Новини
Основы эволюции растений /Б. А. Келлер/ (Антикварне видання 1948 року)
Унікальне раритетне видання з ботаніки. У праці "Основы эволюции растений" відомого біолога та геоботаніка Б. О. Келлера містяться узагальнюючі матеріали з теоретичних основ ботаніки.
Зміст
- Введение - с. 5
- Глава I. Космическая роль растения и урожаи - с. 9
- Глава II. Что особенного в отношениях растений к среде - с. 34
- Глава III. К постановке вопроса о приспособлениях - с. 47
- Глава IV. Усложнение и усовершенствование в реакциях и в организации тела у растений - с. 55
- Глава V. Опыты с осенне-весенними эфемерами пустыни - с. 71
- Глава VI. Значение индивидуального развития растений для эволюции - с. 94
- Глава VII. Тропические дождевые леса-гилеи - с. 119
- Глава VIII. Наши степные дубравы - с. 147
- Глава IX. Краткий обзор содержания - с. 194
Видання зацікавить природознавців, ботаніків, геоботаніків та любителів унікальних антикварних видань.
Назва: Основы эволюции растений.
Автор: Борис Олександрович Келлер (1874 - 1945) - біолог, геоботанік, ґрунтознавець, спеціаліст у галузі екології рослин, один із засновників динамічної екології рослин.
Рік: 1948
Москва, Ленинград
Издательство Академии наук СССР
Сторінок: 205
довжина 26
ширина 17
товщина 1,5
Вага: 0,490 кг
Присутні відбитки печаток неіснуючих бібліотек.
Избранные произведения. М. Коцюбинский (Видання 1949 року)
Переклад з української мови творів українського письменника
Зміст:
-На веру (повесть)
-Ёлочка (рассказ, перевод А. Дейча)
-Пятизлотник (рассказ)
-Цеповяз (рассказ, перевод А. Деева)
-Нюрнбергское яйцо (очерк)
-Хо (сказка, перевод А. Деева),
-На крыльях песни (рассказ)
-Для общего блага (повесть, перевод Е. Нежинцева)
-«Пе-коптьор» (рассказ, перевод А. Островского)
-Посол чёрного царя (рассказ)
-Ведьма (рассказ)
-Дорогой ценой (повесть, перевод Н. Ушакова)
-На камне (рассказ, перевод Е. Нежинцева)
-Поединок (рассказ, перевод Е. Нежинцева)
-Яблони цветут (рассказ, перевод Н. Ушакова)
-Тучи (микрорассказ)
-Усталость (микрорассказ)
-Одинокий (микрорассказ)
-Сон (рассказ)
-В грешный мир (рассказ)
-Под минаретами (рассказ, перевод Г. Шипова)
-Смех (рассказ)
-Он идёт (рассказ)
-Неизвестный (рассказ)
-Persona grata (рассказ, перевод Н. Ушакова)
-В дороге (рассказ, перевод Л. Кремневой)
-Intermezzo (рассказ, перевод Л. Кремневой)
-Поездка в Криницу (рассказ, перевод Л. Кремневой)
-Дебют (рассказ)
-Fata Morgana (повесть, перевод Н. Ушакова)
-Что записано в книгу жизни (рассказ)
-Сон (рассказ)
-Тени забытых предков (повесть, перевод Н. Ушакова)
-Подарок на именины (рассказ, перевод Н. Ушакова)
-Лошади не виноваты (рассказ, перевод А. Дейча)
-Хвала жизни! (рассказ, перевод Г. Шипова)
-На острове (очерк, перевод А. Деева)
-Иван Франко (реферат, перевод А. Дейча)
-Письма М. М. Коцюбинского к А. М. Горькому
-Приложение. М. Горький. М. М. Коцюбинский,
«М.Коцюбинский. Избранные произведения»
Автор: Михайло Михайлович Коцюбинський. Народився 17 вересня 1864 у Вінниці у родині чиновника. Батьків письменника звали Михайло, Глікерія. Навчався в Барській початковій школі (1875 — 1876), Шаргородському духовному училищі (1876 — 1880). Після закінчення Шаргородської семінарії у 1880 Михайло Коцюбинський поїхав до Кам’янця-Подільського, маючи намір навчатися в університеті, але ця мрія не здійснилася через матеріальні обставини, але він продовжував самотужки навчатись. У 1885 р. увійшов до підпільної “Молодої громади”, за що був притягнутий до судової відповідальності. У 1886–1889 він дає приватні уроки і продовжує навчатися самостійно, а 1891-го, склавши іспит екстерном при Вінницькому реальному училищі на народного учителя, працює репетитором. 1892–1896 — працював у складі Одеської філоксерної комісії, яка боролася зі шкідником винограду. Потім працював у Криму. У 1892 році М.Коцюбинский увійшов до таємної спілки Братство тарасівців. Коцюбинський був одним з ініціаторів створення товариства “Просвіта". Від листопада 1897 до березня 1898 обіймав різні посади в редакції житомирської газети «Волинь». 1898 переїхав у Чернігів, де займав посаду діловода при земській управі. В Чернігові зустрів Віру Устимівну Дейшу, яка стала його дружиною — вірним другом та помічником. Брав активну участь у культурному житті міста, влаштовував літературні вечори, підтримував письменників-початківців. Постійні матеріальні нестатки, конфлікти з владою та ще постійна зажура долею коханої жінки, Олександри Іванівни Аплаксіної, молодшої за нього на 16 років підірвали здоров’я письменника. У 1907 р. з анонімного листа дружина дізналася про стосунки чоловіка з Аплаксіною та примусила його дати слово не кидати родину. У середині 1909 р. письменник їде на о. Капрі через астму і сухоти. Помер 25 квітня 1913 року в Чернігові, де і похований.
Видавництво: «Государственное издательство художественной літературы», Москва, 1949
Мова: російська
Сторінок: 375
Вибрані твори /Іван Франко/ (Видання 1977 року)
Твори великого Каменяра.
До цієї збірки входять історична повість «Захар Беркут» та ряд літературно-критичних праць, знайомство з якими передбачає програма середньої школи. Книга містить високі зразки художньої творчості та науково-естетичної думки великого Каменяра.
«Іван Франко. Вибрані твори»
Автор: Іван Якович Франко (1856-1916) – великий український письменник, один з будівничих нової української нації. Народився 27 серпня 1856 року в селі Нагуєвичі в Східній Галичині в родині селянина-коваля. Навчався спочатку в школі села Ясениця-Сільна (1862–1864), потім у так званій нормальній школі при василіанському монастирі у Дрогобичі (1864–1867). У 1875 році закінчив Дрогобицьку гімназію. Восени 1875 р. став студентом філософського факультету Львівського університету. Перші літературні твори — вірш «Народна пісня» (1874) і повість «Петрії і Довбущуки» (1875) були надруковані в студентському часописі «Друг». Активна громадсько-політична й видавнича діяльність та листування з Михайлом Драгомановим спричинили арешт письменника за звинуваченням у належності до таємного соціалістичного товариства. У 1880 р. вдруге заарештовують, обвинувачуючи в підбурюванні селян проти влади. У 1881 р. став співвидавцем часопису «Світ», після закриття (1882) якого працював у редакції часопису «Зоря» й газеті «Діло». В травні 1886 р. взяв з Ольгою Хоружинською шлюб у Павлівській церкві Колегії Павла Галагана. У 1888 р. деякий час працював у часописі «Правда». Зв’язки з наддніпрянцями спричинили третій арешт (1889) письменника. У 1890 р. за підтримки М. Драгоманова стає співзасновником Русько-Української Радикальної Партії. З 1908 р. стан здоров’я значно погіршився, однак він продовжував працювати до кінця свого життя. Помер 28 травня 1916 р. у Львові.
Видавництво: «Каменяр», Львів, 1977
Мова: українська
Сторінок: 252
Габріела / Жоржі Амаду / (Видання 1987 року)
Яскравий роман про кохання мулатки Габрієли та араба Насіба на тлі колоритного життя бразильського міста Ільєус.
Один з найвідоміших творів бразильського письменника Жоржі Амаду розкриває життя, традиції та звичаї Баїї - східного штату Бразилії. Через історію кохання простодушної та чарівної Габрієли автор майстерно змальовує соціальні контрасти, політичні інтриги та моральні засади місцевої еліти. З притаманним йому гумором та іронією письменник створює яскраву панораму життя провінційного міста, де стикаються старі традиції та нові віяння, де природна щирість протистоїть умовностям "вищого світу".
Львівські стародруки /Запаско, Мацюк/ (Видання 1983 року)
Культурна спадщина України.
Книгознавчий нарис розповідає про львівські стародруки - видання XVI-XVIII ст., що стали надбанням скарбниці вітчизняної культури. Нині вони дбайливо зберігаються в державних бібліотеках, музеях, архівах.
«Львівські стародруки. Книгознавчий нарис».
Автори: Яким Запаско, Орест Мацюк
Видавництво: «Каменяр», Львів, 1983
Мова: українська
Сторінок: 172
Євген Коновалець /Іван Хома/ Видання 2016 року
Іван Ярославович Хома - кандидат історичних наук, доцент кафедри історії України та етнокомунікації Національного університету "Львівська політехніка". Автор статей про громадські, політичні, військові події та діяльність Є. Коновальця у роки української національної революції, науково-популярної книги (Київ, 2011) та монографії (Львів, 2016) про військове формування Січових стрільців у 1917-1919 рр.
Найвище досягнення полковника Коновальця - створення Організації Українських Націоналістів (ОУН) та Української військової організації (УВО) як ядра ідейно-політичної системи не скореного народу. Йому було відпущено тільки два десятиліття служіння Україні, і протягом цього часу він створив політично свідомий та активний тип українця-громадянина, ставши справжнім його уособленням. Дізнайтесь, як він служив Україні в боротьбі за свободу і державність нації, яка десятиліттями кривавої боротьби виборює право бути.
Назва: Євген Коновалець
Автор: Іван Хома
Видавець: Харків, 2016, Клуб сімейного дозвілля
Мова: Українська
Сторінок: 253
довжина 17
ширина 12
товщина 1,5
Вага: 0,180 кг
История Киева (Букіністика)
Карби. Оповідання. /Марко Черемшина/ (Видання 1986 року)
Книга містить оповідання українського письменника Марка Черемшини (псевдонім Івана Семенюка, 1874-1927). Опубліковано 16 соціально-психологічних новел зі збірки «Карби» та 6 - зі збірки «Село за війни». У них відтворено побут, вірування, звичаї та життя гуцулів до і після 1-ї світової війни. Оповідання написані «з легким гумором, трохи оптимістично попри всі негаразди горян» (Дмитро Донцов). Літературознавці відзначають багатство народної, часто ритмізованої мови, якою творив Марко Черемшина.
Назва: Карби. Оповідання
Автор: Марко Черемшина
Рік і місце видання: 1986, Київ, Видавництво художньої літератури "Дніпро"
Мова: українська
Сторінок: 246
довжина 18,5
ширина 11
товщина 1,5
Вага: 0,220 кг
Новые стихотворенія Пушкина и Шавченки (Репринт 1990 з видання 1859 року)
Факсимільне відтворення одного з небагатьох прижиттєвих видань Тараса Шевченка (1814 -1861), виданого нелегально за кордоном. До збірки увійшли твори, які були заборонено цензурою для публікації у Росії. На титульному листі було допущено помилку в написання прізвища Шевченка. Також до збірки увійшли вірші А.С. Пушкіна, які, насправді, Пушкіну не належали Молитва (Я чув - в келії простий ...), Цаплі Є.А. Баратинського.
«Новые стихотворенія Пушкина и Шавченки»
Автор супроводжувальної статті (вкладення): Бородин Василь Степанович
Репринт 1990 (Київ, видавництво "Либідь") з видання 1859 року (Вольфгангъ Гегардъ, Лейпциг)
Мова: українська та дореформена російська
Вышивки (Видання 1982 року)
Ілюстрована книга з вишивання.
Видання є альбомом, метою якого, за словами автора, є докладне, зрозуміле і наочне пояснення прийомів вишивання. У виданні запропоновано широкий вибір простих та складніших малюнків. Видання передує введенням, ілюстроване кольоровими фотографіями та схемами вишивок.
Зміст:
- Загальні відомості.
- Техніка вишивання.
- Шви.
- Вишивання хрестиком.
- Зигзаг.
- Додаткові шви.
- Оксамитовий шов або козлик.
- Пітельний шов (крайовий).
- Тамбурний шов або ланцюжок.
- Сітка.
- Ажурна облямівка.
- Мережки.
«Вышивки»
Автор: Марта Маннова. Переклад зі словацької Ізабела Темнова
Видавництво: «Праца». Издательство РПД. Братислава 1982
Мова: російська
Сторінок: 148
Літургійне шитво України XVII-XVIII ст. Іконографія, типологія, стилістика/Тетяна Кара-Васильєва/(Видання 1996 року)
Перше ґрунтовне дослідження українського літургійного шитва XVII-XVIII ст.
Монографія Тетяни Кара-Васильєвої представляє унікальне та всебічне дослідження українського літургійного шитва періоду XVII-XVIII ст. Це перша праця, яка вводить у науковий обіг такий широкий спектр зразків цього виду сакрального мистецтва.
Авторка розглядає літургійне шитво як оригінальний вид образотворчого мистецтва, що розвивався у тісному взаємозв'язку з іконописом, стінописом та гравюрою. Дослідження демонструє, що ці види мистецтва були об'єднані не лише технічно та стилістично, але й спільним ідейним підґрунтям, яким слугувало богослов'я.
Праця Т. Кара-Васильєвої є важливим внеском у вивчення української культурної спадщини, розкриваючи маловідомий аспект сакрального мистецтва України. Вона буде корисною для мистецтвознавців, істориків, етнографів, релігієзнавців та всіх, хто цікавиться українською культурою та історією.
Дукати і дукачі України / Спаський І. Г. /(Видання 1970 року)
Українське народне мистецтво, художні вироби народних ювелірів.
Дукач - металева, часто визолочена нагрудна прикраса, характерна деталь українського жіночого вбрання, один з видів художніх виробів місцевих народних ювелірів. Монографія І. Г. Спаського вперше науково висвітлює важливу галузь української художньої творчості - виробництво дукачів.
Зміст:
- Що таке дукачі України? Їх топографія та місцеві особливості.
- Дукати XVII–XVIII ст. на Україні. Дукати-дукачі та їх інші назви.
- Українські золотарі XIX–початку XX ст. та їх техніка.
- Минуле золотарського ремесла на Лівобережній Україні.
- Історична систематизація дукатів дукачів.
- Західноєвропейські релігійно-побутові медалі XVII–початку XVIII ст. та їх українські репліки.
- Коронатки XVIII ст. па Україні та їх місцеві репліки.
- Західноєвропейські медалі світського змісту XVII–XVIII ст. і російські медалі XVIII ст. на Україні та їх місцеві репліки.
- Коронаційна медаль 1752 р. та її українські репліки.
- Дукачі-образки українсько-російської іконографії.
- Дукачі, виготовлені з монет XVIII–XIX ст. та їх місцеві репліки.
- Кінець дукачів.
- Резюме російською мовою.
- Резюме англійською мовою.
«Дукати і дукачі України». Історико-нумізматичне дослідження.
Автор: Спаський І. Г.
Видавництво: «Наукова думка», Київ, 1970
Мова: українська
Сторінок: 165
Розміри,см.:
довжина 22,5
ширина 17,5
товщина 1,5
Вага: 0,560 кг