Антикварне видання з історії, філології та етнографії. "Записки Наукового товариства імені Шевченка" - це науковий часопис, який видавався у Львові під редакцією Михайла Грушевського. Зміст XCIV тому - 1. Зміст тому - с. 3 - 4 - 2. Похоронне голосїнє і церковно-релїґійна поезія (Студія над розвитком мотивів народньої словесности), написав Іляріон Свєнцїцкий, IV - VI (докінченнє) - с. 5 - 39 - 3. Студії над українськими народнїми піснями, подає Іван Франко, XXVII - XXX - с. 40 - 57 - 4. Справа подїлу Галичини в рр. 1846 - 1850, написав Іван Кревецький, IV - VI - с. 58 - 83 - 5. Відносини Вартоломея Копітара до галицько-українського письменства, подав Михайло Тершаковець, I - V (кінець буде) - с. 84 - 106 - 6. Студії над галицько-українськими граматиками XIX в., написав Михайло Возняк, XII - XV (кінець буде) - с. 107 - 161 - 7. Miscellanea: а) Ще до портрета Мазепи, под. М. Грушевський; б) Два недруковані вірші Івана Головацького, под. М. Возняк; в) Антін Кобилянський, кілька згадок, под. Т. Ревакович - с. 162 - 173 - 8. Наукова хронїка: З історії й соціольоґії національної боротьби, нап. В. Панейко - с. 174 - 194 - 9. Біблїоґрафія: історія полїтична і культурна до поч. XVII в., історія культурна і полїтична XVII - XIX вв., суспільний устрій і право, лїтература, економіка (реєстр обговорених публїкацій див. с. 246) - с. 195 - 249 - 10. Оголошення - с. 250 - 252 Видання буде цікаве всім історикам, етнографам, філологам, релігієзнавцям, культурологам і любителям антикварних видань. Назва: Записки НТШ кн. II, Т. XCIV Автор: Михайло Сергі́йович Грушевський (1866 — 1934) — український історик, громадський і політичний діяч, голова Центральної Ради Української Народної Республіки, член Історичного товариства ім. Нестора-Літописця, член Чеської АН, почесний член Київського товариства старожитностей і мистецтв, академік ВУАН та АН СРСР, багаторічний голова НТШ у Львові, завідувач кафедри історії Львівського університету, автор понад 2000 наукових праць. Іларіон Семенович Свєнціцький (1876 — 1956) — український філолог, етнограф, музеєзнавець, громадсько-культурний діяч, доктор філологічних наук, дійсний член НТШ. Іван Якович Франко (1856 — 1916) — видатний український поет, прозаїк, драматург, літературний критик, публіцист, перекладач, науковець, громадський і політичний діяч. Доктор філософії, дійсний член НТШ, почесний доктор Харківського університету, член Всеукраїнського Товариства «Просвіта». Іван-Мар'ян Іванович Кревецький (псевдо Ф. Королевський, 1883 — 1940) — український історик, бібліограф, громадський діяч і журналіст. Історик школи Михайла Грушевського, керівник бібліотеки НТШ. Михайло Іванович Тершаковець (1883 — 1978) — український історик літератури і педагог. Михайло Степанович Возняк (1881 — 1954) — український літературознавець і фольклорист, академік АН УРСР за спеціальністю літературознавство. Тит Ревакович (1846 — 1919) — український галицький суддя та громадський діяч. Василь Лукич Панейко (1883 — 1956) — український дипломат і журналіст, редактор газети «Діло». Рік: 1910 Накладом Наукового Товариства імени Шевченка Сторінок: 252 Розміри,см.: довжина 24 ширина 16,5 товщина 1,5 Вага: 0,480 кг

Антикварне видання з історії, філології та етнографії. "Записки Наукового товариства імені Шевченка" - це науковий часопис, який видавався у Львові під редакцією Михайла Грушевського. Зміст LXXIX тому - 1. Зміст тому - с. 3 - 4 - 2. Львівська Русь в першій половині XVI віку, написав Іван Крипякевич, VI - IX (докінченнє) - с. 5 - 51 - 3. Огляд українського язикознавства, написав Іван Огієнко (конець буде) - с. 52 - 93 - 4. Матеріали до історії Коліївщини. IV. Оповіданнє очевидця про смерть Гонти, подав Михайло Грушевський - с. 94 - 96 - 5. До біоґрафії Івана Вагилевича, подав Іван Франко - с. 97 - 141 - 6. Імена, назви і прозвища у селян с. Мшанця, Старосамбірського пов., написав Михайло Зубрицький - с. 142 - 154 - 7. Miscellanea: а) До колядки про св. Софію в Київі, под. В. Гнатюк; б) Біблїоґрафічний куріоз, под. І. Свєнцїцкий; в) Маловідома статя Костомарова з 1846 р., под. Ол. Грушевський - с. 155 - 164 - 8. Наукова хронїка: Етноґрафія в західно-европейських часописях за 1905 р., подає Др. Зенон Кузеля (докінченнє, реєстр часописей див. на с. 206) - с. 165 - 210 - 9. Біблїоґрафія (рецензії й справоздання, зміст на с. 238) - с. 211 - 239 - 10. Оголошення - с. 240 - 244 Видання буде цікаве всім історикам, етнографам, філологам, релігієзнавцям, культурологам і любителям антикварних видань. Назва: Записки НТШ кн. V, Т. LXXIX Автор: Михайло Сергі́йович Грушевський (1866 — 1934) — український історик, громадський і політичний діяч, голова Центральної Ради Української Народної Республіки, член Історичного товариства ім. Нестора-Літописця, член Чеської АН, почесний член Київського товариства старожитностей і мистецтв, академік ВУАН та АН СРСР, багаторічний голова НТШ у Львові, завідувач кафедри історії Львівського університету, автор понад 2000 наукових праць. Іван Петрович Крип'якевич (псевдоніми — Холмський Іван, І. К., 1886 — 1967) — український історик, академік АН УРСР, діяч НТШ. Митрополит Іларіон (світське ім'я Іван Іванович Огієнко, 1882 — 1972) — український науковець, єпископ ППЦ, предстоятель УГПЦК, політичний, громадський і церковний діяч, мовознавець, лексикограф, історик церкви, педагог, дійсний член НТШ. Іван Якович Франко (1856 — 1916) — видатний український поет, прозаїк, драматург, літературний критик, публіцист, перекладач, науковець, громадський і політичний діяч. Доктор філософії, дійсний член НТШ, почесний доктор Харківського університету, член Всеукраїнського Товариства «Просвіта». о. Михайло Іванович Зубрицький (1856 — 1919) — греко-католицький священник, український етнограф, фольклорист, історик, громадський діяч, публіцист, дійсний член НТШ. Володимир Михайлович Гнатюк (1871 — 1926) — український етнограф, фольклорист, мовознавець, літературознавець, мистецтвознавець, перекладач і громадський діяч, академік АН України, член Чеського наукового товариства, Празької та Віденської Академії наук. Секретар, голова Етнографічної комісії та редактор видань НТШ. Директор Української видавничої спілки. Іларіон Семенович Свєнціцький (1876 — 1956) — український філолог, етнограф, музеєзнавець, громадсько-культурний діяч, доктор філологічних наук, дійсний член НТШ. Олександр Сергійович Грушевський (1877 — імовірно 1942) — український історик, дослідник історії України, літературознавець, етнограф, археограф, журналіст. Дійсний член НТШ, член Центральної Ради, брат Михайла Грушевського. Зенон Францискович Кузеля (1882 — 1952) — український мовознавець, бібліограф, фольклорист, історик, журналіст, етнограф, редактор, видавець, громадський діяч. Рік: 1907 Накладом Наукового Товариства імени Шевченка Сторінок: 244 Розміри,см.: довжина 24 ширина 16,5 товщина 1,7 Вага: 0,470 кг

Антикварне видання з історії, філології та етнографії. "Записки Наукового товариства імені Шевченка" - це науковий часопис, який видавався періодично у Львові з 1892 року. Зміст CXVII - CXVIII тому - 1. ПРИСВЯТА: „Іванови Франкови в сороклїтє письменської дїяльности“ - с. 1 - 2. Дещо про вийстя вкраїнської народности - ХВЕДОРА КОРЖА (Москва) - с. 3 - 7 - 3. Слїди скитської культури в Галичинї - ВОЛОДИМИРА ГРЕБЕНЯКА (Львів) - с. 9 - 25 - 4. Двѣ-три замѣтки изъ области древнѣйшаго церковно-славянского перевода - ВАТРОСЛАВА ЯГИЧА (Відень) - с. 27 - 30 - 5. Лѣтописець Несторъ - АЛЕКСѢЯ ШАХМАТОВА (Петербург) - с. 31 - 53 - 6. Гомер в Галицькій лїтописи - БОГДАНА БАРВІНСЬКОГО (Львів) - с. 55 - 63 - 7. Козаччина в полїтичних комбінаціях 1620 - 1630 роках: I. Манїфест до Козаків 1631 р. Швеція і Козаки. Козаччина в плянах Ґабора Бетлєна. Корнелїс Гаґа і Кирило Лукаріс. - II. Переговори Швеції з Семигородом. Меморіял про козаччину 1629 р. Авторство поглядів на козацьку справу. - III. Зносини Бетлєна з козаками і православними. Болестрашицький. Місія Русселя і Тальрана до Москви. - IV. Руссель у Швеції. Посольство Русселя до Запорожцїв. Відношенє козаччини до західних держав. Вислїд дипльоматичних змагань. - Додаток. (З портретом К. Гаґи) - Студії ІВАНА КРИПЯКЕВИЧА (Львів) - с. 65 - 114 - 8. Один момент під Зборовом 1649 р. Критичний нарис СТЕФАНА ТОМАШІВСЬКОГО (Львів) - с. 115 - 125 - 9. „Під протекцію курфірста“. До історії полїтики П. Дорошенка - ІВАНА КРЕВЕЦЬКОГО (Львів) - с. 127 - 136 - 10. „Хрістос пасхон“. Львівські віршовані діяльоґи з 1630 р. - ВАСИЛЯ ЩУРАТА (Львів) - с. 137 - 178 - 11. З старшої письменности Угорскої Руси - ГІЯДОРА СТРИПСЬКОГО (Будапешт) - с. 179 - 195 - 12. Epopeja bazyliańska. Nieznany okaz literatury rusko-polskiej - ALEKSANDRA BRÜCKNERA (Берлин) - с. 197 - 206 - 13. Два епізоди з історії боротьби Ґедеона Балабана з львівським брацтвом - ФЕДОРА СРІБНОГО (Львів) - с. 207 - 214 - 14. Kotljarewskyj's Travestierte Äneide - von ALFRED JENSEN (Стокгольм) - с. 215 - 225 - 15. Українські думи - МИКОЛИ СУМЦОВА (Харків) - с. 227 - 234 - 16. Запропащена збірка угроруських казок - ВОЛОДИМИРА ГНАТЮКА (Львів) - с. 235 - 243 - 17. Z sennych widziadeł ludzkości - ВОЛОДИМИРА ГНАТЮКА (Львів) - с. 235 - 243 - 18. Український протипапський памфлєт XVI в. „Исторія о єдномъ папѣ римскомъ“ - МИХАЙЛА ВОЗНЯКА (Львів) - с. 251 - 268 - 19. З переписки письменників 1860-их років в Галичинї - ТИТКА РЕВАКОВИЧА (Львів) - с. 269 - 286 - 20. Кандидатура Федьковича на посла - ЯРОСЛАВА ГОРДИНСЬКОГО (Львів) - с. 287 - 289 - 21. Основи відродженя білоруського письменства: I. Право на самостійне культурне житє. - II. Ідейний підклад білоруського письменства. - III. Польсько-білоруська школа. - IV. Росийсько-білоруська школа. - V. Деякі паралєлї і висновки. - ІЛАРІОНА СВЄНЦЇЦКОГО (Львів) - с. 291 - 301 - 22. Lidové povídky o zkrocení zlé ženy - JIŘIHO POLIVKY (Прага) - с. 303 - 320 - 23. Ярмарки на дївчата. Причинок до української етнольоґії - ЗЕНОНА КУЗЄЛЇ (Чернівцї) - с. 321 - 332 - 24. Проба упорядкованя українських говорів - ІВАНА ЗЇЛИНСЬКОГО (Львів) - с. 333 - 375 - 25. Вокатив в українській мові - ЕВГЕНА ТИМЧЕНКА (Варшава) - с. 377 - 390 Том присвячений видатному українському поету та прозаїку Івану Франку та містить автограф українського мовознавця-україніста Євгена Тимченка. Видання буде цікаве всім історикам, релігієзнавцям, етнографам, філологам і любителям антикварних видань. Назва: Записки НТШ Т. CXVII - CXVIII Автор: Володимир Гребеняк (1892 — 1915) — український археолог і мистецтвознавець, співробітник музею НТШ у Львові, автор першого каталогу його археологічного відділу. Ватрослав Ягич (1838 — 1923) — хорватський лінгвіст, палеограф і археограф, літературознавець, історик, філолог-славіст, науковий керівник Івана Франка у Віденському університеті. Доктор філології, професор. Олексій Олександрович Шахматов (1864 — 1920) — славіст-філолог, історик, основоположник історичного вивчення давньоруського літописання та літератури. Богдан Олександрович Барвінський (псевдоніми і криптоніми: Т. Вінковський, Б. Б., 1880 — 1958) — український історик, бібліограф, архівіст, педагог. Доктор філософії, дійсний член НТШ. Іван Петрович Крип'якевич (Крипякевич; псевдоніми — Холмський Іван, І. К., 1886 — 1967) — український історик, академік АН УРСР, професор Львівського державного університету імені Івана Франка, директор Інституту суспільних наук АН УРСР. Автор великої кількості наукових досліджень про українську козацьку державність та Богдана Хмельницького, низки підручників з історії України. Діяч НТШ. Степан Теодорович Томашівський (1875 — 1930) — український історик, публіцист і політик. Дійсний член НТШ. Іван-Мар'ян Іванович Кревецький (псевдо Ф. Королевський, 1883 - 1940) — український історик, бібліограф, громадський діяч і журналіст. Історик школи Михайла Грушевського, керівник бібліотеки НТШ. Василь Григорович Щурат (1871 — 1948) — український педагог, літературознавець, поет і перекладач. Гіядор Миколайович Стрипський (псевдоніми: Я. Біленький, Ядор, М. Миколаєнко, Мікеш, С. Новик, Стороженко, 1875 — 1949, в інших джерелах — 1946) — закарпатський діяч, історик, філолог і етнограф, дійсний член НТШ та Румунської АН. Александер Брюкнер (1856 — 1939) — польський філолог та історик культури, багаторічний професор Берлінського університету, член багатьох академій, в тому числі НТШ і Польської академії знань. Федір Срі́бний (1881 — 1946) — український історик родом з Галичини, дійсний член НТШ. Альфред Антон Єнсен (1859 — 1921) — шведський історик, слов'янознавець, перекладач, симпатик українського національного відродження, дійсний член НТШ у Львові й Українського Наукового Товариства в Києві. Микола Федорович Сумцов (1854 — 1922) — український фольклорист, етнограф, літературознавець і громадський діяч. Доктор філологічних наук, професор. Володимир Михайлович Гнатюк (1871 — 1926) — український етнограф, фольклорист, мовознавець, літературознавець, мистецтвознавець, перекладач і громадський діяч, академік АН України, член Чеського наукового товариства, Празької та Віденської Академії наук. Секретар, голова Етнографічної комісії та редактор видань НТШ. Директор Української видавничої спілки. Ян Бодуен де Куртене (1845 — 1929) — польський мовознавець, публіцист, дійсний член НТШ. Михайло Степанович Возняк (1881 — 1954) — український літературознавець і фольклорист, академік АН УРСР за спеціальністю літературознавство. Тит Ревакович (1846 — 1919) — український галицький суддя, громадський діяч. Ярослав Антонович Гординський (криптоніми – Я.А.Г., Яр.Горд., Г-й, Я.Г., 1882 - 1939) – літературознавець, письменник, перекладач, педагог, доктор філософії, дійсний член НТШ. Іларіон Семенович Свєнціцький (1876 — 1956) — український філолог, етнограф, музеєзнавець, громадсько-культурний діяч, доктор філологічних наук, дійсний член НТШ. Їржі Полівка (1858 — 1933) — чеський філолог, славіст, балканолог, болгаріст, богеміст, палеославіст, полоніст, словакіст, україніст, літературознавець, історик, етнограф, фольклорист, діалектолог, палеограф і викладач університету. Зенон Францискович Кузеля (1882 — 1952) — український мовознавець, бібліограф, фольклорист, історик, журналіст, етнограф, редактор, видавець, громадський діяч. Іван Михайлович Зілинський (1879 — 1952) — український мовознавець, фольклорист, дослідник лемківських говірок, дійсний член НТШ. Євген Костянтинович Тимченко (псевдонім — Богун; 1866 — 1948) — український мовознавець-україніст, спеціаліст із санскриту, порівняльного мовознавства, поліглот (знав французьку, німецьку, англійську та італійську мови), перекладач, академік АН УРСР. Рік: 1913 Накладом Товариства з друкарнї Наукового Товариства імени Шевченка Мова: українська, польська, німецька, чеська Сторінок: 392 Розміри,см.: довжина 24 ширина 16,5 товщина 2,5 Вага: 0,770 кг

Антикварне видання з історії, філології та етнографії. "Записки Наукового товариства імені Шевченка" - це науковий часопис, який видавався у Львові під редакцією Михайла Грушевського. Зміст CXI тому - 1. Зміст тому - с. 3 - 4 - 2. Студії над орґанізацією львівської Ставропіґії від кінця XVI до полов. XVII ст., написав Федір Срібний. IV. Матеріяльні відносини братчиків (докінченнє слїдує) - сє 5 - 24 - 3. Студії над українськими народнїми піснями, подає Іван Франко. Додатки й поправки, V - XV. - с. 25 - 52 - 4. Чуднівська кампанїя 1660 р., студії Василя Герасимчука (далї) - с. 53 - 83 - 5. Критичні замітки до тексту поезій Шевченка, написав Юлїян Романчук (докінченнє слїдує) - с. 84 - 116 - 6. Григорій Ількевич як етноґраф, написав Андрій Франко (докінченнє) - с. 117 - 139 - 7. Miscellanea: З зарання української преси в Галичинї, подав М. Возняк - с. 140 - 159 - 8. Наукова хронїка: Західнїй погляд на східню Европу (K. Dieterich, Die osteuropäischen Literaturen in ihren Hauptströmungen dargestellt), под. М. Федюшка - с. 160 - 168 - 9. Біблїоґрафія (оцїнки, реферати, замітки): преісторія, антропольоґія, археольоґія й історія штуки, історія полїтична й культурна, лїтература, житє суспільне й культурне (реєстр ширших обговорень див. с. 234) - с. 169 - 235 - 10. Оголошення - с. 236 - 240 Видання буде цікаве всім історикам, етнографам, філологам, музикознавцям, антропологам, археологам і любителям антикварних видань. Назва: Записки НТШ кн. V, Т. CXI Автор: Михайло Сергі́йович Грушевський (1866 — 1934) — український історик, громадський і політичний діяч, голова Центральної Ради Української Народної Республіки, член Історичного товариства ім. Нестора-Літописця, член Чеської АН, почесний член Київського товариства старожитностей і мистецтв, академік ВУАН та АН СРСР, багаторічний голова НТШ у Львові, завідувач кафедри історії Львівського університету, автор понад 2000 наукових праць. Федір Срі́бний (1881 — 1946) — український історик родом з Галичини, дійсний член НТШ. Іван Якович Франко (1856 — 1916) — видатний український поет, прозаїк, драматург, літературний критик, публіцист, перекладач, науковець, громадський і політичний діяч. Доктор філософії, дійсний член НТШ, почесний доктор Харківського університету, член Всеукраїнського Товариства «Просвіта». Василь Іванович Герасимчук (1880 — 1944) — український історик. Юліян Семенович Романчук (1842 — 1932)— довголітній політичний провідник галицьких українців, визначний громадський і культурно-освітній діяч - педагог, письменник, журналіст, видавець, член-засновник материнського товариства «Просвіта», один із засновників НТШ. Андрі́й Іванович Франко (16 липня 1887 — 1913) — український філолог, фольклорист, етнограф, перекладач. Найстарший син Івана Франка, його помічник і секретар. Михайло Степанович Возняк (1881 — 1954) — український літературознавець і фольклорист, академік АН УРСР за спеціальністю літературознавство. Микола Йосипович Євшан (справжнє прізвище — Федюшка, 1889 — 1919) — український літературний критик, літературознавець і перекладач; започаткував власний напрямок у критиці, заснований на філософії Ф. Ніцше та Й. Фіхте; дослідник творчості Лесі Українки, Ольги Кобилянської, Михайла Коцюбинського. Рік: 1912 Накладом Наукового Товариства імени Шевченка Сторінок: 235 Розміри,см.: довжина 24 ширина 16,5 товщина 1,5 Вага: 0,450 кг

Антикварне видання з історії, філології та етнографії. "Записки Наукового товариства імені Шевченка" - це науковий часопис, який видавався у Львові під редакцією Михайла Грушевського. Зміст CII тому - 1. Зміст тому - с. 3 - 4 - 2. Памяти Павла Житецького, подав Володмир Перетц - с. 5 - 10 - 3. Граматика Лаврентія Зизанїя з 1596 р., написав Михайло Возняк (докінченнє) - с. 11 - 87 - 4. З минувшини м. Бродів (причинки до історії міста в XVII в.), написав Іван Созанський (докінченнє) - с. 88 - 115 - 5. Неоправдані докори. До історії т. зв. »Руського Інституту« (Studium ruthenum) на львівськім унїверситетї, подав Іван Кревецький - с. 116 - 126 - 6. Павлин Свєнцїцкий, публїцистична, написав Володимир Радзикевич, III - IV - с. 127 - 147 - 7. Miscellanea: a) „Projekt konfederacyi chłopskiej“, под. Ів. Шпитковський; б) Варіянти до Кобзаря 1860 р., под. Ол. Новицький; в) Іван Созанський, посмертна згадка, под. С. Томашівський - с. 148 - 164 - 8. Наукова хронїка: Етноґрафічна теріторія угорських Українцїв-Русинів, под. Ол. Назаріїв - с. 165 - 191 - 9. Біблїоґрафія: історія полїтична і культурна, мова, біблїоґрафія і біблїотеки, житє суспільне і культурне (реєстр ширших обговорень див. с. 238) - с. 192 - 239 - 10. Оголошення - с. 240 Видання буде цікаве всім історикам, етнографам, філологам, культурологам і любителям антикварних видань. Назва: Записки НТШ кн. II, Т. CII Автор: Михайло Сергі́йович Грушевський (1866 — 1934) — український історик, громадський і політичний діяч, голова Центральної Ради Української Народної Республіки, член Історичного товариства ім. Нестора-Літописця, член Чеської АН, почесний член Київського товариства старожитностей і мистецтв, академік ВУАН та АН СРСР, багаторічний голова НТШ у Львові, завідувач кафедри історії Львівського університету, автор понад 2000 наукових праць. Володимир Миколайович Перетц (1870 — 1935) — український філолог, дослідник і видавець численних пам'яток давньої й середньої української літератури й української творчості, історик і видатний теоретик літератури, текстолог, організатор українського наукового життя й ініціатор багатьох наукових починів. Михайло Степанович Возняк (1881 — 1954) — український літературознавець і фольклорист, академік АН УРСР за спеціальністю літературознавство. Іван Созанський (1881 — 1911) — український галицький історик і філолог, педагог. Іван-Мар'ян Іванович Кревецький (псевдо Ф. Королевський, 1883 - 1940) — український історик, бібліограф, громадський діяч і журналіст. Історик школи Михайла Грушевського, керівник бібліотеки НТШ. Володимир Петрович Радзикевич (1886 — 1966) — український письменник, літературознавець, педагог. Дійсний член НТШ. Іван-Юліян Владиславович Шпитковський (1880 — 1969) — український галицький історик і педагог, краєзнавець, музейник, дослідник Гайдамаччини, зокрема Коліївщини, а також кустос музею «Стривігор» у Перемишлі. Дійсний член НТШ. Олексі́й Петрович Новицький (1862 — 1934) — історик мистецтва, бібліограф, академік АН УРСР, автор досліджень про Тараса Шевченка — художника. Степан Теодорович Томашівський (1875 — 1930) — український історик, публіцист і політик. Дійсний член НТШ. Олекса Теодорович Назаріїв (1880 — не пізніше 1918) — український громадсько-політичний діяч, бібліограф, критик, перекладач. Рік: 1911 Накладом Наукового Товариства імени Шевченка Сторінок: 244 Розміри,см.: довжина 24 ширина 16,5 товщина 1,5 Вага: 0,470 кг