Новини
Сочинения в 12 томах. Тарле. Е.В.
Нариси та замітки з археології вибрані статті за останні 60 років /Телегін Д.Я./ (Видання 2007 року)
Археологічні дослідження. Пам’ятки археології.
До книги увійшли статті та кореспонденції, написані відомим археологом, доктором історичних наук Д.Я.Телегіним протягом 1940-1990-х рр. Переважна більшість з них присвячена таким напрямкам його діяльності, як археологічні дослідження, пам’ятко охоронна діяльність, історія козацтва. У додатках наводиться список основних праць вченого. Видання проілюстроване фотографіями з власного архіву автора та його учнів. Книга розрахована як на науковців, так і на всіх, хто цікавиться вітчизняною історією, археологією та культурою.
«Нариси та замітки з археології вибрані статті за останні 60 років»
Автор: Телегін Д.Я.
Видання 2007 року
Мова: українська
Сторінок: 278
Землепроходцы / Г. М. Марков / (Видання 1976 року)
Збірка історичних повістей про видатних землепрохідців та мореплавців Далекого Сходу XVII-XVIII ст.
Книга "Землепрохідці" - це колекція історичних повістей, присвячених видатним дослідникам та першовідкривачам Далекого Сходу XVII-XVIII ст. У збірці представлені твори різних авторів, які розповідають про подвиги та відкриття таких відомих постатей, як Єрофей Хабаров, Семен Дежньов, Вітус Берінг та інші.
Збірник містить 13 повістей, кожна з яких присвячена окремому герою або експедиції. Наприкінці видання подано покажчик імен російських землепрохідців, дослідників, державних та громадських діячів, згаданих у текстах.
Це видання є цінним джерелом інформації про історію освоєння Далекого Сходу та вклад російських першопрохідців у розвиток географічних знань.
Бібліографічна інформація
Назва: Землепроходцы
Автор: Г. М. Марков
Рік і місце видання: 1976, Хабаровск
Сторінок: 851
Мова: російська
/
довжина 20,5
ширина 13
товщина 4
Вага: 0,860 кг
Вибрані твори. Григорій Квітка-Основ’яненко (Видання 1949 року)
Класика українського письменства
Збірка вміщує вибрані твори Григорія Квітки-Основ’яненка, засновника художньої прози та жанру соціально-побутової комедії в класичній українській літературі.
Зміст:
- Г.Ф.Квітка-Основ'яненко. П.Волинський
Повісті та оповідання:
- Салдатський патрет
- Маруся
- Конотопська відьма
- Козир-дівка
- Сердешна Оксана
Драматичні твори:
- Сватання на Гончарівці
- Шельменко-денщик
«Григорій Квітка-Основ'яненко. Вибрані твори»
Автор: Григорій Квітка-Основ'яненко (1778- 1843), письменник, драматург, журналіст, літературний критик і культурно-громадський діяч. Основоположник художньої прози в новій українській літературі. Приблизно 4 роки був послушником Курязького Спасо-Преображенського монастиря. Потім повернувся до світського життя. Служив комісаром з питань провіанту в народному ополченні (1806–1807), був секретарем дворянських зборів, дир. заснованого за його участі Харківського професійного театру (1812), повітовим предводителем дворянства (1817–1828), совісним суддею, головою Харківської палати кримінального суду. Обирався членом Товариства наук при Харківському університеті, членом Товариства антикваріїв Півночі, був одним із засновників Харківського інституту шляхетних дівчат (1812), Благодійного товариства (1812), Харківської публічної бібліотеки (1838). Наприкінці 1810 – на початку 1820-х років в харківській ("Украинский вестник", "Харьковские известия") та московській ("Вестник Европы") періодиці почав публікувати фейлетони, статті, жартівливі вірші. 1816–1817 разом з Р. Гонорським та Є. Філомафітським видавав перший в Україні журнал "Украинский вестник", був ініціатором видання альманахів "Утренняя звезда" (1833), "Молодик" (1843), першої збірки українських прислів'їв і приказок В. Смирницького "Малоросійські прислів'я і приказки. Зібрані В.М.С." (1843). У 1820-х роках виступив із першими комедіями. Його перу належать також дві книги "Малороссийских повестей, рассказываемых Грыцьком Основьяненком" (1834–1837), низка історичних нарисів, переказів російською мовою ("Головатий" 1839; "Історія театру в Харкові", 1841; "Українці", 1841; "Переказ про Гаркушу", 1842; "Заснування Харкова", 1843 та ін.). Листувався з Т. Шевченком. Кобзар присвятив йому листа "До Основ’яненка", проілюстрував "Знахаря" і "Панну Сотниківну". Найвідоміші твори: "Шельменко-волосний писар" (1829), "Маруся" (1832), "Салдацький патрет" (1833), "Пан Халявський" (1839), "Сердешна Оксана" (1841), "Козир-дівка" (1838), "Ганнуся" (1839), "Конотопська відьма" (1833), "Сватання на Гончарівці" (1835), "Щельменко-денщик" (1838, всі три – екранізовані). Його твори перекладалися польською та болгарською мовами, 1854 в Парижі опубліковано французькою мовою "Сердешну Оксану". Творчість Г. Квітки-Основ'яненка справила значний вплив на подальший розвиток української літератури, зокрема так званої етнографічної школи. (Матеріали е-Бібліотеки "Україніка")
«Державне видавництво художньої літератури», Київ, 1949
Мова: українська та російська
Сторінок: 342
Легенда об Уленшпигеле и Ламме Гудзаке /Шарль де Костер/ (Видання 1986 року)
"Легенда про Уленшпігеля" створена у 1867 році великим бельгійським письменником Шарлем де Костером (тоді - маловідомим та бідним журналістом). Книга розповідає про нідерландську революцію XVI століття, про справедливу боротьбу народу проти іспанських поневолювачів, про легендарного героя Тіля Уленшпігеля, в якому втілені народна енергія, волелюбство та мужність.
Поема Шарля де Костера започаткувала бельгійську літературу, ба навіть більше - свідомість бельгійської нації - однодушно стверджують всі письменники бельгійської землі. "Це - фламандська Біблія" - казав Каміл Лемоньє.
Назва: Легенда об Уленшпигеле
Автор: Шарль де Костер
Видавець: Москва, 1986 р., "Правда"
Мова: російська
Сторінок: 590
довжина 20,5
ширина 13
товщина 3
Вага: 0,520 кг
Избранные сочинения. Том ІІ /Д. Н. Прянишников/ (Антикварне видання 1953 року)
Раритетне видання з агрохімії та рослинництва. У другий том "Избранных сочинений" Д. М. Прянишникова ввійшла його монографія "Азот у житті рослин та у землеробстві СРСР", а також його окремі статті з питань дослідження азотних речовин у рослин і з практичного застосування азотних добрив. Д. М. Прянишников досліджував живлення сільськогосподарських культур, створивши класичні роботи про фізіологію рослин і агрохімію. Вивчення процесів обміну речовин у рослин він супроводжував глибоким біохімічним аналізом. Умови застосування промислового азоту - аміаку, селітри та інших, і біологічного азоту - конюшини, люпина, гною, торфу, вивчалися Д. М. Прянишниковим протягом його шістдесятирічної діяльності.
Видання зацікавить аграріїв, природознавців і тих, хто цінує унікальні антикварні книги.
Назва: Избранные сочинения. Том ІІ.
Автор: Дмитро Миколайович Приянишников (1865 — 1948) — учений, академік, спеціаліст у галузі агрохімії, фізіолої рослин і рослинництва. Розробив теорію нітратного живлення рослин, наукові основи вапнування кислих ґрунтів, гіпсування солонців, застосування мінеральних добрив у землеробстві. Встановив, що нітратний Нітроген тільки після відновлення до аміаку може бути використаний рослиною для синтетичного процесу. Розробив проблему використання фосфоритів безпосередньо на добриво та довів можливість переробки їх на суперфосфат, склав фізіологічну характеристику вітчизняних калійних добрив. Розробив проблему розміщення добрив у сівозмінах, питання норм, строків і техніки внесення добрив у ґрунт, виробництва складних мінеральних добрив.
Рік: 1953
Москва
Государственное издательство сельськохозяйственной литературы
Сторінок: 517
довжина 26,5
ширина 17,5
товщина 3,5
Вага: 1,140 кг
Присутні відбитки печаток неіснуючих бібліотек.
Янковская культура (Наукове видання з археології 1986 року)
Культура залізного віку південного Примор'я (Далекий Схід)
«Примор'я -- один із екзотичних куточків, який здавна привертав увагу дослідників. Своєрідна і його давня історія, для реконструкції якої археологічний матеріал часто є єдиним достовірним джерелом. Пропонована книга присвячена янківській археологічній культурі (перша половина тисячоліття до н.е.)».
У книзі розглядається культура залізного віку I тисячоліття до н.е. південного Примор'я. Міститься зведений опис пам'яток. Використовуються раніше методи дослідження, що широко не застосовувалися в даному регіоні. Містить ілюстрації.
«Янковская культура»
Автори: Ж.В.Андреєва, И.С.Жущиховська, Н.А.Кононенко
Видавництво: «Наука» 1986
Мова: російська
Сторінок: 213
Северо-Западный Крым в античную эпоху (археологія)
Літопис Самовидця (Наукове видання 1971 року)
Найвідоміший літопис Козацької доби, який проводить читача від початку повстання Хмельницького в кінці 1640-х років до першої фази Північної війни, на початку 18 століття.
Літопис Самовидця — одна з найвидатніших історіографічних пам’яток і одне з найдостовірніших історичних джерел XVII ст., самобутня й оригінальна пам’ятка української мови та літератури. Як історичне джерело, написане очевидцем, літопис містить цінні фактичні відомості з історії народів Східної Європи другої половини XVII ст. Багато з цих відомостей мають унікальний характер.
Чудовий подарунок для всіх, хто цікавиться козацькою добою в історії України.
Літопис Самовидця
Київ, Наукова думка - 1971
204 сторінки
Вечори на хуторі біля Диканьки. Повісті, видані пасічником Рудим Паньком /М.В. Гоголь/ (Видання 1975 року)
Класична збірка повістей М.В. Гоголя, що відкриває яскравий світ української культури та фольклору.
"Вечори на хуторі біля Диканьки" - це перша збірка повістей Миколи Гоголя, яка принесла молодому письменнику широку популярність і визнання. Написана на початку 1830-х рр., ця книга і сьогодні захоплює читачів своєю фантазією, гумором та глибоким проникненням в українську народну культуру.
Збірка складається з двох частин, кожна з яких містить по чотири повісті:
Частина перша:
- Сорочинський ярмарок
- Вечір проти Івана Купала
- Майська ніч, або Утоплена
- Пропала грамота
Частина друга:
- Ніч перед Різдвом
- Страшна помста
- Іван Федорович Шпонька та його тітонька
- Зачароване місце
Повісті об'єднані образом оповідача - пасічника Рудого Панька, який нібито збирає і передає читачам історії, почуті на вечорницях. Цей прийом дозволяє Гоголю створити неповторну атмосферу українського села, наповнену народними віруваннями, традиціями та гумором.
У своїх творах Гоголь майстерно поєднує реалістичні описи побуту українського села з фантастичними елементами, взятими з народних легенд та повір'їв. Яскраві характери персонажів, захоплюючі сюжети, романтична атмосфера та неперевершений гоголівський гумор роблять ці повісті справжніми перлинами світової літератури.
"Вечори на хуторі біля Диканьки" - це не лише збірка захоплюючих історій, але й своєрідна енциклопедія українського народного життя першої половини XIX ст. Книга буде цікава як любителям класичної літератури, так і тим, хто цікавиться українською культурою та фольклором.
Летопись Екатеринославской учёной архивной комиссии: в 11 вып. Выпуск 1, 2 (репринт)
Репринтне видання Літописів Катеринославської вченої архівної комісії, в якому відтворюються публікації джерел та матеріалів з історії та культури Придніпров'я.
Катеринославська губернія займала величезний простір Півдня України - Дніпропетровська, Запорізька, Донецька, Луганська області України.
Комплект складається з двох перших випусків.
Летопись Екатеринославской учёной архивной комиссии: в 11 вып. Выпуск 1
Рік: 2010 (репринт з книги 1904 року)
Кількість сторінок: 336
Мова: російська
Летопись Екатеринославской учёной архивной комиссии: в 11 вып. Выпуск 2 ч. 1
Рік: 2015 (репринт з книги 1905 року)
Кількість сторінок: 504
Мова: російська
Записки сенатора Лопухина Россия XVIII столетия /Лопухін І.В./ (Перевидання 1990 року)
Репринтне відтворення з Лондонського видання 1860 р.
Репринтне видання мемуарних джерел XVIII ст. – «Записки сенатора І. В. Лопухіна», «Записки імператриці Катерини ІІ», «Записки княгині О. Р.Дашкової» продовжує публікацію історичних матеріалів Вільної російської друкарні Герца та Огарьова (здійснену Інститутом історії СРСР Академії наук СРСР). Відтворення «Записок» супроводжує спеціальний том, що розкриває складну долю кожної з пам'яток, що публікуються, їх місце в громадському русі XIX століття і вписує їх у загальну картину політичної історії Росії XVIII століття. Ця серія відкривається «Записками» великого державного діяча, публіциста, близького кола Н. І.Новікова – Івана Володимировича Лопухіна.
«Записки сенатора Лопухина»
Автор: Іван Володимирович Лопухін
Видавництво: «Наука», 1990
Мова: дореформена російська
Сторінок: 211