Опоетизовані біографії, повісті та поеми, присвячені албанській тематиці. Літературні джерела, на яких ґрунтується дана робота, розглядаються історично відповідно до епох їх створення з літературних пам'яток найдавніших часів, залучаються літописи, хроніки, хронографи, проповіді, послання, публіцистичні та інші твори. З'являються опоетизовані біографії, повісті та поеми, присвячені албанській тематиці цілком чи частково. Зміст: - Албанія в минулому із сучасному. Вступний нарис - Албанія в російській літературі - Албанія в українській літературі - Повісті, поеми. "Албанія в російській та українській літературах XV-XX ст." Автор: Попов Павло Миколайович (1890-1971) — український радянський літературознавець, мистецтвознавець, фольклорист, критик та бібліограф, доктор філологічних наук з 1946 року; член Спілки письменників України та член-кореспондент Академії наук Української РСР з 1939 року. Видавництво Академії наук Української РСР, Київ - 1959 Мова українська. Резюме російською. Сторінок 336

Культурна спадщина України. Книгознавчий нарис розповідає про львівські стародруки - видання XVI-XVIII ст., що стали надбанням скарбниці вітчизняної культури. Нині вони дбайливо зберігаються в державних бібліотеках, музеях, архівах. «Львівські стародруки. Книгознавчий нарис». Автори: Яким Запаско, Орест Мацюк Видавництво: «Каменяр», Львів, 1983 Мова: українська Сторінок: 172

Збірка творів майстра психологічної прози. До збірки творів ввійшли повісті та оповідання: - На віру - П'ятизлотник - Ціпов'яз - Помстився. - Хо - На крилах пісні - Для загального добра - Посол від чорного царя - По-людському - Лялечка - Дорогою ціною - На камені - Цвіт яблуні . - Fata morgana - У грішний світ - Сміх - Він іде - Невідомий - Persona grata - В дорозі . - Intermezzo. - Як ми їздили до Криниці Дебют. - Що записано в книгу життя - Сон - Тіні забутих предків . - Лист . - Подарунок на іменини - Коні не винні - Хвала життю! - На острові . «Михайло Коцюбинський. Оповідання, новели, повісті» Автор: Михайло Михайлович Коцюбинський Мова: українська Сторінок: 621 Державне видавництво художньої літератури, Київ, 1953 Михайло Михайлович Коцюбинський. Народився 17 вересня 1864 у Вінниці у родині чиновника. Батьків письменника звали Михайло, Глікерія. Навчався в Барській початковій школі (1875 — 1876), Шаргородському духовному училищі (1876 — 1880). Після закінчення Шаргородської семінарії у 1880 Михайло Коцюбинський поїхав до Кам’янця-Подільського, маючи намір навчатися в університеті, але ця мрія не здійснилася через матеріальні обставини, але він продовжував самотужки навчатись. У 1885 р. увійшов до підпільної “Молодої громади”, за що був притягнутий до судової відповідальності. У 1886–1889 він дає приватні уроки і продовжує навчатися самостійно, а 1891-го, склавши іспит екстерном при Вінницькому реальному училищі на народного учителя, працює репетитором. 1892–1896 — працював у складі Одеської філоксерної комісії, яка боролася зі шкідником винограду. Потім працював у Криму. У 1892 році М.Коцюбинский увійшов до таємної спілки Братство тарасівців. Коцюбинський був одним з ініціаторів створення товариства “Просвіта". Від листопада 1897 до березня 1898 обіймав різні посади в редакції житомирської газети «Волинь». 1898 переїхав у Чернігів, де займав посаду діловода при земській управі. В Чернігові зустрів Віру Устимівну Дейшу, яка стала його дружиною — вірним другом та помічником. Брав активну участь у культурному житті міста, влаштовував літературні вечори, підтримував письменників-початківців. Постійні матеріальні нестатки, конфлікти з владою та ще постійна зажура долею коханої жінки, Олександри Іванівни Аплаксіної, молодшої за нього на 16 років підірвали здоров’я письменника. У 1907 р. з анонімного листа дружина дізналася про стосунки чоловіка з Аплаксіною та примусила його дати слово не кидати родину. У середині 1909 р. письменник їде на о. Капрі через астму і сухоти. Помер 25 квітня 1913 року в Чернігові, де і похований.