Новини
Майстри українського барокко /Овсійчук В. Л./ (Наукове видання 1991 року)
Українське мистецтво др.пол. XVII - пер. пол. XVIII ст. У монографії досліджуються ідейно-художні та стильові особливості українського мистецтва другої половини XVII - першої половини XVIII століть. Творчість майстрів барокко Юрія Шимоновича, Мартіно Альтомонте, Івана Рутковича, Йова Кондзелевича, Василя Петрановича, що працювали в Жовківському осередку, розглядається у зв`язках із розвитком мистецтва в Україні та Західній Європі. Висвітлено участь митців у прогресивних рухах, ідеологічній боротьбі, їхні тісні зв`язки з демократичними організаціями-братствами.
Книга якісно проілюстрована і сподобається усім мистецтвознавцям, викладачам і студентам ВУЗів, а також усім, хто цікавиться історією мистецтва.
Назва: Майстри українського барокко
Автор: Овсійчук Володимир Антонович (1924 – 2016) – мистецтвознавець і живописець, доктор мистецтвознавства, професор, член-кореспондент НАМУ, дійсний член НТШ, заслужений діяч мистецтв УРСР, отримав Державну премію України ім. Т. Шевченка, премію ім. І. Франка НАНУ, золоту медаль НАМУ. Нагороджений орден князя Ярослава Мудрого 5-го та 4-го ступенів.
Рік: 1991
Київ, видавництво "Наукова думка"
Сторінок: 397
Розміри,см.:
довжина 25,5
ширина 20,5
товщина 2,5
Вага: 1,330 кг
Ingres (Шедеври мистецтва, великі художники № 35: Енгре, французьке видання 1967 року)
Альбом робіт французького живописця Жана Огюста Домініка Енгра
Альбом серії «Шедеври мистецтва великих живописців» присвячений роботам Жана Огюста Домініка Енгра. Жан Огюст Домінік Енгр (1780-1867) - французький художник, живописець та графік, загальновизнаний лідер європейського академізму XIX століття. Творчість Енгра поділяється на низку етапів. За рідкісними винятками твори Енгра присвячені міфологічній та літературній тематиці, а також історії античності, тлумаченої в епічному дусі. Він також оцінюється як найбільший представник історизму в європейському живописі, заявляючи, що розвиток живопису досяг піка при Рафаелі, далі пішов у неправильному напрямку, і його, Енгра, місія — продовжити з того ж рівня, який був досягнутий в епоху Ренесансу. Мистецтво Енгра - цілісне за стилем, але дуже неоднорідне типологічно, і тому по-різному оцінювалося сучасниками і нащадками. У другій половині XX століття роботи Енгра виставлялися на тематичних експозиціях класицизму, романтизму та навіть реалізму.
«Chefs-d'oeuvre de l'art grands peintres n°35: Ingres» (Шедеври мистецтва, великі художники № 35: Енгр)
Видавництво: Hachette, Франція, 1967
Мова: французька
Растительность Северного Кавказа и его природные кормовые угодья /Е. В. Шифферс/ (Антикварне видання 1953 року)
Унікальне біологічне видання. У праці "Растительность Северного Кавказа и его природные кормовые угодья" автор надав багато важливих матеріалів, що висвітлюють склад, будову й історію розвитку рослинності Північного Кавказу й особливо його природних кормових угідь. Паралельно зі збором матеріалів, протягом 1926 - 1950 років автор провів низку експедиційних геоботанічних досліджень у різних районах Північного Кавказу, поступово охопивши весь північний схил Великого Кавказу, від Таманського півострова на заході до Самура на сході, а в поперечному розрізі - від Манича до Ельбруса та перевалів Головного кавказького хребта. Зібрані матеріали були оброблені у світлі теорії В. Р. Вільямса про дерноутворювальний процес. Попри радянську пропаганду в тексті, видання надзвичайно цінне, адже автор надав конкретні дані про видовий склад та будову фітоценозів, а самі фітоценози розглянуті на фоні геоботанічного районування Північного Кавказу та Кавказу в цілому, та у зв'язку з історією флори та рослинності Кавказу.
Книга зацікавить ботаніків, геоботаніків, агрономів та усіх любителів рідкісних антикварних видань.
Назва: Растительность Северного Кавказа и его природные кормовые угодья.
Рік: 1953
Москва, Ленинград
Издательство Академии наук СССР
Сторінок: 400
довжина 26
ширина 18
товщина 2,5
Вага: 0,900 кг
Присутні відбитки печаток неіснуючих бібліотек.
Ліна Костенко /В. С. Брюховецький/ (Літературознавче видання 1990 року)
Літературознавче та біографічне видання про геніальну поетесу Ліну Костенко. Нарис присвячено становленню й еволюції яскраво самобутнього таланту Ліни Костенко, видатного майстра слова, лауреата Державної премії УРСР імені Т. Г. Шевченка. В її багатогранній творчості трансформувалися кращі традиції українського фольклору та класичної літератури, відбилися громадянська позиція митця, світогляд та естетичні ідеали, втілені в експресивну, сповнену внутрішнього динамізму художню форму.
Видання містить чорно-білі фотографії Ліни Костенко та її сім'ї.
Книга сподобається усім шанувальникам творчості Ліни Василівни Костенко.
Назва: Ліна Костенко.
Автор: В'ячеслав Степанович Брюховецький (нар. 1947) — український літературознавець, педагог і громадський діяч, літературний критик, Герой України, почесний президент Національного університету "Києво-Могилянська академія". Головний ініціатор відродження Києво-Могилянської академії як сучасного вищого навчального закладу, побудованого на зразках північноамериканських університетів, згодом ректор і президент Національного університету "Києво-Могилянська академія". Член Спілки письменників України. Доктор філологічних наук, кандидат педагогічних наук; член Національної комісії України у справах ЮНЕСКО. Входить до списку "100 великих українців", який у 2020 та 2022 роках складав журнал НВ.
Ліна Василівна Костенко (нар. 1930) — українська поетеса-шістдесятниця, письменниця (історичний роман, твори для дітей), дисидентка. Лауреат Шевченківської премії, Премії Антоновичів, Ордену Почесного легіону. У 1967 році разом з Павлом Тичиною та Іваном Драчем номінована на Нобелівську премію з літератури. У радянські часи брала активну участь у дисидентському русі, за що була надовго виключена з літературного процесу. Авторка поетичних збірок «Над берегами вічної ріки», «Неповторність», «Сад нетанучих скульптур», роману у віршах «Маруся Чурай», поеми «Берестечко». 2010 року опублікувала перший прозовий роман «Записки українського самашедшого», що став одним із лідерів продажу серед українських книжок 2011 року. Почесний професор Києво-Могилянської академії, почесний доктор Львівського та Чернівецького університетів. Відмовилася від звання Героя України. У сучасній українській традиції входить до переліку найвідоміших жінок давньої та сучасної України.
Рік: 1990
Київ,
Видавництво художньої літератури "Дніпро"
Сторінок: 260
довжина 17
ширина 12,5
товщина 2
Вага: 0,250 кг
Общее семеноведение полевых культур /Строна И.Г./ (Видання 1966 року)
Книга для спеціалістів сільського господарства
Насіннєзнавство - це галузь біологічних знань, що вивчає розвиток і життя насіння з моменту запліднення і до утворення нової самостійної рослини, тобто до переходу її до автотрофного живлення. Сюди входять питання біології насіння, фізіології, біохімії, анатомії, морфології, мікробіології та інші розділи біологічних наук, де об'єктом досліджень є насіння. Отже, Насіннєзнавство - складна і велика галузь знань, яка повинна користуватися фізіологічними, біохімічними, гістохімічними, ембріологічними та іншими точними методами досліджень.
«Общее семеноведение полевых культур» (Загальне насіннєзнавство польових культур)
Автор: Строна І.Г.
Видавництво: «Колос», 1966
Мова: російська
Сторінок: 463
Українська поезія XVII століття /упорядник В.В. Яременко/ (Видання 1988 року)
Українське народне мистецтво. Поезії.
Це друга книжка своєрідної тритомної антології епохи українського ренесансу та барокко. У збірці представлені імена тих, чия поетична спадщина визначає обличчя і характер української поезії першої половини сімнадцятого сторіччя. Серед найталановитіших поетів Д. Наливайко, Віталій, Г.Дорофієвич, О.Митура, І.Домбровський, М.Смотрицький, К.Сакович, С.Почаський, І.Ужевич, К.Транквіліон-Ставровецький та інші. Читач познайомиться також із зразками анонімної поезії того часу.»
«Українська поезія XVII століття (Перша половина)». Антологія.
Автор: Василь Васильович Яременко
Видавництво: «Радянський письменник», Київ, 1988
Мова: українська
Сторінок: 352
Гуцульщина. Історико-етнографічне дослідження (Видання 1987 року)
Книга присвячена дослідженню одного із етнографічних регіонів України - Гуцульщини. Питанням історії краю, занять населення, матеріальної і духовної культури.
Книга видана більш як 30 років тому, через що фотографії, які були сучасними на момент друку, вже стали пам'яткою епохи та історичним джерелом.
Основні розділи:
- Історико-етнографічна характеристика Гуцульщини
- Господарська діяльність і матеріальна культура
- Духовна культура
- Народне мистецтво
Гуцульщина. Історико-етнографічне дослідження
Рік: 1987 Наукова Думка
Сторінок: 470
Русское народное исскуство (1959)
Твори. Юрій ФЕДЬКОВИЧ (Видання класичної літератури 1985 року)
Класичне видання української класики від "Наукової думки".
Поетичні, прозові, драматичні твори та листи видатного українського літератора 19 ст. Юрія Федьковича.
"Осип-Юрій Федькович — се безперечно одна з найоригінальніших літературних фізіономій в нашій літературі. Так і здається, що природа гуцульської землі і гуцульської породи зложила в ньому що мала найніжнішого і найсердечнішого: чаруючу простоту й мелодійність слова, теплоту чуття і той погідний, сердечний та неколючий гумор, котрий так і липне до серця кожного слухача, а особливо того, хто привик до меланхолійної вдачі і їдкого сарказму наших підгірських та долинянських селян. Типовий гуцул, Федькович і в літературній своїй діяльності відзначується всіма добрими й слабими прикметами гуцульської вдачі." (відгук Івана Франка)
Твори
Автор: Юрій Адальбертович Федькович (1834-1888)
Київ 1985 Наукова думка
Сторінок: 576
ИВРИТ-РУССКИЙ СЛОВАРЬ (Иерусалим 1987)
Иврит-русский словарь. С обратным алфавитным указателем и ключом глагольных слов.
Іврит-російський словник. Зі зворотнім алфавітним покажчиком та ключем дієслівних слів.
Понад 15000 слів. Кожна сторінка має свою внутрішню нумерацію словарних статей. Головне призначення цієї нумерації – зручний «зворотній» пошук івритського слова через російський алфавітний індекс.
Видавництво Лексикон . Іерусалим. 1987 рік.
Сторінок 276 х 2.
Розміри, см.: Довжина 15,5, ширина 13, товщина 2,5
Вага 0,360 кг
Древний Киев. Каргер М. К. (Букіністика)
Древний Киев
Рік видання: 1958-1961
Автор: Каргер Михайло Костянтинович
Узагальнююча праця з історії матеріальної культури столиці давньої Русі — Києва. Значна частина книги заснована на матеріалах багатолітніх розкопок, які проводились самим автором. Монографія щедро проілюстрована фотографіями, кресленнями та малюнками.
Букіністична рідкість.
Більша книжка. Т.Шевченко (Видання 1963 року)
Автографи поезій Т.Шевченка 1847-1860 рр. Факсимільне видання
Цей рукописний збірник Тарас Григорович Шевченко почав складати у лютому 1858 року в нижньому Новгороді, повертаючись із заслання і чекаючи дозволу на в'їзд до столиці. Роботу цю поет продовжив у Москві і в Петербурзі. Останній запис зроблено 5 грудня 1860 року. Раніше написані твори 1847-1850 років Тарас Григорович не просто переписував, а редагував, деякі ґрунтовно переробив. Це надає збірникові особливості цінності. В оригіналі, що зберігаються в рукописному відділі інституту літератури ім. Т.Г. Шевченка АН УРСР, збірник відкривається сторінкою, на якій рукою Шевченка старанно виведено «Поезія Тараса Шевченка», а нижче «1847г.» В шевченкознавстві за цим збірником закріпилася назва «Більше книжка», під якою він оце і відтворюється без змін. Збірнику передує вступна стаття члена-кореспондента АН УРСР доктора філологічних наук Є.С. Шабліовського
«Більша книжка»
Автор: Шевченко Тарас Григорович (1814-1861) Видатний український поет, художник, громадський діяч, перекладач, автор Кобзаря, співробітник Київської Археологічної комісії, академік гравірування (1860). Народився 25 лютого (9 березня за новим стилем) 1814 р. у с. Моринцях Звенигородського повіту Київської губернії (нині Звенигородський район Черкаської області) у родині Григорія Івановича Шевченка і Катерини Якимівни Бойко. Батьки Шевченка були кріпаками магната генерал-лейтенанта Василя Васильовича Енгельгарда - поміщика, що володів 50 тис. кріпаків і був власником близько 160 тис. десятин землі. Через рік після народження Тараса родина переїздить із Моринців до Кирилівки, у ній, окрім Тараса, було 6 дітей - старші - Катерина та Марія, брат Микита, молодші - Ярина, Марія, брат Йосип.
Видавництво Академії наук Української РСР 1963
Мова українська
Сторінок 328