НОВИНКИ КНИГ
Записки НТШ Т. CXLIV – CXLV (Антикварна книга 1926 року)
Антикварне видання з історії та філософії. "Записки Наукового товариства імені Шевченка том CXLIV - CXLV" - це унікальний часопис товариства, у якому зібрані праці науковців історично-філософічної секції під редакцією Івана Крип'якевича.
Зміст CXLIV - CXLV тому
- 1. Державно-правне становище українських земель литовської держави під кінець XIV в. - Микола Чубатий - с. 1 - 108
- 2. Студії над державою Богдана Хмельницького (III. Державні межі. IV. Дороги) - Іван Крипякевич - с. 109 - 140
- 3. Символічні образи на ритинах київських стародруків - Олекса Новицький - с. 141 - 156
- 4. Бойківський тип деревяних церков на Карпатах - Володимир Січинський - с. 157 - 170
- 5. Слідами гетьмана Мазепи - Богдан Барвінський - с. 171 - 183
- 6. Початки преси на Україні, 1776 - 1850 - Іван Кревецький - с. 185 - 208
- 7. Miscellanea. Нові причинки до початків Хмельниччини - Мирон Кордуба. Скарб з Межиріча Корецького - Юрій Полянський - с. 209 - 223
- 8. Наукова хроніка. Перша спроба систематичного викладу української історіоґрафії - Вячеслав Заїкин. Спроба історично-правничого аналізу становище Донщини та російсько-донських відносин у XVI - XX віках - Вячеслав Заїкин - с. 225 - 257
- 9. Бібліоґрафія. Нові праці з історії Гетьманщини XVII - XVIII в. - Іван Крипякевич - с. 259 - 271
Видання буде цікаве всім історикам, етнографам, культурологам і любителям антикварних видань.
Назва: Записки НТШ Т. CXLIV - CXLV
Автор: Іван Петрович Крип'якевич (Крипякевич; псевдоніми — Холмський Іван, І. К., 1886 - 1967, там само) — український історик, академік АН УРСР, професор Львівського державного університету імені Івана Франка, директор Інституту суспільних наук АН УРСР. Діяч НТШ.
Микола Дмитрович Чубатий (11 грудня 1889, Тернопіль — 10 липня 1975, Петерсон, США) — український вчений, історик української церкви і права, педагог і публіцист, дійсний член НТШ (з 1928; засновник і перший голова Американського відділу НТШ); український суспільний і католицький діяч.
Олексі́й Петрович Новицький (1862 — 1934) — історик мистецтва, бібліограф, почесний член Київського товариства старожитностей і мистецтв, академік АН УРСР, автор досліджень про Тараса Шевченка — художника.
Володимир Юхимович Січинський (1894 — 1962) — український архітектор, графік і мистецтвознавець, бібліограф, педагог, дійсний член НТШ.
Богдан Олександрович Барвінський (псевдоніми і криптоніми: Т. Вінковський, Б. Б., 1880 — 1958) — український історик, бібліограф, архівіст, педагог, доктор філософії, дійсний член НТШ.
Іван-Мар'ян Іванович Кревецький (псевдо Ф. Королевський, 1883 — 1940) — український історик, бібліограф, громадський діяч і журналіст. Історик школи Михайла Грушевського, керівник бібліотеки НТШ.
Мирон Михайлович Кордуба (1876 — 1947) — український історик, державник, учений, публіцист, письменник.
Юрій Іванович Полянський (1892 — 1975) — український геолог, географ і археолог, старшина УГА, перший крайовий комендант УВО.
В'ячеслав Михайлович Заїкин (1896 — 1941) — український історик-правознавець, автор праць із історії української державності й історії Церкви в Україні.
Рік: 1926
Накладом Товариства з друкарнї Наукового Товариства імени Шевченка
Сторінок: 271
Розміри,см.:
довжина 24
ширина 16,5
товщина 1,5
Вага: 0,440 кг
Записки НТШ Т. CXXXIV – CXXXV (Антикварна книга 1924 року)
Антикварне видання з історії та філософії. "Записки Наукового товариства імені Шевченка том CXXXIV - CXXXV" - це унікальний часопис товариства, у якому зібрані праці науковців історично-філософічної секції під редакцією Івана Крип'якевича.
Зміст CXXXIV - CXXXV тому
- 1. Новгородський княжий літопис і його відношення до українського літописання XII століття. Написав Евген Перфецький - с. 1 - 18
- 2. Державно-правне становище українських земель Литовської Держави під кінець XIV в. Написав Микола Чубатий (Дальше буде) - с. 19 - 65
- 3. До історії українського Державного Архіва в XVII в. Написав Іван Крипякевич - с. 67 - 78
- 4. Гетьман Пилип Орлик і Франція. (Сторінки дипльоматичної історії). Написав Ілько Борщак - с. 79 - 136
- 5. З життя українського духовенства львівської епархії в другій пол. XVIII в. (На основі візитацій М. Шадурського 1759 - 1763). Написала Мелянія Бордун - с. 137 - 160
- 6. Наукова Хроніка. Українська історіоґрафія на переломі. Написав Іван Кревецький - с. 161 - 184
- 7. Українська історична бібліоґрафія за 1914 - 1923 рр. Зібрав Іван Калинович (Дальше буде) - с. 185 - 240
- 8. Звідомлення Ілька Борщака з дослідів в архівах західньої Европи - с. 241 - 248
Видання буде цікаве всім історикам, філологам, релігієзнавцям, етнографам, культурологам і любителям антикварних видань.
Назва: Записки НТШ Т. CXXXIV - CXXXV
Автор: Іван Петрович Крип'якевич (Крипякевич; псевдоніми — Холмський Іван, І. К., 1886 - 1967, там само) — український історик, академік АН УРСР, професор Львівського державного університету імені Івана Франка, директор Інституту суспільних наук АН УРСР. Діяч НТШ.
Микола Дмитрович Чубатий (11 грудня 1889, Тернопіль — 10 липня 1975, Петерсон, США) — український вчений, історик української церкви і права, педагог і публіцист, дійсний член НТШ (з 1928; засновник і перший голова Американського відділу НТШ); український суспільний і католицький діяч.
Ілля Костянтинович Борщак (справжнє — Ілля Лейб-Гершович Баршак, 1894 — 1959) — український політичний діяч, історичний публіцист і журналіст єврейського походження.
Меланія Бордун (Бордунівна М., 1886 — 1968) — історик церковного життя в Галичині, бібліотекар, член НТШ.
Іван-Мар'ян Іванович Кревецький (псевдо Ф. Королевський, 1883 — 1940) — український історик, бібліограф, громадський діяч і журналіст. Історик школи Михайла Грушевського, керівник бібліотеки НТШ.
Іван Титович Калинович (1884 — 1927) — український бібліограф, видавець і політичний діяч.
Рік: 1924
Накладом Товариства з друкарнї Наукового Товариства імени Шевченка
Сторінок: 248
Розміри,см.:
довжина 24
ширина 16,5
товщина 1,5
Вага: 0,390 кг
Записки НТШ Т. CXXXVIII – CXL (Антикварна книга 1925 року)
Антикварне видання з історії та філософії. "Записки Наукового товариства імені Шевченка том CXXXVIII - CXL" - це ювілейний часопис товариства, у якому зібрані праці науковців історично-філософічної секції під редакцією Івана Крип'якевича.
Зміст CXXXVIII - CXL тому
- 1. Jus Valachicum - Prof. Raimund Fr. Kaindl (Graz) - с. 1 - 5
- 2. Церковний устав князя Володимира Великого - Олександер Лотоцький - с. 7 - 44
- 3. Вплив візантійсько-атонської архітектури на будівництво мурованих церков на Поділлю (з 10 стор. знимок) - Е. Сіцінський - с. 45 - 65
- 4. Студії над державою Богдана Хмельницького (І. Рада. II. Ґенеральна старшина) - Іван Крипякевич - с. 67 - 81
- 5. Причинки до польсько-української геральдики і сфраґістики - Богдан Барвінський - с. 83 - 103
- 6. Памятник української правничої літератури XVIII століття - Академик Микола Василенко - с. 105 - 130
- 7. Арешт Войнаровського (Із серії „Европа й Україна“) - Ілько Борщак - с. 131 - 157
- 8. Західне пограниче Галицької Держави між Карпатами та долішним Сяном (з картою) - Мирон Кордуба - с. 159 - 245
- 9. Погляд на теорії права та держави - Станислав Дністрянський - с. 247 - 309
- 10. До питання про форми держави - Володимир Старосольський - с. 311 - 335
Видання буде цікаве всім історикам, філософам, етнографам, культурологам і любителям антикварних видань.
Назва: Записки НТШ Т. CXXXVIII - CXL
Автор: Іван Петрович Крип'якевич (Крипякевич; псевдоніми — Холмський Іван, І. К., 1886 - 1967, там само) — український історик, академік АН УРСР, професор Львівського державного університету імені Івана Франка, директор Інституту суспільних наук АН УРСР. Діяч НТШ.
Раймунд Фрідріх Кайндль (1866 - 1930) - австрійський історик, етнограф, фольклорист, педагог.
Олександр Ігнатович Лотоцький (1870 — 1939) — український громадсько-політичний діяч, письменник, публіцист, науковець, автор мемуарів.
Юхим Йосипович Сіцінський (Січинський, Сіцинський, 1859 — 1937) — український історик, археолог і культурно-громадський діяч Поділля, православний священник, член Історичного товариства Нестора-літописця, дійсний член НТШ.
Богдан Олександрович Барвінський (псевдоніми і криптоніми: Т. Вінковський, Б. Б., 1880 — 1958) — український історик, бібліограф, архівіст, педагог, доктор філософії, дійсний член НТШ.
Микола Прокопович Василенко (1866 — 1935) — український учений-історик, громадський і політичний діяч.
Ілля Костянтинович Борщак (справжнє — Ілля Лейб-Гершович Баршак, 1894 — 1959) — український політичний діяч, історичний публіцист і журналіст єврейського походження.
Мирон Михайлович Кордуба (1876 — 1947) — український історик, державник, учений, публіцист, письменник.
Станіслав Северинович Дністрянський (1870 — 1935) — український вчений-правник і політичний діяч, автор проекту Конституції ЗУНР, дійсний член НТШ, академік ВУАН.
Володимир-Степан Якимович Старосольський (1878 — 1942) — український громадсько-політичний діяч, соціал-демократ, соціолог, правник, адвокат, професор, дійсний член НТШ.
Рік: 1925
Накладом Наукового Товариства імени Шевченка
Мова: українська, німецька
Сторінок: 335
Розміри,см.:
довжина 24
ширина 16,5
товщина 1,5
Вага: 0,560 кг
Записки НТШ Т. CXXXVI – CXXXVII (Антикварна книга 1925 року)
Антикварне видання з філології та історії. "Записки Наукового товариства імені Шевченка том CXLI - CXLIII" - це унікальний часопис товариства, в якому зібрані праці науковців філологічної секції під редакцією Кирила Студинського.
Зміст CXXXVI - CXXXVII тому
- 1. „Милость Божія“ українська драма з 1728 р. Студія (Часть I). Написав Ярослав Гординський - с. 1 - 42
- 2. Львівське „Studium Ruthenum“. Написав Амвросій Андрохович (Дальше буде) - с. 43 - 105
- 3. Авторство азбучної статті з 1834 р. Написав Михайло Возняк - с. 107 - 118
- 4. З царини української музичної етноґрафії. Написав Філярет Колесса - с. 107 - 118
- 5. З життя і творчости Сковороди. Написав Петро Пелех - с. 139 - 157
- 6. Павло Леонтович (Павло зі Щуткова) докінчення. Написав Кирило Студинський - с. 159 - 196
- 7. Наголос, яко метод означення місця виходу стародрукованих книжок. Замітки з історії наголосу на послугах палеотипії. Написав Іван Огієнко - с. 197 - 224
- 8. До письменської діяльности Левка Боровиковського. Написав Михайло Возняк - с. 225 - 248
- 9. Федір Ґартнер (посмертний спомин). Написав Степан Смаль Стоцький - с. 239 - 248
- 10. Miscellanea. Нові приповідки українського народу в Канаді. Написав Осип Назарук - с. 249 - 256
Видання буде цікаве всім філологам, історикам, етнографам і любителям антикварних видань.
Назва: Записки НТШ Т. CXXXVI - CXXXVII
Автор: Кирило Йосипович Студинський (псевдоніми та криптоніми: Кость Вікторин; К. Вікторин; Кость В.; Іван Лаврін; І. Лаврін; К. Зорян; Зорян; К. С.; Батько; Іван Гарбуз; Федір Замора; Колька; Лівобічний; Літописець; К. Люнин; Не-Маковей; Не плазун, але й без трону; Віктор Осипович; Кость Осипович; Провінціал, 1868 — найімовірніше, 1941) — український філолог-славіст, літературознавець, мовознавець, фольклорист, письменник, громадський діяч, доктор філософії, академік ВУАН.
Ярослав Антонович Гординський (криптоніми – Я.А.Г., Яр.Горд., Г-й, Я.Г., 1882 – 1939) – літературознавець, письменник, перекладач, педагог, доктор філософії, дійсний член НТШ.
Амвросій-Аврелій Андрохович (1879 — 1942) — український педагог, історик, доктор філософії, дійсний член НТШ.
Михайло Степанович Возняк (1881 — 1954) — український літературознавець і фольклорист, академік АН УРСР за спеціальністю літературознавство.
Філарет Михайлович Колесса (1871 — 1947) — український етнограф, фольклорист, композитор, музикознавець і літературознавець. Дійсний член НТШ, ВУАН. Засновник українського етнографічного музикознавства.
Митрополит Іларіон (світське ім'я Іван Іванович Огієнко, 1882 — 1972) — український науковець, єпископ ППЦ, предстоятель УГПЦК, політичний, громадський і церковний діяч, мовознавець, лексикограф, історик церкви, педагог, дійсний член НТШ.
Михайло Степанович Возняк (1881 — 1954) — український літературознавець і фольклорист, академік АН УРСР за спеціальністю літературознавство.
Степан Йосипович Смаль-Стоцький (1859 — 1938) — український мовознавець і педагог, літературознавець (один із перших теоретиків українського віршування); визначний громадсько-політичний, культурний, економічний діяч Буковини.
Осип Тадейович Назарук (1883 — 1940) — український громадський і політичний діяч, письменник, журналіст, публіцист.
Рік: 1925
Накладом Товариства з друкарнї Наукового Товариства імени Шевченка
Сторінок: 256
Розміри,см.:
довжина 24
ширина 16,5
товщина 1,5
Вага: 0,400 кг
Записки НТШ Т. CXLI – CXLIII (Антикварна книга 1925 року)
Антикварне видання з філології та історії. "Записки Наукового товариства імені Шевченка том CXLI - CXLIII" - це ювілейний часопис товариства, у якому зібрані праці науковців філологічної секції під редакцією Кирила Студинського.
Зміст CXLI - CXLIII тому
- 1. Kilka ogólniów o objektywnej i subjektywnej odrębności „Ukrainy“ pod względem językowym, plemiennym, narodowym i państwowym - Baudoin de Counteney - стор. 1 - 19
- 2. Slovenská pohádka o dvanácti mésíčkách a její paraleley - Jeři Polivka - стор. 1 - 24
- 3. Rozdział z „Nestora“ - Aleksander Brückner - стор. 1 - 15
- 4. Впливи чеського національного руху XIV - XV вв. в українськім життю і творчости як проблєма досліду - М. Грушевський - стр. 1 - 13
- 5. Na marginesie „Rozmowy mistrza ze śmiercią“ - Jan Łoś - стор. 1 - 14
- 6. Розвиток поглядів про семю словянських мов і їх взаїмне споріднення - Ст. Смаль Стоцький - стор. 1 - 42
- 7. Ужгородський „Полуставъ“, у перґаміновій рукописі XIV в. - Ол. Колесса - стор. 1 - 59
- 8. Льокатив речівниковий в українській мові - Е. Тимченко - стор. 1 - 17
- 9. Кілька заміток до останку аориста в закарпатських говорах - Іван Панкевич стор. 1 - 5
- 10. „Αντιγραφή“ полємічний твір Максима (Мелетія) Смотрицького з 1608 р. - К. Студинський - стор. 1 - 40
- 11. Ще раз дума про Олексія Поповича - Володимир Перетц - стор. 1 - 6
- 12. Початок друкарства в Уневі - Іван Огієнко - стор. 1 - 20
- 13. Сковорода на тлі сучасності - С. Єфремов - стор. 1 - 10
- 14. Йосиф Добровський і українознавство - Іван Брик - стор. 1 - 35
- 15. Образ міжнародного походу колядної словесности - Іляріон Свєнціцкий - стор. 1 - 10
- 16. Заснованнє катедри історії України в львівському університеті - Ол. Барвінський - стор. 1 - 18
- 17. До питання про діялєктольоґічну клясифікацію українських говорів - Іван Зілинський - стор. 1 - 19
Видання буде цікаве всім філологам, історикам, етнографам і любителям антикварних видань.
Назва: Записки НТШ Т. CXLI - CXLIII
Автор: Кирило Йосипович Студинський (псевдоніми та криптоніми: Кость Вікторин; К. Вікторин; Кость В.; Іван Лаврін; І. Лаврін; К. Зорян; Зорян; К. С.; Батько; Іван Гарбуз; Федір Замора; Колька; Лівобічний; Літописець; К. Люнин; Не-Маковей; Не плазун, але й без трону; Віктор Осипович; Кость Осипович; Провінціал, 1868 — найімовірніше, 1941) — український філолог-славіст, літературознавець, мовознавець, фольклорист, письменник, громадський діяч, доктор філософії, академік ВУАН.
Ян Нецислав Іґнаци (Іван Олександрович) Бодуен де Куртене (1845 — 1929) — польський мовознавець, іноземний член НТШ.
Їржі Полівка (1858 — 1933) — чеський філолог, славіст, балканолог, болгаріст, богеміст, палеославіст, полоніст, словакіст, україніст, літературознавець, історик, етнограф, фольклорист, діалектолог, палеограф і викладач університету.
Александер Брюкнер (1856 — 1939) — польський філолог та історик культури, багаторічний професор Берлінського університету, член НТШ.
Михайло Сергі́йович Грушевський (1866 — 1934) — український історик, громадський і політичний діяч, голова Центральної Ради Української Народної Республіки, член Історичного товариства ім. Нестора-Літописця, член Чеської АН, почесний член Київського товариства старожитностей і мистецтв, академік ВУАН та АН СРСР, багаторічний голова НТШ у Львові, завідувач кафедри історії Львівського університету, автор понад 2000 наукових праць.
Ян Непомуцен Боніфацій Лось (1860 — 1928) — польський мовознавець, славіст, професор і ректор Ягеллонського університету, творець історичної граматики польської мови, автор фундаментальної "Польської граматики".
Степан Йосипович Смаль-Стоцький (1859 — 1938) — український мовознавець і педагог, літературознавець (один із перших теоретиків українського віршування); визначний громадсько-політичний, культурний, економічний діяч Буковини.
Олександр Михайлович Колесса (1867 — 1945) — український літературознавець, мовознавець, громадсько-політичний діяч, дійсний член НТШ.
Євген Костянтинович Тимченко (1866 — 1948) — український мовознавець-україніст, спеціаліст із санскриту, порівняльного мовознавства, поліглот (знав французьку, німецьку, англійську та італійську мови), перекладач, академік АН УРСР.
Іван Артемович Панькевич (1887 — 1958) — український мовознавець, етнограф, педагог, громадський діяч.
Володимир Миколайович Перетц (1870 — 1935) — український філолог, дослідник і видавець численних пам'яток давньої та середньої української літератури й української творчості, історик і видатний теоретик літератури, текстолог, організатор українського наукового життя й ініціатор багатьох наукових починів.
Митрополит Іларіон (світське ім'я Іван Іванович Огієнко, 1882 — 1972) — український науковець, єпископ ППЦ, предстоятель УГПЦК, політичний, громадський і церковний діяч, мовознавець, лексикограф, історик церкви, педагог, дійсний член НТШ.
Сергі́й Олександрович Єфремов (1876 — 1939) — український громадсько-політичний і державний діяч, літературний критик, історик літератури, академік Української академії наук, віце-президент ВУАН, дійсний член НТШ у Львові, публіцист, один із творців української журналістики.
Іван Станіславович Брик (1879 — 1947) — український учений, славіст, філолог, історик, громадський діяч, педагог, голова Товариства «Просвіта», дійсний член НТШ.
Іларіон Семенович Свєнціцький (1876 — 1956) — український філолог, етнограф, музеєзнавець, громадсько-культурний діяч, доктор філологічних наук, дійсний член НТШ.
Олександр Григорович Барвінський (1847 — 1926) — український громадсько-політичний діяч Галичини, історик, педагог.
Іван Михайлович Зілинський (1879 — 1952) — український мовознавець, фольклорист, дослідник лемківських говірок, дійсний член НТШ.
Рік: 1925
Накладом Наукового Товариства імени Шевченка
Мова: українська, польська, чеська
Сторінок: _
Розміри,см.:
довжина 24
ширина 16,5
товщина 2
Вага: 0,620 кг
Записки НТШ Т. CXXIII – CXXIV (Антикварна книга 1917 року)
Антикварне видання з історії, філології та етнографії. "Записки Наукового товариства імені Шевченка" - це науковий часопис, який видавався періодично у Львові з 1892 року.
Зміст CXXIII - CXXIV тому
- 1. Elenchus maiorum hymnorum Deiparae. „De hymnografia Mariana in Ecclesia Graeca“ Theol. Doct. Petri Krypjakevyč operis posthumi pars secunda - с. 1 - 56
- 2. Західна Україна і Рим у XIII в. у своїх змаганях до церковної унії. Написав Микола Чубатий - с. 1 - 108
- 3. Пандекти Антіоха 1307 р. Фільольоґічна студія Івана Панькевича - с. 1 - 64
- 4. Два документи до побутової історії Київської Могиляньскої колєґії в XVII ст. Подав Микола Петров - с. 1 - 6
- 5. З козацької сфраґістики. Подав Іван Крипякевич (з 6 таблицями) - с. 1 - 16
- 6. Дневник Орлика. Написав Альфред Єнсен - с. 1 - 12
- 7. Причинки до пізнання Гуцульщини. Подав Володимир Гнатюк - с. 1 - 58
Видання буде цікаве всім історикам, етнографам, релігієзнавцям і любителям антикварних видань.
Назва: Записки НТШ Т. CXXIII - CXXIV
Автор: Петро Франц Крип'якевич (1857 — 1914) — український церковний діяч, священник УГКЦ, богослов, педагог, письменник.
Микола Дмитрович Чубатий (1889 - 1975) — український вчений, історик української церкви та права, педагог і публіцист, дійсний член НТШ; український суспільний і католицький діяч.
Іван Артемович Панькевич (1887 — 1958) — український мовознавець, етнограф, педагог, громадський діяч.
Микола Іванович Петров (1840 — 1921) — історик української літератури й української науки, етнограф, церковний історик, літературознавець, мистецтвознавець, археолог, краєзнавець, громадський діяч.
Іван Петрович Крип'якевич (Крипякевич; псевдоніми — Холмський Іван, І. К., 1886 - 1967, там само) — український історик, академік АН УРСР, професор Львівського державного університету імені Івана Франка, директор Інституту суспільних наук АН УРСР. Діяч НТШ.
Альфред Антон Єнсен (1859 — 1921) — шведський історик, слов'янознавець, перекладач, симпатик українського національного відродження, дійсний член НТШ у Львові і Українського Наукового Товариства в Києві.
Володимир Михайлович Гнатюк (1871 — 1926) — український етнограф, фольклорист, мовознавець, літературознавець, мистецтвознавець, перекладач і громадський діяч, академік АН України, член Чеського наукового товариства, Празької та Віденської Академії наук. Секретар, голова Етнографічної комісії та редактор видань НТШ. Директор Української видавничої спілки.
Рік: 1917
Накладом Товариства з друкарнї Наукового Товариства імени Шевченка
Сторінок: _
Розміри,см.:
довжина 24
ширина 16,5
товщина 2
Вага: 0,650 кг
Записки НТШ Т. CXIX – CXX (Антикварна книга 1917 року)
Антикварне видання з історії, філології та етнографії. "Записки Наукового товариства імені Шевченка" - це науковий часопис, який видавався періодично у Львові з 1892 року.
Зміст CXIX - CXX тому
- 1. Життя і твори Т. Шевченка - ІВАНА СТЕШЕНКА (Київ) - с. 1 - 58
- 2. Документи про Т. Шевченка з архіва С. Петербурської Академії Художеств - КОСТЯ ШИРОЦЬКОГО (С. Петербург) - с. 59 - 76
- 3. Спомин про Т. Шевченка з 1859 р. - МИХАЙЛА ЯШОВСЬКОГО (Камінка Струмилова) - с. 77 - 80
- 4. Культ Т. Шевченка на Буковинї - ДЕНИСА ЛУКІЯНОВИЧА (Львів) - с. 81 - 94
- 5. Шевченкова поема „Іван Гус“ (Перша частина) - ІВАНА БРИКА (Львів) - с. 95 - 168
- 6. Т. Шевченко і Ж. Красїнський - ЯРОСЛАВА ГОРДИНСЬКОГО (Львів) - с. 169 - 216
- 7. Основи Шевченкових звязків з Поляками - ВАСИЛЯ ЩУРАТА (Львів) - с. 217 - 347
- 8. Шевченкова „Марія“ - ІВАНА ФРАНКА (Львів) - с. 348 - 356
- 9. Тарас Шевченко по болгарськи - С. ЧІЛЇНҐІРОВА (Софія) - с. 357 - 365
Видання буде цікаве всім, хто цікавиться життям і творчістю Тараса Шевченка, а також історикам, етнографам і любителям антикварних видань.
Назва: Записки НТШ Т. CXIX - CXX
Автор: Іван Матві́йович Стешенко (1873 — 1918) — український громадський і політичний діяч, педагог, літературознавець і письменник, перекладач.
Костянтин Віталійович Широцький (Кость Широцький або Шероцький, псевдонім К.Ладиженко, 1886 — 1919) — український мистецтвознавець, фольклорист, політичний і громадський діяч.
Денис Якович Лукіянович (псевдоніми і криптоніми — Л. Журбенко, Ів. Левицький, Л. Городничий, Ів. Макуха, Некритик, А. Б., Б. П., 1873 - 1965) — український письменник, літературознавець, педагог.
Іван Станіславович Брик (1879 — 1947) — український учений, славіст, філолог, історик, громадський діяч, педагог. Голова Товариства «Просвіта», дійсний член НТШ.
Ярослав Антонович Гординський (криптоніми – Я.А.Г., Яр.Горд., Г-й, Я.Г., 1882 – 1939) – літературознавець, письменник, перекладач, педагог, доктор філософії, дійсний член НТШ.
Василь Григорович Щурат (1871 — 1948) — український педагог, літературознавець, поет і перекладач.
Іван Якович Франко (1856 — 1916) — видатний український поет, прозаїк, драматург, літературний критик, публіцист, перекладач, науковець, громадський і політичний діяч. Доктор філософії, дійсний член НТШ, почесний доктор Харківського університету, член Всеукраїнського Товариства «Просвіта».
Рік: 1917
Накладом Товариства з друкарнї Наукового Товариства імени Шевченка
Сторінок: 365
Розміри,см.:
довжина 24
ширина 16,5
товщина 2
Вага: 0,700 кг
Записки НТШ Т. CXXV (Антикварна книга 1918 року)
Антикварне видання з філософії, історії, філології та етнографії. "Записки Наукового товариства імені Шевченка" - це науковий часопис, який видавався періодично у Львові з 1892 року.
Зміст CXXV тому
- 1. Предтеча унїверситету ім. Франца I у Львові. Написав Богдан Барвінський - с. 1 - 41
- 2. Перша проба хрестоматії з української лїтератури. Подав Ярослав Гординський - с. 43 - 53
- 3. Основанє гр.-кат. церкви в князївстві Люкка в Італії. Подав Ярослав Гординський. - с. 55 - 89
- 4. Вартоломей Капітар і ґр. Станїслав Дунїн-Борковський. Написав Михайло Тершаковець. - с. 91 - 113
- 5. Копітар і Зубрицький. Написав Кирило Студинський - с. 115 - 164
- 6. В. Копітар і ем. Ів. Снїгурський. Написав Василь Щурат - с. 165 - 200
Видання буде цікаве всім історикам, релігієзнавцям, етнографам і любителям антикварних видань.
Назва: Записки НТШ Т. CXXV
Автор: Богдан Олександрович Барвінський (псевдоніми і криптоніми: Т. Вінковський, Б. Б., 1880 — 1958) — український історик, бібліограф, архівіст, педагог, доктор філософії, дійсний член НТШ.
Ярослав Антонович Гординський (криптоніми – Я.А.Г., Яр.Горд., Г-й, Я.Г., 1882 – 1939) – літературознавець, письменник, перекладач, педагог, доктор філософії, дійсний член НТШ.
Михайло Іванович Тершаковець (1883 — 1978) — український історик літератури і педагог.
Кирило Йосипович Студинський (псевдоніми та криптоніми: Кость Вікторин; К. Вікторин; Кость В.; Іван Лаврін; І. Лаврін; К. Зорян; Зорян; К. С.; Батько; Іван Гарбуз; Федір Замора; Колька; Лівобічний; Літописець; К. Люнин; Не-Маковей; Не плазун, але й без трону; Віктор Осипович; Кость Осипович; Провінціал, 1868 — найімовірніше, 1941) — український філолог-славіст, літературознавець, мовознавець, фольклорист, письменник, громадський діяч, доктор філософії, академік ВУАН.
Василь Григорович Щурат (1871 — 1948) — український педагог, літературознавець, поет і перекладач.
Рік: 1918
Накладом Товариства з друкарнї Наукового Товариства імени Шевченка
Сторінок: 200
Розміри,см.:
довжина 24
ширина 16,5
товщина 1,5
Вага: 0,380 кг
Записки НТШ кн. I, Т. CI (Антикварна книга 1911 року)
Антикварне видання з історії, філології та етнографії. "Записки Наукового товариства імені Шевченка" - це науковий часопис, який видавався у Львові під редакцією Михайла Грушевського.
Зміст CI тому
- 1. Зміст тому - с. 3 - 4
- 2. Граматика Лаврентія Зизанїія з 1596 р., написав Михайло Возняк, I - IV - с. 5 - 38
- 3. Студії над українськими народнїми піснями, подає Іван Франко: XXXIII. Хмельнищина (думи, піснї та вірші) (далї) - с. 39 - 62
- 4. Економічна полїтика росийського правительства супроти України в 1710 - 1730 рр., написав Іван Джиджора (далї) - с. 63 - 100
- 5. »Сама собі в хатї господиня« (картина Т. Шевченка), подав Кость Широцький (з фототипією) - с. 101 - 108
- 6. Павлин Свєнцїцкий, публїцистична, наукова та лїтературна його дїяльність, написав Володимир Радзикевич, I - с. 109 - 129
- 7. Miscellanea: а) Кілька старих вірш, под. В. Перетц; б) Записка Гендльовіка, з передм. М. Грушевського (з малюнком); в) В. Серґєєвіч, некрольоґічна замітка М. Грущевського - с. 130 - 143
- 8. Наукова хронїка: Причинки до студій над нашою еміґрацією, под. Зенон Кузеля - с. 144 - 158
- 9. Біблїоґрафія: перісторія, археольоґія, історія штуки, історія полїтична і культурна, лїтература, етноґрафія, (реєстр ширших обговорень див. с. 195) - с. 159 - 196
- 10. Показчик до тт. XCIII - XCVIII Записок Наукового Товариства імени Шевченка (річник XIX) - с. 197 - 222
- 11. Зміст тт. I - XCVIII Записок (по нїмецьки) - с. 239 - 244
- 12. Оголошення - с. 239 - 244
Видання буде цікаве всім історикам, етнографам, філологам, археологам, культурологам і любителям антикварних видань.
Назва: Записки НТШ кн. I, Т. CI
Автор: Михайло Сергі́йович Грушевський (1866 — 1934) — український історик, громадський і політичний діяч, голова Центральної Ради Української Народної Республіки, член Історичного товариства ім. Нестора-Літописця, член Чеської АН, почесний член Київського товариства старожитностей і мистецтв, академік ВУАН та АН СРСР, багаторічний голова НТШ у Львові, завідувач кафедри історії Львівського університету, автор понад 2000 наукових праць.
Михайло Степанович Возняк (1881 — 1954) — український літературознавець і фольклорист, академік АН УРСР за спеціальністю літературознавство.
Іван Якович Франко (1856 — 1916) — видатний український поет, прозаїк, драматург, літературний критик, публіцист, перекладач, науковець, громадський і політичний діяч. Доктор філософії, дійсний член НТШ, почесний доктор Харківського університету, член Всеукраїнського Товариства «Просвіта».
Іван Миколайович Джиджора (1880 — 1919) — український громадський діяч, історик, публіцист. Учень і співпрацівник Михайла Грушевського. Дійсний член НТШ, секретар археографічної, член бібліографічної та статистичної комісій НТШ.
Костянтин Віталійович Широцький (Кость Широцький або Шероцький, псевдонім К.Ладиженко, 1886 — 1919) — український мистецтвознавець, фольклорист, політичний і громадський діяч.
Володимир Петрович Радзикевич (1886 — 1966) — український письменник, літературознавець, педагог, дійсний член НТШ.
Володимир Миколайович Перетц (1870 — 1935) — український філолог, дослідник і видавець численних пам'яток давньої та середньої української літератури й української творчості, історик і видатний теоретик літератури, текстолог, організатор українського наукового життя й ініціатор багатьох наукових починів.
Іван Андрі́йович Линниченко (1857 — 1926) — український історик-славіст, археограф, педагог, кримознавець.
Зенон Францискович Кузеля (1882 — 1952) — український мовознавець, бібліограф, фольклорист, історик, журналіст, етнограф, редактор, видавець, громадський діяч.
Рік: 1911
Накладом Наукового Товариства імени Шевченка
Сторінок: 244
Розміри,см.:
довжина 24
ширина 16,5
товщина 1,5
Вага: 0,480 кг
Записки НТШ кн. III, Т. XCV (Антикварна книга 1910 року)
Антикварне видання з історії, філології та етнографії. "Записки Наукового товариства імені Шевченка" - це науковий часопис, який видавався у Львові під редакцією Михайла Грушевського.
Зміст XCV тому
- 1. Зміст тому - с. 3 - 4
- 2. Візантійська церквовна пісня і Слово о полку Ігореві, подав Володимир Бирчак (докінченнє слїдує) - с. 5 - 29
- 3. Студії над українськими народнїми піснями, подає Іван Франко, XXXI - с. 30 - 53
- 4. Справа подїлу Галичини в рр. 1846 - 1850, написав Іван Кревецький, VII - VIII - с. 54 - 82
- 5. Студії над галицько-українськими граматиками XIX в., написав Михайло Возняк (докінченнє) - с. 83 - 106
- 6. Відносини Вартоломея Копітара до галицько-українського письменства, подав Михайло Тершаковець (докінченнє) - с. 107 - 154
- 7. Miscellanea: З недавнього минулого, подав Кость Широцький - с. 155 - 169
- 8. Наукова хронїка: Останнїй том »Актів ґродських і земських«, подав О. Назаріїв - с. 170 - 190
- 9. Біблїоґрафія: преісторія, археольоґія, історія штуки, історія полїтична і культурна, лїтература, етноґрафія, житє суспільне і культурне (реєстр ширших обговорень див. с. 242) - с. 191 - 243
- 10. Оголошення - с. 244
Видання буде цікаве всім історикам, етнографам, філологам, релігієзнавцям, культурологам, археологам і любителям антикварних видань.
Назва: Записки НТШ кн. III, Т. XCV
Автор: Михайло Сергі́йович Грушевський (1866 — 1934) — український історик, громадський і політичний діяч, голова Центральної Ради Української Народної Республіки, член Історичного товариства ім. Нестора-Літописця, член Чеської АН, почесний член Київського товариства старожитностей і мистецтв, академік ВУАН та АН СРСР, багаторічний голова НТШ у Львові, завідувач кафедри історії Львівського університету, автор понад 2000 наукових праць.
Бірчак Володимир Іванович (1881 — 1952) — український письменник, літературознавець, вояк УСС, делегат Української Національної Ради ЗУНР.
Іван Якович Франко (1856 — 1916) — видатний український поет, прозаїк, драматург, літературний критик, публіцист, перекладач, науковець, громадський і політичний діяч. Доктор філософії, дійсний член НТШ, почесний доктор Харківського університету, член Всеукраїнського Товариства «Просвіта».
Іван-Мар'ян Іванович Кревецький (псевдо Ф. Королевський, 1883 — 1940) — український історик, бібліограф, громадський діяч і журналіст. Історик школи Михайла Грушевського, керівник бібліотеки НТШ.
Михайло Степанович Возняк (1881 — 1954) — український літературознавець і фольклорист, академік АН УРСР за спеціальністю літературознавство.
Михайло Іванович Тершаковець (1883 — 1978) — український історик літератури і педагог.
Костянтин Віталійович Широцький (Кость Широцький або Шероцький, псевдонім К.Ладиженко, 1886 — 1919) — український мистецтвознавець, фольклорист, політичний і громадський діяч.
Олекса Теодорович Назаріїв (1880 — не пізніше 1918) — український громадсько-політичний діяч, бібліограф, критик, перекладач.
Рік: 1910
Накладом Наукового Товариства імени Шевченка
Сторінок: 244
Розміри,см.:
довжина 24
ширина 16,5
товщина 1,5
Вага: 0,480 кг
Записки НТШ кн. II, Т. XCIV (Антикварна книга 1910 року)
Антикварне видання з історії, філології та етнографії. "Записки Наукового товариства імені Шевченка" - це науковий часопис, який видавався у Львові під редакцією Михайла Грушевського.
Зміст XCIV тому
- 1. Зміст тому - с. 3 - 4
- 2. Похоронне голосїнє і церковно-релїґійна поезія (Студія над розвитком мотивів народньої словесности), написав Іляріон Свєнцїцкий, IV - VI (докінченнє) - с. 5 - 39
- 3. Студії над українськими народнїми піснями, подає Іван Франко, XXVII - XXX - с. 40 - 57
- 4. Справа подїлу Галичини в рр. 1846 - 1850, написав Іван Кревецький, IV - VI - с. 58 - 83
- 5. Відносини Вартоломея Копітара до галицько-українського письменства, подав Михайло Тершаковець, I - V (кінець буде) - с. 84 - 106
- 6. Студії над галицько-українськими граматиками XIX в., написав Михайло Возняк, XII - XV (кінець буде) - с. 107 - 161
- 7. Miscellanea: а) Ще до портрета Мазепи, под. М. Грушевський; б) Два недруковані вірші Івана Головацького, под. М. Возняк; в) Антін Кобилянський, кілька згадок, под. Т. Ревакович - с. 162 - 173
- 8. Наукова хронїка: З історії й соціольоґії національної боротьби, нап. В. Панейко - с. 174 - 194
- 9. Біблїоґрафія: історія полїтична і культурна до поч. XVII в., історія культурна і полїтична XVII - XIX вв., суспільний устрій і право, лїтература, економіка (реєстр обговорених публїкацій див. с. 246) - с. 195 - 249
- 10. Оголошення - с. 250 - 252
Видання буде цікаве всім історикам, етнографам, філологам, релігієзнавцям, культурологам і любителям антикварних видань.
Назва: Записки НТШ кн. II, Т. XCIV
Автор: Михайло Сергі́йович Грушевський (1866 — 1934) — український історик, громадський і політичний діяч, голова Центральної Ради Української Народної Республіки, член Історичного товариства ім. Нестора-Літописця, член Чеської АН, почесний член Київського товариства старожитностей і мистецтв, академік ВУАН та АН СРСР, багаторічний голова НТШ у Львові, завідувач кафедри історії Львівського університету, автор понад 2000 наукових праць.
Іларіон Семенович Свєнціцький (1876 — 1956) — український філолог, етнограф, музеєзнавець, громадсько-культурний діяч, доктор філологічних наук, дійсний член НТШ.
Іван Якович Франко (1856 — 1916) — видатний український поет, прозаїк, драматург, літературний критик, публіцист, перекладач, науковець, громадський і політичний діяч. Доктор філософії, дійсний член НТШ, почесний доктор Харківського університету, член Всеукраїнського Товариства «Просвіта».
Іван-Мар'ян Іванович Кревецький (псевдо Ф. Королевський, 1883 — 1940) — український історик, бібліограф, громадський діяч і журналіст. Історик школи Михайла Грушевського, керівник бібліотеки НТШ.
Михайло Іванович Тершаковець (1883 — 1978) — український історик літератури і педагог.
Михайло Степанович Возняк (1881 — 1954) — український літературознавець і фольклорист, академік АН УРСР за спеціальністю літературознавство.
Тит Ревакович (1846 — 1919) — український галицький суддя та громадський діяч.
Василь Лукич Панейко (1883 — 1956) — український дипломат і журналіст, редактор газети «Діло».
Рік: 1910
Накладом Наукового Товариства імени Шевченка
Сторінок: 252
Розміри,см.:
довжина 24
ширина 16,5
товщина 1,5
Вага: 0,480 кг
Записки НТШ кн. I, Т. XCIII (Антикварна книга 1910 року)
Антикварне видання з історії, філології та етнографії. "Записки Наукового товариства імені Шевченка" - це науковий часопис, який видавався у Львові під редакцією Михайла Грушевського.
Зміст XCIII тому
- 1. Зміст тому - с. 3 - 4
- 2. Матеріяли до історії української лїтературної мови, подав Володимир Перетц - с. 5 - 31
- 3. Похоронне голосїнє і церковно-релїґійна поезія (Студія над розвитком мотивів народньої словесности), написав Іляріон Свєнцїцкий, I - III (докінченнє слїдує) - с. 32 - 53
- 4. Справа подїлу Галичини в рр. 1846 - 1850, написав Іван Кревецький, I - III - с. 54 - 69
- 5. Батько й дочка (із паперів Івана Федоровича), подав Іван Франко - с. 70 - 89
- 6. Студії над галицько-українськими граматиками XIX в., написав Михайло Возняк, X - XI - с. 90 - 131
- 7. Miscellanea: а) До характеристики харківського гуртка українських письменників, под. М. Возняк; б) До мартівських днїв 1848 р. у Львові, под. І. Франко; в) До дїяльности Івана Гушалевича в рр. 1867 - 1881, под. Яр. Гординський - с. 132 - 157
- 8. Наукова хронїка: Польська праця про Ягайла, нап. М. Шпаковський - с. 158 - 169
- 9. Біблїоґрафія: перісторія, археольоґія, історія штуки, історія полїтична і культурна, мова, лїтература (реєстр обговорених публїкацій див. с. 206) - с. 170 - 208
- 10. Показчик до тт. LXXXVII - XCII Записок Наукового Товариства імени Шевченка (річник XVIII) - с. 209 - 231
- 11. Зміст тт. I - LXXXVII Записок (по нїмецьки) - с. 232 - 246
- 12. Оголошення - с. 247 - 252
Видання буде цікаве всім історикам, етнографам, філологам, релігієзнавцям, культурологам, археологам і любителям антикварних видань.
Назва: Записки НТШ кн. I, Т. XCIII
Автор: Михайло Сергі́йович Грушевський (1866 — 1934) — український історик, громадський і політичний діяч, голова Центральної Ради Української Народної Республіки, член Історичного товариства ім. Нестора-Літописця, член Чеської АН, почесний член Київського товариства старожитностей і мистецтв, академік ВУАН та АН СРСР, багаторічний голова НТШ у Львові, завідувач кафедри історії Львівського університету, автор понад 2000 наукових праць.
Володимир Миколайович Перетц (1870 — 1935) — український філолог, дослідник і видавець численних пам'яток давньої та середньої української літератури й української творчості, історик і видатний теоретик літератури, текстолог, організатор українського наукового життя й ініціатор багатьох наукових починів.
Іларіон Семенович Свєнціцький (1876 — 1956) — український філолог, етнограф, музеєзнавець, громадсько-культурний діяч, доктор філологічних наук, дійсний член НТШ.
Іван-Мар'ян Іванович Кревецький (псевдо Ф. Королевський, 1883 — 1940) — український історик, бібліограф, громадський діяч і журналіст. Історик школи Михайла Грушевського, керівник бібліотеки НТШ.
Іван Якович Франко (1856 — 1916) — видатний український поет, прозаїк, драматург, літературний критик, публіцист, перекладач, науковець, громадський і політичний діяч. Доктор філософії, дійсний член НТШ, почесний доктор Харківського університету, член Всеукраїнського Товариства «Просвіта».
Михайло Степанович Возняк (1881 — 1954) — український літературознавець і фольклорист, академік АН УРСР за спеціальністю літературознавство.
Ярослав Антонович Гординський (криптоніми – Я.А.Г., Яр.Горд., Г-й, Я.Г., 1882 – 1939) – літературознавець, письменник, перекладач, педагог, доктор філософії, дійсний член НТШ.
Рік: 1910
Накладом Наукового Товариства імени Шевченка
Сторінок: 252
Розміри,см.:
довжина 24
ширина 16,5
товщина 1,5
Вага: 0,490 кг
Записки НТШ кн. I, Т. LXXV (Антикварна книга 1907 року)
Антикварне видання з історії, філології та етнографії. "Записки Наукового товариства імені Шевченка" - це науковий часопис, який видавався у Львові під редакцією Михайла Грушевського.
Зміст LXXV тому
- 1. Зміст тому - с. 3 - 4
- 2. Памяти Никандра Молчановського, написав Михайло Грушевський - с. 5 - 13
- 3. Студії над українськими народнїми піснями, подав Др. Іван Франко - с. I - VI - с. 14 - 84
- 4. По катастрофі 1708 р. Конфіскація земель у мазепинцїв, написав Олександр Грушевський - с. 85 - 95
- 5. Увільненнє злочинця дївчиною в Бродах 1727 р., подав Др. Василь Щурат - с. 96 - 103
- 6. Кияне в сьвітлї єзуїтських донесень, подав Др. Володимир Перетц - с. 104 - 116
- 7. Miscellanea: а) Лист Мазепи до гетьмана коронного Гієр. Любомірского з 1703 р., под. Ф. Голїйчук; б) Причинок до історії останнїх днїв панщини в Галичинї, под. Ів. Кревецький; в) З кореспонденції Миколи Устіяновича, под. М. Мочульський - с. 117 - 130
- 8. Наукова хронїка: Новійші працї по історії вел. кн. Литовського в XV віцї - с. 131 - 166
- 9. Біблїоґрафія до тт. LXXIV Записок (по нїмецьки) - с. 236 - 246
- 10. Оголошення - с. 247 - 248
Видання буде цікаве всім історикам, етнографам, філологам, релігієзнавцям, культурологам і любителям антикварних видань.
Назва: Записки НТШ кн. I, Т. LXXV
Автор: Михайло Сергі́йович Грушевський (1866 — 1934) — український історик, громадський і політичний діяч, голова Центральної Ради Української Народної Республіки, член Історичного товариства ім. Нестора-Літописця, член Чеської АН, почесний член Київського товариства старожитностей і мистецтв, академік ВУАН та АН СРСР, багаторічний голова НТШ у Львові, завідувач кафедри історії Львівського університету, автор понад 2000 наукових праць.
Іван Якович Франко (1856 — 1916) — видатний український поет, прозаїк, драматург, літературний критик, публіцист, перекладач, науковець, громадський і політичний діяч. Доктор філософії, дійсний член НТШ, почесний доктор Харківського університету, член Всеукраїнського Товариства «Просвіта».
Олександр Сергійович Грушевський (1877 — імовірно 1942) — український історик, дослідник історії України, літературознавець, етнограф, археограф, журналіст. Дійсний член НТШ, член Центральної Ради, брат Михайла Грушевського.
Василь Григорович Щурат (1871 — 1948) — український педагог, літературознавець, поет і перекладач.
Володимир Миколайович Перетц (1870 — 1935) — український філолог, дослідник і видавець численних пам'яток давньої та середньої української літератури й української творчості, історик і видатний теоретик літератури, текстолог, організатор українського наукового життя й ініціатор багатьох наукових починів.
Іван-Мар'ян Іванович Кревецький (псевдо Ф. Королевський, 1883 — 1940) — український історик, бібліограф, громадський діяч і журналіст. Історик школи Михайла Грушевського, керівник бібліотеки НТШ.
Михайло Михайлович Мочульський (1875 — 1940) — український критик, літературознавець, перекладач, дійсний член НТШ.
Рік: 1907
Накладом Наукового Товариства імени Шевченка
Сторінок: 248
Розміри,см.:
довжина 24
ширина 16,5
товщина 1,5
Вага: 0,480 кг
Записки НТШ кн. III, Т. LXXVII (Антикварна книга 1907 року)
Антикварне видання з історії, філології та етнографії. "Записки Наукового товариства імені Шевченка" - це науковий часопис, який видавався у Львові під редакцією Михайла Грушевського.
Зміст LXXVII тому
- 1. Зміст тому - с. 3 - 4
- 2. До старо-руської дялєктольоґії (Іще до питання про галицько-волинське нарічє), написав Володимир Розов. I. Огляд лїтератури питання - с. 5 - 34
- 3. »Архаггелови вѣщания Маріи« і благовіщенська містерія (Проба історії лїтературної теми), написав Др. Іляріон Свєнцїцкий (докінченнє) - с. 35 - 76
- 4. Львівська Русь в першій половинї XVI віку, написав Іван Крипякевич, I - III - с. 77 - 106
- 5. Фальшованнє метрик для польських повстанцїв з 1830 - 31 рр. (Причинок для хараткеристики галицько-руського духовенства першої половини XIX ст.), подав Іван Кревецький - с. 107 - 113
- 6. Село Мшанець Старосамбірського повіта. Матеріяли до історії галицького села, зібрав Михайло Зубрицький, Акти, ч. CXLIII - CCXXI. (Докінченнє) - с. 114 - 170
- 7. Miscellanea: а) Рожне поле, под. М. Грушевський; б) Записки про книгокрадів у старих книгах і рукописах, под. І. Франко; в) Львівський тиждневник з 1749 р., под. І. Франко; в) Львівський тиждневник з 1749 р., под. В. Щурат - с. 171 - 182
- 8. Наукова хронїка: Антропольоґічні й археольоґічні часописи за 1905 р. (реєстр на с. 240), подав Др. Зенон Кузеля - с. 183 - 202
- 9. Біблїоґрафія (рецензії й справоздання, реєстр на с. 241) - с. 203 - 242
- 10. Оголошення - с. 243 - 248
Видання буде цікаве всім історикам, етнографам, філологам, релігієзнавцям, культурологам, антропологам, археологам і любителям антикварних видань.
Назва: Записки НТШ кн. III, Т. LXXVII
Автор: Михайло Сергі́йович Грушевський (1866 — 1934) — український історик, громадський і політичний діяч, голова Центральної Ради Української Народної Республіки, член Історичного товариства ім. Нестора-Літописця, член Чеської АН, почесний член Київського товариства старожитностей і мистецтв, академік ВУАН та АН СРСР, багаторічний голова НТШ у Львові, завідувач кафедри історії Львівського університету, автор понад 2000 наукових праць.
Володимир Олексі́йович Розов (1876 — 1940) — український мовознавець.
Іларіон Семенович Свєнціцький (1876 — 1956) — український філолог, етнограф, музеєзнавець, громадсько-культурний діяч, доктор філологічних наук, дійсний член НТШ.
Іван Петрович Крип'якевич (псевдоніми — Холмський Іван, І. К., 1886 — 1967) — український історик, академік АН УРСР, діяч НТШ.
о. Михайло Іванович Зубрицький (1856 — 1919) — греко-католицький священник, український етнограф, фольклорист, історик, громадський діяч, публіцист, дійсний член НТШ.
Іван Якович Франко (1856 — 1916) — видатний український поет, прозаїк, драматург, літературний критик, публіцист, перекладач, науковець, громадський і політичний діяч. Доктор філософії, дійсний член НТШ, почесний доктор Харківського університету, член Всеукраїнського Товариства «Просвіта».
Василь Григорович Щурат (1871 — 1948) — український педагог, літературознавець, поет і перекладач.
Зенон Францискович Кузеля (1882 — 1952) — український мовознавець, бібліограф, фольклорист, історик, журналіст, етнограф, редактор, видавець, громадський діяч.
Рік: 1907
Накладом Наукового Товариства імени Шевченка
Сторінок: 248
Розміри,см.:
довжина 24
ширина 16,5
товщина 1,5
Вага: 0,480 кг
Записки НТШ кн. V, Т. LXXIX (Антикварна книга 1907 року)
Антикварне видання з історії, філології та етнографії. "Записки Наукового товариства імені Шевченка" - це науковий часопис, який видавався у Львові під редакцією Михайла Грушевського.
Зміст LXXIX тому
- 1. Зміст тому - с. 3 - 4
- 2. Львівська Русь в першій половині XVI віку, написав Іван Крипякевич, VI - IX (докінченнє) - с. 5 - 51
- 3. Огляд українського язикознавства, написав Іван Огієнко (конець буде) - с. 52 - 93
- 4. Матеріали до історії Коліївщини. IV. Оповіданнє очевидця про смерть Гонти, подав Михайло Грушевський - с. 94 - 96
- 5. До біоґрафії Івана Вагилевича, подав Іван Франко - с. 97 - 141
- 6. Імена, назви і прозвища у селян с. Мшанця, Старосамбірського пов., написав Михайло Зубрицький - с. 142 - 154
- 7. Miscellanea: а) До колядки про св. Софію в Київі, под. В. Гнатюк; б) Біблїоґрафічний куріоз, под. І. Свєнцїцкий; в) Маловідома статя Костомарова з 1846 р., под. Ол. Грушевський - с. 155 - 164
- 8. Наукова хронїка: Етноґрафія в західно-европейських часописях за 1905 р., подає Др. Зенон Кузеля (докінченнє, реєстр часописей див. на с. 206) - с. 165 - 210
- 9. Біблїоґрафія (рецензії й справоздання, зміст на с. 238) - с. 211 - 239
- 10. Оголошення - с. 240 - 244
Видання буде цікаве всім історикам, етнографам, філологам, релігієзнавцям, культурологам і любителям антикварних видань.
Назва: Записки НТШ кн. V, Т. LXXIX
Автор: Михайло Сергі́йович Грушевський (1866 — 1934) — український історик, громадський і політичний діяч, голова Центральної Ради Української Народної Республіки, член Історичного товариства ім. Нестора-Літописця, член Чеської АН, почесний член Київського товариства старожитностей і мистецтв, академік ВУАН та АН СРСР, багаторічний голова НТШ у Львові, завідувач кафедри історії Львівського університету, автор понад 2000 наукових праць.
Іван Петрович Крип'якевич (псевдоніми — Холмський Іван, І. К., 1886 — 1967) — український історик, академік АН УРСР, діяч НТШ.
Митрополит Іларіон (світське ім'я Іван Іванович Огієнко, 1882 — 1972) — український науковець, єпископ ППЦ, предстоятель УГПЦК, політичний, громадський і церковний діяч, мовознавець, лексикограф, історик церкви, педагог, дійсний член НТШ.
Іван Якович Франко (1856 — 1916) — видатний український поет, прозаїк, драматург, літературний критик, публіцист, перекладач, науковець, громадський і політичний діяч. Доктор філософії, дійсний член НТШ, почесний доктор Харківського університету, член Всеукраїнського Товариства «Просвіта».
о. Михайло Іванович Зубрицький (1856 — 1919) — греко-католицький священник, український етнограф, фольклорист, історик, громадський діяч, публіцист, дійсний член НТШ.
Володимир Михайлович Гнатюк (1871 — 1926) — український етнограф, фольклорист, мовознавець, літературознавець, мистецтвознавець, перекладач і громадський діяч, академік АН України, член Чеського наукового товариства, Празької та Віденської Академії наук. Секретар, голова Етнографічної комісії та редактор видань НТШ. Директор Української видавничої спілки.
Іларіон Семенович Свєнціцький (1876 — 1956) — український філолог, етнограф, музеєзнавець, громадсько-культурний діяч, доктор філологічних наук, дійсний член НТШ.
Олександр Сергійович Грушевський (1877 — імовірно 1942) — український історик, дослідник історії України, літературознавець, етнограф, археограф, журналіст. Дійсний член НТШ, член Центральної Ради, брат Михайла Грушевського.
Зенон Францискович Кузеля (1882 — 1952) — український мовознавець, бібліограф, фольклорист, історик, журналіст, етнограф, редактор, видавець, громадський діяч.
Рік: 1907
Накладом Наукового Товариства імени Шевченка
Сторінок: 244
Розміри,см.:
довжина 24
ширина 16,5
товщина 1,7
Вага: 0,470 кг
Записки НТШ кн. VI, Т. LXXX (Антикварна книга 1907 року)
Антикварне видання з історії, філології та етнографії. "Записки Наукового товариства імені Шевченка" - це науковий часопис, який видавався у Львові під редакцією Михайла Грушевського.
Зміст LXXX тому
- 1. Зміст тому - с. 3 - 4
- 2. Причинок до студій над Острожською біблїєю, подав Др. Іван Франко - с. 5 - 18
- 3. По катастрофі 1708 р. Воєнні роботи, написав Олександр Грушевський - с. 19 - 35
- 4. Огляд українського язикознавства, написав Іван Огієнко (докінченнє) - с. 36 - 52
- 5. Польські конспірації серед руських питомцїв і духовенства в Галичинї в роках 1831 - 46, студія Дра Кирила Студинського - с. 53 - 108
- 6. Причинки до народнїх вірувань з початком XIX ст. Упирі і розношеннє зарази, подав Др. Зенон Кузеля - с. 109 - 124
- 7. Miscellanea: а) Камінь з загадковими знаками в с. Заздрости (Теребовельського пов.), под. Б. Януш; б) Замітка до піснї про Штефана воєводу, под. С. Томашівський; в) Як писати заіменник ся при дїєсловах? под. В. Гнатюк - с. 125 - 152
- 8. Наукова хронїка: Огляд часописей за р. 1906 (докінченнє), (реєстр часописей див. на с. 193) - с. 153 - 194
- 9. Біблїоґрафія (рецензії й справоздання, зміст на с. 235) - с. 195 - 236
- 10. Оголошення - с. 237 - 240
Видання буде цікаве всім історикам, етнографам, філологам, культурологам і любителям антикварних видань.
Назва: Записки НТШ кн. VI, Т. LXXX
Автор: Михайло Сергі́йович Грушевський (1866 — 1934) — український історик, громадський і політичний діяч, голова Центральної Ради Української Народної Республіки, член Історичного товариства ім. Нестора-Літописця, член Чеської АН, почесний член Київського товариства старожитностей і мистецтв, академік ВУАН та АН СРСР, багаторічний голова НТШ у Львові, завідувач кафедри історії Львівського університету, автор понад 2000 наукових праць.
Іван Якович Франко (1856 — 1916) — видатний український поет, прозаїк, драматург, літературний критик, публіцист, перекладач, науковець, громадський і політичний діяч. Доктор філософії, дійсний член НТШ, почесний доктор Харківського університету, член Всеукраїнського Товариства «Просвіта».
Олександр Сергійович Грушевський (1877 — імовірно 1942) - український історик, дослідник історії України, літературознавець, етнограф, археограф, журналіст. Дійсний член НТШ, член Центральної Ради. Брат Михайла Грушевського. Жертва сталінського терору.
Митрополит Іларіон (світське ім'я Іван Іванович Огієнко, 1882 — 1972) — український науковець, єпископ ППЦ, предстоятель УГПЦК, політичний, громадський і церковний діяч, мовознавець, лексикограф, історик церкви, педагог. Член Київського товариства старожитностей і мистецтв, дійсний член НТШ.
Кирило Йосипович Студинський (псевдоніми та криптоніми: Кость Вікторин; К. Вікторин; Кость В.; Іван Лаврін; І. Лаврін; К. Зорян; Зорян; К. С.; Батько; Іван Гарбуз; Федір Замора; Колька; Лівобічний; Літописець; К. Люнин; Не-Маковей; Не плазун, але й без трону; Віктор Осипович; Кость Осипович; Провінціал, 1868 — найімовірніше, 1941) — український філолог-славіст, літературознавець, мовознавець, фольклорист, письменник, громадський діяч, доктор філософії, академік ВУАН.
Зенон Францискович Кузеля (1882 — 1952) — український мовознавець, бібліограф, фольклорист, історик, журналіст, етнограф, редактор, видавець, громадський діяч.
Богдан Януш (псевдонім Василь Карпович, 1887 — 1930) — український і польський археолог, етнолог, мистецтвознавець, публіцист.
Степан Теодорович Томашівський (1875 — 1930) — український історик, публіцист і політик. Дійсний член НТШ.
Володимир Михайлович Гнатюк (1871 — 1926) — український етнограф, фольклорист, мовознавець, літературознавець, мистецтвознавець, перекладач і громадський діяч, академік АН України, член Чеського наукового товариства, Празької та Віденської Академії наук, секретар НТШ.
Рік: 1907
Накладом Товариства з друкарнї Наукового Товариства імени Шевченка
Сторінок: 240
Розміри,см.:
довжина 24
ширина 16,5
товщина 1,5
Вага: 0,460 кг
Записки НТШ Т. CXXII (Антикварна книга 1915 року)
Антикварне видання з філософії, історії, філології та етнографії. "Записки Наукового товариства імені Шевченка" - це науковий часопис, який видавався періодично у Львові з 1892 року.
Зміст CXXII тому
- 1. Нові археольоґічні нахідки на території східної Галичини. Подав Володимир Гребеняк - с. 5 - 28
- 2. До характеристики Іляша Караімовича. Написав Іван Крипякевич - с. 29 - 36
- 3. Український господарський порадник з 1788. (Біблїоґрафічна рідкість). Подав Михайло Возняк - с. 37 - 78
- 4. З первих лїт народовцїв (1861 - 1866). Подав Іван Верхратський - с. 79 - 102
- 5. Посижінє і забави при мерци в українськім похороннім обрядї. Подав Зенон Кузеля (Конець) - с. 103 - 166
- 6. Похоронні звичаї і вірування у Бойків. Подав Юрій Кміт - с. 161 - 166
- 7. Народні оповідання про тютюнарів. Подав Володимир Гнатюк - с. 167 - 212
Видання буде цікаве всім історикам, археологам, філологам, культурологам, етнографам і любителям антикварних видань.
Назва: Записки НТШ Т. CXXII
Автор: Володимир Гребеняк (1892 — 1915) — український археолог і мистецтвознавець, співробітник музею Наукового товариства імені Шевченка у Львові, автор першого каталогу його археологічного відділу.
Іван Петрович Крип'якевич (псевдоніми — Холмський Іван, І. К., 1886 — 1967) — український історик, академік АН УРСР, діяч НТШ.
Михайло Степанович Возняк (1881 — 1954) — український літературознавець і фольклорист, академік АН УРСР за спеціальністю літературознавство.
Іван Григорович Верхратський (псевдоніми — Любарт Горовський, Любарт Співомир Лосун, Подоляк, Щипавка, 1846 — 1919) — український галицький натураліст, педагог, мовознавець, письменник, громадський діяч, дослідник мови та фольклору лемків.
Зенон Францискович Кузеля (1882 — 1952) — український мовознавець, бібліограф, фольклорист, історик, журналіст, етнограф, редактор, видавець, громадський діяч.
Юрій Кміт (псевдоніми і криптоніми: Задуманий, Ю., К., Ю. К., 1872 — 1946) — український письменник і публіцист, етнограф Бойківщини та літературознавець, громадський діяч і священник УГКЦ.
Володимир Михайлович Гнатюк (1871 — 1926) — український етнограф, фольклорист, мовознавець, літературознавець, мистецтвознавець, перекладач і громадський діяч, академік АН України, член Чеського наукового товариства, Празької та Віденської Академії наук, секретар НТШ.
Рік: 1915
Накладом Товариства з друкарнї Наукового Товариства імени Шевченка
Сторінок: 212
Розміри,см.:
довжина 24
ширина 16,5
товщина 1,5
Вага: 0,450 кг
Записки НТШ Т. CXXI (Антикварна книга 1914 року)
Антикварне видання з філософії, історії, філології та етнографії. "Записки Наукового товариства імені Шевченка" - це науковий часопис, який видавався періодично у Львові з 1892 року.
Зміст CXXI тому
- 1. De hymnographia Mariana in Ecclesia Graeca - Theol. Doct. Petri Krypjakevyč opus posthumum - с. 1 - 62
- 2. Галицько-руське церквоне малярство XV - XVI ст. (Матеріяли й замітки). Подав Іларіон Свєнцїцкий - с. 63 - 116
- 3. Польська персонїфікація »України« з 1644 р. Написав Богдан Барвінський - с. 117 - 132
- 4. До вияснення національних поглядів Якова Головацького в 1848 р. (Перша редакція »Розправи о язицї южно-рускім і єго нарічіях«). Подав Михайло Возняк - с. 133 - 172
- 5. Посижінє і забави при мерци в українськім похороннім обрядї. Написав Зенон Кузеля - с. 173 - 224
- 6. †Костянтин Михальчук (1840 - 1914). І. Некрольоґ. II. Автобіоґрафічна записка - с. 225 - 240
Видання буде цікаве всім історикам, релігієзнавцям, етнографам і любителям антикварних видань.
Назва: Записки НТШ Т. CXXI
Автор: отець-доктор Петро Франц Крип'якевич (1857 — 1914) — український церковний діяч, священник УГКЦ, богослов, педагог, письменник. Батько Івана Крип'якевича.
Іларіон Семенович Свєнціцький (1876 — 1956) — український філолог, етнограф, музеєзнавець, громадсько-культурний діяч, доктор філологічних наук, дійсний член НТШ.
Богдан Олександрович Барвінський (псевдоніми і криптоніми: Т. Вінковський, Б. Б., 1880 — 1958) — український історик, бібліограф, архівіст, педагог, доктор філософії, дійсний член НТШ.
Михайло Степанович Возняк (1881 — 1954) — український літературознавець і фольклорист, академік АН УРСР за спеціальністю літературознавство.
Зенон Францискович Кузеля (1882 — 1952) — український мовознавець, бібліограф, фольклорист, історик, журналіст, етнограф, редактор, видавець, громадський діяч.
Рік: 1914
Накладом Товариства з друкарнї Наукового Товариства імени Шевченка
Мова: українська, латинська
Сторінок: 240
Розміри,см.:
довжина 24
ширина 16,5
товщина 1,5
Вага: 0,470 кг
Записки НТШ Т. CXVII – CXVIII (Антикварна книга 1913 року)
Антикварне видання з історії, філології та етнографії. "Записки Наукового товариства імені Шевченка" - це науковий часопис, який видавався періодично у Львові з 1892 року.
Зміст CXVII - CXVIII тому
- 1. ПРИСВЯТА: „Іванови Франкови в сороклїтє письменської дїяльности“ - с. 1
- 2. Дещо про вийстя вкраїнської народности - ХВЕДОРА КОРЖА (Москва) - с. 3 - 7
- 3. Слїди скитської культури в Галичинї - ВОЛОДИМИРА ГРЕБЕНЯКА (Львів) - с. 9 - 25
- 4. Двѣ-три замѣтки изъ области древнѣйшаго церковно-славянского перевода - ВАТРОСЛАВА ЯГИЧА (Відень) - с. 27 - 30
- 5. Лѣтописець Несторъ - АЛЕКСѢЯ ШАХМАТОВА (Петербург) - с. 31 - 53
- 6. Гомер в Галицькій лїтописи - БОГДАНА БАРВІНСЬКОГО (Львів) - с. 55 - 63
- 7. Козаччина в полїтичних комбінаціях 1620 - 1630 роках: I. Манїфест до Козаків 1631 р. Швеція і Козаки. Козаччина в плянах Ґабора Бетлєна. Корнелїс Гаґа і Кирило Лукаріс. - II. Переговори Швеції з Семигородом. Меморіял про козаччину 1629 р. Авторство поглядів на козацьку справу. - III. Зносини Бетлєна з козаками і православними. Болестрашицький. Місія Русселя і Тальрана до Москви. - IV. Руссель у Швеції. Посольство Русселя до Запорожцїв. Відношенє козаччини до західних держав. Вислїд дипльоматичних змагань. - Додаток. (З портретом К. Гаґи) - Студії ІВАНА КРИПЯКЕВИЧА (Львів) - с. 65 - 114
- 8. Один момент під Зборовом 1649 р. Критичний нарис СТЕФАНА ТОМАШІВСЬКОГО (Львів) - с. 115 - 125
- 9. „Під протекцію курфірста“. До історії полїтики П. Дорошенка - ІВАНА КРЕВЕЦЬКОГО (Львів) - с. 127 - 136
- 10. „Хрістос пасхон“. Львівські віршовані діяльоґи з 1630 р. - ВАСИЛЯ ЩУРАТА (Львів) - с. 137 - 178
- 11. З старшої письменности Угорскої Руси - ГІЯДОРА СТРИПСЬКОГО (Будапешт) - с. 179 - 195
- 12. Epopeja bazyliańska. Nieznany okaz literatury rusko-polskiej - ALEKSANDRA BRÜCKNERA (Берлин) - с. 197 - 206
- 13. Два епізоди з історії боротьби Ґедеона Балабана з львівським брацтвом - ФЕДОРА СРІБНОГО (Львів) - с. 207 - 214
- 14. Kotljarewskyj's Travestierte Äneide - von ALFRED JENSEN (Стокгольм) - с. 215 - 225
- 15. Українські думи - МИКОЛИ СУМЦОВА (Харків) - с. 227 - 234
- 16. Запропащена збірка угроруських казок - ВОЛОДИМИРА ГНАТЮКА (Львів) - с. 235 - 243
- 17. Z sennych widziadeł ludzkości - ВОЛОДИМИРА ГНАТЮКА (Львів) - с. 235 - 243
- 18. Український протипапський памфлєт XVI в. „Исторія о єдномъ папѣ римскомъ“ - МИХАЙЛА ВОЗНЯКА (Львів) - с. 251 - 268
- 19. З переписки письменників 1860-их років в Галичинї - ТИТКА РЕВАКОВИЧА (Львів) - с. 269 - 286
- 20. Кандидатура Федьковича на посла - ЯРОСЛАВА ГОРДИНСЬКОГО (Львів) - с. 287 - 289
- 21. Основи відродженя білоруського письменства: I. Право на самостійне культурне житє. - II. Ідейний підклад білоруського письменства. - III. Польсько-білоруська школа. - IV. Росийсько-білоруська школа. - V. Деякі паралєлї і висновки. - ІЛАРІОНА СВЄНЦЇЦКОГО (Львів) - с. 291 - 301
- 22. Lidové povídky o zkrocení zlé ženy - JIŘIHO POLIVKY (Прага) - с. 303 - 320
- 23. Ярмарки на дївчата. Причинок до української етнольоґії - ЗЕНОНА КУЗЄЛЇ (Чернівцї) - с. 321 - 332
- 24. Проба упорядкованя українських говорів - ІВАНА ЗЇЛИНСЬКОГО (Львів) - с. 333 - 375
- 25. Вокатив в українській мові - ЕВГЕНА ТИМЧЕНКА (Варшава) - с. 377 - 390
Том присвячений видатному українському поету та прозаїку Івану Франку та містить автограф українського мовознавця-україніста Євгена Тимченка.
Видання буде цікаве всім історикам, релігієзнавцям, етнографам, філологам і любителям антикварних видань.
Назва: Записки НТШ Т. CXVII - CXVIII
Автор: Володимир Гребеняк (1892 — 1915) — український археолог і мистецтвознавець, співробітник музею НТШ у Львові, автор першого каталогу його археологічного відділу.
Ватрослав Ягич (1838 — 1923) — хорватський лінгвіст, палеограф і археограф, літературознавець, історик, філолог-славіст, науковий керівник Івана Франка у Віденському університеті. Доктор філології, професор.
Олексій Олександрович Шахматов (1864 — 1920) — славіст-філолог, історик, основоположник історичного вивчення давньоруського літописання та літератури.
Богдан Олександрович Барвінський (псевдоніми і криптоніми: Т. Вінковський, Б. Б., 1880 — 1958) — український історик, бібліограф, архівіст, педагог. Доктор філософії, дійсний член НТШ.
Іван Петрович Крип'якевич (Крипякевич; псевдоніми — Холмський Іван, І. К., 1886 — 1967) — український історик, академік АН УРСР, професор Львівського державного університету імені Івана Франка, директор Інституту суспільних наук АН УРСР. Автор великої кількості наукових досліджень про українську козацьку державність та Богдана Хмельницького, низки підручників з історії України. Діяч НТШ.
Степан Теодорович Томашівський (1875 — 1930) — український історик, публіцист і політик. Дійсний член НТШ.
Іван-Мар'ян Іванович Кревецький (псевдо Ф. Королевський, 1883 - 1940) — український історик, бібліограф, громадський діяч і журналіст. Історик школи Михайла Грушевського, керівник бібліотеки НТШ.
Василь Григорович Щурат (1871 — 1948) — український педагог, літературознавець, поет і перекладач.
Гіядор Миколайович Стрипський (псевдоніми: Я. Біленький, Ядор, М. Миколаєнко, Мікеш, С. Новик, Стороженко, 1875 — 1949, в інших джерелах — 1946) — закарпатський діяч, історик, філолог і етнограф, дійсний член НТШ та Румунської АН.
Александер Брюкнер (1856 — 1939) — польський філолог та історик культури, багаторічний професор Берлінського університету, член багатьох академій, в тому числі НТШ і Польської академії знань.
Федір Срі́бний (1881 — 1946) — український історик родом з Галичини, дійсний член НТШ.
Альфред Антон Єнсен (1859 — 1921) — шведський історик, слов'янознавець, перекладач, симпатик українського національного відродження, дійсний член НТШ у Львові й Українського Наукового Товариства в Києві.
Микола Федорович Сумцов (1854 — 1922) — український фольклорист, етнограф, літературознавець і громадський діяч. Доктор філологічних наук, професор.
Володимир Михайлович Гнатюк (1871 — 1926) — український етнограф, фольклорист, мовознавець, літературознавець, мистецтвознавець, перекладач і громадський діяч, академік АН України, член Чеського наукового товариства, Празької та Віденської Академії наук. Секретар, голова Етнографічної комісії та редактор видань НТШ. Директор Української видавничої спілки.
Ян Бодуен де Куртене (1845 — 1929) — польський мовознавець, публіцист, дійсний член НТШ.
Михайло Степанович Возняк (1881 — 1954) — український літературознавець і фольклорист, академік АН УРСР за спеціальністю літературознавство.
Тит Ревакович (1846 — 1919) — український галицький суддя, громадський діяч.
Ярослав Антонович Гординський (криптоніми – Я.А.Г., Яр.Горд., Г-й, Я.Г., 1882 - 1939) – літературознавець, письменник, перекладач, педагог, доктор філософії, дійсний член НТШ.
Іларіон Семенович Свєнціцький (1876 — 1956) — український філолог, етнограф, музеєзнавець, громадсько-культурний діяч, доктор філологічних наук, дійсний член НТШ.
Їржі Полівка (1858 — 1933) — чеський філолог, славіст, балканолог, болгаріст, богеміст, палеославіст, полоніст, словакіст, україніст, літературознавець, історик, етнограф, фольклорист, діалектолог, палеограф і викладач університету.
Зенон Францискович Кузеля (1882 — 1952) — український мовознавець, бібліограф, фольклорист, історик, журналіст, етнограф, редактор, видавець, громадський діяч.
Іван Михайлович Зілинський (1879 — 1952) — український мовознавець, фольклорист, дослідник лемківських говірок, дійсний член НТШ.
Євген Костянтинович Тимченко (псевдонім — Богун; 1866 — 1948) — український мовознавець-україніст, спеціаліст із санскриту, порівняльного мовознавства, поліглот (знав французьку, німецьку, англійську та італійську мови), перекладач, академік АН УРСР.
Рік: 1913
Накладом Товариства з друкарнї Наукового Товариства імени Шевченка
Мова: українська, польська, німецька, чеська
Сторінок: 392
Розміри,см.:
довжина 24
ширина 16,5
товщина 2,5
Вага: 0,770 кг
Записки НТШ кн. IV, Т. CXVI (Антикварна книга 1913 року)
Антикварне видання з історії, філології та етнографії. "Записки Наукового товариства імені Шевченка" - це науковий часопис, який видавався у Львові під редакцією Михайла Грушевського.
Зміст CXVI тому
- 1. Зміст тому - с. 3 - 4
- 2. Нові матеріяли до історії соборів 1629 р., подав Іван Крипякевич - с. 5 - 39
- 3. Чуднівська кампанїя 1660 р., студії Василя Герасимчука (докінченнє) - с. 40 - 68
- 4. Ще до історії устрою Гетьманщини XVII - XVIII ст., замітки Михайла Слабченка і Миколи Василенка - с. 69 - 86
- 5. Азбучна війна в Галичинї 1859 р., подає Іван Франко - с. 87 - 125
- 6. Варіянти мельодій українських народнїх дум, їх характеристика і ґрупованє, студія Філярета Колеси - с. 126 - 165
- 7. Miscellanea: а) Біблїоґрафічна рідкість, под. І. Франко; б) З біблїоґрафічних занять Івана Вагилевича, под. М. Возняк; в) З історії київської громади - промова Павла Житецького на Шевченкових роковинах (з його посмертних паперів) - с. 166 - 189
- 8. Наукова хронїка: Історія України Олександра Яблоновского, оцїнка М. Залїзняка - с. 190 - 212
- 9. Біблїоґрафія (рецензії й реферати): преісторія, археольоґія й історія штуки, історія полїтична й культурна, фільольоґія, етноґрафія, житє суспільне і культурне (реєстр обговорених видань дивю на с. 261) - с. 213 - 262
Видання буде цікаве всім історикам, етнографам, філологам, музикознавцям, культурологам, археологам і любителям антикварних видань.
Назва: Записки НТШ кн. IV, Т. CXVI
Автор: Михайло Сергі́йович Грушевський (1866 — 1934) — український історик, громадський і політичний діяч, голова Центральної Ради Української Народної Республіки, член Історичного товариства ім. Нестора-Літописця, член Чеської АН, почесний член Київського товариства старожитностей і мистецтв, академік ВУАН та АН СРСР, багаторічний голова НТШ у Львові, завідувач кафедри історії Львівського університету, автор понад 2000 наукових праць.
Іван Петрович Крип'якевич (Крипякевич; псевдоніми — Холмський Іван, І. К., 1886 — 1967) — український історик, академік АН УРСР, професор Львівського державного університету імені Івана Франка, директор Інституту суспільних наук АН УРСР. Автор великої кількості наукових досліджень про українську козацьку державність та Богдана Хмельницького, низки підручників з історії України. Діяч НТШ.
Василь Іванович Герасимчук (1880 — 1944) — український історик.
Михайло Єлисейович Слабченко (1882 — 1952) — український історик і правник, академік ВУАН.
Микола Прокопович Василенко (1866 — 1935) — український учений-історик, громадський і політичний діяч.
Іван Якович Франко (1856 — 1916) — видатний український поет, прозаїк, драматург, літературний критик, публіцист, перекладач, науковець, громадський і політичний діяч. Доктор філософії, дійсний член НТШ, почесний доктор Харківського університету, член Всеукраїнського Товариства «Просвіта».
Філарет Михайлович Колесса (1871 — 1947) — український етнограф, фольклорист, композитор, музикознавець і літературознавець. Дійсний член НТШ, ВУАН.
Михайло Степанович Возняк (1881 — 1954) — український літературознавець і фольклорист, академік АН УРСР за спеціальністю літературознавство.
Павло Гнатович Житецький (1836 (1837) — 1911) — український мовознавець, лексикограф, педагог, фольклорист і громадський діяч. Дійсний член Історичного товариства Нестора-літописця, НТШ.
Микола Кіндратович Залізняк (1888 — 1950) — український політичний і громадський діяч, публіцист, дипломат. Доктор філософії. Один із діячів українського руху «есерів». Жертва сталінських репресій.
Рік: 1913
Накладом Наукового Товариства імени Шевченка
Сторінок: 262
Розміри,см.:
довжина 24
ширина 16,5
товщина 1,5
Вага: 0,510 кг