Антикварне видання з історії та філософії. "Записки Наукового товариства імені Шевченка том CXLIV - CXLV" - це унікальний часопис товариства, у якому зібрані праці науковців історично-філософічної секції під редакцією Івана Крип'якевича. Зміст CXLIV - CXLV тому - 1. Державно-правне становище українських земель литовської держави під кінець XIV в. - Микола Чубатий - с. 1 - 108 - 2. Студії над державою Богдана Хмельницького (III. Державні межі. IV. Дороги) - Іван Крипякевич - с. 109 - 140 - 3. Символічні образи на ритинах київських стародруків - Олекса Новицький - с. 141 - 156 - 4. Бойківський тип деревяних церков на Карпатах - Володимир Січинський - с. 157 - 170 - 5. Слідами гетьмана Мазепи - Богдан Барвінський - с. 171 - 183 - 6. Початки преси на Україні, 1776 - 1850 - Іван Кревецький - с. 185 - 208 - 7. Miscellanea. Нові причинки до початків Хмельниччини - Мирон Кордуба. Скарб з Межиріча Корецького - Юрій Полянський - с. 209 - 223 - 8. Наукова хроніка. Перша спроба систематичного викладу української історіоґрафії - Вячеслав Заїкин. Спроба історично-правничого аналізу становище Донщини та російсько-донських відносин у XVI - XX віках - Вячеслав Заїкин - с. 225 - 257 - 9. Бібліоґрафія. Нові праці з історії Гетьманщини XVII - XVIII в. - Іван Крипякевич - с. 259 - 271 Видання буде цікаве всім історикам, етнографам, культурологам і любителям антикварних видань. Назва: Записки НТШ Т. CXLIV - CXLV Автор: Іван Петрович Крип'якевич (Крипякевич; псевдоніми — Холмський Іван, І. К., 1886 - 1967, там само) — український історик, академік АН УРСР, професор Львівського державного університету імені Івана Франка, директор Інституту суспільних наук АН УРСР. Діяч НТШ. Микола Дмитрович Чубатий (11 грудня 1889, Тернопіль — 10 липня 1975, Петерсон, США) — український вчений, історик української церкви і права, педагог і публіцист, дійсний член НТШ (з 1928; засновник і перший голова Американського відділу НТШ); український суспільний і католицький діяч. Олексі́й Петрович Новицький (1862 — 1934) — історик мистецтва, бібліограф, почесний член Київського товариства старожитностей і мистецтв, академік АН УРСР, автор досліджень про Тараса Шевченка — художника. Володимир Юхимович Січинський (1894 — 1962) — український архітектор, графік і мистецтвознавець, бібліограф, педагог, дійсний член НТШ. Богдан Олександрович Барвінський (псевдоніми і криптоніми: Т. Вінковський, Б. Б., 1880 — 1958) — український історик, бібліограф, архівіст, педагог, доктор філософії, дійсний член НТШ. Іван-Мар'ян Іванович Кревецький (псевдо Ф. Королевський, 1883 — 1940) — український історик, бібліограф, громадський діяч і журналіст. Історик школи Михайла Грушевського, керівник бібліотеки НТШ. Мирон Михайлович Кордуба (1876 — 1947) — український історик, державник, учений, публіцист, письменник. Юрій Іванович Полянський (1892 — 1975) — український геолог, географ і археолог, старшина УГА, перший крайовий комендант УВО. В'ячеслав Михайлович Заїкин (1896 — 1941) — український історик-правознавець, автор праць із історії української державності й історії Церкви в Україні. Рік: 1926 Накладом Товариства з друкарнї Наукового Товариства імени Шевченка Сторінок: 271 Розміри,см.: довжина 24 ширина 16,5 товщина 1,5 Вага: 0,440 кг

Антикварне видання з філології та історії. "Записки Наукового товариства імені Шевченка том CXLI - CXLIII" - це ювілейний часопис товариства, у якому зібрані праці науковців філологічної секції під редакцією Кирила Студинського. Зміст CXLI - CXLIII тому - 1. Kilka ogólniów o objektywnej i subjektywnej odrębności „Ukrainy“ pod względem językowym, plemiennym, narodowym i państwowym - Baudoin de Counteney - стор. 1 - 19 - 2. Slovenská pohádka o dvanácti mésíčkách a její paraleley - Jeři Polivka - стор. 1 - 24 - 3. Rozdział z „Nestora“ - Aleksander Brückner - стор. 1 - 15 - 4. Впливи чеського національного руху XIV - XV вв. в українськім життю і творчости як проблєма досліду - М. Грушевський - стр. 1 - 13 - 5. Na marginesie „Rozmowy mistrza ze śmiercią“ - Jan Łoś - стор. 1 - 14 - 6. Розвиток поглядів про семю словянських мов і їх взаїмне споріднення - Ст. Смаль Стоцький - стор. 1 - 42 - 7. Ужгородський „Полуставъ“, у перґаміновій рукописі XIV в. - Ол. Колесса - стор. 1 - 59 - 8. Льокатив речівниковий в українській мові - Е. Тимченко - стор. 1 - 17 - 9. Кілька заміток до останку аориста в закарпатських говорах - Іван Панкевич стор. 1 - 5 - 10. „Αντιγραφή“ полємічний твір Максима (Мелетія) Смотрицького з 1608 р. - К. Студинський - стор. 1 - 40 - 11. Ще раз дума про Олексія Поповича - Володимир Перетц - стор. 1 - 6 - 12. Початок друкарства в Уневі - Іван Огієнко - стор. 1 - 20 - 13. Сковорода на тлі сучасності - С. Єфремов - стор. 1 - 10 - 14. Йосиф Добровський і українознавство - Іван Брик - стор. 1 - 35 - 15. Образ міжнародного походу колядної словесности - Іляріон Свєнціцкий - стор. 1 - 10 - 16. Заснованнє катедри історії України в львівському університеті - Ол. Барвінський - стор. 1 - 18 - 17. До питання про діялєктольоґічну клясифікацію українських говорів - Іван Зілинський - стор. 1 - 19 Видання буде цікаве всім філологам, історикам, етнографам і любителям антикварних видань. Назва: Записки НТШ Т. CXLI - CXLIII Автор: Кирило Йосипович Студинський (псевдоніми та криптоніми: Кость Вікторин; К. Вікторин; Кость В.; Іван Лаврін; І. Лаврін; К. Зорян; Зорян; К. С.; Батько; Іван Гарбуз; Федір Замора; Колька; Лівобічний; Літописець; К. Люнин; Не-Маковей; Не плазун, але й без трону; Віктор Осипович; Кость Осипович; Провінціал, 1868 — найімовірніше, 1941) — український філолог-славіст, літературознавець, мовознавець, фольклорист, письменник, громадський діяч, доктор філософії, академік ВУАН. Ян Нецислав Іґнаци (Іван Олександрович) Бодуен де Куртене (1845 — 1929) — польський мовознавець, іноземний член НТШ. Їржі Полівка (1858 — 1933) — чеський філолог, славіст, балканолог, болгаріст, богеміст, палеославіст, полоніст, словакіст, україніст, літературознавець, історик, етнограф, фольклорист, діалектолог, палеограф і викладач університету. Александер Брюкнер (1856 — 1939) — польський філолог та історик культури, багаторічний професор Берлінського університету, член НТШ. Михайло Сергі́йович Грушевський (1866 — 1934) — український історик, громадський і політичний діяч, голова Центральної Ради Української Народної Республіки, член Історичного товариства ім. Нестора-Літописця, член Чеської АН, почесний член Київського товариства старожитностей і мистецтв, академік ВУАН та АН СРСР, багаторічний голова НТШ у Львові, завідувач кафедри історії Львівського університету, автор понад 2000 наукових праць. Ян Непомуцен Боніфацій Лось (1860 — 1928) — польський мовознавець, славіст, професор і ректор Ягеллонського університету, творець історичної граматики польської мови, автор фундаментальної "Польської граматики". Степан Йосипович Смаль-Стоцький (1859 — 1938) — український мовознавець і педагог, літературознавець (один із перших теоретиків українського віршування); визначний громадсько-політичний, культурний, економічний діяч Буковини. Олександр Михайлович Колесса (1867 — 1945) — український літературознавець, мовознавець, громадсько-політичний діяч, дійсний член НТШ. Євген Костянтинович Тимченко (1866 — 1948) — український мовознавець-україніст, спеціаліст із санскриту, порівняльного мовознавства, поліглот (знав французьку, німецьку, англійську та італійську мови), перекладач, академік АН УРСР. Іван Артемович Панькевич (1887 — 1958) — український мовознавець, етнограф, педагог, громадський діяч. Володимир Миколайович Перетц (1870 — 1935) — український філолог, дослідник і видавець численних пам'яток давньої та середньої української літератури й української творчості, історик і видатний теоретик літератури, текстолог, організатор українського наукового життя й ініціатор багатьох наукових починів. Митрополит Іларіон (світське ім'я Іван Іванович Огієнко, 1882 — 1972) — український науковець, єпископ ППЦ, предстоятель УГПЦК, політичний, громадський і церковний діяч, мовознавець, лексикограф, історик церкви, педагог, дійсний член НТШ. Сергі́й Олександрович Єфремов (1876 — 1939) — український громадсько-політичний і державний діяч, літературний критик, історик літератури, академік Української академії наук, віце-президент ВУАН, дійсний член НТШ у Львові, публіцист, один із творців української журналістики. Іван Станіславович Брик (1879 — 1947) — український учений, славіст, філолог, історик, громадський діяч, педагог, голова Товариства «Просвіта», дійсний член НТШ. Іларіон Семенович Свєнціцький (1876 — 1956) — український філолог, етнограф, музеєзнавець, громадсько-культурний діяч, доктор філологічних наук, дійсний член НТШ. Олександр Григорович Барвінський (1847 — 1926) — український громадсько-політичний діяч Галичини, історик, педагог. Іван Михайлович Зілинський (1879 — 1952) — український мовознавець, фольклорист, дослідник лемківських говірок, дійсний член НТШ. Рік: 1925 Накладом Наукового Товариства імени Шевченка Мова: українська, польська, чеська   Сторінок: _ Розміри,см.: довжина 24 ширина 16,5 товщина 2 Вага: 0,620 кг

Антикварне видання з історії, філології та етнографії. "Записки Наукового товариства імені Шевченка" - це науковий часопис, який видавався у Львові під редакцією Михайла Грушевського. Зміст CI тому - 1. Зміст тому - с. 3 - 4 - 2. Граматика Лаврентія Зизанїія з 1596 р., написав Михайло Возняк, I - IV - с. 5 - 38 - 3. Студії над українськими народнїми піснями, подає Іван Франко: XXXIII. Хмельнищина (думи, піснї та вірші) (далї) - с. 39 - 62 - 4. Економічна полїтика росийського правительства супроти України в 1710 - 1730 рр., написав Іван Джиджора (далї) - с. 63 - 100 - 5. »Сама собі в хатї господиня« (картина Т. Шевченка), подав Кость Широцький (з фототипією) - с. 101 - 108 - 6. Павлин Свєнцїцкий, публїцистична, наукова та лїтературна його дїяльність, написав Володимир Радзикевич, I - с. 109 - 129 - 7. Miscellanea: а) Кілька старих вірш, под. В. Перетц; б) Записка Гендльовіка, з передм. М. Грушевського (з малюнком); в) В. Серґєєвіч, некрольоґічна замітка М. Грущевського - с. 130 - 143 - 8. Наукова хронїка: Причинки до студій над нашою еміґрацією, под. Зенон Кузеля - с. 144 - 158 - 9. Біблїоґрафія: перісторія, археольоґія, історія штуки, історія полїтична і культурна, лїтература, етноґрафія, (реєстр ширших обговорень див. с. 195) - с. 159 - 196 - 10. Показчик до тт. XCIII - XCVIII Записок Наукового Товариства імени Шевченка (річник XIX) - с. 197 - 222 - 11. Зміст тт. I - XCVIII Записок (по нїмецьки) - с. 239 - 244 - 12. Оголошення - с. 239 - 244 Видання буде цікаве всім історикам, етнографам, філологам, археологам, культурологам і любителям антикварних видань. Назва: Записки НТШ кн. I, Т. CI Автор: Михайло Сергі́йович Грушевський (1866 — 1934) — український історик, громадський і політичний діяч, голова Центральної Ради Української Народної Республіки, член Історичного товариства ім. Нестора-Літописця, член Чеської АН, почесний член Київського товариства старожитностей і мистецтв, академік ВУАН та АН СРСР, багаторічний голова НТШ у Львові, завідувач кафедри історії Львівського університету, автор понад 2000 наукових праць. Михайло Степанович Возняк (1881 — 1954) — український літературознавець і фольклорист, академік АН УРСР за спеціальністю літературознавство. Іван Якович Франко (1856 — 1916) — видатний український поет, прозаїк, драматург, літературний критик, публіцист, перекладач, науковець, громадський і політичний діяч. Доктор філософії, дійсний член НТШ, почесний доктор Харківського університету, член Всеукраїнського Товариства «Просвіта». Іван Миколайович Джиджора (1880 — 1919) — український громадський діяч, історик, публіцист. Учень і співпрацівник Михайла Грушевського. Дійсний член НТШ, секретар археографічної, член бібліографічної та статистичної комісій НТШ. Костянтин Віталійович Широцький (Кость Широцький або Шероцький, псевдонім К.Ладиженко, 1886 — 1919) — український мистецтвознавець, фольклорист, політичний і громадський діяч. Володимир Петрович Радзикевич (1886 — 1966) — український письменник, літературознавець, педагог, дійсний член НТШ. Володимир Миколайович Перетц (1870 — 1935) — український філолог, дослідник і видавець численних пам'яток давньої та середньої української літератури й української творчості, історик і видатний теоретик літератури, текстолог, організатор українського наукового життя й ініціатор багатьох наукових починів. Іван Андрі́йович Линниченко (1857 — 1926) — український історик-славіст, археограф, педагог, кримознавець. Зенон Францискович Кузеля (1882 — 1952) — український мовознавець, бібліограф, фольклорист, історик, журналіст, етнограф, редактор, видавець, громадський діяч. Рік: 1911 Накладом Наукового Товариства імени Шевченка Сторінок: 244 Розміри,см.: довжина 24 ширина 16,5 товщина 1,5 Вага: 0,480 кг

Антикварне видання з історії, філології та етнографії. "Записки Наукового товариства імені Шевченка" - це науковий часопис, який видавався у Львові під редакцією Михайла Грушевського. Зміст LXXV тому - 1. Зміст тому - с. 3 - 4 - 2. Памяти Никандра Молчановського, написав Михайло Грушевський - с. 5 - 13 - 3. Студії над українськими народнїми піснями, подав Др. Іван Франко - с. I - VI - с. 14 - 84 - 4. По катастрофі 1708 р. Конфіскація земель у мазепинцїв, написав Олександр Грушевський - с. 85 - 95 - 5. Увільненнє злочинця дївчиною в Бродах 1727 р., подав Др. Василь Щурат - с. 96 - 103 - 6. Кияне в сьвітлї єзуїтських донесень, подав Др. Володимир Перетц - с. 104 - 116 - 7. Miscellanea: а) Лист Мазепи до гетьмана коронного Гієр. Любомірского з 1703 р., под. Ф. Голїйчук; б) Причинок до історії останнїх днїв панщини в Галичинї, под. Ів. Кревецький; в) З кореспонденції Миколи Устіяновича, под. М. Мочульський - с. 117 - 130 - 8. Наукова хронїка: Новійші працї по історії вел. кн. Литовського в XV віцї - с. 131 - 166 - 9. Біблїоґрафія до тт. LXXIV Записок (по нїмецьки) - с. 236 - 246 - 10. Оголошення - с. 247 - 248 Видання буде цікаве всім історикам, етнографам, філологам, релігієзнавцям, культурологам і любителям антикварних видань. Назва: Записки НТШ кн. I, Т. LXXV Автор: Михайло Сергі́йович Грушевський (1866 — 1934) — український історик, громадський і політичний діяч, голова Центральної Ради Української Народної Республіки, член Історичного товариства ім. Нестора-Літописця, член Чеської АН, почесний член Київського товариства старожитностей і мистецтв, академік ВУАН та АН СРСР, багаторічний голова НТШ у Львові, завідувач кафедри історії Львівського університету, автор понад 2000 наукових праць. Іван Якович Франко (1856 — 1916) — видатний український поет, прозаїк, драматург, літературний критик, публіцист, перекладач, науковець, громадський і політичний діяч. Доктор філософії, дійсний член НТШ, почесний доктор Харківського університету, член Всеукраїнського Товариства «Просвіта». Олександр Сергійович Грушевський (1877 — імовірно 1942) — український історик, дослідник історії України, літературознавець, етнограф, археограф, журналіст. Дійсний член НТШ, член Центральної Ради, брат Михайла Грушевського. Василь Григорович Щурат (1871 — 1948) — український педагог, літературознавець, поет і перекладач. Володимир Миколайович Перетц (1870 — 1935) — український філолог, дослідник і видавець численних пам'яток давньої та середньої української літератури й української творчості, історик і видатний теоретик літератури, текстолог, організатор українського наукового життя й ініціатор багатьох наукових починів. Іван-Мар'ян Іванович Кревецький (псевдо Ф. Королевський, 1883 — 1940) — український історик, бібліограф, громадський діяч і журналіст. Історик школи Михайла Грушевського, керівник бібліотеки НТШ. Михайло Михайлович Мочульський (1875 — 1940) — український критик, літературознавець, перекладач, дійсний член НТШ. Рік: 1907 Накладом Наукового Товариства імени Шевченка Сторінок: 248 Розміри,см.: довжина 24 ширина 16,5 товщина 1,5 Вага: 0,480 кг

Антикварне видання з філософії, історії, філології та етнографії. "Записки Наукового товариства імені Шевченка" - це науковий часопис, який видавався періодично у Львові з 1892 року. Зміст CXXII тому - 1. Нові археольоґічні нахідки на території східної Галичини. Подав Володимир Гребеняк - с. 5 - 28 - 2. До характеристики Іляша Караімовича. Написав Іван Крипякевич - с. 29 - 36 - 3. Український господарський порадник з 1788. (Біблїоґрафічна рідкість). Подав Михайло Возняк - с. 37 - 78 - 4. З первих лїт народовцїв (1861 - 1866). Подав Іван Верхратський - с. 79 - 102 - 5. Посижінє і забави при мерци в українськім похороннім обрядї. Подав Зенон Кузеля (Конець) - с. 103 - 166 - 6. Похоронні звичаї і вірування у Бойків. Подав Юрій Кміт - с. 161 - 166 - 7. Народні оповідання про тютюнарів. Подав Володимир Гнатюк - с. 167 - 212 Видання буде цікаве всім історикам, археологам, філологам, культурологам, етнографам і любителям антикварних видань. Назва: Записки НТШ Т. CXXII Автор: Володимир Гребеняк (1892 — 1915) — український археолог і мистецтвознавець, співробітник музею Наукового товариства імені Шевченка у Львові, автор першого каталогу його археологічного відділу. Іван Петрович Крип'якевич (псевдоніми — Холмський Іван, І. К., 1886 — 1967) — український історик, академік АН УРСР, діяч НТШ. Михайло Степанович Возняк (1881 — 1954) — український літературознавець і фольклорист, академік АН УРСР за спеціальністю літературознавство. Іван Григорович Верхратський (псевдоніми — Любарт Горовський, Любарт Співомир Лосун, Подоляк, Щипавка, 1846 — 1919) — український галицький натураліст, педагог, мовознавець, письменник, громадський діяч, дослідник мови та фольклору лемків. Зенон Францискович Кузеля (1882 — 1952) — український мовознавець, бібліограф, фольклорист, історик, журналіст, етнограф, редактор, видавець, громадський діяч. Юрій Кміт (псевдоніми і криптоніми: Задуманий, Ю., К., Ю. К., 1872 — 1946) — український письменник і публіцист, етнограф Бойківщини та літературознавець, громадський діяч і священник УГКЦ. Володимир Михайлович Гнатюк (1871 — 1926) — український етнограф, фольклорист, мовознавець, літературознавець, мистецтвознавець, перекладач і громадський діяч, академік АН України, член Чеського наукового товариства, Празької та Віденської Академії наук, секретар НТШ. Рік: 1915 Накладом Товариства з друкарнї Наукового Товариства імени Шевченка Сторінок: 212 Розміри,см.: довжина 24 ширина 16,5 товщина 1,5 Вага: 0,450 кг