Поезії різних років на тему кохання Нова книжка Ніни Шаварської - це виразно ліричні і поліфонічні поезії, що чарують красою кохання і материнства, любов'ю до всього прекрасного в природі і людській душі. Органічно поєднуються в ній болючі роздуми про непросту місію жінки в сучасному світі, вболівання за долю роду й народу з вірою в добро й справедливість на рідній українській землі. «Білий налив. Поезії» Автор: Ніна Григорівна Шаварська – українська поетеса, член НСПУ, авторка семи поетичних збірок. Є лауреаткою міжнародних мистецьких премій імені С. Гулака-Артемовського, В.Симоненка, О.Олеся. З 2003 року є ведучою ряду мистецьких програм Національної радіокомпанії України радіо «Культура» Видавництво: Київ 2016 Мова: українська Сторінок: 85

Класика українського письменства Збірка вміщує вибрані твори Григорія Квітки-Основ’яненка, засновника художньої прози та жанру соціально-побутової комедії в класичній українській літературі. Зміст: - Г.Ф.Квітка-Основ'яненко. П.Волинський Повісті та оповідання: - Салдатський патрет - Маруся - Конотопська відьма - Козир-дівка - Сердешна Оксана Драматичні твори: - Сватання на Гончарівці - Шельменко-денщик «Григорій Квітка-Основ'яненко. Вибрані твори» Автор: Григорій Квітка-Основ'яненко (1778- 1843), письменник, драматург, журналіст, літературний критик і культурно-громадський діяч. Основоположник художньої прози в новій українській літературі. Приблизно 4 роки був послушником Курязького Спасо-Преображенського монастиря. Потім повернувся до світського життя. Служив комісаром з питань провіанту в народному ополченні (1806–1807), був секретарем дворянських зборів, дир. заснованого за його участі Харківського професійного театру (1812), повітовим предводителем дворянства (1817–1828), совісним суддею, головою Харківської палати кримінального суду. Обирався членом Товариства наук при Харківському університеті, членом Товариства антикваріїв Півночі, був одним із засновників Харківського інституту шляхетних дівчат (1812), Благодійного товариства (1812), Харківської публічної бібліотеки (1838). Наприкінці 1810 – на початку 1820-х років в харківській ("Украинский вестник", "Харьковские известия") та московській ("Вестник Европы") періодиці почав публікувати фейлетони, статті, жартівливі вірші. 1816–1817 разом з Р. Гонорським та Є. Філомафітським видавав перший в Україні журнал "Украинский вестник", був ініціатором видання альманахів "Утренняя звезда" (1833), "Молодик" (1843), першої збірки українських прислів'їв і приказок В. Смирницького "Малоросійські прислів'я і приказки. Зібрані В.М.С." (1843). У 1820-х роках виступив із першими комедіями. Його перу належать також дві книги "Малороссийских повестей, рассказываемых Грыцьком Основьяненком" (1834–1837), низка історичних нарисів, переказів російською мовою ("Головатий" 1839; "Історія театру в Харкові", 1841; "Українці", 1841; "Переказ про Гаркушу", 1842; "Заснування Харкова", 1843 та ін.). Листувався з Т. Шевченком. Кобзар присвятив йому листа "До Основ’яненка", проілюстрував "Знахаря" і "Панну Сотниківну". Найвідоміші твори: "Шельменко-волосний писар" (1829), "Маруся" (1832), "Салдацький патрет" (1833), "Пан Халявський" (1839), "Сердешна Оксана" (1841), "Козир-дівка" (1838), "Ганнуся" (1839), "Конотопська відьма" (1833), "Сватання на Гончарівці" (1835), "Щельменко-денщик" (1838, всі три – екранізовані). Його твори перекладалися польською та болгарською мовами, 1854 в Парижі опубліковано французькою мовою "Сердешну Оксану". Творчість Г. Квітки-Основ'яненка справила значний вплив на подальший розвиток української літератури, зокрема так званої етнографічної школи. (Матеріали е-Бібліотеки "Україніка") «Державне видавництво художньої літератури», Київ, 1949 Мова: українська та російська Сторінок: 342