Новини
Van Ajk (Ян ван Ейк, югославський альбом 1981 року)
Ілюстрований альбом картин художника Jan van Eyck
Альбом присвячений роботам Яна ван Ейка, придворного художник Філіпа Доброго, який користується високою пошаною донині, хоча протягом століть його слава час від часу тьмяніла. Тож у 1815 році каноніки церкви Св. Бавона вирішили продати кілька панелей із зображенням Містичного Агнця, мабуть, тому, що вони не змогли зрозуміти їхньої чудової краси. Проте в ту ж мить з’явився покупець, який запропонував дуже високу ціну, та історики, які підняли голос проти ганебного, на їхню думку, відчуження такої перлини від національного мистецького надбання. З наголосом на неперевершеній майстерності, як одній із суттєвих характеристик Яна ван Ейка, цього художника дуже часто приписують реставрації фламандського живопису.
«Van Ajk» (Ян ван Ейк) Альбом
Автор: Alber Satle
Видавництво: Jugoslavia 1981
Мова: хорватська
Сторінок: 141
Твори в п’ятьох томах /Тарас Шевченко/ Видання 1978 року
Зміст:
Том перший: Поетичні твори (1837-1847)
Том другий: Поетичні твори (1847-1861)
Том третій: Драматичні твори, повісті
Том четвертий: Повісті
Том п'ятий: Автобіографія, щоденник, вибрані листи
Оформлення художника В. І. Юрчишина.
Назва: Твори в п'ятьох томах
Автор: Тарас Шевченко
Видавець: Київ, 1978, "Дніпро"
Мова: українська, російська
Сторінок: -
довжина 20,5
ширина 13,5
товщина 13,5 (5 книг)
Вага: 2,480 кг (5 книг)
Облога Буші /Михайло Старицький/
"Облога Буші" — це історична повість українського письменника Михайла Старицького, яка вперше була опублікована у 1891 році. Цей твір належить до жанру історичної прози й описує події Хмельниччини — одного з найважливіших періодів в історії України, коли українські козаки боролися за незалежність від польської шляхти.
Повість зосереджена на облозі містечка Буша, яке було захоплене польськими військами під час повстання Богдана Хмельницького у 1654 році.
Пражская культура Поднестровья (по материалам поселений у с. Рашков). Баран В.Д. (Наукова книга 1988 року)
На матеріалах поселення Рашків ІІ та ІІІ дається характеристика слов'янських пам'яток V-VII ст. Подністров'я.
Розглядаються проблеми їх складання, хронології та періодизації. Вичерпні польові дослідження дозволяють всебічно вивчити характер слов'янського села як історичного явища ранньосередньовічного суспільства.
Пражская культура Поднестровья (по материалам поселений у с. Рашков)
Автор: Баран В.Д.
Київ 1988 Наукова думка
Сторінок: 153
Мова: російська
Помилка Оноре де-Бальзака /Натан Рибак/ (Антикварне видання 1956 року)
Історико-біографічний роман відомого українського письменника Натана Рибака, присвячений не менш знаменитому французькому письменнику Оноре де Бальзаку. Особливу увагу автор приділяє останнім драматичним подіям в житті головного героя (осінь 1847 - серпень 1850). В книзі розповідається про його перебування в Україні, про роман з польською поміщицею, підданою Російської імперії, графинею Евеліною Ганською, яку близький друг Оноре де Бальзака, Віктор Гюго, називає помилкою. Не зважаючи на всі перешкоди, за кілька місяців до смерті письменника Евеліна Ганська таки стала його дружиною. Зосереджується автор і на обставинах, в яких опинився Бальзак у маєтку графині, де за високим наказом російського імператора він постійно перебував під жандармським наглядом. Натану Рибаку вдалось створити живий образ Бальзака, не лише як письменника та художника, а передусім людини.
Твір написаний українською мовою.
Книга сподобається всім прихильникам творчості письменника Оноре де Бальзака та колекціонерам антикварних видань.
Видання містить екслібриси уже неіснуючих бібліотек.
Назва: Помилка Оноре де-Бальзака.
Автор: Натан Самійлович Рибак (1913-1978) — український радянський письменник єврейського походження. Його творчість присвячена подіям громадянської війни 1918–1922 років, Другій світовій війні, соціалістичному будівництву, історичній тематиці. Роман "Помилка Оноре де Бальзака" – один із кращих творів свого жанру, з глибоким проникненням як у психологію героїв, так і в суспільну атмосферу того часу. Роман перекладений на десятки мов, виходив також у Франції, де отримав багато позитивних відгуків.
Рік: 1956
Державне видавництво художньої літератури
Київ
Вильямс В.Р. Собрание сочинений (Наукове видання 1948 року)
Біологічні фактори у утворенні ґрунту
Російський вчений Василь Робертович Вільямс все своє життя присвятив вирішенню проблеми високих та стійких урожаїв сільськогосподарських культур. Він автор близько 450 наукових праць. Обґрунтував провідну роль біологічних факторів у ґрунтоутворенні, створив вчення про малий біологічний кругообіг речовин як основу розвитку ґрунтів, висловив ідею про єдність розвитку неорганічної та органічної природи, розробив та обґрунтував травопольну систему землеробства.
Зміст:
Том 1. Роботи з ґрунтознавства (1888-1902)
Том 2. Поля зрошення (1897-1912)
Том 3. Землеробство (1892-1919)
Том 4. Луговодство (1901-1933)
Том 5. Грунтознавство
Том 6. Грунтознавство. Землеробство з основами ґрунтознавства (1927-1938)
Том 7. Травопольна система землеробства
Том 8. Грунтознавство та агрономія (окремі роботи)
Том 9. Навчально-методичні роботи
Том 10. Статті в енциклопедіях, наукові звіти, висновки, листи, експертизи
Том 11. Суспільно-політичні статті. Статті з питань біології та сільськогосподарського виробництва
Том 12. Довідник
«В.Р.Вильямс. Собрание сочинений». В 12 томах
Редакційна колегія: заслужений діяч науки, член-кореспондент Академії Наук СРСР В.П.Бушинський; академік Т. Д. Лисенко; член-кореспондент Академії наук БРСР М.Г.Чижевський Видавництво: СЕЛЬСХОЗГИС Москва 1948
Мова: російська
Особливості: можлива присутність печаток неіснуючих бібліотек
Дніпровська Русь. Моця О.П.
Дніпровська Русь
Автор: Моця Олександр Петрович
Рік видання: 2013
Мова: українська
Кількість сторінок: 232
У роботі розглядаються питання формування і функціонування одного із найбільш важливих у історичному відношенні осередків становлення давньоруської державності в районі Верхнього і Середнього Дніпра, починаючи з часів Аскольда і Діра й закінчуючи періодом великого князювання Володимира Святославича - означеного під назвою «Дніпровська Русь».
Основы сельскохозяйственного опытного дела /Константинов/ (Наукове видання 1952 року)
Книга для спеціалістів сільського господарства рослинницького профілю.
Сільськогосподарська дослідна справа охоплює вивчення великої кількості питань: з економіки та організації сільського господарства, з рослинництва, тваринництва та механізації. У цій роботі охоплюється лише частина основних питань сільськогосподарської дослідної справи, що мають особливо важливе значення для дослідника: методи польових досліджень, комплексність постановки дослідів, методи обробки дослідних даних, а також питання сільськогосподарського районування та, частково, організаційні питання.
«Основы сельскохозяйственного опытного дела» (Основи сільськогосподарської дослідної справи)
Автор: Константінов П.Н.
Видавництво: Государственное издательство сельскохозяйственной литературы, 1952
Мова: російська
Сторінок: 442
Определитель высших растений европейской части СССР /С. С. Станков, В. И. Талиев/ (Антикварне видання 1949 року)
Класичне видання з ботаніки. У праці "Определитель высших растений европейской части СССР" містяться унікальні матеріали про деявкі типи рослини європейської частини СРСР.
Зміст
- Предисловие - с. 3
- Введение - с. 10
- Таблицы для определения семейств - с. 30
- Тип Archegoniatae. Архегониальные - с. 73
- Класс Licopsida. Плаунообразные - с. 73
- Класс Sphenopsida. Клинообразные - с. 76
- Класс Pteropsida. Папоротникообразные - с. 79
- Класс Gymnospermae. Голосеменные - с. 92
- Тип Gynoeciatae. Песчтичные - с. 98
- Класс Dicotyledoneae. Однодольные - с. 873
- Указатель русских названий - с. 1079
- Указатель ллатинских названий - с. 1112
Книга містить багато ілюстрацій та ботанічних назв латиною.
Видання зацікавить природознавців, ботаніків, краєзнавців та любителів унікальних антикварних видань.
Назва: Определитель высших растений европейской части СССР.
Автор: Сергій Сергійович Станков (1892 - 1962) - ботанік (флорист і ботаніко-географ), професор, спеціаліст з рослинного покриву Криму та Нижегородського Поволжя, етноботаніки та історії ботаніки, педагог та популяризатор ботанічних знань.
Валерій Іванович Талієв (1872 - 1932) - ботанік і ботанікогеограф, професор, дослідник флори рослин, прикладної ботаніки, охорони навколишнього середовища; автор низки підручників, визначників рослин та науково-популярних книг.
Рік: 1949
Москва
Государственное издательство "Советская наука"
Мова: латинська, російська
Сторінок: 1149
довжина 26
ширина 18
товщина 8
Вага: 1,670 кг
Присутні відбитки печаток неіснуючих бібліотек.
Carpaccio (Шедеври мистецтва: №105 – Карпаччо, франзуцьке видання 1968 року)
Альбом робіт французького живописця
Альбом серії «Шедеври мистецтва великих живописців» присвячений роботам венеціанського художника епохи Відродження Карпаччо. Карпаччо народився у Венеції прибл. 1460; зазнав впливу Джованні та Джентіле Белліні, а також Антонелло да Мессіни, Джорджоне та Андреа Мантеньї. Працював головним чином у Венеції. Найбільші твори художника — кілька циклів картин, створених ним для венеціанських релігійних братств, із зображенням сцен із житій їхніх святих покровителів. Ці роботи дають уявлення про церемоніальний бік життя Венеції того часу. З 1490 по 1495 Карпаччо написав для Скуоли ді Сант Орсола серію картин, що ілюструють легенду про св. Урсулі (нині у галереї Академії у Венеції). Згідно з припущенням Т. Піньятті (1958), Карпаччо був сином П'єро Скарпацца, торговця шкірами, який вважав за краще змінити своє ім'я на ім'я Карпаччо. Творчість художника займає важливе місце в історії венеціанського живопису XV ст.
«Chefs-d'oeuvre de l'art grands peintres n°105: Carpaccio» (Шедеври мистецтва великих живописців: №105 - Карпаччо, Альбом)
Видавництво: Hachette, Франція, 1968
Мова: французька
Вибрані твори. Григорій Квітка-Основ’яненко (Видання 1949 року)
Класика українського письменства
Збірка вміщує вибрані твори Григорія Квітки-Основ’яненка, засновника художньої прози та жанру соціально-побутової комедії в класичній українській літературі.
Зміст:
- Г.Ф.Квітка-Основ'яненко. П.Волинський
Повісті та оповідання:
- Салдатський патрет
- Маруся
- Конотопська відьма
- Козир-дівка
- Сердешна Оксана
Драматичні твори:
- Сватання на Гончарівці
- Шельменко-денщик
«Григорій Квітка-Основ'яненко. Вибрані твори»
Автор: Григорій Квітка-Основ'яненко (1778- 1843), письменник, драматург, журналіст, літературний критик і культурно-громадський діяч. Основоположник художньої прози в новій українській літературі. Приблизно 4 роки був послушником Курязького Спасо-Преображенського монастиря. Потім повернувся до світського життя. Служив комісаром з питань провіанту в народному ополченні (1806–1807), був секретарем дворянських зборів, дир. заснованого за його участі Харківського професійного театру (1812), повітовим предводителем дворянства (1817–1828), совісним суддею, головою Харківської палати кримінального суду. Обирався членом Товариства наук при Харківському університеті, членом Товариства антикваріїв Півночі, був одним із засновників Харківського інституту шляхетних дівчат (1812), Благодійного товариства (1812), Харківської публічної бібліотеки (1838). Наприкінці 1810 – на початку 1820-х років в харківській ("Украинский вестник", "Харьковские известия") та московській ("Вестник Европы") періодиці почав публікувати фейлетони, статті, жартівливі вірші. 1816–1817 разом з Р. Гонорським та Є. Філомафітським видавав перший в Україні журнал "Украинский вестник", був ініціатором видання альманахів "Утренняя звезда" (1833), "Молодик" (1843), першої збірки українських прислів'їв і приказок В. Смирницького "Малоросійські прислів'я і приказки. Зібрані В.М.С." (1843). У 1820-х роках виступив із першими комедіями. Його перу належать також дві книги "Малороссийских повестей, рассказываемых Грыцьком Основьяненком" (1834–1837), низка історичних нарисів, переказів російською мовою ("Головатий" 1839; "Історія театру в Харкові", 1841; "Українці", 1841; "Переказ про Гаркушу", 1842; "Заснування Харкова", 1843 та ін.). Листувався з Т. Шевченком. Кобзар присвятив йому листа "До Основ’яненка", проілюстрував "Знахаря" і "Панну Сотниківну". Найвідоміші твори: "Шельменко-волосний писар" (1829), "Маруся" (1832), "Салдацький патрет" (1833), "Пан Халявський" (1839), "Сердешна Оксана" (1841), "Козир-дівка" (1838), "Ганнуся" (1839), "Конотопська відьма" (1833), "Сватання на Гончарівці" (1835), "Щельменко-денщик" (1838, всі три – екранізовані). Його твори перекладалися польською та болгарською мовами, 1854 в Парижі опубліковано французькою мовою "Сердешну Оксану". Творчість Г. Квітки-Основ'яненка справила значний вплив на подальший розвиток української літератури, зокрема так званої етнографічної школи. (Матеріали е-Бібліотеки "Україніка")
«Державне видавництво художньої літератури», Київ, 1949
Мова: українська та російська
Сторінок: 342
Собор /Олесь Гончар/(Видання 1989 року)
«Як живе сучасна людина, який її духовний світ, як ставиться вона до великих набутків свого народу, до скарбів народної культури, з якими духовними надбаннями йде в свій завтрашній день - все це знаходить художнє відтворення в романі видатного українського радянського письменника. Твір, що й сам став жертвою застійних явищ у суспільстві (після першого видання переслідувався і замовчувався майже двадцять років), спрямований проти духовного браконьєрства й безпам'ятства, кар'єризму й пристосуванства. В романі читач відчує щире вболівання за збереження навколишнього середовища, чистоту людських душ. Книга наснажена духом гуманізму й характерним для нашого часу прагненням людей до інтернаціонального єднання.» (Від видання).
У творчості видатного українського письменника Олеся Гончара, чиє ім'я шанується в усьому світі, роман «Собор» посідає особливе місце. Прийшовши до читачів наприкінці шістдесятих, твір одразу ж опинився у вирі пристрастей, бо саме в ньому чи не вперше у вітчизняній літературі могутньо і неприховане прозвучав заклик до духовного очищення й соборності, осуд національного безпам'ятства, звироднілого кар'єризму і браконьєрства. Офіційні кола сприйняли "Собор" різко негативно, адже роман, відкидаючи догматизм класових уявлень, утверджував загальнолюдські, гуманістичні цінності. Після організованих тоталітарним режимом лютих цькувань "Собору" твір було вилучено з бібліотек, книгарень та видавничих планів на довгі двадцять років.
«Олесь Гончар «Собор». Роман
Автор: Олесь Гончар — український та радянський письменник, прозаїк, літературний критик, політик, громадський діяч. Лауреат двох Сталінськіх премій (1948; 1949), Ленінської премії (1964), Державної премії СРСР (1982), кавалер трьох орденів Леніна, перший лауреат республіканської премії ім. Шевченка (1962), голова Спілки письменників України (1959—1971), академік НАН України (1978). Герой України (2005, посмертно), Герой Соціалістичної праці (31.03.1978). Кандидат у члени ЦК КПРС в 1976—1990 роках. Член ЦК КПУ в 1960—1966 і в 1971—1990 роках. Депутат Верховної Ради СРСР 6—11-го скликань. Народився 3 квітня 1918 р. в с. Ломівці, в передмісті Дніпропетровська. Закінчив семирічку у сусідньому селі, Харківський технікум журналістики. З 1937 р. активно починає друкуватися у періодиці. У 1938 р. вступає до Харківського університету. Приймав участь у війні як сержант-мінометник. Зокрема у битві за Київ на річці Рось. Після закінчення війни повертається до навчання у Дніпропетровському університеті. Вступає до аспірантури при Інституті літератури ім. Шевченка АН УРСР. У 1963 р. за роман «Тронка» присуджено Ленінську премію. Виступав, як літературознавець, історик мистецтва, критик. У 1959-1971 р. очолював Спілку письменників. Відроджував українську культуру, мову та націю. Помер 16 липня 1995 р.
Видавництво художньої літератури «Дніпро», Київ, 1989
Мова: українська
Сторінок: 269