Раритетне видання з ботаніки. У виданні природознавця-дарвініста К. А. Тимірязєва "Жизнь растения" містяться десять загальнодоступних читань із додатком чотирьох публічних лекцій про зовнішню та внутрішню будову рослин, клітинку, насіння, корінь, листок, стебло, зріст, квітку та плід. Окремі розділи видання присвячено рослинам і тваринам, а також утворенню органічних форм. Зміст - Биографический очерк проф. Л. А. Иванова - с. 5 - I. Наука и общество. Внешнее и внутреннее строение растения - с. 29 - II. Клеточка - с. 47 - III. Семя - с. 59 - IV. Корень - с. 73 - V. Лист - с. 89 - VI. Стебель - с. 105 - VII. Рост - с. 123 - VIII. Цветок и плод - с. 144 - IX. Растение и животное - с. 162 - X. Образование органических форм - с. 180 - Приложение I. Растение как источник силы - с. 197 - Приложение II. Единство растительного мира - с. 215 - Приложение III. Растение-сфинкс - с. 221 - Приложение IV. Борьба растения с засухой - с. 231 - Предметный указатель - с. 252 Книга буде цікавою для дослідників ботанічної науки. Назва: Жизнь растения. Автор: Климент Аркадійович Тимірязєв (1843 — 1920) — природознавець-дарвініст, біолог, фізіолог, один із основоположників школи фізіологів рослин. Рік: 1949 Москва, Ленинград Государственное Издательство Детской Литературы Министерства Просвещения РСФСР Сторінок: 254 довжина 30 ширина 22 товщина 1,5 Вага: 0,860 кг Присутні відбитки печаток неіснуючих бібліотек.

Раритетне видання з вірусології. У праці "Вирус как организм" відомий австралійський вірусолог Френк Макфарлейн Бернет розглянув деякі вірусні хвороби з біологічної позиції. Зміст - Вступительная статья "Вирусы и вирусные болезни как биологическая проблема - с. 5 - Предисловие автора - с. 18 - Глава I. Размножение, изменчивость и выживание - с. 19 - Глава ІІ. Эволюция и изменение вирусных болезней - с. 37 - Глава III. Реакция организма-хозяина на вирусную инфекцию - с. 58 - Глава IV. Herpes simplex - с. 71 - Глава V. Полиомиэлит - с. 83 - Глава VI. Пситтакоз и родтвенные ему инфекции - с. 98 - Глава VII. Оспа, аластрим, вакцина - с. 112 - Глава VIII. Желтая лихорадка - с. 129 - Глава IX. Инфлюенца - с. 139 - Глава X. Заключение - с. 167 - Библиография - с. 172 - Указатель авторов - с. 182 - Указатель организмов - с. 185 - Указатель географических названий - с. 188 - Общий указатель - с. 190 Видання розраховане на вірусологів, біологів і усіх, хто цікавиться вірусами та вірусними хворобами. Назва: Вирус как организм. Автор: Сер Френк Макфарлейн Бернет (1899 — 1985) — австралійський вірусолог. Основні дослідження Бернета присвячені екології вірусів, взаєминам вірусів та їх «хазяїв», механізму розмноження вірусів, їх мінливості. Вперше вивчив збудника ку-гарячки, якому присвоєно його ім'я (лат. Rickettsia burneti). Вірусні хвороби людини Бернет розглядав з еволюційної та екологічної позицій. Найбільш відомий своїми роботами в галузі імунології. Є автором клонально-селективної теорії імунітету та першовідкривачем явища імунотолерантності; за останнє відкриття отримав Нобелівську премію. Рік: 1947 Москва Государственное издательство иностранной литературы Сторінок: 195 довжина 20 ширина 13 товщина 1,5 Вага: 0,250 кг Присутні відбитки печаток неіснуючих бібліотек.

Видання з серії, присвяченої 100-річчю з дня народження академіка М.І. Вавилова, який загинув в часи сталінських репресій. В книзі зібрано статті, нариси, архівні матеріали про життя і наукову творчість Вавилова. Зміст - Великий ученый - Человек, гражданин, ученый -- Детство, студенческие годы -- Саратовский период -- Во Всесоюзном институте растениеводства -- Путешествия и работа в филиалах и отделения ВИРа -- В Институте генетики АН СССР -- Президент Географического общества -- Штрихи к портрету - Иностранные ученые о Вавилове - Документы о научной деятельности Очерки, воспоминания. материалы Автор: Микола Іванович Вавилов (1887-1943) Рік: 1987 Мова російська Сторінок: 488

Унікальне біологічне видання. У праці "Растительность Северного Кавказа и его природные кормовые угодья" автор надав багато важливих матеріалів, що висвітлюють склад, будову й історію розвитку рослинності Північного Кавказу й особливо його природних кормових угідь. Паралельно зі збором матеріалів, протягом 1926 - 1950 років автор провів низку експедиційних геоботанічних досліджень у різних районах Північного Кавказу, поступово охопивши весь північний схил Великого Кавказу, від Таманського півострова на заході до Самура на сході, а в поперечному розрізі - від Манича до Ельбруса та перевалів Головного кавказького хребта. Зібрані матеріали були оброблені у світлі теорії В. Р. Вільямса про дерноутворювальний процес. Попри радянську пропаганду в тексті, видання надзвичайно цінне, адже автор надав конкретні дані про видовий склад та будову фітоценозів, а самі фітоценози розглянуті на фоні геоботанічного районування Північного Кавказу та Кавказу в цілому, та у зв'язку з історією флори та рослинності Кавказу. Книга зацікавить ботаніків, геоботаніків, агрономів та усіх любителів рідкісних антикварних видань. Назва: Растительность Северного Кавказа и его природные кормовые угодья. Рік: 1953 Москва, Ленинград Издательство Академии наук СССР Сторінок: 400 довжина 26 ширина 18 товщина 2,5 Вага: 0,900 кг Присутні відбитки печаток неіснуючих бібліотек.