Літературознавство про історичну тематику у давньоруській літературі. "Твердження національної своєрідності культури давньої Русі одне з найважливіших важливих досягнень радянської історичної науки. Працями акад. А. С. Орлова, акад. Б. Д. Грекова, акад. І. Е. Грабаря, акад. С. П. Обнорського, проф. М. М. Вороніна, Д. С. Лихачова та інших радянських вчених рішуче спростовано уявлення про несамостійне, наслідувальний характер російського образотворчого мистецтва, літератури до літературної мови? 1-XVII ст. Дослідження розкрили глибокі народні витоки культури російського середньовіччя і показали, що засвоєння культурного досвіду народів, що стикалися з Російською державою, було творчим, і напрям цього засвоєння визначався тим місцевим, „своєземним” ґрунтом, де воно відбувалося. Радянське літературознавство переконливо довело, що історична тематика зайняла у давньоруській літературі у перших її кроків панівне місце і що у художньому втіленні саме цієї тематики зароджувалися і зміцнювалися ті якості російської літератури, які підтримують єдність російського літературного процесу на всьому його протязі, народність, реалізм зображення та висока виразність літературної мови." (з оригінальної передмови). "Очерки поэтического стиля древней Руси". Автор: В.П.Адрианова-Перетц Видавництво Академії наук СРСР Москва - Ленінград 1947 Мова російська Сторінок 188

Збірка статей, кожна і яких є конкретним дослідженням якоїсь окремої пам'ятки літератури Давньої Русі: «Повчання» Володимира Мономаха, «Моління» Данила Заточника, «Слово про смерть Руської землі», «Повісті про руйнування Рязані Батиєм» і ін.. «Исследования по Древнерусской литературе» (Дослідження з Давньоруської літератури) Автор: Лихачов Д.С. Видавництво: «Наука», 1986 Мова: російська Сторінок: 405

Класика історіографії. У навчальному посібнику "История древнего востока: Материалы по историографии" представлені фрагменти з праць сходознавців 30-80-х років XX століття (В. В. Струве, Г. Г. Гіоргадзе, Г. Ф. Ільїна та ін.), а також переклади досліджень зарубіжних авторів із найважливіших проблем історії країн Стародавнього Сходу. Матеріали підібрані на теми: рабовласництво в Єгипті Нового царства, соціальні відносини за законами Хаммурапі, фор ми залежності в Хетській державі, рабство в стародавній Індії. Видання містить методичні вказівки та коментарі. Попри певну ідеологічну забарвленість, видання цінне тим, що у ньому містяться великі фрагменти з рідкісних сходознавчих робіт, а це може допомогти зрозуміти загальну картину розвитку на уки про давній світ - з її досягненнями, протиріччями та слабкостями. Книга буде цікавою історикам, зокрема, сходознавцям. Зміст - Предисловие - 3 - Раздел I. РАБСТВО В ЕГИПТЕ НОВОГО ЦАРСТВА (Сост. О. В. Томашевич) - 6 - Раздел II. СОЦИАЛЬНАЯ СТРУКТУРА СТАРОВАВИ- ЛОНСКОГО ОБЩЕСТВА (Сост. С. С. Соловьева) - 51 - Раздел III. РАБСТВО В ХЕТТСКОМ ОБЩЕСТВЕ (Сост. А. А. Вигасин) - 102 - Раздел IV. РАБСТВО В ДРЕВНЕЙ ИНДИИ (Сост. А. А. Вигасин) - 148 У книзі на титульному аркуші є підпис, ймовірно, попереднього власника. Назва: История древнего востока Автор: редактори: Василь Іванович Кузищин (1930 — 2013) — історик, спеціаліст з економіки та культури античності, доктор історичних наук, професор. Олексій Олексійович Вігасін (нар. 1946) - сходознавець, індолог, санскритолог, доктор історичних наук, професор. Рік: 1991 Сторінок: 198 Розміри,см.: довжина 21 ширина 14 товщина 1 Вага: 0,200 кг

Класична історична праця. Навчальний посібник. Едуард Бернетт Тайлор (в неточній старої російської транслітерації – Тейлор) належить до найвидатніших етнографів та істориків культури XIX ст. Особливо великий його внесок у тісно пов'язану з етнографією, а в минулому нерідко навіть історію первісного суспільства, що ототожнювалася з нею. Тайлор багато зробив для розуміння закономірностей розвитку первісної культури, методів її вивчення та відтворення картини культурного, передусім релігійного життя первісного людства. Його дослідження становили тим більший інтерес, що його діяльність розгорталася за часів формування в етнографії її першої – еволюціоністської – науково-теоретичної школи, і сам він був одним із засновників цієї школи. Щоб оцінити внесок Тайлора в етнографію та суміжні з нею галузі знання, треба перш за все зрозуміти, чим став для них еволюціонізм. «Первобытная культура». (Первісна культура) Автор: Е.Тайлор Видавництво: Государственное социально-экономическое издательство, 1939 Мова: російська Сторінок: 565