Новини
Соя. Генетика, селекция, семеноводство. /Лещенко А.К./ (Видання 1987 року)
Книга для спеціалістів сільського господарства
У монографії узагальнено результати досліджень з генетики, селекції та насінництва сої. Викладено систематика та цитогенетика сон, ботанічні та біологічні особливості культурної сон та її диких родичів, біотехнологія (культура клітин, тканин та зародків). Висвітлено генетичні основи підвищення продуктивності сої, експериментальний мутагенез, гетерозис, комбінаційну здатність. Значну увагу приділено сучасним методам селекції (підбір батьківських пар, техніка та типи схрещувань, принципи відбору), питанням насінництва сої, особливостям насінництва. Дана характеристика найважливіших вітчизняних та зарубіжних сортів. Для ботаніків, селекціонерів, спеціалістів сільського господарства
"Соя (генетика, селекция, семеноводство)"
Автор: Лещенко Анастасія Кирилівна
Видавництво: «Наукова Думка», Київ, 1987
Мова: російська
Сторінок: 253
Особливості: можлива присутність печаток недіючих бібліотек
Мыслители Киевской Руси (Наукове видання 1987 року)
Філософсько-теоретичні погляди видатних мислителів Київської Русі XI-XIII століть.
У книзі на широкому джерельному матеріалі висвітлюється філософсько-теоретичні погляди видатних мислителів Київської Русі XI-XIII століть - Іларіона, Ф.Печерського, Нестора, В.Мономаха, Л.Жидяти, К.Смолятича, К.Туровського та інших.
Дається характеристика національної своєрідності давньоруської філософії, розкривається її зв'язок із духовною культурою інших народів. Друге видання книги доповнено розділами про художню літературу стародавньої русі, плебейських-селянських єресях, повніше представлені історіографія, проблеми, фрагменти оригінальних текстів, розширено художнє оформлення.
Зміст:
- Християнізація русі та духовна культура східних слов'ян
- Ярославові книжники Лука Жидята та Іларіон
- Монастирська ідеологія. Феодосій та Нестор
- Відображення теологічного розуміння історії в географії. Серапіон Володимирський
- Становлення ранньої гуманістичної традиції. Іван грішний та Володимир Мономах
- «Слово о полке Игореве». Світогляд та ідеали автора
- Людина в давньоруській книжності. Даніїл Заточник
- У витоків раціоналізму. Климент Смолятич
- Розум та віра. Кирило Туровський
- Плебейсько-селянські єресі. Вчення стригольників
"Мыслители Киевской Руси"
Автори: Олександр Фазлаєвич Замалєєв, Володимир Опанасович Зоц
Видавництво: «Вища школа» Київ 1987
Мова: російська
Сторінок: 181
Труды Новгородской археологической экспедиции. Том І/(Наукове видення 1956 року)
Науковий колектив Новгородської експедиції підготував кілька томів праць.
Перший том присвячений здебільшого обґрунтуванню новгородської археологічної хронології, що є необхідною попередньою умовою публікації речових знахідок та берестяних грамот.
Для подальшого дослідження всіх давньоруських міст новгородські розкопки створили надійну хронологічну шкалу. Цей том містить наукову аргументацію цієї хронологічної шкали.
З кольоровими та чорно-білими фотоілюстраціями.
Вибрані твори. Григорій Квітка-Основ’яненко (Видання 1949 року)
Класика українського письменства
Збірка вміщує вибрані твори Григорія Квітки-Основ’яненка, засновника художньої прози та жанру соціально-побутової комедії в класичній українській літературі.
Зміст:
- Г.Ф.Квітка-Основ'яненко. П.Волинський
Повісті та оповідання:
- Салдатський патрет
- Маруся
- Конотопська відьма
- Козир-дівка
- Сердешна Оксана
Драматичні твори:
- Сватання на Гончарівці
- Шельменко-денщик
«Григорій Квітка-Основ'яненко. Вибрані твори»
Автор: Григорій Квітка-Основ'яненко (1778- 1843), письменник, драматург, журналіст, літературний критик і культурно-громадський діяч. Основоположник художньої прози в новій українській літературі. Приблизно 4 роки був послушником Курязького Спасо-Преображенського монастиря. Потім повернувся до світського життя. Служив комісаром з питань провіанту в народному ополченні (1806–1807), був секретарем дворянських зборів, дир. заснованого за його участі Харківського професійного театру (1812), повітовим предводителем дворянства (1817–1828), совісним суддею, головою Харківської палати кримінального суду. Обирався членом Товариства наук при Харківському університеті, членом Товариства антикваріїв Півночі, був одним із засновників Харківського інституту шляхетних дівчат (1812), Благодійного товариства (1812), Харківської публічної бібліотеки (1838). Наприкінці 1810 – на початку 1820-х років в харківській ("Украинский вестник", "Харьковские известия") та московській ("Вестник Европы") періодиці почав публікувати фейлетони, статті, жартівливі вірші. 1816–1817 разом з Р. Гонорським та Є. Філомафітським видавав перший в Україні журнал "Украинский вестник", був ініціатором видання альманахів "Утренняя звезда" (1833), "Молодик" (1843), першої збірки українських прислів'їв і приказок В. Смирницького "Малоросійські прислів'я і приказки. Зібрані В.М.С." (1843). У 1820-х роках виступив із першими комедіями. Його перу належать також дві книги "Малороссийских повестей, рассказываемых Грыцьком Основьяненком" (1834–1837), низка історичних нарисів, переказів російською мовою ("Головатий" 1839; "Історія театру в Харкові", 1841; "Українці", 1841; "Переказ про Гаркушу", 1842; "Заснування Харкова", 1843 та ін.). Листувався з Т. Шевченком. Кобзар присвятив йому листа "До Основ’яненка", проілюстрував "Знахаря" і "Панну Сотниківну". Найвідоміші твори: "Шельменко-волосний писар" (1829), "Маруся" (1832), "Салдацький патрет" (1833), "Пан Халявський" (1839), "Сердешна Оксана" (1841), "Козир-дівка" (1838), "Ганнуся" (1839), "Конотопська відьма" (1833), "Сватання на Гончарівці" (1835), "Щельменко-денщик" (1838, всі три – екранізовані). Його твори перекладалися польською та болгарською мовами, 1854 в Парижі опубліковано французькою мовою "Сердешну Оксану". Творчість Г. Квітки-Основ'яненка справила значний вплив на подальший розвиток української літератури, зокрема так званої етнографічної школи. (Матеріали е-Бібліотеки "Україніка")
«Державне видавництво художньої літератури», Київ, 1949
Мова: українська та російська
Сторінок: 342
Твори. Юрій СМОЛИЧ (Видання класичної літератури 1987 року)
Класичне видання української класики від "Наукової думки".
Друкується автобіографічна трилогія "Дитинство", "Наші тайни", "Вісімнадцятилітні", яку письменник назвав літописом свого покоління. Тексти супроводжуються історико-літературними коментарями.
Повість. Романи.
Автор: Юрій Корнійович Смолич (1900-1976)
Київ 1987 Наукова думка
Сторінок: 750
Українські прислів’я та приказки (Видання 1984 року)
Народна творчість
До збірки увійшли найкращі українські прислів'я та приказки.
Зміст:
- Немеркнучі перлини. М.М.Пазяк
Дожовтневі прислів'я та приказки:
- Трудові маси і панство.
- Боротьба проти соціального гніту
- Правда й кривда. Щастя й доля
- Природа. Господарська діяльність людини
- Подорожування й транспорт. Ремесла та промисли
- Праця. Лінощі
- Побут людини
- Родинне життя
- Вік людини
- Думка і мова. Досвід та знання
- Риси характеру. Вади людини
- Взаємини між людьми
- Релігія та духовенство
- Історичні та топонімічні прислів'я
Радянські прислів'я та приказки:
- В.І.Ленін. Комуністична партія
- Боротьба за перемогу Великого Жовтня
- Захист Радянської Батьківщини. «Велика Вітчизняна війна»
- Мирна праця радянського народу
«Українські прислів'я та приказки»
Видавництво художньої літератури «Дніпро», Київ, 1984
Мова: українська
Сторінок: 388
Стародавній Київ (Наукове видання 1975 року)
Книга з історії стародавньої столиці України.
Збірник присвячено археології стародавнього Києва. У ньому вміщено ґрунтовні звіти про розкопки Київської постійно діючої експедиції Інституту археології АН УРСР протягом 1969–1972 рр., зокрема матеріали досліджень "городів" Володимира і Ярослава, околишніх районів Києва, а також унікальних зрубних комплексів Подолу Х–ХІ ст. Ряд статей і публікацій присвячено питанням будівництва за часів Ярослава Мудрого, новим фрескам Софії Київської тощо. Значне місце відведено публікації матеріалів архітектурно-археологічного вивчення Успенського собору Печерського монастиря.
Зміст:
- Толочко П.П. Розкопки Києва у 1969-1970 рр.
- Кілієвич С.Р. Дослідження Старокиївської гори.
- Гупало К.М. Старокиївський Поділ у світлі нових археологічних досліджень.
- Мовчан І.І. Археологічні дослідження на Видубичах.
- Холостенко М.В. Успенський собор Печерського монастиря.
- Висоцький С.О. Графіті та час побудови Софійського собору в Києві.
- Тоцька І.Ф. Про час виконання розписів галереї Софії Київської.
- Стріленко Ю.М. Аналіз зразків фрескових та будівельних розчинів Софії Київської.
- Пачкова С.П. Територія Києва на рубежі нашої ери.
- Сагайдак М.А. Нова знахідка енколпіона.
- Орлов Р.С. Зображення грифона на ливарній формочці з Києва.
«Стародавній Київ»
Видавництво: «Наукова думка», Київ, 1975
Мова: українська
Сторінок: 211
Химеры растений /Н. П. Кренке/ (Наукове видання 1947 року)
Класична книга з ботаніки. Визначний ботанік Микола Петрович Кренке (1892-1939) - засновнико експериментально-морфологічного спрямування в ботаніці, який вивчає закони формоутворення шляхом хірургічного втручання у формоутворювальний процес. Одним із найцікавіших розділів хірургії рослин є питання про химери - організми або частини організму, що складаються з генетично різнорідних тканин. Пропонована книга Н. П. Кренке є однією з найповніших монографій про рослинні химери, яку має світова наука.
Видання містить чорно-білі та кольорові ілюстрації.
Книга буде надзвичайно цікавою для ботаніків і любителів царства рослин.
Назва: Химеры растений.
Автор: Микола Петрович Кренке (1892-1939) - талановитий ботанік. Відомий роботами з експериментальної морфології (трансплантація та регенерація у рослин, рослинні химери), вікової мінливості рослин.
Рік: 1947
Москва, Ленинград
Издательство Академии наук СССР
Сторінок: 385
довжина 22,5
ширина 15
товщина 2
Вага: 0,570 кг
Присутні відбитки печаток неіснуючих бібліотек.
Закон гомологических рядов в наследственной изменчивости. Вавилов Н. И. (Наукова книга 1987 року)
Видання з серії, присвяченої 100-річчю з дня народження академіка М.І. Вавилова, який загинув в часи сталінських репресій.
Публікація основної наукової праці Вавилова - "Закон гомологических рядов в наследственной изменчивости"
Зміст
- Закон гомологических рядов в наследственной изменчивости (1, 2, 3 видання)
- Генетика и её отношение к агрономии
- О генетической природе озимых и яровых растений
- Закономерности в развитии живого мира
- Закономерности в изменчивости растений
- Генетика
- Гомологические ряды
- Линнеевский вид как система
- Насколько всеобщее приложение менделевских законов к расщеплению гибридов
- Пути советской растениеводческой науки (ответ критикам)
- Заключительное слово по докладу "Пути советской селекции)
- Процесс эволюции культурных растений
- Критическийй обзор современного состояния генетической теории селекции растений и животных
- Приложени
Закон гомологических рядов в наследственной изменчивости
Автор: Микола Іванович Вавилов (1887-1943)
Рік: 1987
Мова російська
Сторінок: 256
Повне зібрання творів у шести томах /Тарас Шевченко/ Видання 1963 року
Академічне видання до 150-річчя з дня народження класика.
Том перший — Поезії (1837-1847 ρρ.).
Том другий — Поезії (1847-1861 ρρ.).
Том третій - Драматичні твори (1841-1843 рр.). Повіс- ті (1852-1855 ρρ.).
Том четвертий — Повісті (1855-1858 рр.).
Том п'ятий — Щоденник. Автобіографія.
Том шостий — Листи Шевченка. Археологічні нотатки. Статті. «Букварь Южнорусский». Записи народної творчості.
Видання ілюстроване кольоровими репродукціями картин Шевченка, портретами, фотографіями рукописів.
Більша книжка. Т.Шевченко (Видання 1963 року)
Автографи поезій Т.Шевченка 1847-1860 рр. Факсимільне видання
Цей рукописний збірник Тарас Григорович Шевченко почав складати у лютому 1858 року в нижньому Новгороді, повертаючись із заслання і чекаючи дозволу на в'їзд до столиці. Роботу цю поет продовжив у Москві і в Петербурзі. Останній запис зроблено 5 грудня 1860 року. Раніше написані твори 1847-1850 років Тарас Григорович не просто переписував, а редагував, деякі ґрунтовно переробив. Це надає збірникові особливості цінності. В оригіналі, що зберігаються в рукописному відділі інституту літератури ім. Т.Г. Шевченка АН УРСР, збірник відкривається сторінкою, на якій рукою Шевченка старанно виведено «Поезія Тараса Шевченка», а нижче «1847г.» В шевченкознавстві за цим збірником закріпилася назва «Більше книжка», під якою він оце і відтворюється без змін. Збірнику передує вступна стаття члена-кореспондента АН УРСР доктора філологічних наук Є.С. Шабліовського
«Більша книжка»
Автор: Шевченко Тарас Григорович (1814-1861) Видатний український поет, художник, громадський діяч, перекладач, автор Кобзаря, співробітник Київської Археологічної комісії, академік гравірування (1860). Народився 25 лютого (9 березня за новим стилем) 1814 р. у с. Моринцях Звенигородського повіту Київської губернії (нині Звенигородський район Черкаської області) у родині Григорія Івановича Шевченка і Катерини Якимівни Бойко. Батьки Шевченка були кріпаками магната генерал-лейтенанта Василя Васильовича Енгельгарда - поміщика, що володів 50 тис. кріпаків і був власником близько 160 тис. десятин землі. Через рік після народження Тараса родина переїздить із Моринців до Кирилівки, у ній, окрім Тараса, було 6 дітей - старші - Катерина та Марія, брат Микита, молодші - Ярина, Марія, брат Йосип.
Видавництво Академії наук Української РСР 1963
Мова українська
Сторінок 328
Михайло Коцюбинський. Твори в 3 томах (Видання 1979 року)
До першого тому збірки творів М.Коцюбинського ввійшли повісті та оповідання «На віру», «Харитя», «Ялинка», «П’ятизлотник», «Ціповяз», «Маленький грішник», «Посол від чорного царя», «По-людському», нарис «В путах шайтана» та інші.
До другого тому ввійшли оповідання, які написані в 1901-1909 рр. «Дорогою ціною», «Лялечка», «Він іде!», «Сміх», «Цвіт яблун»і, «Intermezzo».
До третього тому збірки ввійшли художні твори написані в 1910-1912 рр «Fata morgana», «Тіні забутих предків», «Сон», «Коні не винні», а також вибрані статті та листи письменника.
Автор: Михайло Михайлович Коцюбинський. Народився 17 вересня 1864 у Вінниці у родині чиновника. Батьків письменника звали Михайло, Глікерія. Навчався в Барській початковій школі (1875 — 1876), Шаргородському духовному училищі (1876 — 1880). Після закінчення Шаргородської семінарії у 1880 Михайло Коцюбинський поїхав до Кам’янця-Подільського, маючи намір навчатися в університеті, але ця мрія не здійснилася через матеріальні обставини, але він продовжував самотужки навчатись. У 1885 р. увійшов до підпільної “Молодої громади”, за що був притягнутий до судової відповідальності. У 1886–1889 він дає приватні уроки і продовжує навчатися самостійно, а 1891-го, склавши іспит екстерном при Вінницькому реальному училищі на народного учителя, працює репетитором. 1892–1896 — працював у складі Одеської філоксерної комісії, яка боролася зі шкідником винограду. Потім працював у Криму. У 1892 році М.Коцюбинский увійшов до таємної спілки Братство тарасівців. Коцюбинський був одним з ініціаторів створення товариства “Просвіта". Від листопада 1897 до березня 1898 обіймав різні посади в редакції житомирської газети «Волинь». 1898 переїхав у Чернігів, де займав посаду діловода при земській управі. В Чернігові зустрів Віру Устимівну Дейшу, яка стала його дружиною — вірним другом та помічником. Брав активну участь у культурному житті міста, влаштовував літературні вечори, підтримував письменників-початківців. Постійні матеріальні нестатки, конфлікти з владою та ще постійна зажура долею коханої жінки, Олександри Іванівни Аплаксіної, молодшої за нього на 16 років підірвали здоров’я письменника. У 1907 р. з анонімного листа дружина дізналася про стосунки чоловіка з Аплаксіною та примусила його дати слово не кидати родину. У середині 1909 р. письменник їде на о. Капрі через астму і сухоти. Помер 25 квітня 1913 року в Чернігові, де і похований.
Видавництво художньої літератури «Дніпро» Київ 1979
Мова: українська
Сторінок: 1 том – 310, 2 том – 281, 3 том - 353