Новини
Іван Руткович і становлення реалізму в українському малярстві XVII ст /Віра Свєнціцька/ (Наукове видання 1966 року)
Книга присвячена висвітленню складного процесу формування реалістичних рис в українському малярстві XVII ст. На великому, часто зовсім невідомому, матеріалі автор показує, як у традиційні канонічні композиції релігійного живопису проникає навколишнє життя: типаж, елементи пейзажу, побуту, вбрання й т. д., перетворюючи релігійний сюжет на жанрову сцену. В той же час зароджується і цілком світський жанр живопису — портрет.
Центральне місце в книзі відведено характеристиці творчості видатного українського художника Івана Рутковича, маляра жовківського. Розглядаючи підписні й датовані твори художника, що збереглися, автор простежує його творче зростання, розкриває джерела творчості, характер яскравого самобутнього обдарування і той вплив, який він справив на художнє оточення.
Видання добре ілюстроване видатними пам’ятками українського живопису, багато з яких публікуються вперше.
«Іван Руткович і становлення реалізму в українському малярстві XVII ст.»
Автор: Віра Свєнціцька
Видавництво: «Наукова думка», Київ, 1966
Мова: українська
Сторінок: 151
Володимир Самійленко. Твори. (Видання класичної літератури 1990 року)
Класичне видання української класики століття від "Наукової думки".
Найповніше видання поетичної, прозової, драматичної та літературно-критичної спадщини видатного українського письменника Володимира Самійленка.
У книзі вміщено такі перлини поезії і прози, як "У мене є одне кохання...", "Вечірня пісня", "Ельдорадо", "Казка про смутного чоловіка", "Як я перейшов од слова до ... думки", а також добірка поетичних перекладів, мемуарні та автобіографічні матеріали.
Тексти супроводжуються історико-літературними коментарями.
Твори
Автор: Володимир Іванович Самійленко (1864-1925)
Київ - 1990 - Наукова думка
Сторінок: 608
Слов’янське мовознавство (1988)
У збірці вміщено тексти доповідей українських мовознавців на Х Міжнародному з'їзді славістів. Їх проблематику складають питання, пов'язані з розробкою різних аспектів загальнослов'янської лінгвістики, порівняльно-історичного та зіставно-типологічного вивчення слов'янських мов, їх історичних і сучасних контактів.
Зміст
Желєзняк - Гідронімія України й проблема слов'янського етногенезу
Скляренко - Походження слов'янського і литовського циркумфлекса
Лукінова - Структура і семантика числівникових утворень у праслов'янській мові
Ткаченко - Слов'янські запозичення в неслов'янських мовах як джерело найдавніших слов'янських реконструкцій
Мельничук, Коломієць, Линник - Поєднання зіставно-типологчного і зіставно-історичного методів при дослідженні слов'янських мов
Русанівський - Системна зумовленість розвитку лексики
Гриценко, Стоянов - Українсько-інослов'янські лексикосемантичні міжзональні паралелі
Андерш - Валентно-інтенційна структура предиката і типологія простих речень у сучасних слов'янських мовах
Панько, Трофимович - Типовлогія суспільно-політичної лексики в слов'янських мовах
Акуленко - Основні етапи інтернаціоналізації словникового складу слов'янських мов
Їжакевич, Кононенко - Процеси лексико-семантичної і синтаксичної номінації у сучасних східнослов'янських мовах
Німчук - Лексика Київських глаголичних листків на фоні словникового складу найдавніших слов'янських пам'яток
Півторак - Рання писемність східних слов'ян у контексті слов'янських культур другої половини І тисячоліття н.е.
Слов'янське мовознавство, доповіді
Київ, Наукова думка - 1988
Киев во второй половине XVII века. Г.В. Алферова. В.А. Харламов (Історично-архітектурний нарис 1982 року)
Історично-архітектурний нарис про місто Київ кінця 17 століття. Книга вийшла під юбілейне святкування 1500 ліття міста.
Основні теми книги: план Києва 1695 року, верхнє мале місто, верхнє велике місто, михайлівське відділення, печерське містечко, нижнє місто - Поділ, реконструкція планування Києва кінця 17 ст. за матеріалами плана Ушакова 1695 року
Для всіх, кому цікава історія столиці України.
Киев во второй половине XVII века.
Автори: Алферова, Харламов
Київ 1982 Наукова думка
Сторінок: 160
Мова російська
Відсутня суперобкладинка і карти
О положении в биологической науке (Антикварне видання 1948 року)
Збірник агробіологічних доповідей. У збірнику "О положении в биологической науке" міститься доповідь академіка й агронома Т. Д. Лисенка, а також доповіді академіків М. О. Ольшанського, І. Г. Ейхфельда, І. В. Якушкіна та інших. Попри радянську політичну пропаганду у тексті видання, цей збірник може бути цінним джерелом з вивчення історії біологічної науки, зокрема, агрономії.
Книга буде цікавою для дослідників біологічної науки.
Назва: О положении в биологической науке.
Рік: 1948
ОГИЗ-СЕЛЬХОЗГИЗ
Государственное издательство сельскохозяйственной литературы
Сторінок: 534
довжина 23
ширина 15
товщина 3,5
Вага: 0,680 кг
Присутні відбитки печаток неіснуючих бібліотек.
Твори в восьми томах /Михайло Старицький/ (Видання 1964-1965 рр.)
Раритетна збірка класика української літератури Михайла Старицького (Найбільш відомі його твори - лібрето до опери "Тарас Бульба" та п'єса "За двома зайцями").
Твори в восьми томах
Автор: Михайло Петрович Старицький (1839-1904)
Видавництво художньої літератури "Дніпро", Київ - 1964-1965
Збережені суперобкладинки.
довжина 21
ширина 14
товщина 25 (7 книг)
Вага: 5,100 кг
ЄВПРАКСІЯ / ПАВЛО ЗАГРЕБЕЛЬНИЙ / (Видання 1975 року)
Роман Павла Загребельного "Євпраксія" — це історичний твір, написаний у 1975 році, який присвячений життю княжни Євпраксії Всеволодівни, онуки Ярослава Мудрого. Євпраксія стала дружиною німецького імператора Генріха IV і зіграла важливу роль в європейській політиці XI століття. У романі Загребельний зображає складний і трагічний шлях Євпраксії. Вона вирушає до Європи ще в юному віці, де стикається з інтригами імператорського двору, важкими випробуваннями в особистому житті та політичними конфліктами того часу. Цей роман є частиною циклу історичних романів Павла Загребельного, присвячених видатним постатям української історії.
Античные камеи в собрании Эрмитажа /Неверов О.Я./ (Видання 1988 року)
Каталог творів ювелірного мистецтва.
Зібрання античних камей Ермітажу - одне з найбільших у світі: у цьому каталозі опубліковано п'ятсот рельєфних гем, з них лише невелика частина - камеї зі скла. В основу розташування матеріалу покладено хронологічний принцип. У кожному з чотирьох основних розділів (періоди раннього та пізнього еллінізму, ранньої та пізньої імперії) камеї дано відповідно до сюжетного поділу: портрети, символи та написи. У два додаткових розділи виділено (за технологічним принципом) камеї зі скла та мініатюрні скульптури із кольорового каменю.
«Античные камеи в собрании Эрмитажа». Каталог. (Античні камеї у зборах Ермітажу)
Автор: Неверов О.Я.
Видавництво: «Искусство», Ленінградське відділення, 1988
Мова: російська
Сторінок: 189
Кулинария /Маслов Л./ (Видання 1955 року)
Керівництво по організації науково-гігієнічної роботи підприємств громадського харчування в СРСР. Книга пропонує раціональні способи і прийоми приготування різних страв, а також дає рекомендації по обробці і зберіганню продуктів для збереження їх якості. Видання надає найрізноманітніші кулінарні знання від способів нарізки всіх видів овочів, оброблення м’яса та риби до приготування широкого асортименту страв, включаючи рецепти для лікувального харчування та варіантів меню. Книга може виявитися цікавою і корисною для домашньої кулінарії. Зміст:
1.Первинна обробка сировини і приготування напівфабрикатів:
- Овочі і гриби.
- Крупи. Бобові. Макаронні вироби.
- Риба.
- М'ясо.
- Домашня птиця і дичина).
2.Теплова обробка, приготування та відпуск страв:
- Прийоми теплової обробки.
- Супи.
- Соуси.
- Страви і гарніри з овочів.
- Страви з круп, бобових і макаронних виробів.
- Страви з риби і раків.
- Страви з яєць і яєчних продуктів.
- Страви з сиру.
- Холодні страви і закуски.
- Солодкі страви.
- Чай, кава, какао, шоколад.
- Вироби з тіста.
- Лікувальне харчування.
- Меню
«Кулинария»
Автор: Маслов Л.О.
Видавництво: Государственное издательство торговой литературы, 1955
Мова: російська
Сторінок: 291
Посімейні списки приписаних до селян Обіднянської волості за 1911 р. та Лучанської волості за 1912 р. Брацлавський повіт, Подільська губернія (Вінницьке родознавство)
Унікальне джерело з історії та генеалогії Вінниччини - посімейні списки сімей з поселень, що зараз входять до Вінницької області.
Особливість саме цих списків в тому, що до них записані, переважно, нащадки шляхти Речі Посполитої, які на початок 20 століття були, майже, повністю позбавлені колишнього свого статусу.
Поділля, в силу ріних причин, не може похвалитись добре збереженою архівно-документальною спадщиною. Через це, кожне таке джерело є надзвичайно цінним для всіх, хто досліджує родовід чи історію села. Або просто цікавиться українськими іменами та прізвищами дорадянського періоду.
Списки містять прізвища та імена всіх членів селянських сімей, їх вік та примітки щодо військової служби, смерті тощо.
КНИГА ПРОДАЄТЬСЯ ЗА ПОПЕРЕДНЬОЮ ОПЛАТОЮ
Избранные произведения. М. Коцюбинский (Видання 1949 року)
Переклад з української мови творів українського письменника
Зміст:
-На веру (повесть)
-Ёлочка (рассказ, перевод А. Дейча)
-Пятизлотник (рассказ)
-Цеповяз (рассказ, перевод А. Деева)
-Нюрнбергское яйцо (очерк)
-Хо (сказка, перевод А. Деева),
-На крыльях песни (рассказ)
-Для общего блага (повесть, перевод Е. Нежинцева)
-«Пе-коптьор» (рассказ, перевод А. Островского)
-Посол чёрного царя (рассказ)
-Ведьма (рассказ)
-Дорогой ценой (повесть, перевод Н. Ушакова)
-На камне (рассказ, перевод Е. Нежинцева)
-Поединок (рассказ, перевод Е. Нежинцева)
-Яблони цветут (рассказ, перевод Н. Ушакова)
-Тучи (микрорассказ)
-Усталость (микрорассказ)
-Одинокий (микрорассказ)
-Сон (рассказ)
-В грешный мир (рассказ)
-Под минаретами (рассказ, перевод Г. Шипова)
-Смех (рассказ)
-Он идёт (рассказ)
-Неизвестный (рассказ)
-Persona grata (рассказ, перевод Н. Ушакова)
-В дороге (рассказ, перевод Л. Кремневой)
-Intermezzo (рассказ, перевод Л. Кремневой)
-Поездка в Криницу (рассказ, перевод Л. Кремневой)
-Дебют (рассказ)
-Fata Morgana (повесть, перевод Н. Ушакова)
-Что записано в книгу жизни (рассказ)
-Сон (рассказ)
-Тени забытых предков (повесть, перевод Н. Ушакова)
-Подарок на именины (рассказ, перевод Н. Ушакова)
-Лошади не виноваты (рассказ, перевод А. Дейча)
-Хвала жизни! (рассказ, перевод Г. Шипова)
-На острове (очерк, перевод А. Деева)
-Иван Франко (реферат, перевод А. Дейча)
-Письма М. М. Коцюбинского к А. М. Горькому
-Приложение. М. Горький. М. М. Коцюбинский,
«М.Коцюбинский. Избранные произведения»
Автор: Михайло Михайлович Коцюбинський. Народився 17 вересня 1864 у Вінниці у родині чиновника. Батьків письменника звали Михайло, Глікерія. Навчався в Барській початковій школі (1875 — 1876), Шаргородському духовному училищі (1876 — 1880). Після закінчення Шаргородської семінарії у 1880 Михайло Коцюбинський поїхав до Кам’янця-Подільського, маючи намір навчатися в університеті, але ця мрія не здійснилася через матеріальні обставини, але він продовжував самотужки навчатись. У 1885 р. увійшов до підпільної “Молодої громади”, за що був притягнутий до судової відповідальності. У 1886–1889 він дає приватні уроки і продовжує навчатися самостійно, а 1891-го, склавши іспит екстерном при Вінницькому реальному училищі на народного учителя, працює репетитором. 1892–1896 — працював у складі Одеської філоксерної комісії, яка боролася зі шкідником винограду. Потім працював у Криму. У 1892 році М.Коцюбинский увійшов до таємної спілки Братство тарасівців. Коцюбинський був одним з ініціаторів створення товариства “Просвіта". Від листопада 1897 до березня 1898 обіймав різні посади в редакції житомирської газети «Волинь». 1898 переїхав у Чернігів, де займав посаду діловода при земській управі. В Чернігові зустрів Віру Устимівну Дейшу, яка стала його дружиною — вірним другом та помічником. Брав активну участь у культурному житті міста, влаштовував літературні вечори, підтримував письменників-початківців. Постійні матеріальні нестатки, конфлікти з владою та ще постійна зажура долею коханої жінки, Олександри Іванівни Аплаксіної, молодшої за нього на 16 років підірвали здоров’я письменника. У 1907 р. з анонімного листа дружина дізналася про стосунки чоловіка з Аплаксіною та примусила його дати слово не кидати родину. У середині 1909 р. письменник їде на о. Капрі через астму і сухоти. Помер 25 квітня 1913 року в Чернігові, де і похований.
Видавництво: «Государственное издательство художественной літературы», Москва, 1949
Мова: російська
Сторінок: 375
Пан Халявский Квитка Основьяненко (Видання 1950 року)
Історично-побутовий роман
«Пан Халявський» — історично-побутовий роман Григорія Квітки-Основ'яненка, написаний російською мовою. Подає знущально-критичний розріз повсякденного побуту принаймні трьох поколінь українських поміщиків кінця XVIII — початку XIX століть. Роман побудований на спогадах Трохима Мироновича Халявського про найцікавіші, на його погляд, пригоди свого життя. У творі етнографічно точно відтворено особливості тогочасного побуту, зокрема є детальний опис пригощання полковника-благодійника, становище жінки, дворової прислуги та ставлення до неї поміщиків, ознаки розкладу помісного дворянства, визначені соціальною суттю стану та умовами паразитичного побуту.
«Пан Халявский»
Автор: Григорій Федорович Квітка-Основ'яненко (Григорій Федорович Квітка) (1778-1843) – основоположник художньої прози і жанру соціально-побутової комедії в класичній українській літературі. Його вважають батьком української прози. Народився у слободі Основа біля Харкова у дворянській родині. Здобув домашню освіту. Згодом навчався у Курязькій монастирській школі. У 1793 році як дворянин був зарахований на військову службу. В 1796—1797 числився ротмістром Сіверського карабінерного та Харківського кірасирського полків. У відставку пішов у чині капітана. Після відставки близько 10-ти місяців, з червня 1804 до квітня 1805, відбував послух у Курязькому монастирі. В 1806 р. служив у народному ополченні, був повітовим предводителем дворянства (1817–28), згодом — головою Харківської палати кримінального суду. Став активним діячем громадського і культурного життя Харкова. Обирався членом Товариства наук при Харківському університеті. Виступив одним із засновників Харківського професійного театру (з 1812 — його директор), Благодійного товариства (1812), Інституту шляхетних дівчат (1812), Харківської губернської бібліотеки (1838) (сам збирав кошти на її відкриття). Відредагував та опублікував перші в Україні громадсько-літературні журнали «Українскій Вістникъ» та “Харьковский демокрит”. Протягом 1817—1828 pp. Г. Квітка чотири рази переобирався Предводителем дворян Харківського повіту. З 1827 р. почав писати прозу і драматургію. Перша книга «Малороссийских повестей, рассказываемых Грыцьком Основьяненком» («Маруся», «Салдацький патрет», «Мертвецький Великдень») вийшла у 1834 р. У 1840 р. Г.Ф. Квітка очолив Харківську палату карного суду на посаді надвірного радника. Письменник помер 20 серпня 1843р., похований у Харкові.
Державне видавництво художньої літератури 1950
Мова: російська
Сторінок: 227