Опоетизовані біографії, повісті та поеми, присвячені албанській тематиці. Літературні джерела, на яких ґрунтується дана робота, розглядаються історично відповідно до епох їх створення з літературних пам'яток найдавніших часів, залучаються літописи, хроніки, хронографи, проповіді, послання, публіцистичні та інші твори. З'являються опоетизовані біографії, повісті та поеми, присвячені албанській тематиці цілком чи частково. Зміст: - Албанія в минулому із сучасному. Вступний нарис - Албанія в російській літературі - Албанія в українській літературі - Повісті, поеми. "Албанія в російській та українській літературах XV-XX ст." Автор: Попов Павло Миколайович (1890-1971) — український радянський літературознавець, мистецтвознавець, фольклорист, критик та бібліограф, доктор філологічних наук з 1946 року; член Спілки письменників України та член-кореспондент Академії наук Української РСР з 1939 року. Видавництво Академії наук Української РСР, Київ - 1959 Мова українська. Резюме російською. Сторінок 336

Твори великого Каменяра. До цієї збірки входять історична повість «Захар Беркут» та ряд літературно-критичних праць, знайомство з якими передбачає програма середньої школи. Книга містить високі зразки художньої творчості та науково-естетичної думки великого Каменяра. «Іван Франко. Вибрані твори» Автор: Іван Якович Франко (1856-1916) – великий український письменник, один з будівничих нової української нації. Народився 27 серпня 1856 року в селі Нагуєвичі в Східній Галичині в родині селянина-коваля. Навчався спочатку в школі села Ясениця-Сільна (1862–1864), потім у так званій нормальній школі при василіанському монастирі у Дрогобичі (1864–1867). У 1875 році закінчив Дрогобицьку гімназію. Восени 1875 р. став студентом філософського факультету Львівського університету. Перші літературні твори — вірш «Народна пісня» (1874) і повість «Петрії і Довбущуки» (1875) були надруковані в студентському часописі «Друг». Активна громадсько-політична й видавнича діяльність та листування з Михайлом Драгомановим спричинили арешт письменника за звинуваченням у належності до таємного соціалістичного товариства. У 1880 р. вдруге заарештовують, обвинувачуючи в підбурюванні селян проти влади. У 1881 р. став співвидавцем часопису «Світ», після закриття (1882) якого працював у редакції часопису «Зоря» й газеті «Діло». В травні 1886 р. взяв з Ольгою Хоружинською шлюб у Павлівській церкві Колегії Павла Галагана. У 1888 р. деякий час працював у часописі «Правда». Зв’язки з наддніпрянцями спричинили третій арешт (1889) письменника. У 1890 р. за підтримки М. Драгоманова стає співзасновником Русько-Української Радикальної Партії. З 1908 р. стан здоров’я значно погіршився, однак він продовжував працювати до кінця свого життя. Помер 28 травня 1916 р. у Львові. Видавництво: «Каменяр», Львів, 1977 Мова: українська Сторінок: 252