Новини
Малорусскія пьяницкія пѣсни. Н. Ѳ. Сумцова
Етнографічний нарис українських п'яницьких пісень, під якими автор розумів пісні, в сюжеті якої були присутні дії під впливом алкоголя.
Нарис виходить за просто огляд такого роду пісень, пропонуючи додатковий аналіз особливостей сімейних відносин.
Автор книги доктор філологічних наук, професор. Відомий тим, що став першим викладачем в історії Харківського університету почав використовувати українську мову в своїх лекціях (з 1906 року).
Малорусскія пьяницкія пѣсни. Н. Ѳ. Сумцова
Изданіе редакціи "Кіевской Старины"
Автор: Сумцов Микола Федорович
Рік: 2013 (репринт з книги 1886 року)
Мова: дореформена російська
Кількість сторінок: 32
Іван Аполлонов. Альбом /Роготченко О.О./ (Видання 1985 року)
Альбом робіт українського художника
В альбомі репродукуються твори художника І. Г. Аполлонова. Це високохудожні вироби з кольорового та безколірного скла, виконані в гутній техніці, вироби з кришталю, а також кращі взірці масової продукції зі скла, що одержали широке визнання. Альбом розрахований на любителів декоративного мистецтва.
«Іван Аполлонов. Альбом»
Автор-упорядник: О.О.Роготченко
Видавництво: «Мистецтво», Київ, 1985
Мова: українська, англійська, французька, німецька, російська
Сторінок: 100
Растительность Северного Кавказа и его природные кормовые угодья /Е. В. Шифферс/ (Антикварне видання 1953 року)
Унікальне біологічне видання. У праці "Растительность Северного Кавказа и его природные кормовые угодья" автор надав багато важливих матеріалів, що висвітлюють склад, будову й історію розвитку рослинності Північного Кавказу й особливо його природних кормових угідь. Паралельно зі збором матеріалів, протягом 1926 - 1950 років автор провів низку експедиційних геоботанічних досліджень у різних районах Північного Кавказу, поступово охопивши весь північний схил Великого Кавказу, від Таманського півострова на заході до Самура на сході, а в поперечному розрізі - від Манича до Ельбруса та перевалів Головного кавказького хребта. Зібрані матеріали були оброблені у світлі теорії В. Р. Вільямса про дерноутворювальний процес. Попри радянську пропаганду в тексті, видання надзвичайно цінне, адже автор надав конкретні дані про видовий склад та будову фітоценозів, а самі фітоценози розглянуті на фоні геоботанічного районування Північного Кавказу та Кавказу в цілому, та у зв'язку з історією флори та рослинності Кавказу.
Книга зацікавить ботаніків, геоботаніків, агрономів та усіх любителів рідкісних антикварних видань.
Назва: Растительность Северного Кавказа и его природные кормовые угодья.
Рік: 1953
Москва, Ленинград
Издательство Академии наук СССР
Сторінок: 400
довжина 26
ширина 18
товщина 2,5
Вага: 0,900 кг
Присутні відбитки печаток неіснуючих бібліотек.
Євпраксія / Павло Загребельний / Видання 1987 року
Заключний роман історичної серії відомого українського письменника та сценариста Павла Загребельного (1924-2009) про драматичну долю онуки Ярослава Мудрого, київської князівни Євпраксії, яка стала Адельгейдою Київською, дружиною Генріха IV, імператора Священної Римської імперії.
У передмові автор називає твори серії («Диво», «Смерть у Києві», «Первоміст» та «Євпраксія») «художніми дослідженнями народних доль, кожна з яких не втратила свого значення й сьогодні» і описує «Євпраксію» як «роман про жінку, про трагедію розлуки з рідною землею, трагедію втрати любові».
Сильний характер головної героїні та прагнення зберегти власну ідентичність у чужому середовищі допомагають зберегти життя і, зрештою, повернутись додому. Важливою складовою твору є зображення політичних інтриг, оскільки Євпраксія опиняється в епіцентрі боротьби за владу між імператором та папством, відомої як боротьба за інвеституру.
Назва: Євпраксія
Автор: Павло Загребельний
Рік і місце видання: 1987, Київ
Сторінок: 319
Мова: українська
Ремесла та промисли сільського населення Середнього Подніпров’я в IX—XIII ст. (Петраукас А.В.)
Ремесла та промисли сільського населення Середнього Подніпров’я в IX—XIII ст.
Автор: Петраускас Андрій Вальдасович
Рік видання: 2006
Мова: українська
Кількість сторінок: 200
Монографія присвячена комплексному вивченню ремесел та промислів сільського населення Середнього Подніпров'я IX—XIII ст. Зібрано археологічні артефакти з даної тематики, що відображають сировину, інструменти, пристосування, виробничі споруди, напівфабрикати, готові вироби, брак та відходи виробництва. На підставі аналізу археологічних даних, етнографічних аналогій, повідомлень письмових джерел та результатів експериментів з натурного моделювання ремісничого та промислового виробництва проведено узагальнююче дослідження давньоруських ремесел та промислів відповідно до їх технологічних етапів, а також порівняльний аналіз з відповідними видами виробництва давньоруських міст та городищ. Простежено співвідношення між різними видами ремесел та промислів, їх місце в господарстві сільського населення Середнього Подніпров'я.
IL Futurismo (Футуризм, італійське видання 1970 року)
Пан Халявский Квитка Основьяненко (Видання 1950 року)
Історично-побутовий роман
«Пан Халявський» — історично-побутовий роман Григорія Квітки-Основ'яненка, написаний російською мовою. Подає знущально-критичний розріз повсякденного побуту принаймні трьох поколінь українських поміщиків кінця XVIII — початку XIX століть. Роман побудований на спогадах Трохима Мироновича Халявського про найцікавіші, на його погляд, пригоди свого життя. У творі етнографічно точно відтворено особливості тогочасного побуту, зокрема є детальний опис пригощання полковника-благодійника, становище жінки, дворової прислуги та ставлення до неї поміщиків, ознаки розкладу помісного дворянства, визначені соціальною суттю стану та умовами паразитичного побуту.
«Пан Халявский»
Автор: Григорій Федорович Квітка-Основ'яненко (Григорій Федорович Квітка) (1778-1843) – основоположник художньої прози і жанру соціально-побутової комедії в класичній українській літературі. Його вважають батьком української прози. Народився у слободі Основа біля Харкова у дворянській родині. Здобув домашню освіту. Згодом навчався у Курязькій монастирській школі. У 1793 році як дворянин був зарахований на військову службу. В 1796—1797 числився ротмістром Сіверського карабінерного та Харківського кірасирського полків. У відставку пішов у чині капітана. Після відставки близько 10-ти місяців, з червня 1804 до квітня 1805, відбував послух у Курязькому монастирі. В 1806 р. служив у народному ополченні, був повітовим предводителем дворянства (1817–28), згодом — головою Харківської палати кримінального суду. Став активним діячем громадського і культурного життя Харкова. Обирався членом Товариства наук при Харківському університеті. Виступив одним із засновників Харківського професійного театру (з 1812 — його директор), Благодійного товариства (1812), Інституту шляхетних дівчат (1812), Харківської губернської бібліотеки (1838) (сам збирав кошти на її відкриття). Відредагував та опублікував перші в Україні громадсько-літературні журнали «Українскій Вістникъ» та “Харьковский демокрит”. Протягом 1817—1828 pp. Г. Квітка чотири рази переобирався Предводителем дворян Харківського повіту. З 1827 р. почав писати прозу і драматургію. Перша книга «Малороссийских повестей, рассказываемых Грыцьком Основьяненком» («Маруся», «Салдацький патрет», «Мертвецький Великдень») вийшла у 1834 р. У 1840 р. Г.Ф. Квітка очолив Харківську палату карного суду на посаді надвірного радника. Письменник помер 20 серпня 1843р., похований у Харкові.
Державне видавництво художньої літератури 1950
Мова: російська
Сторінок: 227
Brojgel Pjero Bjankoni (Брейгель – П’єро Б’янконі, видання Югославії 1981 року)
Книга про відомого художника. Переклад з італійської на сербсько-хорватську мову
«Перш за все, слід підкреслити, що таке бездоганне виконання відразу вказує на повне володіння ремеслом. У картинах Брейгеля ми бачимо не тільки майстерність, але й певність у композиції та малюнку, про що свідчить незначна кількість виправлень, які спостерігалися під час дослідження ультрафіолетовими променями. Це результат великого та безперервного графіка активності, починаючи від малюнків з подорожі в Італії до безлічі робіт, які він постійно давав Коко для виконання в гравюрі. Майже всі його картини виконані олією на дошці, за винятком рідкісних втручань темперою, наприклад, у картині «Земля Дембеля». Для них він ретельно підготував основу з гіпсу та клею, а потім покриття одного загального тону, що пояснює задовільну (і в деяких щасливих випадках виняткову) збереженість його картин. Однак ранні роботи періоду, проведеного в Малині, темпера на полотні з градуйованими кольорами та гуаші, перераховані в інвентарі Кловича, з часом занепали. Єдина картина, що збереглася, брюссельське «Поклоніння королів, сильно пошкоджена.»
«Brojgel» Pjero Bjankoni.» Альбом
Автор: Pjero Bjankoni
Видавництво: Jugoslavija, Белград, 1981
Мова: сербсько-хорватська
Сторінок: 143
Венеди (Козак. Д. Н.)
Венеди
Автор: Козак Денис Никодимович
Рік видання: 2008
Мова: українська
Кількість сторінок: 470 з ілюстраціями
У книзі підсумовано результати 30-річних досліджень пам'яток зубрицької культури, вперше відкритих автором у Подністров'ї та на Волині. Значна джерелознавча база дозволила висвітлити цілий спектр питань життєдіяльності зубрицьких общин: генезу, характер матеріальної культури, основні риси господарства, світогляд і військову справу, зв'язки з сусідніми народами та етнокультурними групами. Співставлення писемних та археологічних джерел дає підстави вважати, що зубрицька культура та наступні пам'ятки черняхівського типу регіону належали західній частині численних племен венедів, описаних римським істориком Корнелієм Тацітом. Подібність матеріальної культури зубрицьких пам'яток Західної України, пізньозарубинецьких і київських старожитностей Подніпров'я переконливо доводять, що землі між Віслою і Дніпром у першій половині І тисячоліття н. е. належали до слов'янської ойкумени.
Миниатюрный портрет в России XVIII века (Видання 1989 року)
Портретні мініатюри.
Автор цієї книги простежив основні особливості російської мініатюри протягом XVIII століття та її зв'язок із спорідненими видами мистецтва. Крім можливостей живопису, графіки та прикладного мистецтва у мініатюрі сфокусувалися й інші нитки: потреби та завдання портрета, а також закономірності світу предметів малих форм. Все це пофарбувало російську мініатюру XVIII століття в тони, що залучали своєю неповторністю. Книга розповідає про роль та місце портретної мініатюри у російському житті XVIII століття. Зображення мініатюр, наведених у книзі, ретельно атрибутовані, що робить книгу цінною для колекціонерів та знавців російського образотворчого мистецтва.
«Миниатюрный портрет в России XVIII века» (Мініатюрний портрет у Росії XVIII століття).
Автор: Карєв Андрій Олександрович
Видавництво: «Искусство», Москва, 1989
Мова: російська
Сторінок: 253
Украинское искусство X – XVIII вв. /Логвін Г./ (Видання 1963 року)
Українська архітектура, монументально-декоративне мистецтво, живопис, скульптура та графіка
Пропонована до уваги читачів книга – короткий нарис історії українського мистецтва з давніх-давен і до кінця XVIII століття. Ці хронологічні рамки визначені періодом феодалізму, який зумовив як шляхи розвитку, так і характер мистецтва епохи, що розглядається. ХІХ століття розпочинає новий етап у розвитку мистецької культури народу, пов'язаної з дією нових історичних умов.
Період до кінця XVIII століття – найменш вивчена епоха історії українського мистецтва, яка створила твори неперехідної художньої цінності в галузі архітектури, монументально-декоративного мистецтва, живопису, скульптури та графіки.
«Украинское искусство X – XVIII вв.»
Автор: Г.Логвін
Видавництво: «Искусство», 1963
Мова: російська
Сторінок: 288
Стародавній Київ (Наукове видання 1975 року)
Книга з історії стародавньої столиці України.
Збірник присвячено археології стародавнього Києва. У ньому вміщено ґрунтовні звіти про розкопки Київської постійно діючої експедиції Інституту археології АН УРСР протягом 1969–1972 рр., зокрема матеріали досліджень "городів" Володимира і Ярослава, околишніх районів Києва, а також унікальних зрубних комплексів Подолу Х–ХІ ст. Ряд статей і публікацій присвячено питанням будівництва за часів Ярослава Мудрого, новим фрескам Софії Київської тощо. Значне місце відведено публікації матеріалів архітектурно-археологічного вивчення Успенського собору Печерського монастиря.
Зміст:
- Толочко П.П. Розкопки Києва у 1969-1970 рр.
- Кілієвич С.Р. Дослідження Старокиївської гори.
- Гупало К.М. Старокиївський Поділ у світлі нових археологічних досліджень.
- Мовчан І.І. Археологічні дослідження на Видубичах.
- Холостенко М.В. Успенський собор Печерського монастиря.
- Висоцький С.О. Графіті та час побудови Софійського собору в Києві.
- Тоцька І.Ф. Про час виконання розписів галереї Софії Київської.
- Стріленко Ю.М. Аналіз зразків фрескових та будівельних розчинів Софії Київської.
- Пачкова С.П. Територія Києва на рубежі нашої ери.
- Сагайдак М.А. Нова знахідка енколпіона.
- Орлов Р.С. Зображення грифона на ливарній формочці з Києва.
«Стародавній Київ»
Видавництво: «Наукова думка», Київ, 1975
Мова: українська
Сторінок: 211