фактично виконував функції як кримінального, так і цивільного суду. Окрім цього до актових книг ґродського суду вписувались декрети, ухвали і рішення підкоморського суду (який не вів окремих актових книг). За своїм статусом ґродський суд був третім після підкоморського (межового) та земського (цивільного) судів. В 18 столітті він очолювався вінницьким старостою, до складу суду входили також підстароста (заступник) та суддя і писар. На відміну від підкоморського та земського судів, склад яких обирався шляхтою на сеймику, урядники ґродського суду призначались від імені короля. З огляду на незначну кількість шляхти у Брацлавському воєводстві, для усіх трьох повітів (Брацлавського, Вінницького і Звенигородського) було створено лише по одному ґродському, земському і підкоморському суду. Від 1566 р. суди перебували в Брацлаві, а з перенесенням у 1598 р. адміністративного центру воєводства до Вінниці, сюди ж перебралися й шляхетські суди. Після вибуху козацького повстання Хмельницького та подальших пов’язаних з цим подій шляхетські суди Брацлавського воєводства припинили свою діяльність й відновили її лише через півстоліття в 1700 р. За часи козацьких повстань 16 ст., Хмельниччини ітп загинула більша частина актових книг судів Брацлавського воєводства 16-17 ст. Книгам за 18 століття пощастило більше, вони пережили буремні часи розпаду Речі Посполитої та, переважно, збереглись до наших днів.