Новини
Митрополит Київський Спиридон. Образ крізь епоху, епоха крізь образ /Василь Ульяновський/ (Наукове видання 2004 року)
На широкому тлі політичної та церковної історії Центрально-Східної Європи і Балкан ХV- початку ХVІ ст. уперше реконструйовано складний життєвий шлях останнього поставленого в Константинополі митрополита Київського Спиридона. Детально проаналізовано унікальні літературні твори митрополита.
Митрополит Київський Спиридон. Образ крізь епоху, епоха крізь образ
Автор: Василь Ульяновський
Рік: 2004
Сторінок: 376
Миргородщина козацька і гоголівська. Людмила Розсоха (2009)
Краєзнавчі нариси з історії миргородського козацтва 17-18 ст. та родоводу, життя, творчості Гоголя від відомої миргородської краєзнавиці Людмили Розсохи.
Для всіх, хто цікавиться козацьким минулим Миргородщини та життям Гоголя і його родини в Україні.
Миргородщина козацька і гоголівська
Авторка: Людмила Розсоха
Рік: 2009
Сторінок: 396
Таинственный остров. /Жюль Верн/ (Антикварне видання 1984 року)
Класика зарубіжної літератури. Роман Жуля Верна "Таємничий острів" є завершальним у своєрідній трилогії про капітана Немо ("Діти капітана Гранта" та "Двадцять тисяч льє під водою"). Головні персонажі роману - п'ятеро американців, один з яких ще хлопчик, які здійснили сміливу втечу з полону на повітряній кулі і потрапили на безлюдний острів. Історія цих людей незвичайна, оскільки на відміну від інших робінзонів, які користувалися запасами та спорядженням загиблих кораблів, їм, за словами автора, потрібно було з нічого створити всe. Озброєні лише знанням, активні та працьовиті, вони власними руками здобувають собі все необхідне для існування.
Видання перекладене російською мовою Н. Нємчиновою та А. Худадовою.
Книга припаде до вподоби прихильникам зарубіжної літератури та прикрасить будь-яку колекцію антикварних видань.
Назва: Таинственный остров.
Автор: Жуль Габрієль Верн (фр. Jules Gabriel Verne; 1828-1905) — французький письменник, автор пригодницьких романів. Разом із Гербертом Уеллсом вважається засновником жанру наукової фантастики.
Рік: 1984
КИШИНЕВ
ЛИТЕРАТУРА АРТИСТИКЭ
Мова: російська
Издательство "Литература артистикэ",
277004, Кишинев, пр. Ленина, 180.
Центральная типография, 377068, Кишинев, ул. Флорилор, 1.
Шевченко в образотворчому мистецтві (Антикварне видання 1963 року)
Рідкісне антикварне видання, присвячене великому Кобзарю. Альбом «Шевченко в образотворчому мистецтві» побачив світ у 1963 році в Києві. У виданні містяться унікальні роботи митців, присвячені життю та діяльності Тараса Шевченка. Альбом складається з двох частин: перша - "Образ Т. Г. Шевченка в мистецтві", а друга - "Художні твори за мотивами поезії Т. Г. Шевченка".
Попри певну радянську пропаганду в тексті, в альбомі є велика кількість якісних репродукцій картин, скульптур і малюнків, які досі не були зібрані в одному виданні.
Альбом сподобається усім поціновувачам творчості Кобзаря, а також мистецтвознавцям, митцям та любителям унікальних антикварних видань.
Назва: Шевченко в образотворчому мистецтві.
Рік: 1963
Київ
"Мистецтво"
Сторінок: -
довжина 34
ширина 27
товщина 1,5
Вага: 1,330 кг
Вибрані твори. Григорій Квітка-Основ’яненко (Видання 1949 року)
Класика українського письменства
Збірка вміщує вибрані твори Григорія Квітки-Основ’яненка, засновника художньої прози та жанру соціально-побутової комедії в класичній українській літературі.
Зміст:
- Г.Ф.Квітка-Основ'яненко. П.Волинський
Повісті та оповідання:
- Салдатський патрет
- Маруся
- Конотопська відьма
- Козир-дівка
- Сердешна Оксана
Драматичні твори:
- Сватання на Гончарівці
- Шельменко-денщик
«Григорій Квітка-Основ'яненко. Вибрані твори»
Автор: Григорій Квітка-Основ'яненко (1778- 1843), письменник, драматург, журналіст, літературний критик і культурно-громадський діяч. Основоположник художньої прози в новій українській літературі. Приблизно 4 роки був послушником Курязького Спасо-Преображенського монастиря. Потім повернувся до світського життя. Служив комісаром з питань провіанту в народному ополченні (1806–1807), був секретарем дворянських зборів, дир. заснованого за його участі Харківського професійного театру (1812), повітовим предводителем дворянства (1817–1828), совісним суддею, головою Харківської палати кримінального суду. Обирався членом Товариства наук при Харківському університеті, членом Товариства антикваріїв Півночі, був одним із засновників Харківського інституту шляхетних дівчат (1812), Благодійного товариства (1812), Харківської публічної бібліотеки (1838). Наприкінці 1810 – на початку 1820-х років в харківській ("Украинский вестник", "Харьковские известия") та московській ("Вестник Европы") періодиці почав публікувати фейлетони, статті, жартівливі вірші. 1816–1817 разом з Р. Гонорським та Є. Філомафітським видавав перший в Україні журнал "Украинский вестник", був ініціатором видання альманахів "Утренняя звезда" (1833), "Молодик" (1843), першої збірки українських прислів'їв і приказок В. Смирницького "Малоросійські прислів'я і приказки. Зібрані В.М.С." (1843). У 1820-х роках виступив із першими комедіями. Його перу належать також дві книги "Малороссийских повестей, рассказываемых Грыцьком Основьяненком" (1834–1837), низка історичних нарисів, переказів російською мовою ("Головатий" 1839; "Історія театру в Харкові", 1841; "Українці", 1841; "Переказ про Гаркушу", 1842; "Заснування Харкова", 1843 та ін.). Листувався з Т. Шевченком. Кобзар присвятив йому листа "До Основ’яненка", проілюстрував "Знахаря" і "Панну Сотниківну". Найвідоміші твори: "Шельменко-волосний писар" (1829), "Маруся" (1832), "Салдацький патрет" (1833), "Пан Халявський" (1839), "Сердешна Оксана" (1841), "Козир-дівка" (1838), "Ганнуся" (1839), "Конотопська відьма" (1833), "Сватання на Гончарівці" (1835), "Щельменко-денщик" (1838, всі три – екранізовані). Його твори перекладалися польською та болгарською мовами, 1854 в Парижі опубліковано французькою мовою "Сердешну Оксану". Творчість Г. Квітки-Основ'яненка справила значний вплив на подальший розвиток української літератури, зокрема так званої етнографічної школи. (Матеріали е-Бібліотеки "Україніка")
«Державне видавництво художньої літератури», Київ, 1949
Мова: українська та російська
Сторінок: 342
Молодые львы /Ирвин Шоу/ (Видання 1988 року)
Роман американського письменника і драматурга І.Шоу (1913-1984) про Другу світову війну. Твір є результатом його вражень від війни, в якій він був солдатом і кореспондентом. Події твору відбуваються протягом 1938-1945рр. у США та Німеччині, значна увага приділена бойовим діям у Франції, Північній Африці, десантові союзників у Нормандії. Головні герої – два американці та німець, життєві долі яких перетинаються на шляхах війни. Поєднуючи захопливі напружені інтриги та достеменне знання людської психології, автор порушує важливі етичні проблеми становлення особистості, розкриває аморальність фанатизму і масового психозу, звірства фашизму та антисемітизму. Оскільки твір містить критику й деяких устоїв життя та армійського побуту американців, роман був перекладений російською мовою і неодноразово перевидавався в СРСР.
Назва: Молодые львы
Автор: Ірвін Шоу
Рік і місце видання: 1988, Кишинев, "Лумина"
Мова: російська
Сторінок: 702
довжина 20,5
ширина 13
товщина 3,5
Вага: 0,630 кг
Художник. Т. Г. Шевченко (1961)
Прозовий, значною мірою, автобіографічний твір Т.Г. Шевченка про трагічну долю талановитого юнака в умовах кріпацтва. З великою складністю друзі викуповують у поміщика юного художника, дають йому можливість навчатись, удосконалювати свою майстерність. Але тяжке життя переслідує героя...
Видання щедро проілюстроване кольоровими картинами.
Художник
автор: Т.Г. Шевченко
Київ 1961
Сторінок: 115
Степан Васильченко. Оповідання. Повісті. Драматичні твори (Видання класичної літератури 1988 року)
Класичне видання української класики століття від "Наукової думки".
В книзі друкуються твори видатного українського письменника Степана Васильченка - оповідання про сільське життя на зламі епох початку 20 століття.
До збірки також увійшли драматичні твори "На перші гулі" та "Кармалюк".
Оповідання. Повісті. Драматичні твори
Автор: Степан Васильович Васильченко (1879-1932)
Київ - 1988 - Наукова думка
Сторінок: 600
Игры древнихъ. (Л. Бек_де-Фукьер)
Избранные труды. Жуковский П. М. (Наукові роботи з рослинництва 1985 року)
Статті видатного ботаніка П. М. Жуковського, які присвячені питанням походження культурних рослин та ролі світових рослинних ресурсів в селекції нових сортів.
Великий інтерес представляють статті, що присвячені генотипичному імунітету культурних рослин.
Основні розділи:
- Мировые растительные ресурсы
- Эволюция растений
- Проблемы иммунитета
Избранные труды
Автор: Жуковський Петро Михайлович (1888-1975)
Рік: 1985
Мова російська
Сторінок: 392
Культура Византии (Наукове видання 1989 року)
Класична історична праця. Книга "Культура Византии. Вторая половина VII - XII в." присвячена епосі розквіту культури Візантії, коли остаточно оформилися власне візантійська філософія та політична теорія, право та військово-теоретична думка, витончена дипломатія та придворний етикет, історіографія та література, космографія та практична географія, естетика та мистецтво. У виданні виявлено характерні риси цієї загалом стрункої та гомогенної культури, яка мала значний вплив на культурний розвиток багатьох інших країн та народів.
Книга містить ілюстрації.
Видання сподобається історикам, культурологам, зокрема, усім, хто цікавиться візантійською культурою.
Назва: Культура Византии
Автор: редактори: Зінаїда Володимирівна Удальцова (1918 - 1987) - історик-медієвіст, фахівець у галузі візантинознавства, слов'янознавства та історії пізньої античності, член-кореспондент АН СРСР, доктор історичних наук, професор.
Геннадій Григорович Литаврін (1925 - 2009) — історик, спеціаліст із середньовічної історії південних слов'ян і Візантії, доктор історичних наук.
Рік: 1989
Москва, "Наука"
Сторінок: 678
Розміри,см.:
довжина 24,5
ширина 18
товщина 3
Вага: 1,100 кг
Carpaccio (Шедеври мистецтва: №105 – Карпаччо, франзуцьке видання 1968 року)
Альбом робіт французького живописця
Альбом серії «Шедеври мистецтва великих живописців» присвячений роботам венеціанського художника епохи Відродження Карпаччо. Карпаччо народився у Венеції прибл. 1460; зазнав впливу Джованні та Джентіле Белліні, а також Антонелло да Мессіни, Джорджоне та Андреа Мантеньї. Працював головним чином у Венеції. Найбільші твори художника — кілька циклів картин, створених ним для венеціанських релігійних братств, із зображенням сцен із житій їхніх святих покровителів. Ці роботи дають уявлення про церемоніальний бік життя Венеції того часу. З 1490 по 1495 Карпаччо написав для Скуоли ді Сант Орсола серію картин, що ілюструють легенду про св. Урсулі (нині у галереї Академії у Венеції). Згідно з припущенням Т. Піньятті (1958), Карпаччо був сином П'єро Скарпацца, торговця шкірами, який вважав за краще змінити своє ім'я на ім'я Карпаччо. Творчість художника займає важливе місце в історії венеціанського живопису XV ст.
«Chefs-d'oeuvre de l'art grands peintres n°105: Carpaccio» (Шедеври мистецтва великих живописців: №105 - Карпаччо, Альбом)
Видавництво: Hachette, Франція, 1968
Мова: французька