Новини
Население Украины в эпоху мезолита и неолита /Гохман/ (Наукове видання 1966 року)
У роботі дається морфологічний опис нових (на момент публікації) краніологічних та остеологічних матеріалів, що дозволяє зробити деякі узагальнення. Вони знайдені на порівняно невеликій території, переважно в Дніпровському Надпоріжжі України, що має свої позитивні та негативні сторони: позитивна в тому, що тут можливо простежити розвиток та зміну антропологічного складу населення в часі; від'ємна - у труднощах, що виникають при спробі встановити межі поширення виявлених антропологічних варіантів, особливо відчутних для мезолітичного часу.
«Население Украины в эпоху мезолита и неолита». (Антропологический очерк). (Населення України в епоху мезоліту та неоліту)
Автор: Ілля Йосипович Гохман
Видавництво: «Наука», 1966
Мова: російська
Сторінок: 220
Избранные сочинения. Том 1-2 /П. И. Лисицын/(Антикварні видання 1951 і 1953 років)
Унікальні раритетні сільськогосподарські видання. У першому томі "Избранных сочинений" відомого селекціонера-рослинника П. І. Лісіцина міститься його дослідження багаторічної бобової культури - конюшини червонуватої. Він відкрив нову сторінку у вивченні біології, насінництва й агротехніки конюшини червонуватої, а також відкрив нові перспективи використання цієї культури в сільськогосподарському виробництві XX століття. У другому томі "Избранных сочинений" містяться матеріали про агротехніку польових культур, селекцію зернових культур, а також насінництво.
Видання зацікавить селекціонерів, аграріїв, біологів та тих, хто захоплюється цінними раритетними виданнями.
Назва: Избранные сочинения. Том 1-2.
Автор: Петро Іванович Лісіцин (1877 - 1948) - селекціонер-рослинник, академік. Один із організаторів насінництва та селекційної справи в СРСР.
Рік: 1951, 1953
Москва
Государственное издательство сельскохозяйственной литературы
Сторінок: 568ч
довжина 23
ширина 15
товщина 3
Вага: 0,870 кг
Присутні відбитки печаток неіснуючих бібліотек.
МАЛЕНЬКАЯ ХОЗЯЙКА БОЛЬШОГО ДОМА / ДЖЕК ЛОНДОН / (Видання 1976 року)
"Маленькая хозяйка большого дома" — роман Джека Лондона, опублікований у 1916 році. Це емоційно насичена історія любовного трикутника. Події розгортаються на ранчо в Каліфорнії. Це історія про складні людські почуття, взаємні стосунки та життєві випробування.
Джек Лондон (1876–1916) — американський письменник, відомий своїми пригодницькими та соціальними романами. Він зачіпав теми людської волі і боротьби за виживання, що зробило його одним із найпопулярніших авторів свого часу.
Михайловские мозаики / Лазарев В.Н. /(Видання 1966 року)
Книга містить детальний опис мозаїк церкви Архангела Михайла у Києві.
Про мозаїки церкви Архангела Михайла у Києві писали майже всі дослідники давньоруського мистецтва. Але, крім Д. В. Айналова, ніхто не займався ними впритул, обмежуючись висловлюваннями найзагальнішого порядку. При цьому естетична оцінка мозаїк мала довільний характер. Якщо Н. П. Кондаков піддав їх надмірно суворій критиці, то А. В. Прахов, навпаки, дав їм перебільшено високу оцінку, особливо порівняно з розписом Софії Київської. Михайлівські мозаїки потребують більш об'єктивного до них підходу, і тоді набагато легше буде вирішити питання про їхніх майстрів і ту школу, з якої вони вийшли. Ще 1916 року Ф. І. Шміт вказував на необхідність виконання фотографічних знімків у великому масштабі з кожною окремою фігурою Михайлівських мозаїк. На жаль, таких фотографій Д. В. Айналов не мав у своєму розпорядженні, що завадило йому довести до кінця такі улюблені «детальні штудії». У наші дні, завдяки активній допомозі Софійського музею та його директора М. І. Кресального, стало можливим ретельно зняти всі частини та фрагменти Михайлівських мозаїк, які нині зберігаються у спеціально відведеному приміщенні на другому поверсі Софії Київської. А це дозволило уважним чином вивчити мозаїки не лише з їхнього художнього боку, а й з технічного, що є вкрай важливим для вірного розуміння пам'яток середньовічного монументального живопису. (З передмови).
«Михайловские мозаики».
Автор: Лазарев В.М.
Видавництво: «Искусство», 1966
Мова: російська
Сторінок: 265
Розміри,см.:
довжина 30
ширина 21,5
товщина 2
Вага: 1,180 кг
Petrus Christus (Шедеври мистецтва, великі художники n°126: Петрус Крістус. Французьке видання 1968 року)
Альбом робіт фламандського живописця Петруса Крістуса
Альбом серії «Шедеври мистецтва великих живописців» присвячений роботам Петруса Крістуса.
Петрус Крістус (нід. Petrus Christus) (1410/1420 — 1475/1476) — фламандський художник, працював у Брюгге з 1444 року. Також згадується під ім'ям Пітер Крістофсен. Петрус Крістус був учнем Яна ван Ейка, на стиль Крістуса крім вчителя вплинули художники Рогір ван дер Вейден і Робер Кампен. Петрус успадкував майстерню Ван Ейка після його смерті в 1441 році й справив значний вплив на інших майстрів Брюггської школи — Дірка Баутса і Гертгена той Сінт-Янса. У полотнах на релігійні теми Крістус не зумів досягти рівня Ван Ейка, однак портрети пензля Крістуса відомі завдяки характерно проробленим деталям.
«Chefs-d'oeuvre de l'art grands peintres n°126: Petrus Christus» (Шедеври мистецтва, великі художники n°126: Петрус Крістус)
Видавництво: Hachette, Франція, 1968
Мова: французька
Археологічні пам’ятки УРСР, том 1, 2 (1949)
Археологічні пам'ятки УРСР, том 1, 2 (1949)
Букіністична рідкість
Рік видання: 1949
Мова: українська, російська
Кількість сторінок: 266+268 з ілюстраціями
Обкладинка м'яка
Особливості: сторінки не розрізані
ТОМ 1: Археологічні пам’ятки УРСР, том 1 (1949)
ТОМ 2: Археологічні пам’ятки УРСР, том 2 (1949)
Видання Інституту археології Академії наук УРСР, в якому друкувались звіти і матеріали археологічних експедицій інституту та монографії, присвячені окремим визначним пам'яткам.
У 1 томі друкуються наслідки польових досліджень інституту за 1945-1946 рр., присвячених вивченню пам'яток східнослов'янських племен і часів Київської Русі.
Українська народна дерев’яна скульптура /Моздир М.І./ (Видання 1972 року)
Українська народна творчість. Пам’ятки культури.
Дерев`яна скульптура є одним з найбільш давніх традиційних видів українського народного мистецтва. Дослідження М. І. Моздира стало результатом багаторічного вивчення, атрибутування, систематизації творів цього виду народної творчості. Монографія охоплює матеріал від віддалених часів до наших днів, демонструючи розвиток народних традицій дерев`яної скульптури дохристиянського періоду, збереження та збагачення їх в наступні епохи. Враховуючи, що розвиток народної дерев`яної скульптури в різних етнографічних регіонах України проходив неоднаково, автор аналізує факти, що зумовили таке положення. Насиченість дослідження конкретним матеріалом дозволяє розкрити коло зацікавлень майстрів, які створили в далекі часи прекрасні зразки дерев`яної скульптури. Замальовки про найцікавіших майстрів народної скульптури створюють цілісну картину розвитку цього виду народної художньої культури на сучасному етапі.
«Українська народна дерев'яна скульптура».
Автор: Моздир М.І.
Видавництво: «Наукова думка», Київ, 1972
Мова: українська
Сторінок: 187
Народная культура средневековья. Светская праздничная жизнь в искусстве IX-XVI вв. /Даркевич В.П./ (Наукове видання 1988 року)
Наукова праця з дослідження мистецтва.
Книга присвячена святковій культурі середньовіччя. Головними джерелами послужили твори образотворчого мистецтва – романська та готична скульптура, художнє ремесло, мініатюри рукописів. Їхнє дослідження дає можливість проникнути в живу повнокровну діяльність тієї епохи. Для істориків, мистецтвознавців, археологів та ширшого кола читачів, які цікавляться середньовіччям.
«Народная культура средневековья. Светская праздничная жизнь в искусстве IX-XVI вв.». (Народна культура середньовіччя. Світське святкове життя мистецтво IX-XVI ст.)
Автор: Даркевич В.П.
Видавництво: «Наука», 1988
Мова: російська
Сторінок: 341
Исторические связи и дружба украинского и армянского народов. Выпуск ІІІ (Наукове видання 1971 року)
Доповіді українських та вірменських радянських істориків, літературознавців та мистецтвознавців, літературознавців та мистецтвознавців, що буди прочитані на ІІІ спільній сесії. Доповіді відображають економічні, політичні та культурні зв'язки двох народів, їх спільну боротьбу проти іноземного іга за соціальне та національне визволення.
"Історичні зв'язки та дружба українського та вірменського народів" Випуск ІІІ
Видавництво Академії наук Вірменської РСР, Єреван, 1971
Мова російська
Сторінок 380
Марко Вовчок. Народні оповідання (Ілюстроване видання 1977 року)
Класичні твори класичної авторки, відомої всім зі школи.
Видання проілюстроване художницею Ульяновою Валентиною Андріївною, ученицею Касіяна, Якутовича та Дерегуса.
Твори Марка Вовчка, які ввійшли в збірку:
Сестра, Одарка, Козачка, Чумак, Чари, Сон, Горпина, Викуп, Свекруха, Отець Андрій, Максим Гримач, Данило Гурч, Інститутка, Павло Чорнокрил, Три долі, Ледащиця, Два сини, Не до пари.
Народні оповідання
Авторка: Марко Вовчок (1833-1907)
Київ 1977
Видавництво художньої літератури "Дніпро"
Ingres (Шедеври мистецтва, великі художники № 35: Енгре, французьке видання 1967 року)
Альбом робіт французького живописця Жана Огюста Домініка Енгра
Альбом серії «Шедеври мистецтва великих живописців» присвячений роботам Жана Огюста Домініка Енгра. Жан Огюст Домінік Енгр (1780-1867) - французький художник, живописець та графік, загальновизнаний лідер європейського академізму XIX століття. Творчість Енгра поділяється на низку етапів. За рідкісними винятками твори Енгра присвячені міфологічній та літературній тематиці, а також історії античності, тлумаченої в епічному дусі. Він також оцінюється як найбільший представник історизму в європейському живописі, заявляючи, що розвиток живопису досяг піка при Рафаелі, далі пішов у неправильному напрямку, і його, Енгра, місія — продовжити з того ж рівня, який був досягнутий в епоху Ренесансу. Мистецтво Енгра - цілісне за стилем, але дуже неоднорідне типологічно, і тому по-різному оцінювалося сучасниками і нащадками. У другій половині XX століття роботи Енгра виставлялися на тематичних експозиціях класицизму, романтизму та навіть реалізму.
«Chefs-d'oeuvre de l'art grands peintres n°35: Ingres» (Шедеври мистецтва, великі художники № 35: Енгр)
Видавництво: Hachette, Франція, 1967
Мова: французька
Оповідання, новели, повісті /Михайло Коцюбинський/ (Видання 1953 року)
Збірка творів майстра психологічної прози.
До збірки творів ввійшли повісті та оповідання:
- На віру
- П'ятизлотник
- Ціпов'яз
- Помстився.
- Хо
- На крилах пісні
- Для загального добра
- Посол від чорного царя
- По-людському
- Лялечка
- Дорогою ціною
- На камені
- Цвіт яблуні .
- Fata morgana
- У грішний світ
- Сміх
- Він іде
- Невідомий
- Persona grata
- В дорозі .
- Intermezzo.
- Як ми їздили до Криниці Дебют.
- Що записано в книгу життя
- Сон
- Тіні забутих предків .
- Лист .
- Подарунок на іменини
- Коні не винні
- Хвала життю!
- На острові .
«Михайло Коцюбинський. Оповідання, новели, повісті»
Автор: Михайло Михайлович Коцюбинський
Мова: українська
Сторінок: 621
Державне видавництво художньої літератури, Київ, 1953
Михайло Михайлович Коцюбинський. Народився 17 вересня 1864 у Вінниці у родині чиновника. Батьків письменника звали Михайло, Глікерія. Навчався в Барській початковій школі (1875 — 1876), Шаргородському духовному училищі (1876 — 1880). Після закінчення Шаргородської семінарії у 1880 Михайло Коцюбинський поїхав до Кам’янця-Подільського, маючи намір навчатися в університеті, але ця мрія не здійснилася через матеріальні обставини, але він продовжував самотужки навчатись. У 1885 р. увійшов до підпільної “Молодої громади”, за що був притягнутий до судової відповідальності. У 1886–1889 він дає приватні уроки і продовжує навчатися самостійно, а 1891-го, склавши іспит екстерном при Вінницькому реальному училищі на народного учителя, працює репетитором. 1892–1896 — працював у складі Одеської філоксерної комісії, яка боролася зі шкідником винограду. Потім працював у Криму. У 1892 році М.Коцюбинский увійшов до таємної спілки Братство тарасівців. Коцюбинський був одним з ініціаторів створення товариства “Просвіта". Від листопада 1897 до березня 1898 обіймав різні посади в редакції житомирської газети «Волинь». 1898 переїхав у Чернігів, де займав посаду діловода при земській управі. В Чернігові зустрів Віру Устимівну Дейшу, яка стала його дружиною — вірним другом та помічником. Брав активну участь у культурному житті міста, влаштовував літературні вечори, підтримував письменників-початківців. Постійні матеріальні нестатки, конфлікти з владою та ще постійна зажура долею коханої жінки, Олександри Іванівни Аплаксіної, молодшої за нього на 16 років підірвали здоров’я письменника. У 1907 р. з анонімного листа дружина дізналася про стосунки чоловіка з Аплаксіною та примусила його дати слово не кидати родину. У середині 1909 р. письменник їде на о. Капрі через астму і сухоти. Помер 25 квітня 1913 року в Чернігові, де і похований.