НОВИНКИ КНИГ
Записки НТШ кн. III, Т. CXV (Антикварна книга 1913 року)
Антикварне видання з історії, філології та етнографії. "Записки Наукового товариства імені Шевченка" - це науковий часопис, який видавався у Львові під редакцією Михайла Грушевського.
Зміст CXV тому
- 1. Зміст тому - с. 3 - 4
- 2. Кілька документів і заміток до часів вел. князїв Свидригайла і Жигимонта Кейстутовича, подав Богдан Барвінський - с. 5 - 22
- 3. Слїди великоруських лїтературних творів про фльорентийську унїю та урядового акту московського правительства в »Історії фльорентийського собора« 1598 року, з паперів Богдана Бучинського - с. 23 - 28
- 4. Студії над орґанїзацією львівської Ставропіґії від кінця XVI до половини XVII ст., написав Федір Срібний. IV. Матеріяльні відносини братчиків (докінченнє) - с. 29 - 76
- 5. Віденьска гр. к. семінарія в рр. 1852 - 1855, написав Ярослав Гординський - с. 77 - 130
- 6. Азбучна війна в Галичинї 1859 р., подає Іван Франко (далї) - с. 131 - 153
- 7. Miscellanea: а) Одна з компіляцій до часів Хмельниччини, под. В. Герасимчук; б) Записки руського селянина з початку XIX в., под. І. Франко; в) Ще до тексту »Кобзаря«, под. О. Новицький - с. 154 - 176
- 8. Наукова хронїка: Останнї томи »Архива Югозападной Россіи«, под. М. Грушевський - с. 177 - 182
- 9. Біблїоґрафія (рецензії і реферати): історія полїтична і культурна, лїтература, біблїоґрафія і біблїотеки, житє суспільне і культурне - с. 183 - 240
Видання буде цікаве всім історикам, релігієзнавцям, філологам, етнографам, культурологам і любителям антикварних видань.
Назва: Записки НТШ кн. III, Т. CXV
Автор: Михайло Сергі́йович Грушевський (1866 — 1934) — український історик, громадський і політичний діяч, голова Центральної Ради Української Народної Республіки, член Історичного товариства ім. Нестора-Літописця, член Чеської АН, почесний член Київського товариства старожитностей і мистецтв, академік ВУАН та АН СРСР, багаторічний голова НТШ у Львові, завідувач кафедри історії Львівського університету, автор понад 2000 наукових праць.
Богдан Олександрович Барвінський (псевдоніми і криптоніми: Т. Вінковський, Б. Б., 1880 — 1958) — український історик, бібліограф, архівіст, педагог, доктор філософії, дійсний член НТШ.
Богдан Бучинський (1883 — 1907) — український історик.
Федір Срі́бний (1881 — 1946) — український історик родом з Галичини, дійсний член НТШ.
Ярослав Антонович Гординський (криптоніми – Я.А.Г., Яр.Горд., Г-й, Я.Г., 1882 - 1939) – літературознавець, письменник, перекладач, педагог, доктор філософії, дійсний член НТШ.
Іван Якович Франко (1856 — 1916) — видатний український поет, прозаїк, драматург, літературний критик, публіцист, перекладач, науковець, громадський і політичний діяч. Доктор філософії, дійсний член НТШ, почесний доктор Харківського університету, член Всеукраїнського Товариства «Просвіта».
Василь Іванович Герасимчук (1880 — 1944) — український історик.
Олексій Петрович Новицький (1862 – 1934) – історик української архітектури та мистецтва, шевченкознавець.
Рік: 1913
Накладом Наукового Товариства імени Шевченка
Сторінок: 240
Розміри,см.:
довжина 24
ширина 16,5
товщина 1,5
Вага: 0,470 кг
Записки НТШ кн. V, Т. CXI (Антикварна книга 1912 року)
Антикварне видання з історії, філології та етнографії. "Записки Наукового товариства імені Шевченка" - це науковий часопис, який видавався у Львові під редакцією Михайла Грушевського.
Зміст CXI тому
- 1. Зміст тому - с. 3 - 4
- 2. Студії над орґанізацією львівської Ставропіґії від кінця XVI до полов. XVII ст., написав Федір Срібний. IV. Матеріяльні відносини братчиків (докінченнє слїдує) - сє 5 - 24
- 3. Студії над українськими народнїми піснями, подає Іван Франко. Додатки й поправки, V - XV. - с. 25 - 52
- 4. Чуднівська кампанїя 1660 р., студії Василя Герасимчука (далї) - с. 53 - 83
- 5. Критичні замітки до тексту поезій Шевченка, написав Юлїян Романчук (докінченнє слїдує) - с. 84 - 116
- 6. Григорій Ількевич як етноґраф, написав Андрій Франко (докінченнє) - с. 117 - 139
- 7. Miscellanea: З зарання української преси в Галичинї, подав М. Возняк - с. 140 - 159
- 8. Наукова хронїка: Західнїй погляд на східню Европу (K. Dieterich, Die osteuropäischen Literaturen in ihren Hauptströmungen dargestellt), под. М. Федюшка - с. 160 - 168
- 9. Біблїоґрафія (оцїнки, реферати, замітки): преісторія, антропольоґія, археольоґія й історія штуки, історія полїтична й культурна, лїтература, житє суспільне й культурне (реєстр ширших обговорень див. с. 234) - с. 169 - 235
- 10. Оголошення - с. 236 - 240
Видання буде цікаве всім історикам, етнографам, філологам, музикознавцям, антропологам, археологам і любителям антикварних видань.
Назва: Записки НТШ кн. V, Т. CXI
Автор: Михайло Сергі́йович Грушевський (1866 — 1934) — український історик, громадський і політичний діяч, голова Центральної Ради Української Народної Республіки, член Історичного товариства ім. Нестора-Літописця, член Чеської АН, почесний член Київського товариства старожитностей і мистецтв, академік ВУАН та АН СРСР, багаторічний голова НТШ у Львові, завідувач кафедри історії Львівського університету, автор понад 2000 наукових праць.
Федір Срі́бний (1881 — 1946) — український історик родом з Галичини, дійсний член НТШ.
Іван Якович Франко (1856 — 1916) — видатний український поет, прозаїк, драматург, літературний критик, публіцист, перекладач, науковець, громадський і політичний діяч. Доктор філософії, дійсний член НТШ, почесний доктор Харківського університету, член Всеукраїнського Товариства «Просвіта».
Василь Іванович Герасимчук (1880 — 1944) — український історик.
Юліян Семенович Романчук (1842 — 1932)— довголітній політичний провідник галицьких українців, визначний громадський і культурно-освітній діяч - педагог, письменник, журналіст, видавець, член-засновник материнського товариства «Просвіта», один із засновників НТШ.
Андрі́й Іванович Франко (16 липня 1887 — 1913) — український філолог, фольклорист, етнограф, перекладач. Найстарший син Івана Франка, його помічник і секретар.
Михайло Степанович Возняк (1881 — 1954) — український літературознавець і фольклорист, академік АН УРСР за спеціальністю літературознавство.
Микола Йосипович Євшан (справжнє прізвище — Федюшка, 1889 — 1919) — український літературний критик, літературознавець і перекладач; започаткував власний напрямок у критиці, заснований на філософії Ф. Ніцше та Й. Фіхте; дослідник творчості Лесі Українки, Ольги Кобилянської, Михайла Коцюбинського.
Рік: 1912
Накладом Наукового Товариства імени Шевченка
Сторінок: 235
Розміри,см.:
довжина 24
ширина 16,5
товщина 1,5
Вага: 0,450 кг
Записки НТШ кн. III, Т. CIX (Антикварна книга 1912 року)
Антикварне видання з історії, філології та етнографії. "Записки Наукового товариства імені Шевченка" - це науковий часопис, який видавався у Львові під редакцією Михайла Грушевського.
Зміст CIX тому
- 1. Зміст тому - с. 3 - 4
- 2. Причинки до пізнання культа предків на Українї, написав Хрізант Ящуржинський - с. 5 - 9
- 3. З культурного житя України XVII - XVIII в., подав Михайло Возняк (докінченнє) - с. 10 - 38
- 4. З житя українського духовенства львівської епархії в другій половині XVIII в., подала Мелянїя Бордун (докінченнє слїдує) - с. 39 - 90
- 5. Григорій Ількевич як етноґраф, написав Андрій Франко (докніченнє слїдує) - с. 91 - 122
- 6. Оден з Нїжинцїв, подав Михайло Грушевський - с. 123 - 135
- 7. Miscellanea: а) Недоля галицьких дяків, под. Яр. Гординський; б) З фолькльорних занять Маркіяна Шашкевича, под. М. Возняк; в) „ Основи нової славянської полїтики“ Бакунїна, под. І. Франко - с. 136 - 165
- 8. Наукова Хронїка: »Кіевская Старина« і її »Покажчик«, под. В. Дорошенко - с. 166 - 177
- 9. Біблїоґрафія (оцінки, рефетати, замітки): історія полїтична і культурна, лїтература, етноґрафія, право (реєстр ширших обговорень див. с. 226) - с. 178 - 227
- 10. Оголошення - с. 228 - 232
Видання буде цікаве всім історикам, археологам, релігієзнавцям, етнографам, фольклористам, культурологам і любителям антикварних видань.
Назва: Записки НТШ кн. III, Т. CIX
Автор: Михайло Сергі́йович Грушевський (1866 — 1934) — український історик, громадський і політичний діяч, голова Центральної Ради Української Народної Республіки, член Історичного товариства ім. Нестора-Літописця, член Чеської АН, почесний член Київського товариства старожитностей і мистецтв, академік ВУАН та АН СРСР, багаторічний голова НТШ у Львові, завідувач кафедри історії Львівського університету, автор понад 2000 наукових праць.
Хрисанф Петрович Ящуржинський(1852 — 1923) — український археолог, етнограф, педагог.
Михайло Степанович Возняк (1881 — 1954) — український літературознавець і фольклорист, академік АН УРСР за спеціальністю літературознавство.
Меланія Дмитрівна Бордун (1886 – 1968) – педагог, історик, член НТШ.
Андрі́й Іванович Франко (16 липня 1887 — 1913) — український філолог, фольклорист, етнограф, перекладач. Найстарший син Івана Франка, його помічник і секретар.
Ярослав Антонович Гординський (криптоніми – Я.А.Г., Яр.Горд., Г-й, Я.Г., 1882 - 1939) – літературознавець, письменник, перекладач, педагог, доктор філософії, дійсний член НТШ.
Іван Якович Франко (1856 — 1916) — видатний український поет, прозаїк, драматург, літературний критик, публіцист, перекладач, науковець, громадський і політичний діяч. Доктор філософії, дійсний член НТШ, почесний доктор Харківського університету, член Всеукраїнського Товариства «Просвіта».
Володимир Вікторович Дорошенко (1879 — 1963) — український бібліограф, знавець української історії, літературознавець, перекладач, літературний критик, громадсько-політичний діяч, член НТШ.
Рік: 1912
Накладом Наукового Товариства імени Шевченка
Сторінок: 240
Розміри,см.:
довжина 24
ширина 16,5
товщина 1,5
Вага: 0,450 кг
Записки НТШ кн. II, Т. CVIII (Антикварна книга 1912 року)
Антикварне видання з історії, філології та етнографії. "Записки Наукового товариства імені Шевченка" - це науковий часопис, який видавався у Львові під редакцією Михайла Грушевського.
Зміст CVIII тому
- 1. Зміст тому - с. 3 - 4
- 2. Студії над орґанїзацією львівської Ставропіґії від кінця XVI до полов. XVII ст., написав Федір Срібний. III. Роля Греків в брацтві - с. 5 - 38
- 3. „Жарт непотребний“, історична вірша з р. 1702 на історичнім тлї, подав Іван Франко (докінченнє) - с. 39 - 56
- 4. З культурного житя України XVII - XVIII в., подав Михайло Возняк (кінець слїдує) - с. 57 - 102
- 5. З історії устрою Гетьманщини, критичні замітки Миколи Василенка - с. 103 - 116
- 6. Про наклад »Русалки Днїстрової«, написав Михайло Тершаковець - с. 117 - 139
- 7. Miscallanea: а) Памяти Евгена Ґолубінського, под. М. Грушевський; б) Перве поминальне богослуженнє за упокой Тараса Шевченка 1862 року у Львові, под. І. Верхратський; в) Причинок до історії українського руху в Росії, под. М. Василєв - с. 140 - 157
- 8. Наукова Хронїка: Нові праці по історії Галичини 2-ої пол. XVIII в. (1772 - 1790), под. Ів. Кревецький - с. 158 - 180
- 9. Біблїоґрафія (оцїнки, рефетати, замітки): історія суспільна і культурна, лїтература, біблїоґрафія, біблїотеки, житє суспільне і культурне (реєстр ширших обговорень див. с. 236) - с. 181 - 237
- 10. Оголошення - с. 238 - 240
Видання буде цікаве всім історикам, релігієзнавцям, етнографам, філологам, культурологам і любителям антикварних видань.
Назва: Записки НТШ кн. II, Т. CVIII
Автор: Михайло Сергі́йович Грушевський (1866 — 1934) — український історик, громадський і політичний діяч, голова Центральної Ради Української Народної Республіки, член Історичного товариства ім. Нестора-Літописця, член Чеської АН, почесний член Київського товариства старожитностей і мистецтв, академік ВУАН та АН СРСР, багаторічний голова НТШ у Львові, завідувач кафедри історії Львівського університету, автор понад 2000 наукових праць.
Федір Срі́бний (1881 — 1946) — український історик родом з Галичини, дійсний член НТШ.
Іван Якович Франко (1856 — 1916) — видатний український поет, прозаїк, драматург, літературний критик, публіцист, перекладач, науковець, громадський і політичний діяч. Доктор філософії, дійсний член НТШ, почесний доктор Харківського університету, член Всеукраїнського Товариства «Просвіта».
Михайло Степанович Возняк (1881 — 1954) — український літературознавець і фольклорист, академік АН УРСР за спеціальністю літературознавство.
Микола Прокопович Василенко (1866 — 1935) — український учений-історик, громадський і політичний діяч.
Михайло Іванович Тершаковець (1883 — 1978) — український історик літератури та педагог.
Іван Григорович Верхратський (псевдоніми — Любарт Горовський, Любарт Співомир Лосун, Подоляк, Щипавка, 1846 — 1919) — український галицький натураліст, педагог, мовознавець, письменник, громадський діяч, дослідник мови та фольклору лемків.
Іван-Мар'ян Іванович Кревецький (псевдо Ф. Королевський, 1883 - 1940) — український історик, бібліограф, громадський діяч і журналіст. Історик школи Михайла Грушевського, керівник бібліотеки НТШ.
Рік: 1912
Накладом Наукового Товариства імени Шевченка
Сторінок: 240
Розміри,см.:
довжина 24
ширина 16,5
товщина 1,5
Вага: 0,470 кг
Записки НТШ кн. I, Т. CVII (Антикварна книга 1912 року)
Антикварне видання з історії, філології та етнографії. "Записки Наукового товариства імені Шевченка" - це науковий часопис, який видавався у Львові під редакцією Михайла Грушевського.
Зміст CVII тому
- 1. Зміст тому - с. 3 - 4
- 2. Памяти Якова Шульгина, подав Михайло Грушевський (з портретом) - с. 5 - 9
- 3. „Жарт непотребний“, історична вірша з р. 1702 на історичнім тлї, написав Іван Франко - с. 10 - 38
- 4. До історії Ґенеральної Військової Канцелярії, написав Іван Джиджора - с. 39 - 51
- 5. Баталїон руських гірських стрільцїв, 1848 - 1850 р., написав Іван Кревецький - с. 52 - 72
- 6. З-за редакційних кулїс віденьского Вістника та Зорі Галицької, подав Михайло Возняк - с. 73 - 109
- 7. Miscellanea: а) Причинок до історії галицько-руського письменства XVIII в., под. І. Франко; б) Шкільні занятя Петра Білянського, под. І. Свєнцїцкий; в) Канонїчний огляд парохії Ріпник в Короснянськім деканатї в Галичинї в 1780 р., под. М. Зубрицький - с. 110 - 128
- 8. Наукова Хронїка: Причинки до студій над нашою еміґрацією, III, подає Зенон Кузеля - с. 129 - 163
- 9. Біблїоґрафія: преісторія, антропольоґія, археольоґія, історія штуки, історія полїтична і культурна, лїтература, етноґрафія (реєстр ширших обговорень див. с. 195) - с. 164 - 196
- 10. Показчик до тт. CI - CVI Записок Наукового Товариства ім. Шевченка (річник XX) - с. 221 - 237
- 11. Зміст т. I - CVI Записок (по нїмецьки) - с. 221 - 237
- 12. Оголошення - с. 238 - 240
Видання присвячене пам'яті Якова Шульгина.
Збірник буде цікавий усім історикам, філологам, етнографам, антропологам, археологам, культурологам і любителям антикварних видань.
Назва: Записки НТШ кн. I, Т. CVII
Автор: Михайло Сергі́йович Грушевський (1866 — 1934) — український історик, громадський і політичний діяч, голова Центральної Ради Української Народної Республіки, член Історичного товариства ім. Нестора-Літописця, член Чеської АН, почесний член Київського товариства старожитностей і мистецтв, академік ВУАН та АН СРСР, багаторічний голова НТШ у Львові, завідувач кафедри історії Львівського університету, автор понад 2000 наукових праць.
Іван Якович Франко (1856 — 1916) — видатний український поет, прозаїк, драматург, літературний критик, публіцист, перекладач, науковець, громадський і політичний діяч. Доктор філософії, дійсний член НТШ, почесний доктор Харківського університету, член Всеукраїнського Товариства «Просвіта».
Іван Миколайович Джиджора (1880 — 1919) — український громадський діяч, історик, публіцист. Учень і співпрацівник Михайла Грушевського, дійсний член НТШ, секретар археографічної, член бібліографічної та статистичної комісій НТШ.
Іван-Мар'ян Іванович Кревецький (псевдо Ф. Королевський, 1883 - 1940) — український історик, бібліограф, громадський діяч і журналіст. Історик школи Михайла Грушевського, керівник бібліотеки НТШ.
Михайло Степанович Возняк (1881 — 1954) — український літературознавець і фольклорист, академік АН УРСР за спеціальністю літературознавство.
Іларіон Семенович Свєнціцький (1876 — 1956) — український філолог, етнограф, музеєзнавець, громадсько-культурний діяч, доктор філологічних наук, дійсний член НТШ.
о. Михайло Іванович Зубрицький (1856 — 1919) — греко-католицький священник, український етнограф, фольклорист, історик, громадський діяч, публіцист, дійсний член НТШ.
Зенон Францискович Кузеля (1882 — 1952) — український мовознавець, бібліограф, фольклорист, історик, журналіст, етнограф, редактор, видавець, громадський діяч.
Рік: 1912
Накладом Наукового Товариства імени Шевченка
Мова: українська, німецька
Сторінок: 244
Розміри,см.:
довжина 24
ширина 16,5
товщина 1,5
Вага: 0,470 кг
Записки НТШ кн. II, Т. CII (Антикварна книга 1911 року)
Антикварне видання з історії, філології та етнографії. "Записки Наукового товариства імені Шевченка" - це науковий часопис, який видавався у Львові під редакцією Михайла Грушевського.
Зміст CII тому
- 1. Зміст тому - с. 3 - 4
- 2. Памяти Павла Житецького, подав Володмир Перетц - с. 5 - 10
- 3. Граматика Лаврентія Зизанїя з 1596 р., написав Михайло Возняк (докінченнє) - с. 11 - 87
- 4. З минувшини м. Бродів (причинки до історії міста в XVII в.), написав Іван Созанський (докінченнє) - с. 88 - 115
- 5. Неоправдані докори. До історії т. зв. »Руського Інституту« (Studium ruthenum) на львівськім унїверситетї, подав Іван Кревецький - с. 116 - 126
- 6. Павлин Свєнцїцкий, публїцистична, написав Володимир Радзикевич, III - IV - с. 127 - 147
- 7. Miscellanea: a) „Projekt konfederacyi chłopskiej“, под. Ів. Шпитковський; б) Варіянти до Кобзаря 1860 р., под. Ол. Новицький; в) Іван Созанський, посмертна згадка, под. С. Томашівський - с. 148 - 164
- 8. Наукова хронїка: Етноґрафічна теріторія угорських Українцїв-Русинів, под. Ол. Назаріїв - с. 165 - 191
- 9. Біблїоґрафія: історія полїтична і культурна, мова, біблїоґрафія і біблїотеки, житє суспільне і культурне (реєстр ширших обговорень див. с. 238) - с. 192 - 239
- 10. Оголошення - с. 240
Видання буде цікаве всім історикам, етнографам, філологам, культурологам і любителям антикварних видань.
Назва: Записки НТШ кн. II, Т. CII
Автор: Михайло Сергі́йович Грушевський (1866 — 1934) — український історик, громадський і політичний діяч, голова Центральної Ради Української Народної Республіки, член Історичного товариства ім. Нестора-Літописця, член Чеської АН, почесний член Київського товариства старожитностей і мистецтв, академік ВУАН та АН СРСР, багаторічний голова НТШ у Львові, завідувач кафедри історії Львівського університету, автор понад 2000 наукових праць.
Володимир Миколайович Перетц (1870 — 1935) — український філолог, дослідник і видавець численних пам'яток давньої й середньої української літератури й української творчості, історик і видатний теоретик літератури, текстолог, організатор українського наукового життя й ініціатор багатьох наукових починів.
Михайло Степанович Возняк (1881 — 1954) — український літературознавець і фольклорист, академік АН УРСР за спеціальністю літературознавство.
Іван Созанський (1881 — 1911) — український галицький історик і філолог, педагог.
Іван-Мар'ян Іванович Кревецький (псевдо Ф. Королевський, 1883 - 1940) — український історик, бібліограф, громадський діяч і журналіст. Історик школи Михайла Грушевського, керівник бібліотеки НТШ.
Володимир Петрович Радзикевич (1886 — 1966) — український письменник, літературознавець, педагог. Дійсний член НТШ.
Іван-Юліян Владиславович Шпитковський (1880 — 1969) — український галицький історик і педагог, краєзнавець, музейник, дослідник Гайдамаччини, зокрема Коліївщини, а також кустос музею «Стривігор» у Перемишлі. Дійсний член НТШ.
Олексі́й Петрович Новицький (1862 — 1934) — історик мистецтва, бібліограф, академік АН УРСР, автор досліджень про Тараса Шевченка — художника.
Степан Теодорович Томашівський (1875 — 1930) — український історик, публіцист і політик. Дійсний член НТШ.
Олекса Теодорович Назаріїв (1880 — не пізніше 1918) — український громадсько-політичний діяч, бібліограф, критик, перекладач.
Рік: 1911
Накладом Наукового Товариства імени Шевченка
Сторінок: 244
Розміри,см.:
довжина 24
ширина 16,5
товщина 1,5
Вага: 0,470 кг
Записки НТШ кн. V, Т. CV (Антикварна книга 1911 року)
Антикварне видання з історії, філології та етнографії. "Записки Наукового товариства імені Шевченка" - це науковий часопис, який видавався у Львові під редакцією Михайла Грушевського.
Зміст CV тому
- 1. Зміст тому - с. 3 - 4
- 2. Бучацьке Євангеліє (палєоґрафічний опис), подав Іляріон Свєнцїцкий - с. 5 - 17
- 3. Студії над українськими народнїми піснями, подає Іван Франко: Битви на Жовтих Водах і під Корсунем - с. 18 - 49
- 4. Економічна полїтика росийського правительства супроти України в рр. 1710 - 1730 (кінець), написав Іван Джиджора - с. 50 - 91
- 5. До житєписи Маркіяна Шашкевича, написав Михайло Тершаковець - с. 92 - 115
- 6. Про понятє психольоґічної основи почувань, подав Стефан Балей - с. 116 - 147
- 7. Miscellanea: а) Щасливий чоловік. Образок із житя білоруського пана з XVII - XVIII в., под. І. Франко; б) Дві дрібнички до характеристики Марк. Шашкевича, под. М. Возняк; в) Ф. Леонтович - В. Ключевський - Д. Самоквасов (некрольоґічні замітки), под. М. Грушевський - с. 148 - 174
- 8. Наукова Хронїка: Причинки до студій над нашою еміґрацією, II, под. З. Кузеля - с. 175 - 204
- 9. Біблїоґрафія: антропольоґія, преісторія, історія штуки, історія полїтична і культурна, лїтература, мова (реєстр ширших обговорень див. с 241) - с. 205 - 242
- 10. Оголошення - с. 243 - 244
Видання буде цікаве всім історикам, релігієзнавцям, етнографам, філологам, музикознавцям, культурологам, антропологам і любителям антикварних видань.
Назва: Записки НТШ кн. V, Т. CV
Автор: Михайло Сергі́йович Грушевський (1866 — 1934) — український історик, громадський і політичний діяч, голова Центральної Ради Української Народної Республіки, член Історичного товариства ім. Нестора-Літописця, член Чеської АН, почесний член Київського товариства старожитностей і мистецтв, академік ВУАН та АН СРСР, багаторічний голова НТШ у Львові, завідувач кафедри історії Львівського університету, автор понад 2000 наукових праць.
Іларіон Семенович Свєнціцький (1876 — 1956) — український філолог, етнограф, музеєзнавець, громадсько-культурний діяч, доктор філологічних наук, дійсний член НТШ.
Іван Якович Франко (1856 — 1916) — видатний український поет, прозаїк, драматург, літературний критик, публіцист, перекладач, науковець, громадський і політичний діяч. Доктор філософії, дійсний член НТШ, почесний доктор Харківського університету, член Всеукраїнського Товариства «Просвіта».
Іван Миколайович Джиджора (1880 — 1919) — український громадський діяч, історик, публіцист. Учень і співпрацівник Михайла Грушевського, дійсний член НТШ, секретар археографічної, член бібліографічної та статистичної комісій НТШ.
Михайло Іванович Тершаковець (1883 — 1978) — український історик літератури та педагог.
Степан Володимирович Балей (1885 — 1952) — український і польський психолог, педагог, філософ. Доктор філософії та медицини, професор, член НТШ.
Михайло Степанович Возняк (1881 — 1954) — український літературознавець і фольклорист, академік АН УРСР за спеціальністю літературознавство.
Зенон Францискович Кузеля (1882 — 1952) — український мовознавець, бібліограф, фольклорист, історик, журналіст, етнограф, редактор, видавець, громадський діяч.
Рік: 1911
Накладом Наукового Товариства імени Шевченка
Сторінок: 244
Розміри,см.:
довжина 24
ширина 16,5
товщина 1,5
Вага: 0,480 кг
Записки НТШ кн. IV, Т. CIV (Антикварна книга 1911 року)
Антикварне видання з історії, філології та етнографії. "Записки Наукового товариства імені Шевченка" - це науковий часопис, який видавався у Львові під редакцією Михайла Грушевського.
Зміст CIV тому
- 1. Зміст тому - с. 3 - 4
- 2. Полємічне письменство в р. 1608, студія Кирила Студинського (докінченнє слїдує) - с. 5 - 37
- 3. Студії над українськими народнїми піснями, подає Іван Франко: Хмельницький, Чаплїнський і Барабаш - с. 38 - 72
- 4. Угроруські лїтописні записки, подав Я. Біленький - с. 73 - 82
- 5. До біоґрафії й характеристики Миколи Устіяновича, подав Ярослав Гординський - с. 83 - 122
- 6. Спірні і неясні питання в житю Осипа Юрія Федьковича, написав Денис Лукіянович - с. 123 - 173
- 7. Miscellanea: а) Дзвін Сави Чалого, под. К. Широцький; б) Замітки Ів. Могильницького до видання Руської Правди Раковєцкого; в) Віршові проби Юліана Величковського, под. М. Возняк - с. 174 - 191
- 8. Наукова Хронїка: Українознавство в росийськім показчику самоосвіти, под. В. Дорошенко - с. 192 - 200
- 9. Біблїоґрафія: преісторія, археольоґія, етноґрафія, житє суспільне і культурне (реєстр ширших обгоорвень див. с. 236) - с. 201 - 237
- 10. Оголошення - с. 238 - 240
Видання буде цікаве всім історикам, етнографам, філологам, музикознавцям, археологам і любителям антикварних видань.
Назва: Записки НТШ кн. IV, Т. CIV
Автор: Михайло Сергі́йович Грушевський (1866 — 1934) — український історик, громадський і політичний діяч, голова Центральної Ради Української Народної Республіки, член Історичного товариства ім. Нестора-Літописця, член Чеської АН, почесний член Київського товариства старожитностей і мистецтв, академік ВУАН та АН СРСР, багаторічний голова НТШ у Львові, завідувач кафедри історії Львівського університету, автор понад 2000 наукових праць.
Кирило Йосипович Студинський (псевдоніми та криптоніми: Кость Вікторин; К. Вікторин; Кость В.; Іван Лаврін; І. Лаврін; К. Зорян; Зорян; К. С.; Батько; Іван Гарбуз; Федір Замора; Колька; Лівобічний; Літописець; К. Люнин; Не-Маковей; Не плазун, але й без трону; Віктор Осипович; Кость Осипович; Провінціал та ін., 1868 — найімовірніше, 1941) — український філолог-славіст, літературознавець, мовознавець, фольклорист, письменник, громадський діяч. Доктор філософії, академік ВУАН.
Іван Якович Франко (1856 — 1916) — видатний український поет, прозаїк, драматург, літературний критик, публіцист, перекладач, науковець, громадський і політичний діяч. Доктор філософії, дійсний член НТШ, почесний доктор Харківського університету, член Всеукраїнського Товариства «Просвіта».
Ярослав Теодорович Біленький (псевдонім — Степан Чернігівський, 1883 — 1945) — український педагог, науковець, громадський і політичний діяч, член ОУН.
Ярослав Антонович Гординський (криптоніми – Я.А.Г., Яр.Горд., Г-й, Я.Г., 1882 - 1939) – літературознавець, письменник, перекладач, педагог, доктор філософії, дійсний член НТШ.
Денис Якович Лукіянович (псевдоніми і криптоніми — Л. Журбенко, Ів. Левицький, Л. Городничий, Ів. Макуха, Некритик, А. Б., Б. П., 1873 — 1965) — український письменник, літературознавець, педагог.
Костянтин Віталійович Широцький (псевдонім К. Ладиженко, 1886 — 1919) — український мистецтвознавець, фольклорист, політичний і громадський діяч.
Михайло Степанович Возняк (1881 — 1954) — український літературознавець і фольклорист, академік АН УРСР за спеціальністю літературознавство.
Володимир Вікторович Дорошенко (1879 — 1963) — український бібліограф, знавець української історії, літературознавець, перекладач, літературний критик, громадсько-політичний діяч, член НТШ.
Рік: 1911
Накладом Наукового Товариства імени Шевченка
Сторінок: 244
Розміри,см.:
довжина 24
ширина 16,5
товщина 1,5
Вага: 0,460 кг
Записки НТШ кн. VI, Т. CVI (Антикварна книга 1911 року)
Антикварне видання з історії, філології та етнографії. "Записки Наукового товариства імені Шевченка" - це науковий часопис, який видавався у Львові під редакцією Михайла Грушевського.
Зміст CVI тому
- 1. Зміст тому - с. 3 - 4
- 2. Уривок Псалтири XIII - XIV в., подав Ярослав Гординський - с. 5 - 24
- 3. Студії над орґанїзацією львівської Ставропіґії від кінця XVI до половини XVII ст., написав Федір Срібний, I - II - с. 25 - 40
- 4. Студії над українськими народнїми піснями, подає Іван Франко: Стоянка Хмельницького під Білою Церквою і жидівські погроми лїтом 1648 р. - с. 41 - 76
- 5. До життєписи Маркіяна Шашкевича, написав Михайло Тершаковець (докінченнє) - с. 77 - 134
- 6. Про ріжницю між почуваннями осудними і представними, написав Стефан Балей - с. 135 - 168
- 7. Miscellanea: а) Салдатська пісня про Суворова, под. І. Франко; б) До історії видання Ількевичевих приповідок, под. М. Возняк; в) Бронїслав Лозїнський (некрольоґ), под. І. Кревецький - с. 169 - 191
- 8. Наукова Хронїка: Новий курс західно-европейської археольоґії, под. М. Залїзняк - с. 192 - 199
- 9. Біблїоґрафія: історія полїтична і культурна, право, лїтература, житє суспільне і культурне (реєстр ширших обговорень див. с. 239) - с. 200 - 240
- 10. Оголошення - с. 241 - 244
Видання буде цікаве всім історикам, музикознавцям, релігієзнавцям, етнографам, філологам і любителям антикварних видань.
Назва: Записки НТШ кн. VI, Т. CVI
Автор: Михайло Сергі́йович Грушевський (1866 — 1934) — український історик, громадський і політичний діяч, голова Центральної Ради Української Народної Республіки, член Історичного товариства ім. Нестора-Літописця, член Чеської АН, почесний член Київського товариства старожитностей і мистецтв, академік ВУАН та АН СРСР, багаторічний голова НТШ у Львові, завідувач кафедри історії Львівського університету, автор понад 2000 наукових праць.
Ярослав Антонович Гординський (криптоніми – Я.А.Г., Яр.Горд., Г-й, Я.Г., 1882 - 1939) – літературознавець, письменник, перекладач, педагог, доктор філософії, дійсний член НТШ.
Федір Срі́бний (1881 — 1946) — український історик родом з Галичини, дійсний член НТШ.
Іван Якович Франко (1856 — 1916) — видатний український поет, прозаїк, драматург, літературний критик, публіцист, перекладач, науковець, громадський і політичний діяч. Доктор філософії, дійсний член НТШ, почесний доктор Харківського університету, член Всеукраїнського Товариства «Просвіта».
Михайло Іванович Тершаковець (1883 — 1978) — український історик літератури та педагог.
Степан Володимирович Балей (1885 — 1952) — український і польський психолог, педагог, філософ. Доктор філософії та медицини, професор, член НТШ.
Михайло Степанович Возняк (1881 — 1954) — український літературознавець і фольклорист, академік АН УРСР за спеціальністю літературознавство.
Іван-Мар'ян Іванович Кревецький (псевдо Ф. Королевський, 1883 - 1940) — український історик, бібліограф, громадський діяч і журналіст. Історик школи Михайла Грушевського, керівник бібліотеки НТШ.
Микола Кіндратович Залізняк (1888 — 1950) — український політичний і громадський діяч, публіцист, дипломат. Доктор філософії. Один із діячів українського руху «есерів». Жертва сталінських репресій.
Рік: 1911
Накладом Наукового Товариства імени Шевченка
Сторінок: 244
Розміри,см.:
довжина 24
ширина 16,5
товщина 1,5
Вага: 0,470 кг
Записки НТШ кн. VI, Т. XCVIII (Антикварна книга 1910 року)
Антикварне видання з історії, філології та етнографії. "Записки Наукового товариства імені Шевченка" - це науковий часопис, який видавався у Львові під редакцією Михайла Грушевського.
Зміст XCVIII тому
- 1. Зміст тому - с. 3 - 4
- 2. До питання про розселеннє Вятичів. Кілька заміток з приводу новійших праць, подав Михайло Грушевський - с. 5 - 9
- 3. З минувшини м. Бродів (Причинки до історії міста в XVII в.), написав Іван Созанський, III - c. 10 - 30
- 4. Студії над українськими народнїми піснями, подає Іван Франко: XXXIII. Хмельнищина (думи, піснї та вірші) (далї буде) - с. 31 - 54
- 5. Економічна полїтика росийського правительства супроти України в 1710 - 1730 рр., написав Іван Джиджора (далї буде) - с. 55 - 74
- 6. Студії над галицько-українськими граматиками XIX в., написав Михайло Возняк. Додатки - с. 75 - 146
- 7. Miscellanea: а) Лопушанський »Святовид«; б) Один із буковинських духовних antiquae educationis, под. Вол. Гнатюк; в) Уривок граматики Ів. Лаврівського, под. М. Возняк - с. 147 - 162
- 8. Наукова хронїка: З новійших публїкацій Буковини, подав Мирон Кордуба - с. 163 - 172
- 9. Біблїоґрафія: історія полїтична і суспільно-культурна, мова, етноґрафія, житє суспільне і економічне (реєстр ширших обговорень див. с. 238) - с. 173 - 239
- 10. Оголошення - с. 240 - 244
Видання буде цікаве всім історикам, філолгам, музикознавцям, етнографам, культурологам і любителям антикварних видань.
Назва: Записки НТШ кн. VI, Т. XCVIII
Автор: Михайло Сергі́йович Грушевський (1866 — 1934) — український історик, громадський і політичний діяч, голова Центральної Ради Української Народної Республіки, член Історичного товариства ім. Нестора-Літописця, член Чеської АН, почесний член Київського товариства старожитностей і мистецтв, академік ВУАН та АН СРСР, багаторічний голова НТШ у Львові, завідувач кафедри історії Львівського університету, автор понад 2000 наукових праць.
Іван Созанський (1881 — 1911) — український галицький історик і філолог, педагог.
Іван Якович Франко (1856 — 1916) — видатний український поет, прозаїк, драматург, літературний критик, публіцист, перекладач, науковець, громадський і політичний діяч. Доктор філософії, дійсний член НТШ, почесний доктор Харківського університету, член Всеукраїнського Товариства «Просвіта».
Іван Миколайович Джиджора (1880 — 1919) — український громадський діяч, історик, публіцист. Учень і співпрацівник Михайла Грушевського, дійсний член НТШ, секретар археографічної, член бібліографічної та статистичної комісій НТШ.
Михайло Степанович Возняк (1881 — 1954) — український літературознавець і фольклорист, академік АН УРСР за спеціальністю літературознавство.
Володимир Михайлович Гнатюк (1871 — 1926) — український етнограф, фольклорист, мовознавець, літературознавець, мистецтвознавець, перекладач і громадський діяч, академік АН України, член Чеського наукового товариства, Празької та Віденської Академії наук. Секретар, голова Етнографічної комісії та редактор видань НТШ. Директор Української видавничої спілки.
Мирон Михайлович Кордуба (1876 — 1947) — український історик, державник, учений, публіцист, письменник.
Рік: 1910
Накладом Наукового Товариства імени Шевченка
Сторінок: 244
Розміри,см.:
довжина 24
ширина 16,5
товщина 1,5
Вага: 0,480 кг
Записки НТШ кн. V, Т. XCVII (Антикварна книга 1910 року)
Антикварне видання з історії, філології та етнографії. "Записки Наукового товариства імені Шевченка" - це науковий часопис, який видавався у Львові під редакцією Михайла Грушевського.
Зміст XCVII тому
- 1. Зміст тому - с. 3 - 4
- 2. З минувшини м. Бродів (причинки до історії міста в XVII в.), написав Іван Созанський, I - II - с. 5 - 25
- 3. Матеріали до історії Коліївщини. VI. Мемуар Домінїка Завроцкого про Коліївщину, подав Іван Шпитковський (докінченнє) - с. 26 - 73
- 4. Леґенда про три жіночі вдачі (причинок до історії вандрівки фольклорних мотивів), подав Володимир Гнатюк - с. 74 - 85
- 5. Коліївщина в польській ліїтературі до 1841 р., написав Василь Щурат - с. 86 - 104
- 6. Справа подїлу Галичини в рр. 1846 - 1850, написав Іван Кревецький, Додатки (матеріяли) - с. 105 - 154
- 7. Miscellanea: Слово про збуреннє пекла по Старунському рукописї XVIII в., подав Ярослав Гординський - с. 155 - 174
- 8. Наукова хронїка: Референдарські суди і їх дїяльність в українських землях на переломі XVI - XVII вв., подав Іван Крипякевич - с. 175 - 188
- 9. Біблїоґрафія: преісторія, археольоґія, історія штуки, історія полїтична і культурна, мова, лїтература (реєстр ширших обговорень див. с. 237) - с. 189 - 238
- 10. Оголошення - с. 239 - 244
Видання буде цікаве всім історикам, етнографам, філологам, культурологам і любителям антикварних видань.
Назва: Записки НТШ кн. V, Т. XCVII
Автор: Михайло Сергі́йович Грушевський (1866 — 1934) — український історик, громадський і політичний діяч, голова Центральної Ради Української Народної Республіки, член Історичного товариства ім. Нестора-Літописця, член Чеської АН, почесний член Київського товариства старожитностей і мистецтв, академік ВУАН та АН СРСР, багаторічний голова НТШ у Львові, завідувач кафедри історії Львівського університету, автор понад 2000 наукових праць.
Іван Созанський (1881 — 1911) — український галицький історик і філолог, педагог.
Іван-Юліян Владиславович Шпитковський (1880 — 1969) — український галицький історик і педагог, краєзнавець, музейник, дослідник Гайдамаччини, зокрема Коліївщини, а також кустос музею «Стривігор» у Перемишлі. Дійсний член НТШ.
Володимир Михайлович Гнатюк (1871 — 1926) — український етнограф, фольклорист, мовознавець, літературознавець, мистецтвознавець, перекладач і громадський діяч, академік АН України, член Чеського наукового товариства, Празької та Віденської Академії наук. Секретар, голова Етнографічної комісії та редактор видань НТШ. Директор Української видавничої спілки.
Василь Григорович Щурат (1871 — 1948) — український педагог, літературознавець, поет і перекладач.
Іван-Мар'ян Іванович Кревецький (псевдо Ф. Королевський, 1883 - 1940) — український історик, бібліограф, громадський діяч і журналіст. Історик школи Михайла Грушевського, керівник бібліотеки НТШ.
Ярослав Антонович Гординський (криптоніми – Я.А.Г., Яр.Горд., Г-й, Я.Г., 1882 - 1939) – літературознавець, письменник, перекладач, педагог, доктор філософії, дійсний член НТШ.
Іван Петрович Крип'якевич (Крипякевич; псевдоніми — Холмський Іван, І. К., 1886 — 1967) — український історик, академік АН УРСР, професор Львівського державного університету імені Івана Франка, директор Інституту суспільних наук АН УРСР. Автор великої кількості наукових досліджень про українську козацьку державність та Богдана Хмельницького, низки підручників з історії України. Діяч НТШ.
Рік: 1910
Накладом Наукового Товариства імени Шевченка
Сторінок: 244
Розміри,см.:
довжина 24
ширина 16,5
товщина 1,5
Вага: 0,470 кг
Записки НТШ кн. IV, Т. XCVI (Антикварна книга 1910 року)
Антикварне видання з історії, філології та етнографії. "Записки Наукового товариства імені Шевченка" - це науковий часопис, який видавався у Львові під редакцією Михайла Грушевського.
Зміст XCVI тому
- 1. Зміст тому - с. 3 - 4
- 2. Візантійська церковна пісня і Слово о полку Ігореві, подав Володимир Бирчак (докінченнє) - с. 5 - 32
- 3. До історії українського осьмискладового вірша, подав Федір Корш - с. 33 - 40
- 4. Аріянський соймик в Киселинї на Волини в маю 1638 р. (Причинок до історії аріянства на Україні), подав Вячеслав Липинський - с. 41 - 57
- 5. Матеріяли до історії Коліївщини. VI. Мемуар Домінїка Завроцкого про Коліївщину, подав Іван Шпитковський - с. 58 - 93
- 6. Справа подїлу Галичини в рр. 1846 - 1850, IX+мапка, написав Іван Кревецький - с. 94 - 115
- 7. Miscellanea: Скарби Хмельницького, под. І. Крипякевич; б) Різдвяні й великоднї вірші-орації зі збірника кінця XVII - поч. XVIII в., под. М. Возняк; в) Борис Грінченко - Василь Доманицький, посмертні згадки, под. В. Дорошенко - с. 116 - 150
- 8. Наукова хронїка: Памятки Македонії (Македонія - Археологическое путешествіе, Н. И. Кондакова), К. Широцького - с. 151 - 161
- 9. Біблїоґрафія: історія полїтична і культурна, мова, лїтература, житє суспільне і культурне, некрольоґія (реєстр ширших обговорень див. с. 237) - с. 162 - 238
- 10. Оголошення - с. 239 - 244
Видання буде цікаве всім історикам, етнографам, філологам, музикознавцям, культурологам і любителям антикварних видань.
Назва: Записки НТШ кн. IV, Т. XCVI
Автор: Михайло Сергі́йович Грушевський (1866 — 1934) — український історик, громадський і політичний діяч, голова Центральної Ради Української Народної Республіки, член Історичного товариства ім. Нестора-Літописця, член Чеської АН, почесний член Київського товариства старожитностей і мистецтв, академік ВУАН та АН СРСР, багаторічний голова НТШ у Львові, завідувач кафедри історії Львівського університету, автор понад 2000 наукових праць.
Володимир Іванович Бирчак (1881 — 1952) — український письменник, літературознавець, вояк УСС, делегат Української Національної Ради ЗУНР (від УСДП), діяч Пласту в Ужгороді.
Федір Євгенович Корш (1843 — 1915) — український філолог, перекладач, поет, дійсний член НТШ у Львові, член Копенгагенського філологічного товариства, Угро-фінського товариства, почесний член багатьох університетів.
В'ячеслав Казимирович Липинський (1882 - 1931) — український політичний діяч польського походження, історик, історіософ, соціолог, публіцист, теоретик українського консерватизму.
Іван-Юліян Владиславович Шпитковський (1880 — 1969) — український галицький історик і педагог, краєзнавець, музейник, дослідник Гайдамаччини, зокрема Коліївщини, а також кустос музею «Стривігор» у Перемишлі. Дійсний член НТШ.
Іван-Мар'ян Іванович Кревецький (псевдо Ф. Королевський, 1883 - 1940) — український історик, бібліограф, громадський діяч і журналіст. Історик школи Михайла Грушевського, керівник бібліотеки НТШ.
Іван Петрович Крип'якевич (Крипякевич; псевдоніми — Холмський Іван, І. К., 1886 — 1967) — український історик, академік АН УРСР, професор Львівського державного університету імені Івана Франка, директор Інституту суспільних наук АН УРСР. Автор великої кількості наукових досліджень про українську козацьку державність та Богдана Хмельницького, низки підручників з історії України. Діяч НТШ.
Михайло Степанович Возняк (1881 — 1954) — український літературознавець і фольклорист, академік АН УРСР за спеціальністю літературознавство.
Володимир Вікторович Дорошенко (1879 — 1963) — український бібліограф, знавець української історії, літературознавець, перекладач, літературний критик, громадсько-політичний діяч, член НТШ.
Костянтин Віталійович Широцький (Кость Широцький або Шероцький, псевдонім К.Ладиженко, 1886 — 1919 — український мистецтвознавець, фольклорист, політичний і громадський діяч.
Рік: 1910
Накладом Наукового Товариства імени Шевченка
Сторінок: 244
Розміри,см.:
довжина 24
ширина 16,5
товщина 1,5
Вага: 0,460 кг
Записки НТШ кн. V, Т. LXXIII (Антикварна книга 1906 року)
Антикварне видання з історії, філології та етнографії. "Записки Наукового товариства імені Шевченка" - це науковий часопис, який видавався у Львові під редакцією Михайла Грушевського.
Зміст LXXIII тому
- 1. Зміст тому - с. 3 - 4
- 2. До історії українського вертепа XVIII в., історично-лїтературні студії й матеріяли, Дра Івана Франка, VI - X (кінець) - с. 5 - 64
- 3. Ритміка українських народних пісень, написав Філярет Колеса, IV. Огляд пісенних форм української народної поезії (кінець буде) - с. 65 - 118
- 4. Велика родина в Мшанци Старосамбірського пов., написав Михайло Зубрицький - с. 119 - 124
- 5. До історії орґанїзовання національних ґвардій в р. 1848: Польська нелеґальна ґвардія в Станиславові, написав Іван Кревецький - с. 125 - 142
- 6. Автобіоґрафія холмського сьвященика з першої половини XIX віка, подав Іван Крипякевич - с. 143 - 157
- 7. Miscellanea: а) З облоги Белза в 1352 р., под. М. Грушевський; б) Польська "Реєнція" в Станиславові, под. Б. Заклинський; в) До ґенези творчости М. Шашкевича, под. І. Созанський - с. 158 - 165
- 8. Наукова хронїка: Огляд часописей за 1905 рік: Часописи українсько-руські, огляд І. Джиджори й І. Кревецького (реєстр обговорених часописей на с. 237) - с. 166 - 186
- 9. Біблїоґрафія (рецензії й справоздання, реєстр обговоренихх праць на с. 237) - с. 187 - 238
- 10. Оголошення - с. 239 - 244
Видання буде цікаве всім історикам, етнографам, філологам, музикознавцям, культурологам і любителям антикварних видань.
Назва: Записки НТШ кн. V, Т. LXXIII
Автор: Михайло Сергі́йович Грушевський (1866 — 1934) — український історик, громадський і політичний діяч, голова Центральної Ради Української Народної Республіки, член Історичного товариства ім. Нестора-Літописця, член Чеської АН, почесний член Київського товариства старожитностей і мистецтв, академік ВУАН та АН СРСР, багаторічний голова НТШ у Львові, завідувач кафедри історії Львівського університету, автор понад 2000 наукових праць.
Іван Якович Франко (1856 — 1916) — видатний український поет, прозаїк, драматург, літературний критик, публіцист, перекладач, науковець, громадський і політичний діяч. Доктор філософії, дійсний член НТШ, почесний доктор Харківського університету, член Всеукраїнського Товариства «Просвіта».
Філарет Михайлович Колесса (1871 — 1947) — український етнограф, фольклорист, композитор, музикознавець і літературознавець. Дійсний член НТШ, ВУАН.
о. Михайло Іванович Зубрицький (1856 — 1919) — греко-католицький священник, український етнограф, фольклорист, історик, громадський діяч, публіцист, дійсний член НТШ.
Іван-Мар'ян Іванович Кревецький (псевдо Ф. Королевський, 1883 - 1940) — український історик, бібліограф, громадський діяч і журналіст. Історик школи Михайла Грушевського, керівник бібліотеки НТШ.
Іван Петрович Крип'якевич (Крипякевич; псевдоніми — Холмський Іван, І. К., 1886 — 1967) — український історик, академік АН УРСР, професор Львівського державного університету імені Івана Франка, директор Інституту суспільних наук АН УРСР. Автор великої кількості наукових досліджень про українську козацьку державність та Богдана Хмельницького, низки підручників з історії України. Діяч НТШ.
Богдан Романович Заклинський (псевдоніми: Богдан З-ий, Б. З., С.Правдолюб, Богданко, Богдан З-ський, Б.,1886 — 1946) — український публіцист, фольклорист, літературознавець, педагог, письменник.
Іван Созанський (1881 — 1911) — український галицький історик і філолог, педагог.
Іван Миколайович Джиджора (1880 — 1919) — український громадський діяч, історик, публіцист. Учень і співпрацівник Михайла Грушевського, дійсний член НТШ, секретар археографічної, член бібліографічної та статистичної комісій НТШ.
Рік: 1906
Накладом Наукового Товариства імени Шевченка
Сторінок: 244
Розміри,см.:
довжина 24
ширина 16,5
товщина 1,5
Вага: 0,460 кг
Записки НТШ кн. IV, Т. LXXII (Антикварна книга 1906 року)
Антикварне видання з історії, філології та етнографії. "Записки Наукового товариства імені Шевченка" - це науковий часопис, який видавався у Львові під редакцією Михайла Грушевського.
Зміст LXXII тому
- 1. Зміст тому - с. 3 - 4
- 2. Лист Володимирської громади з 1324 р. (факсімілє листу й печатки), подав Мих. Грушевський - с. 5 - 8
- 3. До історії українського вертепа. Історично-лїтературні студії й матеріяли, Дра Івана Франка, III - V - с. 9 - 79
- 4. Ритміка українських пісень, написав Філярет Колеса, III. Музикально-сінтактична стопа - с. 80 - 111
- 5. До історії участи галицьких усинів в словянськім конґресї в Празї 1848 р., под. Ів. Созанський - с. 112 - 121
- 6. Рукописи Софійської катедри в Київі, огляд Сергія Маслова - с. 122 - 140
- 7. Полученнє Сяна з Днїстром в ледовій добі, тимчасова звістка, подав Др. Стефан Рудницький - с. 141
- 8. Miscellanea: а) Справа поминання гетьманського імени на "переносі", под. Ів. Джиджора; б) Українська вірша про уманську різню, под. Ів. Кревецький; в) Пастирський лист Ангеловича з р. 1799, под. Ів. Крипякевич - с. 142 - 147
- 9. Наукова хронїка: Етноґрафія в західно-европейських часописях за р. 1904, з деякими доповненнями за р. 1903, подав Зенон Кузеля (конець) - с. 148 - 184
- 10. Біблїоґрафія (рецензії й справоздання, зміст на с. 239) - с. 185 - 240
У томі є факсиміле.
Видання буде цікаве всім історикам, етнографам, філологам, музикознавцям, культурологам і любителям антикварних видань.
Назва: Записки НТШ кн. IV, Т. LXXII
Автор: Михайло Сергі́йович Грушевський (1866 — 1934) — український історик, громадський і політичний діяч, голова Центральної Ради Української Народної Республіки, член Історичного товариства ім. Нестора-Літописця, член Чеської АН, почесний член Київського товариства старожитностей і мистецтв, академік ВУАН та АН СРСР, багаторічний голова НТШ у Львові, завідувач кафедри історії Львівського університету, автор понад 2000 наукових праць.
Іван Якович Франко (1856 — 1916) — видатний український поет, прозаїк, драматург, літературний критик, публіцист, перекладач, науковець, громадський і політичний діяч. Доктор філософії, дійсний член НТШ, почесний доктор Харківського університету, член Всеукраїнського Товариства «Просвіта».
Філарет Михайлович Колесса (1871 — 1947) — український етнограф, фольклорист, композитор, музикознавець і літературознавець. Дійсний член НТШ, ВУАН.
Іван Созанський (1881 — 1911) — український галицький історик і філолог, педагог.
Сергі́й Іванович Маслов (1880 — 1957) — український літературознавець, книгознавець, історик літератури та педагог, професор, член-кореспондент АН УРСР.
Степан Львович Рудницький (1877 — 1937) — український географ, картограф та етнограф, академік ВУАН.
Іван Миколайович Джиджора (1880 — 1919) — український громадський діяч, історик, публіцист. Учень і співпрацівник Михайла Грушевського, дійсний член НТШ, секретар археографічної, член бібліографічної та статистичної комісій НТШ.
Іван-Мар'ян Іванович Кревецький (псевдо Ф. Королевський, 1883 - 1940) — український історик, бібліограф, громадський діяч і журналіст. Історик школи Михайла Грушевського, керівник бібліотеки НТШ.
Іван Петрович Крип'якевич (Крипякевич; псевдоніми — Холмський Іван, І. К., 1886 — 1967) — український історик, академік АН УРСР, професор Львівського державного університету імені Івана Франка, директор Інституту суспільних наук АН УРСР. Автор великої кількості наукових досліджень про українську козацьку державність та Богдана Хмельницького, низки підручників з історії України. Діяч НТШ.
Зенон Францискович Кузеля (1882 — 1952) — український мовознавець, бібліограф, фольклорист, історик, журналіст, етнограф, редактор, видавець, громадський діяч.
Рік: 1906
Накладом Наукового Товариства імени Шевченка
Сторінок: 240
Розміри,см.:
довжина 24
ширина 16,5
товщина 1,5
Вага: 0,460 кг
Записки НТШ кн. III, Т. LXXI (Антикварна книга 1906 року)
Антикварне видання з історії, філології та етнографії. "Записки Наукового товариства імені Шевченка" - це науковий часопис, який видавався у Львові під редакцією Михайла Грушевського.
Зміст LXXI тому
- 1. Зміст тому - с. 3 - 4
- 2. Українське питаннє в осьвітленню польського поета XVII віка, написав Володимир Перетц - с. 5 - 21
- 3. До історії українського вертепа, історично-лїтературні студії й матеріали, Івана Франка, I - II - с. 22 - 43
- 4. Ритміка українських народних пісень, написав Філярет Колеса, II - с. 44 - 95
- 5. Село Мшанець Старосамбірського повіта. Матеріали до історії галицького села, зібрав Михайло Зубрицький, Акти, ч. LIV - CVII - с. 96 - 133
- 6. З новійшої української історіоґрафії (А. Ефименко, Южная Русь), критична студія Івана Джиджори - с. 134 - 157
- 7. Miscellanea: а) Одна з українських колєкцій, под. М. Грушевський, б) Хмельницький і сокальські бернардини, под. Ф. Ґолїйчук, в) В справі відозви полк. Пйотровского з 1849 р., под. Ів. Кревецький - с. 158 - 165
- 8. Наукова хронїка: Етноґрафія в західно-европейських часописях за р. 1904, з деякими доповненнями за р. 1903, подає Зенон Кузеля (конець буде) - с. 166 - 194
- 9. Біблїоґрафія (рецензії й справоздання) зміст на с. 239 - с. 195 - 240
- 10. Оголошення - с. 241 - 244
Видання буде цікаве всім історикам, етнографам, філологам, музикознавцям і любителям антикварних видань.
Назва: Записки НТШ кн. III, Т. LXXI
Автор: Михайло Сергі́йович Грушевський (1866 — 1934) — український історик, громадський і політичний діяч, голова Центральної Ради Української Народної Республіки, член Історичного товариства ім. Нестора-Літописця, член Чеської АН, почесний член Київського товариства старожитностей і мистецтв, академік ВУАН та АН СРСР, багаторічний голова НТШ у Львові, завідувач кафедри історії Львівського університету, автор понад 2000 наукових праць.
Володимир Миколайович Перетц (1870 — 1935) — український філолог, дослідник і видавець численних пам'яток давньої й середньої української літератури й української творчості, історик і видатний теоретик літератури, текстолог, організатор українського наукового життя й ініціатор багатьох наукових починів.
Іван Якович Франко (1856 — 1916) — видатний український поет, прозаїк, драматург, літературний критик, публіцист, перекладач, науковець, громадський і політичний діяч. Доктор філософії, дійсний член НТШ, почесний доктор Харківського університету, член Всеукраїнського Товариства «Просвіта».
Філарет Михайлович Колесса (1871 — 1947) — український етнограф, фольклорист, композитор, музикознавець і літературознавець. Дійсний член НТШ, ВУАН.
о. Михайло Іванович Зубрицький (1856 — 1919) — греко-католицький священник, український етнограф, фольклорист, історик, громадський діяч, публіцист, дійсний член НТШ.
Іван Миколайович Джиджора (1880 — 1919) — український громадський діяч, історик, публіцист. Учень і співпрацівник Михайла Грушевського, дійсний член НТШ, секретар археографічної, член бібліографічної та статистичної комісій НТШ.
Іван-Мар'ян Іванович Кревецький (псевдо Ф. Королевський, 1883 - 1940) — український історик, бібліограф, громадський діяч і журналіст. Історик школи Михайла Грушевського, керівник бібліотеки НТШ.
Зенон Францискович Кузеля (1882 — 1952) — український мовознавець, бібліограф, фольклорист, історик, журналіст, етнограф, редактор, видавець, громадський діяч.
Рік: 1906
Накладом Наукового Товариства імени Шевченка
Сторінок: 240
Розміри,см.:
довжина 24
ширина 16,5
товщина 1,5
Вага: 0,450 кг
Записки НТШ кн. II, Т. LXX (Антикварна книга 1906 року)
Антикварне видання з історії, філології та етнографії. "Записки Наукового товариства імені Шевченка" - це науковий часопис, який видавався у Львові під редакцією Михайла Грушевського.
Зміст LXX тому
- 1. Зміст тому - с. 3 - 4
- 2. Пісня про Правду і Неправду, історично-лїтературна розвідка Івана Франка - с. 5 - 70
- 3. Коли сфабрикована грамота Любарта луцькій катедрі? Критична замітка Михайла Грушевського - с. 71 - 72
- 4. З виборчого руху в Східній Галичинї в 1848 роцї (Вибір Івана Капущака), подав Іван Кревецький - с. 73 - 85
- 5. Угорський король Матвій Корвін в славянській устній словесности, розбір мотивів звязаних з його іменем, написав Зенон Кузеля, гл. IX - XI (Конець) - с. 86 - 113
- 6. Село Мшанець Старосамбірського повіта. Матеріали до історії галицького села, подав Михайло Зубрицький. Вступна розвідка і акти ч. I - LIII (з пляном) - с. 114 - 167
- 7. Miscellanea: а) До питання про свобідний перехід посполитих на Українї в 20-х рр. XVIII в., подав І. Джиджора; б) Чи Шашкевичові вірші? под. Ів. Крипякевич; в) З лїтературної спадщини Вагилевича, под. Ів. Созанський - с. 168 - 176
- 8. Наукова хронїіка: Антропольоґічні й археольоґічні часописи за 1904 р., нап. Зенон Кузеля (конець) - с. 177 - 190
- 9. Біблїоґрафія (рецензії й справоздання) зміст на с. 239 - с. 191 - 240
- 10. Оголошення - с. 241 - 244
Видання буде цікаве всім історикам, етнографам, філологам, антропологам, археологам і любителям антикварних видань.
Назва: Записки НТШ кн. II, Т. LXX
Автор: Михайло Сергі́йович Грушевський (1866 — 1934) — український історик, громадський і політичний діяч, голова Центральної Ради Української Народної Республіки, член Історичного товариства ім. Нестора-Літописця, член Чеської АН, почесний член Київського товариства старожитностей і мистецтв, академік ВУАН та АН СРСР, багаторічний голова НТШ у Львові, завідувач кафедри історії Львівського університету, автор понад 2000 наукових праць.
Іван Якович Франко (1856 — 1916) — видатний український поет, прозаїк, драматург, літературний критик, публіцист, перекладач, науковець, громадський і політичний діяч. Доктор філософії, дійсний член НТШ, почесний доктор Харківського університету, член Всеукраїнського Товариства «Просвіта».
Іван-Мар'ян Іванович Кревецький (псевдо Ф. Королевський, 1883 - 1940) — український історик, бібліограф, громадський діяч і журналіст. Історик школи Михайла Грушевського, керівник бібліотеки НТШ.
Зенон Францискович Кузеля (1882 — 1952) — український мовознавець, бібліограф, фольклорист, історик, журналіст, етнограф, редактор, видавець, громадський діяч.
о. Михайло Іванович Зубрицький (1856 — 1919) — греко-католицький священник, український етнограф, фольклорист, історик, громадський діяч, публіцист, дійсний член НТШ.
Іван Миколайович Джиджора (1880 — 1919) — український громадський діяч, історик, публіцист. Учень і співпрацівник Михайла Грушевського, дійсний член НТШ, секретар археографічної, член бібліографічної та статистичної комісій НТШ.
Іван Петрович Крип'якевич (Крипякевич; псевдоніми — Холмський Іван, І. К., 1886 — 1967) — український історик, академік АН УРСР, професор Львівського державного університету імені Івана Франка, директор Інституту суспільних наук АН УРСР. Автор великої кількості наукових досліджень про українську козацьку державність та Богдана Хмельницького, низки підручників з історії України. Діяч НТШ.
Іван Созанський (1881 — 1911) — український галицький історик і філолог, педагог.
Рік: 1906
Накладом Наукового Товариства імени Шевченка
Сторінок: 244
Розміри,см.:
довжина 24
ширина 16,5
товщина 1,5
Вага: 0,470 кг
Записки НТШ кн. IV, Т. LXXVIII (Антикварна книга 1907 року)
Антикварне видання з історії, філології та етнографії. "Записки Наукового товариства імені Шевченка" - це науковий часопис, який видавався у Львові під редакцією Михайла Грушевського.
Зміст LXXVIII тому
- 1. Зміст тому - с. 3 - 4
- 2. По катастрофі 1708 року: Розквартированнє росийських полків на Українї, написав Олександр Грушевський - с. 5 - 25
- 3. Львівська Русь в першій половині XVI віку, написав Іван Крипякевич, IV - V - с. 26 - 50
- 4. Венецьке посольство до Хмельницького (1650 р.), написав Др. Мирон Кордуба - с. 51 - 89
- 5. Студії над українськими народнїми піснями, подає Др. Іван Франко, XIV - XXI - с. 90 - 145
- 6. Трильоґія проф. А. Кримського, написав Володимир Розов - с. 146 - 171
- 7. Miscellanea: а) З житя старої школи, под. І. Свєнцїцкий; б) Причинок до характеристики лїтературної творчости Івана Головацького, под. І. Кревецький; в) Богдан Бучинський, посмертна згадка, под. М. Грушевський - с. 172 - 178
- 8. Наукова хронїка: Етноґрафія в західно-европейських часописях за 1905 р., подає Др. Зенон Кузеля (реєстр часописей див. на с. 237) - с. 179 - 202
- 9. Біблїоґрафія (рецензії й справоздання, зміст на с. 238) - с. 203 - 239
- 10. Оголошення - с. 240 - 244
Видання буде цікаве всім історикам, музикознавцям, етнографам, філологам і любителям антикварних видань.
Назва: Записки НТШ кн. IV, Т. LXXVIII
Автор: Михайло Сергі́йович Грушевський (1866 — 1934) — український історик, громадський і політичний діяч, голова Центральної Ради Української Народної Республіки, член Історичного товариства ім. Нестора-Літописця, член Чеської АН, почесний член Київського товариства старожитностей і мистецтв, академік ВУАН та АН СРСР, багаторічний голова НТШ у Львові, завідувач кафедри історії Львівського університету, автор понад 2000 наукових праць.
Олександр Сергійович Грушевський (1877 — 1942) —український історик, дослідник історії України, літературознавець, етнограф, археограф, журналіст. Дійсний член НТШ, член Центральної Ради, брат Михайла Грушевського.
Іван Петрович Крип'якевич (Крипякевич; псевдоніми — Холмський Іван, І. К., 1886 — 1967) — український історик, академік АН УРСР, професор Львівського державного університету імені Івана Франка, директор Інституту суспільних наук АН УРСР. Автор великої кількості наукових досліджень про українську козацьку державність та Богдана Хмельницького, низки підручників з історії України. Діяч НТШ.
Мирон Михайлович Кордуба (1876 — 1947) — український історик, державник, учений, публіцист, письменник.
Іван Якович Франко (1856 — 1916) — видатний український поет, прозаїк, драматург, літературний критик, публіцист, перекладач, науковець, громадський і політичний діяч. Доктор філософії, дійсний член НТШ, почесний доктор Харківського університету, член Всеукраїнського Товариства «Просвіта».
Володимир Олексі́йович Розов (1876 — 1940) — український мовознавець.
Іларіон Семенович Свєнціцький (1876 - 1956) — український філолог, етнограф, музеєзнавець, громадсько-культурний діяч, доктор філологічних наук, дійсний член НТШ.
Іван-Мар'ян Іванович Кревецький (псевдо Ф. Королевський, 1883 - 1940) — український історик, бібліограф, громадський діяч і журналіст. Історик школи Михайла Грушевського, керівник бібліотеки НТШ.
Зенон Францискович Кузеля (1882 — 1952) — український мовознавець, бібліограф, фольклорист, історик, журналіст, етнограф, редактор, видавець, громадський діяч.
Рік: 1907
Накладом Наукового Товариства імени Шевченка
Сторінок: 239
Розміри,см.:
довжина 24
ширина 16,5
товщина 1,5
Вага: 0,470 кг
Записки НТШ кн. II, Т. LXIV (Антикварна книга 1905 року)
Антикварне видання з історії, філології та етнографії. "Записки Наукового товариства імені Шевченка" - це науковий часопис, який видавався у Львові під редакцією Михайла Грушевського.
Зміст LXIV тому
- 1. Оборонна орґанїзація руських селян на галицько-угорськім пограничу в 1848 - 49 рр., написав Іван Кревецький (Конець) - с. 27 - 58
- 2. Матеріали до історії суспільно-полїтичних і економічних відносин західньої України, подає Михайло Грушевський, серія перша (1361 - 1530), ч. 44 - 80 - с. 47 - 94
- 3. Козаччина на переломі XVI і XVII в. (1591 - 1603), написав Василь Доманицький, XIII - XV (Конець) - с. 137 - 171
- 4. Miscellanea: а) Останки аориста в нашій мові, нап. В. Гнатюк; б) Вірша про турецько росийську війну 1787 - 91 р. под. Ів. Франко; в) Новий Шевченків автоґраф, под. С. Єфремов - с. 1 - 11
- 5. Наукова хронїка: Етноґрафія в часописях за р. 1903, подає Зенон Кузеля (Конець буде) - с. 1 - 24
- 6. Біблїоґрафія (рецензії й справоздання, зміст на с. 48) - с. 1 - 49
Видання буде цікаве всім історикам, філологам, етнографам і любителям антикварних видань.
Назва: Записки НТШ кн. II, Т. LXIV
Автор: Михайло Сергі́йович Грушевський (1866 — 1934) — український історик, громадський і політичний діяч, голова Центральної Ради Української Народної Республіки, член Історичного товариства ім. Нестора-Літописця, член Чеської АН, почесний член Київського товариства старожитностей і мистецтв, академік ВУАН та АН СРСР, багаторічний голова НТШ у Львові, завідувач кафедри історії Львівського університету, автор понад 2000 наукових праць.
Іван-Мар'ян Іванович Кревецький (псевдо Ф. Королевський, 1883 - 1940) — український історик, бібліограф, громадський діяч і журналіст. Історик школи Михайла Грушевського, керівник бібліотеки НТШ.
Василь Миколайович Доманицький (1877 — 1910) — український літературознавець, письменник, історик, фольклорист, публіцист, громадсько-політичний діяч, кооператор.
Володимир Михайлович Гнатюк (1871 — 1926) — український етнограф, фольклорист, мовознавець, літературознавець, мистецтвознавець, перекладач і громадський діяч, академік АН України, член Чеського наукового товариства, Празької та Віденської Академії наук. Секретар, голова Етнографічної комісії та редактор видань НТШ. Директор Української видавничої спілки.
Іван Якович Франко (1856 — 1916) — видатний український поет, прозаїк, драматург, літературний критик, публіцист, перекладач, науковець, громадський і політичний діяч. Доктор філософії, дійсний член НТШ, почесний доктор Харківського університету, член Всеукраїнського Товариства «Просвіта».
Сергі́й Олександрович Єфремов (1876 — 1939) — український громадсько-політичний і державний діяч, літературний критик, історик літератури, академік Української АН, віце-президент ВУАН, дійсний член НТШ у Львові, публіцист, один із творців української журналістики.
Зенон Францискович Кузеля (1882 — 1952) — український мовознавець, бібліограф, фольклорист, історик, журналіст, етнограф, редактор, видавець, громадський діяч.
Рік: 1905
Накладом Наукового Товариства імени Шевченка
Сторінок: -
Розміри,см.:
довжина 24
ширина 16,5
товщина 1
Вага: 0,330 кг
Записки НТШ кн. III, Т. LIX (Антикварна книга 1904 року)
Антикварне видання з історії, філології та етнографії. "Записки Наукового товариства імені Шевченка" - це науковий часопис, який видавався у Львові під редакцією Михайла Грушевського.
Зміст LIX тому
- 1. Сьвятий Климент у Корсунї, причинки до істориї староруської лєґенди. Х. Віднайденнє мощей сьв. Климента, написав Др. Іван Франко (Далї буде) - с. 181 - 208
- 2. Виговський і Юрий Хмельницький. Історичні студиї, написав Василь Герасимчук, I - III (Далї буде) - с. 1 - 40
- 3. Матеріали до історії Коліївщини. II. Кілька документів про участь ченцїв київських монастирів в гайдамацьких рухах XVIII ст., подав Сергій Грущенко - с. 1 - 16
- 3. Miscellanea: Варшавський синод з року 1561, подав Олександр Сушко - с. 1 - 17
- 4. Наукова хронїка: Антрольоґія, археольоґія і етноґрафія в західноевропейській науковій лїтературі останнїх років, подає Зенон Кузеля - с. 1 - 65
- 6. Біблїоґрафія (рецензії й справоздання, зміст на с. 32) - с. 1 - 33
Видання буде цікаве всім історикам, релігієзавцям, філологам, археологам, етнографам і любителям антикварних видань.
Назва: Записки НТШ кн. III, Т. LIX
Автор: Михайло Сергі́йович Грушевський (1866 — 1934) — український історик, громадський і політичний діяч, голова Центральної Ради Української Народної Республіки, член Історичного товариства ім. Нестора-Літописця, член Чеської АН, почесний член Київського товариства старожитностей і мистецтв, академік ВУАН та АН СРСР, багаторічний голова НТШ у Львові, завідувач кафедри історії Львівського університету, автор понад 2000 наукових праць.
Іван Якович Франко (1856 — 1916) — видатний український поет, прозаїк, драматург, літературний критик, публіцист, перекладач, науковець, громадський і політичний діяч. Доктор філософії, дійсний член НТШ, почесний доктор Харківського університету, член Всеукраїнського Товариства «Просвіта».
Василь Іванович Герасимчук (1880 — 1944) — український історик.
Олександр Сушко (1880 — 1966) — український історик, журналіст, громадський діяч.
Зенон Францискович Кузеля (1882 — 1952) — український мовознавець, бібліограф, фольклорист, історик, журналіст, етнограф, редактор, видавець, громадський діяч.
Рік: 1904
Накладом Наукового Товариства імени Шевченка
Сторінок: -
Розміри,см.:
довжина 24
ширина 16,5
товщина 1
Вага: 0,320 кг
Записки НТШ кн. I, Т. LVII (Антикварна книга 1904 року)
Антикварне видання з історії, філології та етнографії. "Записки Наукового товариства імені Шевченка" - це науковий часопис, який видавався у Львові під редакцією Михайла Грушевського.
Зміст LVII тому
- 1. Впровадженнє єзуітів до Польщі, історично-критична студия, написав Олександр Сушко (Конець буде) - с. 1 - 28
- 2. Матеріали до історії Коліївщини. I. Василиянські записки й листи про Коліївщину, подав Аристарх Крижановський, до друку приладив Михайло Грушевський - с. 1 - 24
- 3. "Король Балаґулів" Антін Шашкевич і його українські вірші, написав др. Іван Франко - с. 1 - 34
- 4. Miscellanea: а) Руська сатира на польську елєкцію 1696 р., под. І. Франко; б) Парохіани відмовляють підписів на петицию против відобрання церковних і парохіальних дібр в 1848 р., под. М. Зубрицький - с. 1 - 8
- 5. Наукова хронїка - З юбілейної лїтератури про Мик. Гоголя, огляд Івана Стешенка (Конець буде) - с. 1 - 20
- 6. Біблїоґрафія (рецензиї й справоздання, зміст на с. 53) - с. 1 - 54
- 7. Показчик до LI - LVI тт. Записок Наукового Товариства імени Шевченка - с. 1 - 14
- 8. Зміст тт. I - LVI (по нїмецьки) - с. 15 - 24
Видання буде цікаве всім історикам, релігієзнавцям, філологам, етнографам і любителям антикварних видань.
Назва: Записки НТШ кн. I, Т. LVII
Автор: Михайло Сергі́йович Грушевський (1866 — 1934) — український історик, громадський і політичний діяч, голова Центральної Ради Української Народної Республіки, член Історичного товариства ім. Нестора-Літописця, член Чеської АН, почесний член Київського товариства старожитностей і мистецтв, академік ВУАН та АН СРСР, багаторічний голова НТШ у Львові, завідувач кафедри історії Львівського університету, автор понад 2000 наукових праць.
Олександр Сушко (1880 — 1966) — український історик, журналіст, громадський діяч.
Іван Якович Франко (1856 — 1916) — видатний український поет, прозаїк, драматург, літературний критик, публіцист, перекладач, науковець, громадський і політичний діяч. Доктор філософії, дійсний член НТШ, почесний доктор Харківського університету, член Всеукраїнського Товариства «Просвіта».
о. Михайло Іванович Зубрицький (1856 — 1919) — греко-католицький священник, український етнограф, фольклорист, історик, громадський діяч, публіцист, дійсний член НТШ.
Іван Матві́йович Стешенко (1873 — 1918) — український громадський і політичний діяч, педагог, літературознавець і письменник, перекладач.
Рік: 1904
Накладом Наукового Товариства імени Шевченка
Мова: українська, латинська, німецька
Сторінок: -
Розміри,см.:
довжина 24
ширина 16,5
товщина 1
Вага: 0,320 кг