Новини
Цитоэмбриология межвидовой несовместимости у растений. В.П. Банникова (Наукова книга 1975 року)
В книзі зібрані, систематизовані та узагальнені результати цитоембріологічного вивчення несумістності при міжвидовій та міжродовій гібридизації рослин. Розглянуті генетичі та фізіолого-біохімічні аспекти несумістності та ін.
Зміст
1. Генетические аспекты межвидовой несовместимости
2. Материал, схема опыта и методы исследования
3. Рост пыльцевых трубок и спермиогенез при внутривидовых и отдаленных скрещиваниях
4. Двойное оплодотворение при внутривидовых и отдаленных скрещиваниях
5. Развитие зародыша и эндосперма при внутривидовых и отдаленных скрещиваниях
6. Некоторые вопросы цитохимии и биохимии исходных и гибридных семян
7. Повышение эффективности скрещиваемости видов и преодоление нежизнеспособности гибридных семян
Цитоэмбриология межвидовой несовместимости у растений.
Авторка: Банникова Вікторія Павлівна (1930-1994)
Київ 1975 Наукова думка
Мова російська
Сторінок: 216
Киевская летопись. Состав и источники в лингвистическом освещении. В.Ю. Франчук (Наукова книга 1986 року)
КИЇВСЬКИЙ ЛІТОПИС – більша за обсягом частина рукописного збірника, відомого як Іпатіївський літопис, що міститься між "Повістю временних літ" і Галицько-Волинським літописом і охоплює події від 1117 до 1198.
Книга присвячена вивченню мови і стилю київського літопису – історичної та літературної пам'ятки XII ст. Виявляються і аналізуються його складові частини, визначаються джерела. Такий підхід до вивчення літописної мови конкретизує уявлення про невідомих давньоруських письменників XII ст., що володіли нормами давньоруського мови, про редакторі і укладача пам'ятника, внесшем в нього елементи книжної мови. Матеріали дослідження можуть бути використані для вирішення проблеми функціонального співвідношення місцевої давньоруської і близькоспорідненої, але привнесеної ззовні старослов'янської мови.
Киевская летопись. Состав и источники в лингвистическом освещении.
Автор: В.Ю. Франчук
Київ 1986 Наукова думка
Сторінок: 181
Мова російська
Зміст
Глава 1 Особенности языка текстов составителя и редактора Киевской летописи
Глава 2 Новые тенденцыии в древнерусском летописании 12 в.
Глава 3 Древнерусская дипломатия 11-12 вв. в лингвистическом аспекте
Хто такі українці і чого вони хочуть /М. С. Грушевський/ (Наукове видання 1991 року)
Класичне історичне видання. Збірка М. С. Грушевського "Хто такі українці і чого вони хочуть", незважаючи на те, що була написана автором у далекому 1917 році та відображала тогочасні реалії, важлива й актуальна праця для українців у теперішній час. До написання цієї брошури М.Грушевського спонукало ознайомлення із запитами, що надходили до Інформаційного бюро Центральної Ради. Відчувалася велика потреба, навіть у свідомих українців, більше знати про походження та історію свого народу, щоб краще розуміти, які вимоги вони мають відстоювати саме як українці. Автор вітав поступову консолідацію усіх прихильників українства в українську політичну націю.
Зміст
- Передмова - З
1. Як все починалося, або «радісні дні всеросійського визволення»
- Українська Центральна Рада й її Універсал - 5
- Україна і Росія. Переговори в справі нового ладу (липень-серпень 1917 р.) - 25
2. «Теперішня Україна і її минувшина»
- Звідки пішлО Українство і до чого воно йде - 38
- Переяславська умова України з Москвою 1654 року. Статті й тексти - 53
3. «Наші вимоги»
- Вільна Україна - 95
- Хто такі українці і чого вони хочуть - 109
- Якої ми хочемо автономії й федерації - 121
4. Після IV Універсалу
- На порозі Нової України. Гадки і мрії - 133
5. Осмислюючи уроки «української революції»
- Українська партія соціалістів-революціонерів та її завдання. Замітки з приводу дебат на конференціях закордонних членів партії - 225
- Лист до редакції шоденннка «Вперед» - 236
- Коментар - 237
Видання розраховане на широке коло читачів.
У книзі на титульному аркуші є підпис, ймовірно, попереднього власника.
Назва: Хто такі українці і чого вони хочуть
Автор: Михайло Сергійович Грушевський (1866-1934) - видатний український історик, громадський діяч, Президент Української Народної Республіки
Рік: 1991
Київ, Товариство «Знання» України
Сторінок: 240
Розміри,см.:
довжина 20
ширина 12,5
товщина 1,2
Вага: 0,212 кг
Товста могила /Мозолевський Б.М./ (Наукове видання 1979 року)
Археологія скіфів.
Книгу присвячено публікації та науковій інтерпретації матеріалів дослідження скіфського кургану Товста Могила, розкопаного на околиці м. Покров Дніпропетровської області 1971 р. Наведено повне описання пам'ятки, аналіз поховальних звичаїв та матеріальної культури, зроблено висновки щодо місця кургану серед одночасних пам'яток Нижнього Подніпров'я. Розрахована на істориків, археологів, музеєзнавців, етнографів, мистецтвознавців.
«Товста могила»
Автор: Мозолевський Б.М.
Видавництво: «Наукова думка», Київ, 1979
Мова: українська
Сторінок: 244
Народная одежда в восточнославянских традиционных обычаях и обрядах XIX – начала XX в. (Г. С. Маслова)
Узагальнене дослідження обрядового одягу східних слов'ян - українців, білорусів, росіян. Авторка детально описує весільний одяг сільського населення 19 - початку 20 ст., одяг для сільськогосподарських робіт
Окрема глава присвячена погребальним та родильним звичаям та обрядам, значенню одягу для них.
Праця написана на основі колекцій музеїв, архівних даних, публікацій, а також польових досліджень.
Книги містить ілюстрації.
Народная одежда в восточнославянских традиционных обычаях и обрядах XIX – начала XX в.
Авторка: Г. С. Маслова
Рік видання: 1984
Мова: російська
Кількість сторінок: 215
Подсечное земледелие. Виктор Петров (букіністика)
Подсечное земледелие.
Автор: Петров Віктор Платонович
Рік видання: 1968
Видавництво: Наукова думка
Мова: російська
Кількість сторінок: 228
Обкладинка тверда
В книзі на основі великого історіографічного матеріалу 18-20 ст. описано особливості підсічного землеробства і його відмінність від орно-польового.
Матеріалы для историко-статистическаго описанія Екатеринославской епархіи. Церкви и приходы прошедшаго XVIII столѣтія. Феодосій Макаревскій (Репринт 2000 року)
Матеріалы для историко-статистическаго описанія Екатеринославской епархіи. Церкви и приходы прошедшаго XVIII столѣтія.
Феодосій Макаревскій
Видавництво “Дніпрокнига”,
Рік видання: 2000 (перевидання 1880)
Мова: російська, українська
Стан: є сліди користування.
Фундаментальна робота 19-го століття, яка висвітлює як загальну історію християнства в Катеринославській губернії, так і історію окремих парафій єпархії в 18 ст. (фактично короткою історією найстарших першопоселень краю).
Катеринославська губернія займала величезний простір Українського Півдня — частини сучасних Дніпропетровської, Запорізької, Донецької, Луганської областей.
Першопублікація доповнена сучасною вступною статтею.
Поетичні твори. Андрій Малишко (Видання класичної літератури 1988 року)
Історія України-Русі /М. М. Аркас/ (Наукове видання 1990 року)
Інший варіант книги:
Історія України-Русі /Микола Аркас/
Класичне історичне видання. "Історія України-Русі" визначного митця та громадського діяча М. М. Аркаса - велика історіографічна пам’ятка початку ХХ століття. Праця була задумана у 1901 році як нарис для навчання онука автора, та, зрештою, вона перетворилася на змістовну та глибоку розвідку з історії України. Мета Аркаса при створенні цієї книги – викласти українську історію у найдоступнішій формі, зрозумілій навіть непідготовленому читачеві. "Історія України-Русі" Аркаса має проукраїнську спрямованість. Книгу написано з позиції народницького напряму, який виходить із того, що творцем історії є народ, а не держава. Видання широко проілюстроване і містить мапи.
Вивчення та розуміння історії України у наш час війни з російським агресором є надзвичайно актуальним. А це видання вартує того, щоб опинитися у вашій домашній бібліотеці.
Назва: Історія України-Русі
Автор: Микола Миколайович Аркас (1853 - 1909) – український композитор, письменник, історик та культурний діяч. Один із засновників і голова «Просвіти» в Миколаєві та народної школи з українською мовою викладання. Автор праці «Історія України-Русі» та першої української опери «Катерина» за мотивами поеми Тараса Шевченка.
Рік: 1990
Київ, Вища школа
Сторінок: 395
Розміри,см.:
довжина 24
ширина 17,5
товщина 2,4
Вага: 0,730 кг
Твори в трьох томах. Панас Мирний (Українська класика видання 1976 року)
Видання творів українського класика Панаса Мирного в трьох томах видавництвом художньої літератури "Дніпро"
В збірку входять наступні твори письменника:
Повісті та оповідання
- Лихий попутав
- П'яниця
- Лихі люди
- Як ведеться, так і живеться
- Казка про правду та Кривду
- Голодна воля
- Лови
- Морозенко
- Лихо давнє й сьогочасне
- Серед степів
- Сон
- У тюрмі
- Дурниця
- Подоріжжя од Полтави до Гадячого
- Хіба ревуть воли, як ясла повні?
- Лимерівна. Драма в 5 справах і в постановах
- Повія
Твори в трьох томах
Автор: Панас Мирний (Рудченко Панас Якович, 1849-1920)
Рік: 1976 Видавництво художньої літератури "Дніпро"
Вибрані твори. Григорій Квітка-Основ’яненко (Видання 1949 року)
Класика українського письменства
Збірка вміщує вибрані твори Григорія Квітки-Основ’яненка, засновника художньої прози та жанру соціально-побутової комедії в класичній українській літературі.
Зміст:
- Г.Ф.Квітка-Основ'яненко. П.Волинський
Повісті та оповідання:
- Салдатський патрет
- Маруся
- Конотопська відьма
- Козир-дівка
- Сердешна Оксана
Драматичні твори:
- Сватання на Гончарівці
- Шельменко-денщик
«Григорій Квітка-Основ'яненко. Вибрані твори»
Автор: Григорій Квітка-Основ'яненко (1778- 1843), письменник, драматург, журналіст, літературний критик і культурно-громадський діяч. Основоположник художньої прози в новій українській літературі. Приблизно 4 роки був послушником Курязького Спасо-Преображенського монастиря. Потім повернувся до світського життя. Служив комісаром з питань провіанту в народному ополченні (1806–1807), був секретарем дворянських зборів, дир. заснованого за його участі Харківського професійного театру (1812), повітовим предводителем дворянства (1817–1828), совісним суддею, головою Харківської палати кримінального суду. Обирався членом Товариства наук при Харківському університеті, членом Товариства антикваріїв Півночі, був одним із засновників Харківського інституту шляхетних дівчат (1812), Благодійного товариства (1812), Харківської публічної бібліотеки (1838). Наприкінці 1810 – на початку 1820-х років в харківській ("Украинский вестник", "Харьковские известия") та московській ("Вестник Европы") періодиці почав публікувати фейлетони, статті, жартівливі вірші. 1816–1817 разом з Р. Гонорським та Є. Філомафітським видавав перший в Україні журнал "Украинский вестник", був ініціатором видання альманахів "Утренняя звезда" (1833), "Молодик" (1843), першої збірки українських прислів'їв і приказок В. Смирницького "Малоросійські прислів'я і приказки. Зібрані В.М.С." (1843). У 1820-х роках виступив із першими комедіями. Його перу належать також дві книги "Малороссийских повестей, рассказываемых Грыцьком Основьяненком" (1834–1837), низка історичних нарисів, переказів російською мовою ("Головатий" 1839; "Історія театру в Харкові", 1841; "Українці", 1841; "Переказ про Гаркушу", 1842; "Заснування Харкова", 1843 та ін.). Листувався з Т. Шевченком. Кобзар присвятив йому листа "До Основ’яненка", проілюстрував "Знахаря" і "Панну Сотниківну". Найвідоміші твори: "Шельменко-волосний писар" (1829), "Маруся" (1832), "Салдацький патрет" (1833), "Пан Халявський" (1839), "Сердешна Оксана" (1841), "Козир-дівка" (1838), "Ганнуся" (1839), "Конотопська відьма" (1833), "Сватання на Гончарівці" (1835), "Щельменко-денщик" (1838, всі три – екранізовані). Його твори перекладалися польською та болгарською мовами, 1854 в Парижі опубліковано французькою мовою "Сердешну Оксану". Творчість Г. Квітки-Основ'яненка справила значний вплив на подальший розвиток української літератури, зокрема так званої етнографічної школи. (Матеріали е-Бібліотеки "Україніка")
«Державне видавництво художньої літератури», Київ, 1949
Мова: українська та російська
Сторінок: 342
Кобзар фототипія позацензурного примірника видання 1840 року (Видання 1962 року)
Класика української літератури
Книга є фототипним перевиданням унікального позацензурного примірника 1840 р., що зберігається у Науковій бібліотеці ім. М.Горького Ленінградського державного університету ім. А.О.Жданова.»
Зміст:
- Думи мої, думи мої
- Перебендя
- Катерина
- Тополя
- Думка
- До Основ’яненка
- Іван Підкова
- Тарасова ніч
«Т.Г.Шевченко. Кобзар». Фототипія позацензурного примірника видання 1840 року.
Автор: Тарас Григорович Шевченко. Народився 9 березня 1814 року у селі Моринці Звенигородського повіту Київської губернії в закріпаченій селянській родині. Рано став сиротою — мати померла, коли йому було 9 років, батько — у 11 років. Восени 1822 року починає вчитися грамоти у місцевого дяка. Іде наймитувати до дяка Богорського, який прибув з Києва. Не витерпівши знущань дяка, тікає від нього і шукає в навколишніх селах учителя-маляра. В 1828 році він потрапляє в число прислуги поміщика Енгельгардта, спочатку в ролі кухарчука, потім козачка. Помітивши у Тараса пристрасть до живопису, поміщик вирішує зробити його придворним художником. Він віддає свого кріпака в навчання викладачеві Віленського університету — портретисту Яну Рустему. У Вільні юний Тарас пробув 1,5 року. Переїхавши 1831 року з Вільно до Петербурга, Енгельгардт взяв із собою Шевченка і віддав його в науку на 4 роки до живописця Василя Ширяєва. Навесні 1838 Карл Брюллов та Василь Жуковський викупили молодого поета з кріпацтва. Першу збірку своїх поетичних творів видав 1840 під назвою «Кобзар». У першому виданні було 8 творів. 25 травня 1843 року з Петербурга виїхав в Україну. В лютому 1844 року виїхав з України до Петербурга через Москву. 5 квітня рада Академії мистецтв видала квиток на право проїзду на Україну. Вже в листопаді 1845 року збори Академії мистецтв у Петербурзі затвердили рішення ради про надання звання некласного художника. 31 березня (12 квітня) 1845 року виїхав із Петербурга через Москву до Києва. Навесні 1846 року прибув до Києва. У квітні пристав до Кирило-Мефодіївського братства. Заарештували 5 квітня 1847, відправили до Петербурга й ув’язнили в казематі. Заслали в солдати до Оренбурга. Деяке полегшення становища Шевченка настало навесні 1848 унаслідок включення його до складу Аральської експедиції. У квітні 1850 Шевченка вдруге заарештовано і, після піврічного ув’язнення, запроторено в Новопетровський береговий форт. 2 серпня 1857 – поета було звільнено з заслання. Навесні 1858 поет прибув до Петербурга. А влітку 1859 року повернувся в Україну, якої вже 12 років не бачив. До останніх днів свого життя поет перебував під таємним поліційним наглядом. 10 березня 1861 року Шевченко помер в Петербурзі. Його ховають спочатку на Смоленському кладовищі, але, згідно з «Заповітом», 10 травня того ж року його прах перепохований в Україні над Дніпром на Чернечій горі (м. Канів).
Видавництво: Друкарня АН УРСР, Київ, 1962
Мова: українська
Сторінок: 121