Новини
П. Левченко /М. М. Безхутрий/ (Антикварне видання 1984 року)
Унікальне мистецьке видання. У альбомі "П. Левченко" міститься понад 100 творів відомого українського художника другої половини XIX- початку XX сторіччя. Творчість Петра Олексійовича – значне явище в українському реалістичному живописі. Талант Левченка носить яскраво виражений ліричний характер, його пейзажі сповнені поетичного почуття, в якому немає ні перебільшень, ні сентиментальності, ні солодкуватості. Звичайно невеликі за розміром твори художника просякнуті м`якою, наспівною мелодійністю, характерною для українських народних пісень. Чарівність творчості Левченка в його безмежній любові до української природи. Його картини щирі, прості і змістовні. Перше і єдине видання українською, російською, англійською, французькою та німецькою мовами.
Альбом сподобається усім шанувальникам українського мистецтва та любителям унікальних антикварних видань.
Видання містить суперобкладинку.
Назва: П. Левченко.
Автор: Микола Микитович Безхутрий (1919 — 1995) — український мистецтвознавець і письменник; член Харківської організації Спілки радянських художників України.
Петро Олексі́йович Левченко (1856 — 1917) — український живописець-пейзажист, графік, майстер інтер'єрних композицій.
Рік: 1984
Київ, Мистецтво
Мова: українська, англійська, французька, німецька, російська.
Сторінок: 142
довжина 27
ширина 25
товщина 1,2
Вага: 0,800 кг
“Сагайдачний” /Андрій Чайковський/ (Видання 1990 року)
До книги українського письменника Андрія Чайковського (1857-1935) ввійшов історичний роман у трьох книгах "Побратими", "до слави" (ч. 1,2) та нариси "Петро Конашевич-Сагайдачний" і "Запорожжя", в яких на документальній основі зображено події кінця 16-початку 17 ст., коли гетьманом українського запорозького козацтва був Сагайдачний.
У творі змальовано й інші постаті народних ватажків, визначних культурних діячів того часу.
Назва: "Сагайдачний"
Автор: Андрій Чайковський
Видання: 1990 р., Видавництво "Дніпро", Київ
Сторінок: 583
довжина 21
ширина 13
товщина 3
Вага: 0,520 кг
Пісні гуляйпільського краю /Григорій Лютий, Анатолій Сердюк/ видання 1993 року
Популярність пісень гуляйпільсько-махновського циклу, написаних на початку 90-х років Г.Лютим у співавторстві з А.Сердюком, допомогли змінити негативне ставлення суспільства до постаті Нестора Махна.
Анатолій Сердюк - сучасний український естрадний композитор-пісняр, співак, журналіст, громадський діяч. Автор понад 160 пісень. Заслужений артист естрадного мистецтва України, заслужений працівник культури України (1999). Член Національної спілки журналістів України (2005), член Асоціації діячів естрадного мистецтва України (1993). Протягом усього творчого життя А. Сердюк відіграє значну роль у популяризації запорізької культури, веде громадську роботу з пропаганди української пісні й творчості місцевих митців. У 2006-2011 роках А. Сердюк ініціював та провів у Запоріжжі щорічний шкільний конкурс пісень про рідний край "Запоріжжа моє кохане".
Григорій Іванович Лютий — український поет. Навчався у Гуляйпільській середній школі №1 і паралельно в музичній по класу баяна. Голова Запорізької письменницької організації упродовж 1998-2016 рр., автор багатьох збірок лірики, автор віршів понад 50 пісень, циклу «Гуляє Гуляйполе». У його характері вирував дух нескореного махновського Гуляйполя. Тепер творчість Григорія Лютого вивчається в школі на уроках літератури рідного краю.
З автографом авторів.
Назва: Пісні гуляйпільського краю
Автор: Григорій Лютий, Анатолій Сердюк
Видавець: Гуляйполе, 1993, Гуляйпiльська друкарня
Мова: українська
Сторінок: 32
довжина 20,5
ширина 15
товщина 0,3
Вага: 0,040 кг
Мистецтво фольклор та етнографія слов’янських народів /Федорук О.К./(Наукове видання 1993 року)
Українське народознавство та фольклористика.
Доповіді на ХІ Міжнародному з'їзді славістів присвячені актуальним питанням культурного розвитку слов'янських народів. Із залученням широкого новітнього матеріалу розкрито взаємини різних видів мистецтва слов'ян доби барокко, висвітлено проблемні аспекти українського народознавства та фольклористики на загальнослов'янському тлі, схарактеризовано внесок українських митців, духовної та матеріальної культури українців загалом у скарбницю Слов'янщини.
«Мистецтво фольклор та етнографія слов'янських народів. ХІ Міжнародний з'їзд славістів (Братислава, 30 серпня - 8 вересня 1993 р.)»
Редактор: Федорук О.К.
Видавництво: «Наукова думка», Київ, 1993
Мова: українська
Сторінок: 196
Міста Давньої Русі
Міста Давньої Русі.
Збірка наукових праць пам'яті А. В. Кузи
Рік: 2014
Мова: українська, російська
Кількість сторінок: 532
Збірка наукових праць про міста Русі, присвячена пам'яті видатного вченого-археолога XX ст. Л. В. Кузи (до 75-річчя від дня народження). Широкий спектр наукових інтересів та географія експедиційної діяльності науковця знайшли своє відображення в різноманітності наукових праць пропонованої збірки, що, певною мірою, пояснюється тим, що багато авторів починали свою наукову діяльність саме в його експедиціях. В статтях розглядаються питання генези давньоруського міста, його особливостей як соціально-економічного та культурного феномену, торгівлі та ін. Наукові роботи, які виконані провідними фахівцями Східної Європи із залученням останніх результатів археологічних розкопок ще раз доводять перспективність багатьох напрямків наукових досліджень закладених свого часу А. В. Кузою.
З меча і до орала /Григорій Колісник/ (Видання 1990 року)
До книги відомого українського письменника Г.Колісника увійшли роман «Мазепа-гетьман», повість «Дорога до суду Сави Чалого», в якій змальовано відчайдушні спроби запорожців будь-що повернутися з чуженецьких поневірянь у лоно своєї прадідизни. Опубліковано й знаний роман «Полин чорний, мак гіркий», в якому йдеться про скасування Запорізької Січі (1775р.), драматичну долю останнього кошового отамана Петра Калнишевського.
Назва: З меча і до орала
Автор: Григорій Колісник
Рік і місце видання: 1990, Київ, «Радянський письменник»
Мова: українська
Сторінок: 542
довжина 20,5
ширина 13
товщина 3
Вага: 0,520 кг
Ліна Костенко /В. С. Брюховецький/ (Літературознавче видання 1990 року)
Літературознавче та біографічне видання про геніальну поетесу Ліну Костенко. Нарис присвячено становленню й еволюції яскраво самобутнього таланту Ліни Костенко, видатного майстра слова, лауреата Державної премії УРСР імені Т. Г. Шевченка. В її багатогранній творчості трансформувалися кращі традиції українського фольклору та класичної літератури, відбилися громадянська позиція митця, світогляд та естетичні ідеали, втілені в експресивну, сповнену внутрішнього динамізму художню форму.
Видання містить чорно-білі фотографії Ліни Костенко та її сім'ї.
Книга сподобається усім шанувальникам творчості Ліни Василівни Костенко.
Назва: Ліна Костенко.
Автор: В'ячеслав Степанович Брюховецький (нар. 1947) — український літературознавець, педагог і громадський діяч, літературний критик, Герой України, почесний президент Національного університету "Києво-Могилянська академія". Головний ініціатор відродження Києво-Могилянської академії як сучасного вищого навчального закладу, побудованого на зразках північноамериканських університетів, згодом ректор і президент Національного університету "Києво-Могилянська академія". Член Спілки письменників України. Доктор філологічних наук, кандидат педагогічних наук; член Національної комісії України у справах ЮНЕСКО. Входить до списку "100 великих українців", який у 2020 та 2022 роках складав журнал НВ.
Ліна Василівна Костенко (нар. 1930) — українська поетеса-шістдесятниця, письменниця (історичний роман, твори для дітей), дисидентка. Лауреат Шевченківської премії, Премії Антоновичів, Ордену Почесного легіону. У 1967 році разом з Павлом Тичиною та Іваном Драчем номінована на Нобелівську премію з літератури. У радянські часи брала активну участь у дисидентському русі, за що була надовго виключена з літературного процесу. Авторка поетичних збірок «Над берегами вічної ріки», «Неповторність», «Сад нетанучих скульптур», роману у віршах «Маруся Чурай», поеми «Берестечко». 2010 року опублікувала перший прозовий роман «Записки українського самашедшого», що став одним із лідерів продажу серед українських книжок 2011 року. Почесний професор Києво-Могилянської академії, почесний доктор Львівського та Чернівецького університетів. Відмовилася від звання Героя України. У сучасній українській традиції входить до переліку найвідоміших жінок давньої та сучасної України.
Рік: 1990
Київ,
Видавництво художньої літератури "Дніпро"
Сторінок: 260
довжина 17
ширина 12,5
товщина 2
Вага: 0,250 кг
Красота человека в искусстве (Видання 1980 року)
Ілюстрований альбом витворів мистецтва
«За всіх часів образ людини був центральною темою мистецтва. Саме тут найповніше і найглибше розкривалися етичні та естетичні ідеали кожної епохи. Художні образи, створені мистецтвом, говорять не тільки про те, якою була людина в реальному житті, а й про те, якою вона хотіла б бути, розповідають про ті ідеали, до яких вона хотіла б наблизитися. На сторінках цього альбому зібрані уславлені шедеври світового мистецтва, перед нами проходять різні художні образи починаючи від Стародавнього Єгипту та античної Греції до створінь майстрів Відродження та художників наших днів. У цих творах можна побачити пошуки когось узагальненого ідеального типу, і основні закономірності у будові та пропорціях людського тіла, і прагнення виявити неповторну своєрідність та чарівність окремої індивідуальної особистості, та захоплення пластичною досконалістю людської подоби.
Твори великих майстрів, представлені в альбомі, говорять про нескінченну різноманітність прекрасного. Але як не різні ці образи, що змінюють один одного, неминуче виражають смаки і прагнення свого часу, всі вони сповнені справжнього трепету життя, без якого немає істинної краси. Саме завдяки цьому краса, втілена у витворах минулих епох, досі продовжує хвилювати та підкорювати нас. За часів соціалістичних перетворень все більш багатогранним ставав і образ людської краси у радянському мистецтві. Перестаючи бути чимось винятковим, краса зливається з повсякденністю, але не принижується цією повсякденністю, а навпаки сприймає від неї всю широту її звучання і пафос спрямованості в майбутнє.» Альбом містить 174 ілюстрації.
«Красота человека в искусстве». Альбом
Автор: І.А.Кузнєцова
Видавництво: «Искусство», 1980
Мова: російська
Сторінок: 223
Назви жителів в українській мові /Горпинич В.О./ (Видання 1979 року)
Моделі і засоби творення назв жителів
Книга є логічним завершенням написаних раніше автором праць («Теоретичні питання відтопонімного словотвору східнослов'янських мов»; «Відтопонімні прикметники в українській мові») з розробки проблеми відтопонімного словотвору. У ній автор в історичному плані розглядає моделі і засоби творення назв жителів, досліджує сучасні тенденції і закономірності словотвору та словживання катойконімів, їх наголошення, причини словотворчих варіантів, стилістичну диференціацію у відтопонімному словотворі, принципи укладання нормативного словника, назв жителів основні правила творення катойконімів. Розрахована на мовознавців, краєзнавців, працівників преси, телебачення і радіо, літераторів і всіх, хто зв'язаний з культурою усної та писемної мови.
«Назви жителів в українській мові (питання словотвору, слововживання та нормування)».
Автор: Горпинич В.О.
Видавництво: «Вища школа», Київ, 1979
Мова: українська
Сторінок: 146
Переяслав-Хмельницький архитектурно-исторический очерк. /Грабовский, Днестров/ (Видання 1954 року)
Нарис з історії архітектури міста Переяслав Київської області, що в свій час було князівською столицею Переяславського князівства, полковим центром Переяславського полку Гетьманщини, повітовим центром Переяславського повіту Полтавської губернії та райцентром Переяславського району Київської області.
«Переяслав-Хмельницький архитектурно-исторический очерк»
Автори: Грабовський І.А., Днестров І.Н.
Видавництво Академії архітектури Української РСР 1954
Мова: російська
Сторінок: 79
Українська ідентичність у модусі міфологем (Руслана Демчук)
Авторка: Руслана Демчук
Рік: 2014
Кількість сторінок: 236
Національний дискурс і тема етнокультурної ідентичності набули неочікуваної актуальності після розпаду таких державних утворень, як СРСР, Югославія, фактично Грузія та Молдова. Анексія Криму й наміри розчленувати Україну зробили зазначену проблематику життєво важливою. Усталені поняття гуманітаристики щодо природності/еволюційності певних ідентифікаційних феноменів нині потребують кореляції або перегляду. Зокрема, Україна запропонувала відмінну від Росії модель соціального існування у контексті східноєвропейського простору, зумовлену як історико-культурною компонентою, так і специфічною самоідентифікацією індивідуумів.
У монографії розглянуто формування української ідентичності у ракурсі репрезентативних міфологем з актуалізацією концептів "ієротопія", "храмова свідомість", "мнемотоп", "крипторелігійна поведінка", "ностальгічний міф" тощо.