Новини
Стефан Цвейг / Мария Стюарт / (Видання 1992 року)
Відома книжка австрійського класика про життя королеви Шотландії Марії Стюарт.
Цей роман - романтизована біографія чи не найзагадковішої королеви в історії. Її образ описували художники різних років по-своєму: то мученицею, то вбивцею, то інтриганкою, то святою...
Стефан Цвейг намагався психологічно розкрити образ Марії Стюарт, її нестримні пориви та пристрасті, що вбили в ній все людське.
Назва: Марія Стюарт
Автор: Стейфан Цвейг
Рік: 1992
Місто: Харків
Видавництво: Прапор
Сторінок: 336
Мова: російська
Нариси з історії костюмів /Стамеров К.К./ (Видання 1978 року)
Історія костюмів народів світу
До цього видання увійшли нариси історії костюмів низки країн із давніх часів та здебільшого до кінця ХVІІІ ст. Перша частина присвячена розгляду костюмів Стародавнього Єгипту, Ассирії, Стародавнього Ірану, Стародавньої Греції та Риму, так званих варварських племен і народностей, Візантії, західноєвропейських країн (V-XV ст.), Стародавньої Русі (Х-ХІІІ ст.), російських (ХІV-ХVІІ ст.), українських (XV-XVII ст.), арабських (VII-XVI ст.), індійських (VII-XVII ст.). китайських (VII-початку ХХ ст.) та японських (VII-XIX ст.). До другої частини включені нариси про костюми західноєвропейських країн, зокрема Італії, Англії, Франції, Німеччини, Іспанії тощо з ХV до кінця XVIII ст.
«Нариси з історії костюмів». У двох частинах.
Автор: Стамеров К.К.
Видавництво: «Мистецтво», Київ, 1978
Мова: українська
Светские фрески Софийского собора в Киеве. Высоцкий С. А. (Букіністика)
Светские фрески Софийского собора в Киеве
ґрунтовна робота про київський живопис 11 століття.
Букіністична рідкість
Автор: Висоцький Сергій Олександрович
Рік видання: 1989
Видавництво: Наукова думка
Мова: російська
Кількість сторінок: 216
Інші книги Сергія Висоцького
Древнерусские надписи Софии Киевской (посилання на RV14687)
Средневековые надписи Софии Киевской (посилання на RV13064)
Михайло Коцюбинський. Твори в 3 томах (Видання 1979 року)
До першого тому збірки творів М.Коцюбинського ввійшли повісті та оповідання «На віру», «Харитя», «Ялинка», «П’ятизлотник», «Ціповяз», «Маленький грішник», «Посол від чорного царя», «По-людському», нарис «В путах шайтана» та інші.
До другого тому ввійшли оповідання, які написані в 1901-1909 рр. «Дорогою ціною», «Лялечка», «Він іде!», «Сміх», «Цвіт яблун»і, «Intermezzo».
До третього тому збірки ввійшли художні твори написані в 1910-1912 рр «Fata morgana», «Тіні забутих предків», «Сон», «Коні не винні», а також вибрані статті та листи письменника.
Автор: Михайло Михайлович Коцюбинський. Народився 17 вересня 1864 у Вінниці у родині чиновника. Батьків письменника звали Михайло, Глікерія. Навчався в Барській початковій школі (1875 — 1876), Шаргородському духовному училищі (1876 — 1880). Після закінчення Шаргородської семінарії у 1880 Михайло Коцюбинський поїхав до Кам’янця-Подільського, маючи намір навчатися в університеті, але ця мрія не здійснилася через матеріальні обставини, але він продовжував самотужки навчатись. У 1885 р. увійшов до підпільної “Молодої громади”, за що був притягнутий до судової відповідальності. У 1886–1889 він дає приватні уроки і продовжує навчатися самостійно, а 1891-го, склавши іспит екстерном при Вінницькому реальному училищі на народного учителя, працює репетитором. 1892–1896 — працював у складі Одеської філоксерної комісії, яка боролася зі шкідником винограду. Потім працював у Криму. У 1892 році М.Коцюбинский увійшов до таємної спілки Братство тарасівців. Коцюбинський був одним з ініціаторів створення товариства “Просвіта". Від листопада 1897 до березня 1898 обіймав різні посади в редакції житомирської газети «Волинь». 1898 переїхав у Чернігів, де займав посаду діловода при земській управі. В Чернігові зустрів Віру Устимівну Дейшу, яка стала його дружиною — вірним другом та помічником. Брав активну участь у культурному житті міста, влаштовував літературні вечори, підтримував письменників-початківців. Постійні матеріальні нестатки, конфлікти з владою та ще постійна зажура долею коханої жінки, Олександри Іванівни Аплаксіної, молодшої за нього на 16 років підірвали здоров’я письменника. У 1907 р. з анонімного листа дружина дізналася про стосунки чоловіка з Аплаксіною та примусила його дати слово не кидати родину. У середині 1909 р. письменник їде на о. Капрі через астму і сухоти. Помер 25 квітня 1913 року в Чернігові, де і похований.
Видавництво художньої літератури «Дніпро» Київ 1979
Мова: українська
Сторінок: 1 том – 310, 2 том – 281, 3 том - 353
Вибрані твори / А. П. Чехов / (Видання 1981 року)
Збірка найвідоміших творів класика світової літератури Антона Чехова українською мовою.
До видання увійшли знакові оповідання та повісті 1880-1903 рр., серед яких "Смерть чиновника", "Хамелеон", "Людина в футлярі", "Дама з собачкою", а також драма "Вишневий сад". Особливу цінність становлять майстерні переклади українських літераторів: Андрія Хуторяна, Степана Воскрекасенка, Андрія Головка, Петра Панча та інших. Видання супроводжується ґрунтовною передмовою Віктора Положія та науковими коментарями Валентини Пересипкіної, які допомагають краще зрозуміти творчість письменника та історичний контекст його творів.
ПЕРВОМІСТ / ПАВЛО ЗАГРЕБЕЛЬНИЙ / (Видання 1972 року)
«Первоміст» — третій роман класика про Київську Русь, коли за наказом Володимира Мономаха збудували міст через Дніпро. Події твору розгортаються навколо нього і людей, які міст стерегли та доглядали. "Первоміст" представляє третій роман класика про Київську Русь, наступною книгою є роман «Євпраксія. Автор розкриває психологію персонажів, їх внутрішню боротьбу та відданість ідеї будівництва.
Надія Лопухова /Л. І. Дмитрова/ (Антикварне видання 1981 року)
Унікальне мистецьке видання. Альбом "Надія Лопухова" присвячено творчості провідного українського графіка - Надії Лопуховій. У виданні репродуковано твори, що принесли художниці широке визнання: серія літографій "Жіноча доля у творах Т. Г. Шевченка", офорти, зроблені за мотивами драми-феєрії Лесі Українки "Лісова пісня" та інші.
Зміст
- Шлях у мистецтво - с. 5
- Дитяча література - с. 11
- "Лісова пісня" Лесі Українки - с. 43
- "Хіба ревуть воли, як ясла повні?" Панаса Мирного - с. 57
- Станкова графіка - с. 73
- Основні виставки, у яких брала участь Надія Лопухова - с. 108
- Біографічні дані - с. 110
Видання буде цікавим для мистецтвознавців та для широкого кола читачів.
Назва: Надія Лопухова.
Автор: Надія Йосипівна Лопухова (1928 — 2014) — український графік, член Спілки художників СРСР, заслужений діяч мистецтв УРСР, народний художник України.
Рік: 1981
Київ, "Мистецтво"
Сторінок: 110
довжина 22
ширина 17
товщина 1
Вага: 0,330 кг
Избранные произведения. М. Коцюбинский (Видання 1949 року)
Переклад з української мови творів українського письменника
Зміст:
-На веру (повесть)
-Ёлочка (рассказ, перевод А. Дейча)
-Пятизлотник (рассказ)
-Цеповяз (рассказ, перевод А. Деева)
-Нюрнбергское яйцо (очерк)
-Хо (сказка, перевод А. Деева),
-На крыльях песни (рассказ)
-Для общего блага (повесть, перевод Е. Нежинцева)
-«Пе-коптьор» (рассказ, перевод А. Островского)
-Посол чёрного царя (рассказ)
-Ведьма (рассказ)
-Дорогой ценой (повесть, перевод Н. Ушакова)
-На камне (рассказ, перевод Е. Нежинцева)
-Поединок (рассказ, перевод Е. Нежинцева)
-Яблони цветут (рассказ, перевод Н. Ушакова)
-Тучи (микрорассказ)
-Усталость (микрорассказ)
-Одинокий (микрорассказ)
-Сон (рассказ)
-В грешный мир (рассказ)
-Под минаретами (рассказ, перевод Г. Шипова)
-Смех (рассказ)
-Он идёт (рассказ)
-Неизвестный (рассказ)
-Persona grata (рассказ, перевод Н. Ушакова)
-В дороге (рассказ, перевод Л. Кремневой)
-Intermezzo (рассказ, перевод Л. Кремневой)
-Поездка в Криницу (рассказ, перевод Л. Кремневой)
-Дебют (рассказ)
-Fata Morgana (повесть, перевод Н. Ушакова)
-Что записано в книгу жизни (рассказ)
-Сон (рассказ)
-Тени забытых предков (повесть, перевод Н. Ушакова)
-Подарок на именины (рассказ, перевод Н. Ушакова)
-Лошади не виноваты (рассказ, перевод А. Дейча)
-Хвала жизни! (рассказ, перевод Г. Шипова)
-На острове (очерк, перевод А. Деева)
-Иван Франко (реферат, перевод А. Дейча)
-Письма М. М. Коцюбинского к А. М. Горькому
-Приложение. М. Горький. М. М. Коцюбинский,
«М.Коцюбинский. Избранные произведения»
Автор: Михайло Михайлович Коцюбинський. Народився 17 вересня 1864 у Вінниці у родині чиновника. Батьків письменника звали Михайло, Глікерія. Навчався в Барській початковій школі (1875 — 1876), Шаргородському духовному училищі (1876 — 1880). Після закінчення Шаргородської семінарії у 1880 Михайло Коцюбинський поїхав до Кам’янця-Подільського, маючи намір навчатися в університеті, але ця мрія не здійснилася через матеріальні обставини, але він продовжував самотужки навчатись. У 1885 р. увійшов до підпільної “Молодої громади”, за що був притягнутий до судової відповідальності. У 1886–1889 він дає приватні уроки і продовжує навчатися самостійно, а 1891-го, склавши іспит екстерном при Вінницькому реальному училищі на народного учителя, працює репетитором. 1892–1896 — працював у складі Одеської філоксерної комісії, яка боролася зі шкідником винограду. Потім працював у Криму. У 1892 році М.Коцюбинский увійшов до таємної спілки Братство тарасівців. Коцюбинський був одним з ініціаторів створення товариства “Просвіта". Від листопада 1897 до березня 1898 обіймав різні посади в редакції житомирської газети «Волинь». 1898 переїхав у Чернігів, де займав посаду діловода при земській управі. В Чернігові зустрів Віру Устимівну Дейшу, яка стала його дружиною — вірним другом та помічником. Брав активну участь у культурному житті міста, влаштовував літературні вечори, підтримував письменників-початківців. Постійні матеріальні нестатки, конфлікти з владою та ще постійна зажура долею коханої жінки, Олександри Іванівни Аплаксіної, молодшої за нього на 16 років підірвали здоров’я письменника. У 1907 р. з анонімного листа дружина дізналася про стосунки чоловіка з Аплаксіною та примусила його дати слово не кидати родину. У середині 1909 р. письменник їде на о. Капрі через астму і сухоти. Помер 25 квітня 1913 року в Чернігові, де і похований.
Видавництво: «Государственное издательство художественной літературы», Москва, 1949
Мова: російська
Сторінок: 375
Дукати і дукачі України / Спаський І. Г. /(Видання 1970 року)
Українське народне мистецтво, художні вироби народних ювелірів.
Дукач - металева, часто визолочена нагрудна прикраса, характерна деталь українського жіночого вбрання, один з видів художніх виробів місцевих народних ювелірів. Монографія І. Г. Спаського вперше науково висвітлює важливу галузь української художньої творчості - виробництво дукачів.
Зміст:
- Що таке дукачі України? Їх топографія та місцеві особливості.
- Дукати XVII–XVIII ст. на Україні. Дукати-дукачі та їх інші назви.
- Українські золотарі XIX–початку XX ст. та їх техніка.
- Минуле золотарського ремесла на Лівобережній Україні.
- Історична систематизація дукатів дукачів.
- Західноєвропейські релігійно-побутові медалі XVII–початку XVIII ст. та їх українські репліки.
- Коронатки XVIII ст. па Україні та їх місцеві репліки.
- Західноєвропейські медалі світського змісту XVII–XVIII ст. і російські медалі XVIII ст. на Україні та їх місцеві репліки.
- Коронаційна медаль 1752 р. та її українські репліки.
- Дукачі-образки українсько-російської іконографії.
- Дукачі, виготовлені з монет XVIII–XIX ст. та їх місцеві репліки.
- Кінець дукачів.
- Резюме російською мовою.
- Резюме англійською мовою.
«Дукати і дукачі України». Історико-нумізматичне дослідження.
Автор: Спаський І. Г.
Видавництво: «Наукова думка», Київ, 1970
Мова: українська
Сторінок: 165
Розміри,см.:
довжина 22,5
ширина 17,5
товщина 1,5
Вага: 0,560 кг
Bruce Pennington (Брюс Пеннінгтон, Видання 1976 року)
Альбом робіт відомого художника - фентезі
«Ці таблиці, як і ілюстрації, самі по собі не є творами пророцтв, а є тлумаченнями пророцтв. Обидва вони охоплюють один і той самий період Європа протягом двохсот років від початку двадцять другого століття до років, які безпосередньо передували «Великому тисячоліттю, на початку двадцять четвертого століття». Таблиці та ілюстрації взяті з мого тлумачення пророцтв Нострадамуса та співвідносяться з біблійними. Брюс Пеннінгтон»
«Bruce Pennington». Альбом.
Автор: Bruce Pennington, художник - фентезі народився 1944 року в Сомерсеті. Мистецтво було його головним інтересом у школі, і після того, як його сім’я переїхала на південний схід Англії поблизу Лондона, він, приблизно у віці 15 років, почав відвідувати вечірні заняття в сусідній Бекенхемській школі мистецтв, переважно роблячи натурні малюнки за професійними моделями . . Це призвело до того, що мене прийняли туди як студента денної форми навчання з 1960-62 років. Звідти він закінчив Ravensbourne College of Art у Бромлі. Наприкінці навчання Пеннінгтон розчарувався в образотворчому мистецтві, тому, змінивши «нудьгу образотворчого мистецтва на розпусту комерційного мистецтва», він почав працювати над кіноплакатами, сміливість і вульгарність яких він вважав продовженням поп-арту, який був його захоплення в коледжі. У віці двадцяти одного року, у середині 1960-х, він був досить амбітним і впевненим у собі, щоб планувати залишити кіноафіші заради кар’єри незалежного ілюстратора. Між 1964 і 1966 роками він поступово створив портфоліо власних приватних робіт, сподіваючись залучити видавців як потенційних клієнтів.
Видавництво: Paper Tiger, A Dragon’s World Book 1976
Мова: англійська
Сторінок: 91
Berlin (Берлін. Фотографії. Німецьке видання 1999 року)
«Падіння Берлінської стіни та відкриття Залізної завіси призвели до усунення рівноваги в Європі. Берлін знову перемістився в політичний центр Європи і він має знайти свою нову, стару рівновагу. Знову в Берліні перетинаються транспортні та комунікаційні зв'язки Парижа до Москви, з Осло до Риму.» Новий Берлін.» Еберхард Діпген, правлячий бургомістр Берліна. В альбомі використано роботи Гюнтера Шнайдера. Гюнтер Шнайдер (Hyunter Shnayder), народився 1955 р., працює фотографом для різних видавництв та журналів. Спеціалізується на архітектурі та зйомках з повітря. Має в своєму розпорядженні великий фотоархів і брав участь у створенні численних фотоальбомів, як, наприклад: «Берлін. Новий образ метрополії» (1994) та «Берлін. Визначні пам'ятки» (1997).
«Berlin». Фотографії.
Видавництво: Берлін 1999
Мова: німецька, англійська, румунська, іспанська, шведська, російська
Сторінок: 47
Первобытная культура /Тайлор/ (Наукове видання 1939 року)
Класична історична праця. Навчальний посібник.
Едуард Бернетт Тайлор (в неточній старої російської транслітерації – Тейлор) належить до найвидатніших етнографів та істориків культури XIX ст. Особливо великий його внесок у тісно пов'язану з етнографією, а в минулому нерідко навіть історію первісного суспільства, що ототожнювалася з нею. Тайлор багато зробив для розуміння закономірностей розвитку первісної культури, методів її вивчення та відтворення картини культурного, передусім релігійного життя первісного людства. Його дослідження становили тим більший інтерес, що його діяльність розгорталася за часів формування в етнографії її першої – еволюціоністської – науково-теоретичної школи, і сам він був одним із засновників цієї школи. Щоб оцінити внесок Тайлора в етнографію та суміжні з нею галузі знання, треба перш за все зрозуміти, чим став для них еволюціонізм.
«Первобытная культура». (Первісна культура)
Автор: Е.Тайлор
Видавництво: Государственное социально-экономическое издательство, 1939
Мова: російська
Сторінок: 565