Новини
Українська народна дерев’яна скульптура /Моздир М.І./ (Видання 1972 року)
Українська народна творчість. Пам’ятки культури.
Дерев`яна скульптура є одним з найбільш давніх традиційних видів українського народного мистецтва. Дослідження М. І. Моздира стало результатом багаторічного вивчення, атрибутування, систематизації творів цього виду народної творчості. Монографія охоплює матеріал від віддалених часів до наших днів, демонструючи розвиток народних традицій дерев`яної скульптури дохристиянського періоду, збереження та збагачення їх в наступні епохи. Враховуючи, що розвиток народної дерев`яної скульптури в різних етнографічних регіонах України проходив неоднаково, автор аналізує факти, що зумовили таке положення. Насиченість дослідження конкретним матеріалом дозволяє розкрити коло зацікавлень майстрів, які створили в далекі часи прекрасні зразки дерев`яної скульптури. Замальовки про найцікавіших майстрів народної скульптури створюють цілісну картину розвитку цього виду народної художньої культури на сучасному етапі.
«Українська народна дерев'яна скульптура».
Автор: Моздир М.І.
Видавництво: «Наукова думка», Київ, 1972
Мова: українська
Сторінок: 187
Золотой теленок /И. Ильф Е. Петров/ (Антикварне видання 1982 року)
Класика російської літератури рядянської епохи. В основі сюжету — подальші пригоди головного персонажа "Дванадцяти стільців" Остапа Бендера, що відбуваються на фоні картин радянського життя початку 1930-х років. В сатиричному романі-фейлетоні розкривається сутність користолюбства, показується неможливість та безглуздість існування приватного власника в соціалістичному суспільстві, висміюються бюрократизм, міщанство та тупість пересічного громадянина, позбавленого широких поглядів й обмеженого дрібними інтересами.
Твір написаний російською мовою.
Книга припаде до вподоби усім шанувальникам сатиричної літератури та прикрасить будь-яку колекцію антикварних книг.
Назва: Золотой теленок
Автори: Ілля Арнольдович Ільф (справжнє ім'я Ієхієл-Лейб Файнзільберг, 1897—1937) — радянський письменник, гуморист і фейлетоніст українсько-єврейського походження. Євген Петрович Петров (справжнє прізвище — Катаєв, 1903—1942) — радянський письменник-сатирик, фронтовий кореспондент. У 1925 році відбувається знайомство майбутніх співавторів і з 1926 починається їхня спільна творчість. У співавторстві письменники написали кілька книг, найвідоміші з яких "Дванадцять стільців" та "Золоте теля".
Рік: 1982
Издательство "Мисль", Москва.
Мова: російська
Сочинения. Том первый /И. В. Мичурин/ (Антикварне видання 1948 року)
Класичне природознавче видання. Видання "Сочинения" - це праця І. В. Мічуріна, у якій усі матеріали систематизовані за тематичним принципом і всередині кожних тематичних розділів розміщені в хронологічному порядку. У перший том "Сочинений" увійшли основні праці І. В. Мічуріна, присвячені принципам та методам його роботи. Окрім того, в цей том увійшла передмова академіка Т. Д. Лисенка, яка характеризує творчість Мічуріна, а також вступна стаття академіка І. І. Презена і біографічний нарис, який написав особистий секретар І. В. Мічуріна. Авторський текст відтворено з найбільш достовірних джерел без редакційних змін, за винятком деяких окремих випадків, про які йдеться в підрядкових примітках.
У книзі є чорно-білі та кольорові ілюстрації.
Видання розраховано на природознавців та усіх, хто цікавиться рідкісними науковими виданнями.
Назва: Сочинения. Том первый.
Автор: Іван Володимирович Мічурін (1855 — 1935) - біолог і селекціонер-помолог, автор багатьох сортів плодово-ягідних культур, почесний член АН СРСР. Розробив методи селекції плодово-ягодних рослин, головним чином — метод віддаленої гібридизації (підбір батьківських пар, подолання несхрещуваності та ін.).
Рік: 1948
Москва
ОГИЗ
Государственное издательство сельскохозяйственной литературы.
Сторінок: 715
довжина 23
ширина 16
товщина 4
Вага: 1,300 кг
Присутні відбитки печаток неіснуючих бібліотек.
Caravage (Шедеври мистецтва, великі художники n°59: Караваджо, французьке видання 1967 року)
Альбом робіт живописця Караваджо.
Альбом серії «Шедеври мистецтва великих живописців» присвячений роботам Караваджо. 16 сторінок, ілюстрованих повносторінковими кольоровими гравюрами. Дитя бароко, геніальний художник із бурхливим темпераментом, Мікеланджело Мерізі да Караваджо, відомий як Караваджо (1571–1610) , стоїть у витоків справжньої живописної революції. Його нонконформістський натуралізм і майстерність тенебризму заслужили йому стільки ж шанувальників, скільки критиків. Караваджо працював для Церкви – головного спонсора на той час – і запропонував нове тлумачення Святого Письма. Його насичене подіями і романтичне життя – бійки, гомосексуалізм, скандали – закінчується вигнанням і вбивством. Внесок Караваджо в техніку світлотіні, що існувала до нього, безперечний. До цієї дуже спеціалізованої роботи, що акцентує увагу на моделюванні тіла тінню та світлом, художник додав висвітлення психологічної реальності своїх предметів, що зробило його художником-візіонером і часто оскаржуваним Церквою. Його стиль став школою: після його смерті «каравагізм» поширився по Європі, зокрема у Франції з Валентином де Булонь і Жоржем де Ла Туром.
«Chefs-d'oeuvre de l'art grands peintres n°59: Caravage» (Шедеври мистецтва, великі художники n°59: Караваджо)
Видавництво: Hachette, Франція, 1967
Мова: французька
Земледельцы и кочевники в низовьях Дуная I-IV вв. н.э / Гудкова А. В., Фокеев М. М./ Наукове видання 1984 року
Територія у пониззі Дунаю була у першій половині І тисячоліття нашої ери районом активних контактів Риму і різних груп степового населення, що створювали постійний тиск на кордони імперії. Саме тут, перед Карпатами на заході і римськими фортецями на Дунаї на півдні, накопичувалися різні племена, що приходили з півночі і сходу. Вони вступали не лише у військові конфлікти з Римом, але й у економічні та політичні зв'язки з ним, засвоюючи провінційно-римську культуру.
У монографії розглядаються археологічні пам'ятки землеробів та скотарів Буджацьких степів початку І тисячоліття нової ери. Дослідникам вперше в радянській історіографії вдалося розділити пізньосарматські старожитності на окремі хронологічні групи і ув'язати їх з конкретними етапами просування сарматів на захід. Встановлено послідовне існування у пониззі Дунаю пізньосарматських та черняхівських пам'яток.
Назва: Земледельцы и кочевники в низовьях Дуная I-IV вв. н.э
Автор: Гудкова А. В., Фокеев М. М.
Видавець: Київ, 1984, Наукова думка
Мова: українська
Сторінок: 118
довжина 21
ширина 17
товщина 1
Вага: 0,160 кг
Альманах бібліофілів. Книга 1 та 2
Збірник про книжкову культуру України, секрети української книжки та мистецтво екслібрису, про колекціонерів-бібліофілів, книгознавців та поціновувачів книжкової ілюстрації, граверів, усіх, хто любить книгу і все, що з нею пов’язане. Містить цікаві відомості про майстрів палітурного цеху, – а ця традиція в Україні є дуже давньою, про цінні українські рукописи, що недоторканими зберігаються в архівах і музеях України та зарубіжжя, а також про державні і приватні бібліотеки та їх колекції і каталоги.
Завершує «Альманах бібліофілів» антологія віршів про книгу.
Автори «Альманаху бібліофілів» - відомі вчені-книгознавці, джерелознавці, мистецтвознавці, філологи та історики, письменники, дослідники українського бібліофільського руху.
Чудовий подарунок для всіх поціновувачів книги як культурного явища.
Рік: 2015+2017
Мова: українська
Кількість сторінок: 445+488
Історія Українського війська. Іван Крип’якевич, Богдан Гнатевич та ін. (Репринт 1993 року з видання 1936)
Репринтне видання знаменитої книги 1930-х про історію збройних сил українських земель від найдавніших часів до початку 20 століття. Тривалий час книга була чи не єдиним джерелом з військової історії України, яке закривало б всі історичні періоди та фокусувалось би саме на українському контексті.
Історія Українського війська.
Автори: Іван Крип'якевич, Богдан Гнатевич при співпраці Зенона Стефанова, Осипа Думіна та Святослава Шрамченка
Репринт 1993 року з книги виданої в 1936 році у Львові в видавництві Івана Тиктора.
Михайло Коцюбинський. Твори в 3 томах (Видання 1979 року)
До першого тому збірки творів М.Коцюбинського ввійшли повісті та оповідання «На віру», «Харитя», «Ялинка», «П’ятизлотник», «Ціповяз», «Маленький грішник», «Посол від чорного царя», «По-людському», нарис «В путах шайтана» та інші.
До другого тому ввійшли оповідання, які написані в 1901-1909 рр. «Дорогою ціною», «Лялечка», «Він іде!», «Сміх», «Цвіт яблун»і, «Intermezzo».
До третього тому збірки ввійшли художні твори написані в 1910-1912 рр «Fata morgana», «Тіні забутих предків», «Сон», «Коні не винні», а також вибрані статті та листи письменника.
Автор: Михайло Михайлович Коцюбинський. Народився 17 вересня 1864 у Вінниці у родині чиновника. Батьків письменника звали Михайло, Глікерія. Навчався в Барській початковій школі (1875 — 1876), Шаргородському духовному училищі (1876 — 1880). Після закінчення Шаргородської семінарії у 1880 Михайло Коцюбинський поїхав до Кам’янця-Подільського, маючи намір навчатися в університеті, але ця мрія не здійснилася через матеріальні обставини, але він продовжував самотужки навчатись. У 1885 р. увійшов до підпільної “Молодої громади”, за що був притягнутий до судової відповідальності. У 1886–1889 він дає приватні уроки і продовжує навчатися самостійно, а 1891-го, склавши іспит екстерном при Вінницькому реальному училищі на народного учителя, працює репетитором. 1892–1896 — працював у складі Одеської філоксерної комісії, яка боролася зі шкідником винограду. Потім працював у Криму. У 1892 році М.Коцюбинский увійшов до таємної спілки Братство тарасівців. Коцюбинський був одним з ініціаторів створення товариства “Просвіта". Від листопада 1897 до березня 1898 обіймав різні посади в редакції житомирської газети «Волинь». 1898 переїхав у Чернігів, де займав посаду діловода при земській управі. В Чернігові зустрів Віру Устимівну Дейшу, яка стала його дружиною — вірним другом та помічником. Брав активну участь у культурному житті міста, влаштовував літературні вечори, підтримував письменників-початківців. Постійні матеріальні нестатки, конфлікти з владою та ще постійна зажура долею коханої жінки, Олександри Іванівни Аплаксіної, молодшої за нього на 16 років підірвали здоров’я письменника. У 1907 р. з анонімного листа дружина дізналася про стосунки чоловіка з Аплаксіною та примусила його дати слово не кидати родину. У середині 1909 р. письменник їде на о. Капрі через астму і сухоти. Помер 25 квітня 1913 року в Чернігові, де і похований.
Видавництво художньої літератури «Дніпро» Київ 1979
Мова: українська
Сторінок: 1 том – 310, 2 том – 281, 3 том - 353
Легенда об Уленшпигеле и Ламме Гудзаке /Шарль де Костер/ (Видання 1986 року)
"Легенда про Уленшпігеля" створена у 1867 році великим бельгійським письменником Шарлем де Костером (тоді - маловідомим та бідним журналістом). Книга розповідає про нідерландську революцію XVI століття, про справедливу боротьбу народу проти іспанських поневолювачів, про легендарного героя Тіля Уленшпігеля, в якому втілені народна енергія, волелюбство та мужність.
Поема Шарля де Костера започаткувала бельгійську літературу, ба навіть більше - свідомість бельгійської нації - однодушно стверджують всі письменники бельгійської землі. "Це - фламандська Біблія" - казав Каміл Лемоньє.
Назва: Легенда об Уленшпигеле
Автор: Шарль де Костер
Видавець: Москва, 1986 р., "Правда"
Мова: російська
Сторінок: 590
довжина 20,5
ширина 13
товщина 3
Вага: 0,520 кг
Оповідання, новели, повісті /Михайло Коцюбинський/ (Видання 1953 року)
Збірка творів майстра психологічної прози.
До збірки творів ввійшли повісті та оповідання:
- На віру
- П'ятизлотник
- Ціпов'яз
- Помстився.
- Хо
- На крилах пісні
- Для загального добра
- Посол від чорного царя
- По-людському
- Лялечка
- Дорогою ціною
- На камені
- Цвіт яблуні .
- Fata morgana
- У грішний світ
- Сміх
- Він іде
- Невідомий
- Persona grata
- В дорозі .
- Intermezzo.
- Як ми їздили до Криниці Дебют.
- Що записано в книгу життя
- Сон
- Тіні забутих предків .
- Лист .
- Подарунок на іменини
- Коні не винні
- Хвала життю!
- На острові .
«Михайло Коцюбинський. Оповідання, новели, повісті»
Автор: Михайло Михайлович Коцюбинський
Мова: українська
Сторінок: 621
Державне видавництво художньої літератури, Київ, 1953
Михайло Михайлович Коцюбинський. Народився 17 вересня 1864 у Вінниці у родині чиновника. Батьків письменника звали Михайло, Глікерія. Навчався в Барській початковій школі (1875 — 1876), Шаргородському духовному училищі (1876 — 1880). Після закінчення Шаргородської семінарії у 1880 Михайло Коцюбинський поїхав до Кам’янця-Подільського, маючи намір навчатися в університеті, але ця мрія не здійснилася через матеріальні обставини, але він продовжував самотужки навчатись. У 1885 р. увійшов до підпільної “Молодої громади”, за що був притягнутий до судової відповідальності. У 1886–1889 він дає приватні уроки і продовжує навчатися самостійно, а 1891-го, склавши іспит екстерном при Вінницькому реальному училищі на народного учителя, працює репетитором. 1892–1896 — працював у складі Одеської філоксерної комісії, яка боролася зі шкідником винограду. Потім працював у Криму. У 1892 році М.Коцюбинский увійшов до таємної спілки Братство тарасівців. Коцюбинський був одним з ініціаторів створення товариства “Просвіта". Від листопада 1897 до березня 1898 обіймав різні посади в редакції житомирської газети «Волинь». 1898 переїхав у Чернігів, де займав посаду діловода при земській управі. В Чернігові зустрів Віру Устимівну Дейшу, яка стала його дружиною — вірним другом та помічником. Брав активну участь у культурному житті міста, влаштовував літературні вечори, підтримував письменників-початківців. Постійні матеріальні нестатки, конфлікти з владою та ще постійна зажура долею коханої жінки, Олександри Іванівни Аплаксіної, молодшої за нього на 16 років підірвали здоров’я письменника. У 1907 р. з анонімного листа дружина дізналася про стосунки чоловіка з Аплаксіною та примусила його дати слово не кидати родину. У середині 1909 р. письменник їде на о. Капрі через астму і сухоти. Помер 25 квітня 1913 року в Чернігові, де і похований.
Труди Ботанічного саду АН УРСР. Том І (Антикварне видання 1949 року)
Унікальний збірник наукових статей.
Зміст
- М. М. Гришко. Завдання і напрями роботи Ботанічного саду Академії наук УРСР - с. 3
- П. С. Погребняк. Створення ценозів та ценогруп у Ботанічному саду Академії наук УРСР - с. 22
- О. І. Соколовський. Про організацію "Системи вищих рослин" Ботанічного саду Академії наук УРСР - с. 29
- А. М. Криштофович. Третинний ліс України у Ботанічному саду Академії наук УРСР - с. 39
- О. Л. Липа. Аптекарські, боатнічні й акліматизаційні сади як інтродукційні осередки - с. 49
- Л. І. Рубцов. Ландшафтна композиція та рослинність Тростянецького дендропарку - с. 66
- І. О. Дрига. Роботи з акліматизації персиків у Києві - с. 78
- В. Б. Дульнєва і М. В. Соловйов. Основні результати роботи по інтродукції та селекції винограду в районі Києва - с. 108
- О. М. Бурачинський. Проростання не відокремлених від рослин бульб картоплі - с. 128
- О. І. Соколовський і К. В. Соколовська. Спостереження над сперматогенезом у Cistanche salsa (C. A. Mey) G. Beck., Orobanche aegyptiaca Pers. i Eremurus inderiensis (M. B.) Rgl - с. 149
- П. А. Васильченко. Нове в способах вирощування посадкового матеріалу - с. 161
Видання буде цікавим для дослідників ботанічної науки двадцятого століття.
Назва: Труди Ботанічного саду АН УРСР. Том І.
Рік: 1949
Київ
Видавництво Академії наук Української РСР
Сторінок: 167
довжина 26
ширина 17
товщина 1
Вага: 0,290 кг
Присутні відбитки печаток неіснуючих бібліотек.
Молдавская народная керамика /И. Г. Хынку/ (Наукове видання 1969 року)
Класичне історичне дослідження. У праці І. Г. Хинку "Молдавская народная керамика" органічно поєдналися представлені ним археологічні й етнографічні дані. Автор проаналізував народне гончарне виробництво і класифікував посуд, прослідкувавши історію форм і техніки виготовлення молдавської кераміки.
Попри певну ідеологічну заангажованість, праця буде особлива цікава археологам і етнографам, які знайдуть у ній для себе безліч цінних спостережень та висновків. Книга підійде не тільки науковцям, але й майстрам-керамістам.
Зміст
- Предисловие - 3
- Введение - 4
- Глава I. О терминологии и основных принципах изучения средневековой глиняной бытовой посуды - 18
- Глава II. Техника и организация гончарного производства - 32
- Глава III. Горшки - 62
- Глава IV. Кувшины - 86
- Глава V. Миски и тарелки - 106
- Глава VI. Прочие глиняные изделия - 121
- Заключение - 133
Видання містить чорно-білі та кольорові ілюстрації.
Назва: Молдавская народная керамика
Рік: 1969
Кишинев, издательство "КАРТЯ МОЛДОВЕНЯСКЭ"
Сторінок: 142
Розміри,см.:
довжина 22
ширина 17,5
товщина 1
Вага: 0,280 кг