Антикварне видання з історії, філології та етнографії. "Записки Наукового товариства імені Шевченка" - це науковий часопис, який видавався у Львові під редакцією Михайла Грушевського. Зміст CIV тому - 1. Зміст тому - с. 3 - 4 - 2. Полємічне письменство в р. 1608, студія Кирила Студинського (докінченнє слїдує) - с. 5 - 37 - 3. Студії над українськими народнїми піснями, подає Іван Франко: Хмельницький, Чаплїнський і Барабаш - с. 38 - 72 - 4. Угроруські лїтописні записки, подав Я. Біленький - с. 73 - 82 - 5. До біоґрафії й характеристики Миколи Устіяновича, подав Ярослав Гординський - с. 83 - 122 - 6. Спірні і неясні питання в житю Осипа Юрія Федьковича, написав Денис Лукіянович - с. 123 - 173 - 7. Miscellanea: а) Дзвін Сави Чалого, под. К. Широцький; б) Замітки Ів. Могильницького до видання Руської Правди Раковєцкого; в) Віршові проби Юліана Величковського, под. М. Возняк - с. 174 - 191 - 8. Наукова Хронїка: Українознавство в росийськім показчику самоосвіти, под. В. Дорошенко - с. 192 - 200 - 9. Біблїоґрафія: преісторія, археольоґія, етноґрафія, житє суспільне і культурне (реєстр ширших обгоорвень див. с. 236) - с. 201 - 237 - 10. Оголошення - с. 238 - 240 Видання буде цікаве всім історикам, етнографам, філологам, музикознавцям, археологам і любителям антикварних видань. Назва: Записки НТШ кн. IV, Т. CIV Автор: Михайло Сергі́йович Грушевський (1866 — 1934) — український історик, громадський і політичний діяч, голова Центральної Ради Української Народної Республіки, член Історичного товариства ім. Нестора-Літописця, член Чеської АН, почесний член Київського товариства старожитностей і мистецтв, академік ВУАН та АН СРСР, багаторічний голова НТШ у Львові, завідувач кафедри історії Львівського університету, автор понад 2000 наукових праць. Кирило Йосипович Студинський (псевдоніми та криптоніми: Кость Вікторин; К. Вікторин; Кость В.; Іван Лаврін; І. Лаврін; К. Зорян; Зорян; К. С.; Батько; Іван Гарбуз; Федір Замора; Колька; Лівобічний; Літописець; К. Люнин; Не-Маковей; Не плазун, але й без трону; Віктор Осипович; Кость Осипович; Провінціал та ін., 1868 — найімовірніше, 1941) — український філолог-славіст, літературознавець, мовознавець, фольклорист, письменник, громадський діяч. Доктор філософії, академік ВУАН. Іван Якович Франко (1856 — 1916) — видатний український поет, прозаїк, драматург, літературний критик, публіцист, перекладач, науковець, громадський і політичний діяч. Доктор філософії, дійсний член НТШ, почесний доктор Харківського університету, член Всеукраїнського Товариства «Просвіта». Ярослав Теодорович Біленький (псевдонім — Степан Чернігівський, 1883 — 1945) — український педагог, науковець, громадський і політичний діяч, член ОУН. Ярослав Антонович Гординський (криптоніми – Я.А.Г., Яр.Горд., Г-й, Я.Г., 1882 - 1939) – літературознавець, письменник, перекладач, педагог, доктор філософії, дійсний член НТШ. Денис Якович Лукіянович (псевдоніми і криптоніми — Л. Журбенко, Ів. Левицький, Л. Городничий, Ів. Макуха, Некритик, А. Б., Б. П., 1873 — 1965) — український письменник, літературознавець, педагог. Костянтин Віталійович Широцький (псевдонім К. Ладиженко, 1886 — 1919) — український мистецтвознавець, фольклорист, політичний і громадський діяч. Михайло Степанович Возняк (1881 — 1954) — український літературознавець і фольклорист, академік АН УРСР за спеціальністю літературознавство. Володимир Вікторович Дорошенко (1879 — 1963) — український бібліограф, знавець української історії, літературознавець, перекладач, літературний критик, громадсько-політичний діяч, член НТШ. Рік: 1911 Накладом Наукового Товариства імени Шевченка Сторінок: 244 Розміри,см.: довжина 24 ширина 16,5 товщина 1,5 Вага: 0,460 кг

Антикварне видання з історії, філології та етнографії. "Записки Наукового товариства імені Шевченка" - це науковий часопис, який видавався у Львові під редакцією Михайла Грушевського. Зміст CVI тому - 1. Зміст тому - с. 3 - 4 - 2. Уривок Псалтири XIII - XIV в., подав Ярослав Гординський - с. 5 - 24 - 3. Студії над орґанїзацією львівської Ставропіґії від кінця XVI до половини XVII ст., написав Федір Срібний, I - II - с. 25 - 40 - 4. Студії над українськими народнїми піснями, подає Іван Франко: Стоянка Хмельницького під Білою Церквою і жидівські погроми лїтом 1648 р. - с. 41 - 76 - 5. До життєписи Маркіяна Шашкевича, написав Михайло Тершаковець (докінченнє) - с. 77 - 134 - 6. Про ріжницю між почуваннями осудними і представними, написав Стефан Балей - с. 135 - 168 - 7. Miscellanea: а) Салдатська пісня про Суворова, под. І. Франко; б) До історії видання Ількевичевих приповідок, под. М. Возняк; в) Бронїслав Лозїнський (некрольоґ), под. І. Кревецький - с. 169 - 191 - 8. Наукова Хронїка: Новий курс західно-европейської археольоґії, под. М. Залїзняк - с. 192 - 199 - 9. Біблїоґрафія: історія полїтична і культурна, право, лїтература, житє суспільне і культурне (реєстр ширших обговорень див. с. 239) - с. 200 - 240 - 10. Оголошення - с. 241 - 244 Видання буде цікаве всім історикам, музикознавцям, релігієзнавцям, етнографам, філологам і любителям антикварних видань. Назва: Записки НТШ кн. VI, Т. CVI Автор: Михайло Сергі́йович Грушевський (1866 — 1934) — український історик, громадський і політичний діяч, голова Центральної Ради Української Народної Республіки, член Історичного товариства ім. Нестора-Літописця, член Чеської АН, почесний член Київського товариства старожитностей і мистецтв, академік ВУАН та АН СРСР, багаторічний голова НТШ у Львові, завідувач кафедри історії Львівського університету, автор понад 2000 наукових праць. Ярослав Антонович Гординський (криптоніми – Я.А.Г., Яр.Горд., Г-й, Я.Г., 1882 - 1939) – літературознавець, письменник, перекладач, педагог, доктор філософії, дійсний член НТШ. Федір Срі́бний (1881 — 1946) — український історик родом з Галичини, дійсний член НТШ. Іван Якович Франко (1856 — 1916) — видатний український поет, прозаїк, драматург, літературний критик, публіцист, перекладач, науковець, громадський і політичний діяч. Доктор філософії, дійсний член НТШ, почесний доктор Харківського університету, член Всеукраїнського Товариства «Просвіта». Михайло Іванович Тершаковець (1883 — 1978) — український історик літератури та педагог. Степан Володимирович Балей (1885 — 1952) — український і польський психолог, педагог, філософ. Доктор філософії та медицини, професор, член НТШ. Михайло Степанович Возняк (1881 — 1954) — український літературознавець і фольклорист, академік АН УРСР за спеціальністю літературознавство. Іван-Мар'ян Іванович Кревецький (псевдо Ф. Королевський, 1883 - 1940) — український історик, бібліограф, громадський діяч і журналіст. Історик школи Михайла Грушевського, керівник бібліотеки НТШ. Микола Кіндратович Залізняк (1888 — 1950) — український політичний і громадський діяч, публіцист, дипломат. Доктор філософії. Один із діячів українського руху «есерів». Жертва сталінських репресій. Рік: 1911 Накладом Наукового Товариства імени Шевченка Сторінок: 244 Розміри,см.: довжина 24 ширина 16,5 товщина 1,5 Вага: 0,470 кг

Антикварне видання з історії, філології та етнографії. "Записки Наукового товариства імені Шевченка" - це науковий часопис, який видавався у Львові під редакцією Михайла Грушевського. Зміст XCVI тому - 1. Зміст тому - с. 3 - 4 - 2. Візантійська церковна пісня і Слово о полку Ігореві, подав Володимир Бирчак (докінченнє) - с. 5 - 32 - 3. До історії українського осьмискладового вірша, подав Федір Корш - с. 33 - 40 - 4. Аріянський соймик в Киселинї на Волини в маю 1638 р. (Причинок до історії аріянства на Україні), подав Вячеслав Липинський - с. 41 - 57 - 5. Матеріяли до історії Коліївщини. VI. Мемуар Домінїка Завроцкого про Коліївщину, подав Іван Шпитковський - с. 58 - 93 - 6. Справа подїлу Галичини в рр. 1846 - 1850, IX+мапка, написав Іван Кревецький - с. 94 - 115 - 7. Miscellanea: Скарби Хмельницького, под. І. Крипякевич; б) Різдвяні й великоднї вірші-орації зі збірника кінця XVII - поч. XVIII в., под. М. Возняк; в) Борис Грінченко - Василь Доманицький, посмертні згадки, под. В. Дорошенко - с. 116 - 150 - 8. Наукова хронїка: Памятки Македонії (Македонія - Археологическое путешествіе, Н. И. Кондакова), К. Широцького - с. 151 - 161 - 9. Біблїоґрафія: історія полїтична і культурна, мова, лїтература, житє суспільне і культурне, некрольоґія (реєстр ширших обговорень див. с. 237) - с. 162 - 238 - 10. Оголошення - с. 239 - 244 Видання буде цікаве всім історикам, етнографам, філологам, музикознавцям, культурологам і любителям антикварних видань. Назва: Записки НТШ кн. IV, Т. XCVI Автор: Михайло Сергі́йович Грушевський (1866 — 1934) — український історик, громадський і політичний діяч, голова Центральної Ради Української Народної Республіки, член Історичного товариства ім. Нестора-Літописця, член Чеської АН, почесний член Київського товариства старожитностей і мистецтв, академік ВУАН та АН СРСР, багаторічний голова НТШ у Львові, завідувач кафедри історії Львівського університету, автор понад 2000 наукових праць. Володимир Іванович Бирчак (1881 — 1952) — український письменник, літературознавець, вояк УСС, делегат Української Національної Ради ЗУНР (від УСДП), діяч Пласту в Ужгороді. Федір Євгенович Корш (1843 — 1915) — український філолог, перекладач, поет, дійсний член НТШ у Львові, член Копенгагенського філологічного товариства, Угро-фінського товариства, почесний член багатьох університетів. В'ячеслав Казимирович Липинський (1882 - 1931) — український політичний діяч польського походження, історик, історіософ, соціолог, публіцист, теоретик українського консерватизму. Іван-Юліян Владиславович Шпитковський (1880 — 1969) — український галицький історик і педагог, краєзнавець, музейник, дослідник Гайдамаччини, зокрема Коліївщини, а також кустос музею «Стривігор» у Перемишлі. Дійсний член НТШ. Іван-Мар'ян Іванович Кревецький (псевдо Ф. Королевський, 1883 - 1940) — український історик, бібліограф, громадський діяч і журналіст. Історик школи Михайла Грушевського, керівник бібліотеки НТШ. Іван Петрович Крип'якевич (Крипякевич; псевдоніми — Холмський Іван, І. К., 1886 — 1967) — український історик, академік АН УРСР, професор Львівського державного університету імені Івана Франка, директор Інституту суспільних наук АН УРСР. Автор великої кількості наукових досліджень про українську козацьку державність та Богдана Хмельницького, низки підручників з історії України. Діяч НТШ. Михайло Степанович Возняк (1881 — 1954) — український літературознавець і фольклорист, академік АН УРСР за спеціальністю літературознавство. Володимир Вікторович Дорошенко (1879 — 1963) — український бібліограф, знавець української історії, літературознавець, перекладач, літературний критик, громадсько-політичний діяч, член НТШ. Костянтин Віталійович Широцький (Кость Широцький або Шероцький, псевдонім К.Ладиженко, 1886 — 1919 — український мистецтвознавець, фольклорист, політичний і громадський діяч. Рік: 1910 Накладом Наукового Товариства імени Шевченка Сторінок: 244 Розміри,см.: довжина 24 ширина 16,5 товщина 1,5 Вага: 0,460 кг

Антикварне видання з історії, філології та етнографії. "Записки Наукового товариства імені Шевченка" - це науковий часопис, який видавався у Львові під редакцією Михайла Грушевського. Зміст LXXIII тому - 1. Зміст тому - с. 3 - 4 - 2. До історії українського вертепа XVIII в., історично-лїтературні студії й матеріяли, Дра Івана Франка, VI - X (кінець) - с. 5 - 64 - 3. Ритміка українських народних пісень, написав Філярет Колеса, IV. Огляд пісенних форм української народної поезії (кінець буде) - с. 65 - 118 - 4. Велика родина в Мшанци Старосамбірського пов., написав Михайло Зубрицький - с. 119 - 124 - 5. До історії орґанїзовання національних ґвардій в р. 1848: Польська нелеґальна ґвардія в Станиславові, написав Іван Кревецький - с. 125 - 142 - 6. Автобіоґрафія холмського сьвященика з першої половини XIX віка, подав Іван Крипякевич - с. 143 - 157 - 7. Miscellanea: а) З облоги Белза в 1352 р., под. М. Грушевський; б) Польська "Реєнція" в Станиславові, под. Б. Заклинський; в) До ґенези творчости М. Шашкевича, под. І. Созанський - с. 158 - 165 - 8. Наукова хронїка: Огляд часописей за 1905 рік: Часописи українсько-руські, огляд І. Джиджори й І. Кревецького (реєстр обговорених часописей на с. 237) - с. 166 - 186 - 9. Біблїоґрафія (рецензії й справоздання, реєстр обговоренихх праць на с. 237) - с. 187 - 238 - 10. Оголошення - с. 239 - 244 Видання буде цікаве всім історикам, етнографам, філологам, музикознавцям, культурологам і любителям антикварних видань. Назва: Записки НТШ кн. V, Т. LXXIII Автор: Михайло Сергі́йович Грушевський (1866 — 1934) — український історик, громадський і політичний діяч, голова Центральної Ради Української Народної Республіки, член Історичного товариства ім. Нестора-Літописця, член Чеської АН, почесний член Київського товариства старожитностей і мистецтв, академік ВУАН та АН СРСР, багаторічний голова НТШ у Львові, завідувач кафедри історії Львівського університету, автор понад 2000 наукових праць. Іван Якович Франко (1856 — 1916) — видатний український поет, прозаїк, драматург, літературний критик, публіцист, перекладач, науковець, громадський і політичний діяч. Доктор філософії, дійсний член НТШ, почесний доктор Харківського університету, член Всеукраїнського Товариства «Просвіта». Філарет Михайлович Колесса (1871 — 1947) — український етнограф, фольклорист, композитор, музикознавець і літературознавець. Дійсний член НТШ, ВУАН. о. Михайло Іванович Зубрицький (1856 — 1919) — греко-католицький священник, український етнограф, фольклорист, історик, громадський діяч, публіцист, дійсний член НТШ. Іван-Мар'ян Іванович Кревецький (псевдо Ф. Королевський, 1883 - 1940) — український історик, бібліограф, громадський діяч і журналіст. Історик школи Михайла Грушевського, керівник бібліотеки НТШ. Іван Петрович Крип'якевич (Крипякевич; псевдоніми — Холмський Іван, І. К., 1886 — 1967) — український історик, академік АН УРСР, професор Львівського державного університету імені Івана Франка, директор Інституту суспільних наук АН УРСР. Автор великої кількості наукових досліджень про українську козацьку державність та Богдана Хмельницького, низки підручників з історії України. Діяч НТШ. Богдан Романович Заклинський (псевдоніми: Богдан З-ий, Б. З., С.Правдолюб, Богданко, Богдан З-ський, Б.,1886 — 1946) — український публіцист, фольклорист, літературознавець, педагог, письменник. Іван Созанський (1881 — 1911) — український галицький історик і філолог, педагог. Іван Миколайович Джиджора (1880 — 1919) — український громадський діяч, історик, публіцист. Учень і співпрацівник Михайла Грушевського, дійсний член НТШ, секретар археографічної, член бібліографічної та статистичної комісій НТШ. Рік: 1906 Накладом Наукового Товариства імени Шевченка Сторінок: 244 Розміри,см.: довжина 24 ширина 16,5 товщина 1,5 Вага: 0,460 кг

Антикварне видання з історії, філології та етнографії. "Записки Наукового товариства імені Шевченка" - це науковий часопис, який видавався у Львові під редакцією Михайла Грушевського. Зміст LXX тому - 1. Зміст тому - с. 3 - 4 - 2. Пісня про Правду і Неправду, історично-лїтературна розвідка Івана Франка - с. 5 - 70 - 3. Коли сфабрикована грамота Любарта луцькій катедрі? Критична замітка Михайла Грушевського - с. 71 - 72 - 4. З виборчого руху в Східній Галичинї в 1848 роцї (Вибір Івана Капущака), подав Іван Кревецький - с. 73 - 85 - 5. Угорський король Матвій Корвін в славянській устній словесности, розбір мотивів звязаних з його іменем, написав Зенон Кузеля, гл. IX - XI (Конець) - с. 86 - 113 - 6. Село Мшанець Старосамбірського повіта. Матеріали до історії галицького села, подав Михайло Зубрицький. Вступна розвідка і акти ч. I - LIII (з пляном) - с. 114 - 167 - 7. Miscellanea: а) До питання про свобідний перехід посполитих на Українї в 20-х рр. XVIII в., подав І. Джиджора; б) Чи Шашкевичові вірші? под. Ів. Крипякевич; в) З лїтературної спадщини Вагилевича, под. Ів. Созанський - с. 168 - 176 - 8. Наукова хронїіка: Антропольоґічні й археольоґічні часописи за 1904 р., нап. Зенон Кузеля (конець) - с. 177 - 190 - 9. Біблїоґрафія (рецензії й справоздання) зміст на с. 239 - с. 191 - 240 - 10. Оголошення - с. 241 - 244 Видання буде цікаве всім історикам, етнографам, філологам, антропологам, археологам і любителям антикварних видань. Назва: Записки НТШ кн. II, Т. LXX Автор: Михайло Сергі́йович Грушевський (1866 — 1934) — український історик, громадський і політичний діяч, голова Центральної Ради Української Народної Республіки, член Історичного товариства ім. Нестора-Літописця, член Чеської АН, почесний член Київського товариства старожитностей і мистецтв, академік ВУАН та АН СРСР, багаторічний голова НТШ у Львові, завідувач кафедри історії Львівського університету, автор понад 2000 наукових праць. Іван Якович Франко (1856 — 1916) — видатний український поет, прозаїк, драматург, літературний критик, публіцист, перекладач, науковець, громадський і політичний діяч. Доктор філософії, дійсний член НТШ, почесний доктор Харківського університету, член Всеукраїнського Товариства «Просвіта». Іван-Мар'ян Іванович Кревецький (псевдо Ф. Королевський, 1883 - 1940) — український історик, бібліограф, громадський діяч і журналіст. Історик школи Михайла Грушевського, керівник бібліотеки НТШ. Зенон Францискович Кузеля (1882 — 1952) — український мовознавець, бібліограф, фольклорист, історик, журналіст, етнограф, редактор, видавець, громадський діяч. о. Михайло Іванович Зубрицький (1856 — 1919) — греко-католицький священник, український етнограф, фольклорист, історик, громадський діяч, публіцист, дійсний член НТШ. Іван Миколайович Джиджора (1880 — 1919) — український громадський діяч, історик, публіцист. Учень і співпрацівник Михайла Грушевського, дійсний член НТШ, секретар археографічної, член бібліографічної та статистичної комісій НТШ. Іван Петрович Крип'якевич (Крипякевич; псевдоніми — Холмський Іван, І. К., 1886 — 1967) — український історик, академік АН УРСР, професор Львівського державного університету імені Івана Франка, директор Інституту суспільних наук АН УРСР. Автор великої кількості наукових досліджень про українську козацьку державність та Богдана Хмельницького, низки підручників з історії України. Діяч НТШ. Іван Созанський (1881 — 1911) — український галицький історик і філолог, педагог. Рік: 1906 Накладом Наукового Товариства імени Шевченка Сторінок: 244 Розміри,см.: довжина 24 ширина 16,5 товщина 1,5 Вага: 0,470 кг

Антикварне видання з історії, філології та етнографії. "Записки Наукового товариства імені Шевченка" - це науковий часопис, який видавався у Львові під редакцією Михайла Грушевського. Зміст LXXVIII тому - 1. Зміст тому - с. 3 - 4 - 2. По катастрофі 1708 року: Розквартированнє росийських полків на Українї, написав Олександр Грушевський - с. 5 - 25 - 3. Львівська Русь в першій половині XVI віку, написав Іван Крипякевич, IV - V - с. 26 - 50 - 4. Венецьке посольство до Хмельницького (1650 р.), написав Др. Мирон Кордуба - с. 51 - 89 - 5. Студії над українськими народнїми піснями, подає Др. Іван Франко, XIV - XXI - с. 90 - 145 - 6. Трильоґія проф. А. Кримського, написав Володимир Розов - с. 146 - 171 - 7. Miscellanea: а) З житя старої школи, под. І. Свєнцїцкий; б) Причинок до характеристики лїтературної творчости Івана Головацького, под. І. Кревецький; в) Богдан Бучинський, посмертна згадка, под. М. Грушевський - с. 172 - 178 - 8. Наукова хронїка: Етноґрафія в західно-европейських часописях за 1905 р., подає Др. Зенон Кузеля (реєстр часописей див. на с. 237) - с. 179 - 202 - 9. Біблїоґрафія (рецензії й справоздання, зміст на с. 238) - с. 203 - 239 - 10. Оголошення - с. 240 - 244 Видання буде цікаве всім історикам, музикознавцям, етнографам, філологам і любителям антикварних видань. Назва: Записки НТШ кн. IV, Т. LXXVIII Автор: Михайло Сергі́йович Грушевський (1866 — 1934) — український історик, громадський і політичний діяч, голова Центральної Ради Української Народної Республіки, член Історичного товариства ім. Нестора-Літописця, член Чеської АН, почесний член Київського товариства старожитностей і мистецтв, академік ВУАН та АН СРСР, багаторічний голова НТШ у Львові, завідувач кафедри історії Львівського університету, автор понад 2000 наукових праць. Олександр Сергійович Грушевський (1877 — 1942) —український історик, дослідник історії України, літературознавець, етнограф, археограф, журналіст. Дійсний член НТШ, член Центральної Ради, брат Михайла Грушевського. Іван Петрович Крип'якевич (Крипякевич; псевдоніми — Холмський Іван, І. К., 1886 — 1967) — український історик, академік АН УРСР, професор Львівського державного університету імені Івана Франка, директор Інституту суспільних наук АН УРСР. Автор великої кількості наукових досліджень про українську козацьку державність та Богдана Хмельницького, низки підручників з історії України. Діяч НТШ. Мирон Михайлович Кордуба (1876 — 1947) — український історик, державник, учений, публіцист, письменник. Іван Якович Франко (1856 — 1916) — видатний український поет, прозаїк, драматург, літературний критик, публіцист, перекладач, науковець, громадський і політичний діяч. Доктор філософії, дійсний член НТШ, почесний доктор Харківського університету, член Всеукраїнського Товариства «Просвіта». Володимир Олексі́йович Розов (1876 — 1940) — український мовознавець. Іларіон Семенович Свєнціцький (1876 - 1956) — український філолог, етнограф, музеєзнавець, громадсько-культурний діяч, доктор філологічних наук, дійсний член НТШ. Іван-Мар'ян Іванович Кревецький (псевдо Ф. Королевський, 1883 - 1940) — український історик, бібліограф, громадський діяч і журналіст. Історик школи Михайла Грушевського, керівник бібліотеки НТШ. Зенон Францискович Кузеля (1882 — 1952) — український мовознавець, бібліограф, фольклорист, історик, журналіст, етнограф, редактор, видавець, громадський діяч. Рік: 1907 Накладом Наукового Товариства імени Шевченка Сторінок: 239 Розміри,см.: довжина 24 ширина 16,5 товщина 1,5 Вага: 0,470 кг

Антикварне видання з історії, філології та етнографії. "Записки Наукового товариства імені Шевченка" - це науковий часопис, який видавався у Львові під редакцією Михайла Грушевського. Зміст LVII тому - 1. Впровадженнє єзуітів до Польщі, історично-критична студия, написав Олександр Сушко (Конець буде) - с. 1 - 28 - 2. Матеріали до історії Коліївщини. I. Василиянські записки й листи про Коліївщину, подав Аристарх Крижановський, до друку приладив Михайло Грушевський - с. 1 - 24 - 3. "Король Балаґулів" Антін Шашкевич і його українські вірші, написав др. Іван Франко - с. 1 - 34 - 4. Miscellanea: а) Руська сатира на польську елєкцію 1696 р., под. І. Франко; б) Парохіани відмовляють підписів на петицию против відобрання церковних і парохіальних дібр в 1848 р., под. М. Зубрицький - с. 1 - 8 - 5. Наукова хронїка - З юбілейної лїтератури про Мик. Гоголя, огляд Івана Стешенка (Конець буде) - с. 1 - 20 - 6. Біблїоґрафія (рецензиї й справоздання, зміст на с. 53) - с. 1 - 54 - 7. Показчик до LI - LVI тт. Записок Наукового Товариства імени Шевченка - с. 1 - 14 - 8. Зміст тт. I - LVI (по нїмецьки) - с. 15 - 24 Видання буде цікаве всім історикам, релігієзнавцям, філологам, етнографам і любителям антикварних видань. Назва: Записки НТШ кн. I, Т. LVII Автор: Михайло Сергі́йович Грушевський (1866 — 1934) — український історик, громадський і політичний діяч, голова Центральної Ради Української Народної Республіки, член Історичного товариства ім. Нестора-Літописця, член Чеської АН, почесний член Київського товариства старожитностей і мистецтв, академік ВУАН та АН СРСР, багаторічний голова НТШ у Львові, завідувач кафедри історії Львівського університету, автор понад 2000 наукових праць. Олександр Сушко (1880 — 1966) — український історик, журналіст, громадський діяч. Іван Якович Франко (1856 — 1916) — видатний український поет, прозаїк, драматург, літературний критик, публіцист, перекладач, науковець, громадський і політичний діяч. Доктор філософії, дійсний член НТШ, почесний доктор Харківського університету, член Всеукраїнського Товариства «Просвіта». о. Михайло Іванович Зубрицький (1856 — 1919) — греко-католицький священник, український етнограф, фольклорист, історик, громадський діяч, публіцист, дійсний член НТШ. Іван Матві́йович Стешенко (1873 — 1918) — український громадський і політичний діяч, педагог, літературознавець і письменник, перекладач. Рік: 1904 Накладом Наукового Товариства імени Шевченка Мова: українська, латинська, німецька Сторінок: - Розміри,см.: довжина 24 ширина 16,5 товщина 1 Вага: 0,320 кг

Антикварне видання з історії, філології та етнографії. "Записки Наукового товариства імені Шевченка" - це науковий часопис, який видавався у Львові під редакцією Михайла Грушевського. Зміст LXII тому - 1. Матеріали до історії Коліївщини. III. Польська поема про уманську різню, подав др. Іван Франко - с. 1 - 40 - 2. Козаччина на переломі XVI і XVII в. (1591 - 1603), написав Василь Доманицький (VI - X) - с. 65 - 113 - 3. Miscellanea: а) Руська "кройника" з XVII в., подав о. Арістарх Крижановський; б) П. Литвинова-Бартош (некрольоґ), і в) Олександр Пипін (некрольоґ), под. М. Грушевський - с. 1 - 5 - 4. Наукова хроніка: Огляд часописей за р. 1903 (зміст на с. 63 - 4). - с. 1 - 64 - 5. Біблїоґрафія (рецензії й справоздання, зміст на с. 33) - с. 1 - 34 Видання буде цікаве всім історикам і любителям антикварних видань. Назва: Записки НТШ кн. VI, Т. LXII Автор: Михайло Сергі́йович Грушевський (1866 — 1934) — український історик, громадський і політичний діяч, голова Центральної Ради Української Народної Республіки, член Історичного товариства ім. Нестора-Літописця, член Чеської АН, почесний член Київського товариства старожитностей і мистецтв, академік ВУАН та АН СРСР, багаторічний голова НТШ у Львові, завідувач кафедри історії Львівського університету, автор понад 2000 наукових праць. Іван Якович Франко (1856 — 1916) — видатний український поет, прозаїк, драматург, літературний критик, публіцист, перекладач, науковець, громадський і політичний діяч. Доктор філософії, дійсний член НТШ, почесний доктор Харківського університету, член Всеукраїнського Товариства «Просвіта». Василь Миколайович Доманицький (1877 — 1910) — український літературознавець, письменник, історик, фольклорист, публіцист, громадсько-політичний діяч, кооператор. Рік: 1904 Накладом Наукового Товариства імени Шевченка Сторінок: - Розміри,см.: довжина 24 ширина 16,5 товщина 1 Вага: 0,310 кг

Антикварне видання з історії, філології та етнографії. "Записки Наукового товариства імені Шевченка" - це науковий часопис, який видавався у Львові під редакцією Михайла Грушевського. Зміст LIV тому - 1. Причинки до студий над текстом Палїнодиї, написав Олександр Сушко - с. 1 - 40 - 2. З сїльських відносин у Галичинї в серединї XIX віка, подав Юрий Кміт - с. 1 - 8 - 3. З істориї нашої фільольоґії - Три галицькі граматики (Іван Могильницький, Йосиф Левицький і Йосиф Лозинський), написав др. Осип Маковей (конець - додатки) - с. 59 - 96 - 4. Miscellsnea: а) Увага про назву "Палїнодія", дра І. Франка; б) Бунт а селї Мшанци 1717 р. под. Б. Барвінський; в) Варіанти до "Богданової могили" Шевченка, з удїленої Ол. Маркевичем копії подав М. Грушевський - с. 1 - 8 - 5. Наукова хронїка - Нові працї над істориєю славянства, подав Зенон Кузеля (конець) - с. 1 - 36 - 6. Біблїоґрафія (рецензиї й справоздання, зміст на с. 65) - с. 1 - 66 Видання буде цікаве всім історикам, етнографам, філологам і любителям антикварних видань. Назва: Записки НТШ кн. IV, Т. LIV Автор: Михайло Сергі́йович Грушевський (1866 — 1934) — український історик, громадський і політичний діяч, голова Центральної Ради Української Народної Республіки, член Історичного товариства ім. Нестора-Літописця, член Чеської АН, почесний член Київського товариства старожитностей і мистецтв, академік ВУАН та АН СРСР, багаторічний голова НТШ у Львові, завідувач кафедри історії Львівського університету, автор понад 2000 наукових праць. Олександр Сушко (1880 — 1966) — український історик, журналіст, громадський діяч. Юрій Кміт (псевдоніми і криптоніми: Задуманий, Ю., К., Ю. К., 1872 - 1946) — український письменник і публіцист, етнограф Бойківщини та літературознавець, громадський діяч і священник УГКЦ. Осип Степанович Маковей (1867 — 1925) — український поет, прозаїк, публіцист, критик, літературознавець, перекладач, редактор багатьох періодичних видань, педагог, громадсько-політичний діяч. Іван Якович Франко (1856 — 1916) — видатний український поет, прозаїк, драматург, літературний критик, публіцист, перекладач, науковець, громадський і політичний діяч. Доктор філософії, дійсний член НТШ, почесний доктор Харківського університету, член Всеукраїнського Товариства «Просвіта». Богдан Олександрович Барвінський (псевдоніми і криптоніми: Т. Вінковський, Б. Б., 1880 — 1958) — український історик, бібліограф, архівіст, педагог, доктор філософії, дійсний член НТШ. Зенон Францискович Кузеля (1882 — 1952) — український мовознавець, бібліограф, фольклорист, історик, журналіст, етнограф, редактор, видавець, громадський діяч. Рік: 1903 Накладом Наукового Товариства імени Шевченка Сторінок: - Розміри,см.: довжина 24 ширина 16,5 товщина 1 Вага: 0,290 кг

Антикварне видання з історії, філології та етнографії. "Записки Наукового товариства імені Шевченка" - це науковий часопис, який видавався у Львові під редакцією Михайла Грушевського. Зміст LIII тому - 1. XII археольоґічний з'їзд у Харкові, 1902 р. Замітки Дра Олексїя Маркевича - с. 1 - 18 - 2. Лаврівські перґамінові листки з XII - XIII в., написав Др. Олексадр Колесса (з трома фототипіями) - с. 1 - 26 - 3. Предтеча унії. Критично-історична студия, написав Олександр Сушко (Далї буде) - с. 1 - 71 - 4. Miscellanea: а) Незаплачене київське подимне, под. М. Грушевський; б) До руської біблїоґрафії XVIII в., под. І. Франко; в) Керестурська хронїка, под. В. Гнатюк; г) † Др. Олексїй Маркевич - с. 1 - 9 - 5. Наукова хронїка: Огляд часописей за рік 1902 - часописи українсько-руські, под. С. Томашівський і О. Сушко - с. 1 - 17 - 6. Біблїоґрафія (рецензиї й справоздання, зміст на с. 48) - с. 1 - 49 Видання буде цікаве всім історикам, арехологам і любителям антикварних видань. Назва: Записки НТШ кн. III, Т. LIII Автор: Михайло Сергі́йович Грушевський (1866 — 1934) — український історик, громадський і політичний діяч, голова Центральної Ради Української Народної Республіки, член Історичного товариства ім. Нестора-Літописця, член Чеської АН, почесний член Київського товариства старожитностей і мистецтв, академік ВУАН та АН СРСР, багаторічний голова НТШ у Львові, завідувач кафедри історії Львівського університету, автор понад 2000 наукових праць. Олексій Іванович Маркевич (1847 — 1903) — дослідник історії України XVI—XVIII ст. Олександр Михайлович Колесса (1867 - 1945) — український літературознавець, мовознавець, громадсько-політичний діяч, дійсний член НТШ. Олександр Сушко (1880 — 1966) — український історик, журналіст, громадський діяч. Іван Якович Франко (1856 — 1916) — видатний український поет, прозаїк, драматург, літературний критик, публіцист, перекладач, науковець, громадський і політичний діяч. Доктор філософії, дійсний член НТШ, почесний доктор Харківського університету, член Всеукраїнського Товариства «Просвіта». Володимир Михайлович Гнатюк (1871 — 1926) — український етнограф, фольклорист, мовознавець, літературознавець, мистецтвознавець, перекладач і громадський діяч, академік АН України, член Чеського наукового товариства, Празької та Віденської Академії наук. Секретар, голова Етнографічної комісії та редактор видань НТШ. Директор Української видавничої спілки. Степан Теодорович Томашівський (1875 — 1930) — український історик, публіцист і політик. Рік: 1903 Сторінок: - Розміри,см.: довжина 24 ширина 16,5 товщина 1 Вага: 0,280 кг