Популярне православне періодичне видання початку XX ст., присвячене релігійним та моральним питанням. "Російський паломник" був одним із найпопулярніших православних журналів Російської імперії, орієнтованим на широке коло читачів. Видання містило різноманітні матеріали релігійно-просвітницького характеру: статті з історії церкви, життєписи святих, розповіді про православні святині та паломництва, морально-повчальні оповідання, вірші на релігійну тематику, а також численні ілюстрації. Представлені в журналі матеріали включають статті "Літо Господнє благоприятне", "Явлення Богоматері преп. Серафиму Саровському", а також ілюстрації імператорської родини у традиційному російському вбранні – імператора Миколи II, імператриці Олександри Федорівни та спадкоємця престолу. В номері 22 за 1905 рік надрукована стаття про царя Івана Грозного в Успенському соборі та вірш "Другу" авторства Віктора Козловського. Випуск 44 містить статтю "Отця заблудшого" та ілюстрації християнських святинь в Ефесі: купелі св. Іоанна Богослова та гробниці св. євангеліста Луки. Особливу цінність представляє також зображення старовинного російського лубка з православними духовними настановами та зображенням хреста.

Філософська поезія відомого французького мислителя та естетика кінця XIX ст. Збірка віршів Жана-Марі Гюйо, французького філософа, поета і теоретика мистецтва, представляє його поетичну творчість, тісно пов'язану з філософськими поглядами автора. У передмові до видання Гюйо розмірковує про дві школи в поезії: одна прагне до правдивості думки і щирості почуттів, для неї немає поезії без реально пережитих емоцій; інша розглядає поезію як гру уяви і стилю, де глибина змісту є другорядною. Автор виступає проти другої теорії, стверджуючи, що вона позбавляє мистецтво серйозності. На його думку, поезія повинна прагнути до істини, як і наука, але в іншій формі. Гюйо вважає, що поезія іноді може бути навіть більш філософською, ніж сама філософія. Це видання є важливим джерелом для розуміння естетичних поглядів Гюйо та взаємозв'язку між його філософією та поетичною творчістю.

Художній роман про життя та звичаї московського купецтва початку XX ст. Книга розповідає про долю московського купця Єрмолая Филиповича Налєтова та його фабрику, розташовану за тридцять верст від Москви в місцевості "Багатий Ям". Автор змальовує картину промислового життя дореволюційної Росії, з її фабриками, що працюють на повну потужність, робітничими казармами та фігурами власників-комерсантів. У романі відображено соціальні контрасти тогочасного суспільства: гуркіт машин і димлячі труби фабрик співіснують з патріархальними звичаями купецького стану. Через образи героїв та їхні взаємовідносини автор розкриває характер московського підприємництва з його традиціями, моральними принципами та суперечностями.

Художній роман про долю запорізьких козаків та їхніх нащадків. Книга розповідає про історичний шлях нащадків запорізьких козаків після ліквідації Січі, їхнє життя, боротьбу та пошуки свого місця в нових історичних реаліях. Через долі героїв автор змальовує широку панораму життя українського населення від XVIII до XX ст. У романі переплітаються історичні події, народні традиції та особисті долі персонажів. Твір складається з дев'ятнадцяти глав, кожна з яких висвітлює окремий епізод з життя головних героїв: від козацьких часів до сучасності автора. Присутні печатки неіснуючих бібліотек.