Новини
Кобзар фототипія позацензурного примірника видання 1840 року (Видання 1962 року)
Класика української літератури
Книга є фототипним перевиданням унікального позацензурного примірника 1840 р., що зберігається у Науковій бібліотеці ім. М.Горького Ленінградського державного університету ім. А.О.Жданова.»
Зміст:
- Думи мої, думи мої
- Перебендя
- Катерина
- Тополя
- Думка
- До Основ’яненка
- Іван Підкова
- Тарасова ніч
«Т.Г.Шевченко. Кобзар». Фототипія позацензурного примірника видання 1840 року.
Автор: Тарас Григорович Шевченко. Народився 9 березня 1814 року у селі Моринці Звенигородського повіту Київської губернії в закріпаченій селянській родині. Рано став сиротою — мати померла, коли йому було 9 років, батько — у 11 років. Восени 1822 року починає вчитися грамоти у місцевого дяка. Іде наймитувати до дяка Богорського, який прибув з Києва. Не витерпівши знущань дяка, тікає від нього і шукає в навколишніх селах учителя-маляра. В 1828 році він потрапляє в число прислуги поміщика Енгельгардта, спочатку в ролі кухарчука, потім козачка. Помітивши у Тараса пристрасть до живопису, поміщик вирішує зробити його придворним художником. Він віддає свого кріпака в навчання викладачеві Віленського університету — портретисту Яну Рустему. У Вільні юний Тарас пробув 1,5 року. Переїхавши 1831 року з Вільно до Петербурга, Енгельгардт взяв із собою Шевченка і віддав його в науку на 4 роки до живописця Василя Ширяєва. Навесні 1838 Карл Брюллов та Василь Жуковський викупили молодого поета з кріпацтва. Першу збірку своїх поетичних творів видав 1840 під назвою «Кобзар». У першому виданні було 8 творів. 25 травня 1843 року з Петербурга виїхав в Україну. В лютому 1844 року виїхав з України до Петербурга через Москву. 5 квітня рада Академії мистецтв видала квиток на право проїзду на Україну. Вже в листопаді 1845 року збори Академії мистецтв у Петербурзі затвердили рішення ради про надання звання некласного художника. 31 березня (12 квітня) 1845 року виїхав із Петербурга через Москву до Києва. Навесні 1846 року прибув до Києва. У квітні пристав до Кирило-Мефодіївського братства. Заарештували 5 квітня 1847, відправили до Петербурга й ув’язнили в казематі. Заслали в солдати до Оренбурга. Деяке полегшення становища Шевченка настало навесні 1848 унаслідок включення його до складу Аральської експедиції. У квітні 1850 Шевченка вдруге заарештовано і, після піврічного ув’язнення, запроторено в Новопетровський береговий форт. 2 серпня 1857 – поета було звільнено з заслання. Навесні 1858 поет прибув до Петербурга. А влітку 1859 року повернувся в Україну, якої вже 12 років не бачив. До останніх днів свого життя поет перебував під таємним поліційним наглядом. 10 березня 1861 року Шевченко помер в Петербурзі. Його ховають спочатку на Смоленському кладовищі, але, згідно з «Заповітом», 10 травня того ж року його прах перепохований в Україні над Дніпром на Чернечій горі (м. Канів).
Видавництво: Друкарня АН УРСР, Київ, 1962
Мова: українська
Сторінок: 121
Твори. Леонід ГЛІБОВ (Видання української класики 1982 року)
"В історії кожної літератури є письменники, які, незважаючи на різноманітність творчого доробку, уособлюють певний жанр, оскільки саме в ньому найповніше виявилось обдарування митця, а його здобутки в цьому жанрі посіли визначальне місце в літературному процесі. Леоніда Глібова Іван Франко назвав "найкращим українським байкописом", вважаючи насамперед байки "головним титулом заслуги сего талановитого поета".
Твори
Автор: Леонід Глібов (1827-1893)
Київ 1982 Видавництво художньої літератури "Дніпро"
Сторінок: 228
Селекция и семеноводство сои в Молдавии /Коробко В.А./ (Наукове видання 1984 року
Книга для спеціалістів сільського господарства
Розглянуто відомості про значення культури сої, її походження та систематику. Показано біологічні особливості сої в Молдавії. Наведено багаторічні експериментальні дані про селекційну роботу з цією культурою в Молдавському НДІ польових культур НВО "Селекція". Описані нові районовані І перспективні сорти та елементи сортової агротехніки, а також досвід з насінництва сої. Книга розрахована на наукових співробітників та спеціалістів сільського господарства рослинницького профілю.
«Селекция и семеноводство сои в Молдавии»
Автор: В.А.Коробко
Видавництво: «ШТИИНЦА» Кишинев 1984
Мова: російська
Сторінок: 78
Особливості: можлива присутність печаток недіючих бібліотек
Український народ у своїх легендах, релігійних поглядах та віруваннях /Булашев Г. О./ (Видання 1992 року)
Усім, хто не байдужий до духовних набутків свого народу, кого цікавить українська космогонія, міфологія, легенди та перекази про світотвір, про рослинний та тваринний світ, народна астрологія - загалом легенди від часів язичництва до початку минулого століття, прислужиться це унікальне видання, що вперше з'явилося друком на початку ХХ століття. Опублікована свого часу російською мовою, сьогодні ця унікальна книга повертається до своїх витоків.
«Український народ у своїх легендах, релігійних поглядах та віруваннях»
Автор: Булашев Георгій Онисимович
Видавництво: «Довіра», Київ, 1992
Мова: українська
Сторінок: 414
ПЯТНАДЦАТИЛЕТНИЙ КАПИТАН / ЖЮЛЬ ВЕРН / (Видання 1987 року)
Жюль Верн (1828–1905) — французький письменник, піонер наукової фантастики. Його твори поєднують пригоди та наукові передбачення. "Пятнадцатилетний капитан" — пригодницький роман Жюля Верна, опублікований у 1878 році. Сюжет обертається навколо Діка Сенда, 15-річного хлопця, який змушений стати капітаном корабля після загибелі капітана. Він веде екіпаж через небезпеки океану та Африки. Це один з найвідоміших романів Жюля Верна.
Українська література XVIII ст. (Видання класичної літератури 1983 року)
Класичне видання української класики від "Наукової думки".
"Письменство 18 ст. - важливий етап у багатовіковій історії українського народу. Продовжуючи давню традицію, воно водночас вступає у нову епоху свого розвитку, вивільняється з тенет церковно-релігійної ідеології, утверджується як література світська, виробляючи ті художні форми і засоби їх вираження, які могла використати нова література в процесі свого становлення. Як одна із форм художнього освоєння дійсності література 18 ст. нерозривно пов'язана з тогочасною історією України." (з передмови).
Феофан Прокопович, Семен Климовський, Стефан Яворський, Ілля Бачинський, Гнат Бузановський, Митрофан Довгалевський, Павло Конюскевич, Георгій Кониський, Ігнатій Максимович, Олександр Падальський, Левицький, Григорій, Іван Пашковський, Федір Кастевич, Яків Семержинський, Василь Пашковський, Іоанн, Антон Головатий, Юліан Добриловський, Іван Пастелій, Іван Некрашевич, Семен Дівович, Василь Григорович-Барський, Ілля Турчиновський та інші.
Українська література XVIII ст.
Поетичні, драматичні, прозові твори.
Київ 1983 Наукова думка
Сторінок: 693
Деревообрабатывающее ремесло в Античных государствах Северного Причерноморья /Сокольский/ (Видання 1971 року)
Матеріали та дослідження з археології.
Ця робота присвячена історії деревообробки в одному з районів античного світу, в державах Північного Причорномор'я, які відігравали важливу роль у процесі історичного розвитку своєї епохи, особливо в історії народів Східної Європи, і були найдавнішими державами на території нашої країни. Вивчення виробництва та культури цих держав і, зокрема, деревообробки має велике значення і водночас становить велику складність, тому що виробництво та культура тут були засновані на базі виробництва та культури греко-середземноморського товариства VII-VI ст. до зв. е., а надалі розвивалися в тісному контакті з культурою місцевих північно-чорноморських народів.
«Деревообрабатывающее ремесло в Античных государствах Северного Причерноморья» (Деревообробне ремесло в Античних державах Північного Причорномор'я).
Автор: Сокольський М.І.
Видавництво: «Наука», Москва, 1971
Мова: російська
Сторінок: 286
Berlin (Берлін. Фотографії. Німецьке видання 1999 року)
«Падіння Берлінської стіни та відкриття Залізної завіси призвели до усунення рівноваги в Європі. Берлін знову перемістився в політичний центр Європи і він має знайти свою нову, стару рівновагу. Знову в Берліні перетинаються транспортні та комунікаційні зв'язки Парижа до Москви, з Осло до Риму.» Новий Берлін.» Еберхард Діпген, правлячий бургомістр Берліна. В альбомі використано роботи Гюнтера Шнайдера. Гюнтер Шнайдер (Hyunter Shnayder), народився 1955 р., працює фотографом для різних видавництв та журналів. Спеціалізується на архітектурі та зйомках з повітря. Має в своєму розпорядженні великий фотоархів і брав участь у створенні численних фотоальбомів, як, наприклад: «Берлін. Новий образ метрополії» (1994) та «Берлін. Визначні пам'ятки» (1997).
«Berlin». Фотографії.
Видавництво: Берлін 1999
Мова: німецька, англійська, румунська, іспанська, шведська, російська
Сторінок: 47
Собор /Олесь Гончар/(Видання 1989 року)
«Як живе сучасна людина, який її духовний світ, як ставиться вона до великих набутків свого народу, до скарбів народної культури, з якими духовними надбаннями йде в свій завтрашній день - все це знаходить художнє відтворення в романі видатного українського радянського письменника. Твір, що й сам став жертвою застійних явищ у суспільстві (після першого видання переслідувався і замовчувався майже двадцять років), спрямований проти духовного браконьєрства й безпам'ятства, кар'єризму й пристосуванства. В романі читач відчує щире вболівання за збереження навколишнього середовища, чистоту людських душ. Книга наснажена духом гуманізму й характерним для нашого часу прагненням людей до інтернаціонального єднання.» (Від видання).
У творчості видатного українського письменника Олеся Гончара, чиє ім'я шанується в усьому світі, роман «Собор» посідає особливе місце. Прийшовши до читачів наприкінці шістдесятих, твір одразу ж опинився у вирі пристрастей, бо саме в ньому чи не вперше у вітчизняній літературі могутньо і неприховане прозвучав заклик до духовного очищення й соборності, осуд національного безпам'ятства, звироднілого кар'єризму і браконьєрства. Офіційні кола сприйняли "Собор" різко негативно, адже роман, відкидаючи догматизм класових уявлень, утверджував загальнолюдські, гуманістичні цінності. Після організованих тоталітарним режимом лютих цькувань "Собору" твір було вилучено з бібліотек, книгарень та видавничих планів на довгі двадцять років.
«Олесь Гончар «Собор». Роман
Автор: Олесь Гончар — український та радянський письменник, прозаїк, літературний критик, політик, громадський діяч. Лауреат двох Сталінськіх премій (1948; 1949), Ленінської премії (1964), Державної премії СРСР (1982), кавалер трьох орденів Леніна, перший лауреат республіканської премії ім. Шевченка (1962), голова Спілки письменників України (1959—1971), академік НАН України (1978). Герой України (2005, посмертно), Герой Соціалістичної праці (31.03.1978). Кандидат у члени ЦК КПРС в 1976—1990 роках. Член ЦК КПУ в 1960—1966 і в 1971—1990 роках. Депутат Верховної Ради СРСР 6—11-го скликань. Народився 3 квітня 1918 р. в с. Ломівці, в передмісті Дніпропетровська. Закінчив семирічку у сусідньому селі, Харківський технікум журналістики. З 1937 р. активно починає друкуватися у періодиці. У 1938 р. вступає до Харківського університету. Приймав участь у війні як сержант-мінометник. Зокрема у битві за Київ на річці Рось. Після закінчення війни повертається до навчання у Дніпропетровському університеті. Вступає до аспірантури при Інституті літератури ім. Шевченка АН УРСР. У 1963 р. за роман «Тронка» присуджено Ленінську премію. Виступав, як літературознавець, історик мистецтва, критик. У 1959-1971 р. очолював Спілку письменників. Відроджував українську культуру, мову та націю. Помер 16 липня 1995 р.
Видавництво художньої літератури «Дніпро», Київ, 1989
Мова: українська
Сторінок: 269
Весенне-летние календарные обряды русских, украинцев и белорусов /Соколова В.К./ (Видання 1979 року)
Землеробські обряди, описи та історія.
У книзі описуються календарні свята та обряди весняно-літнього циклу у східнослов'янських народів XIX - початку XX ст., показується глибока давнина землеробських обрядів, зв'язок народної календарної обрядовості із землеробством. Особливо виділяються ігрові, розважальні елементи обрядів, їхнє барвисте оформлення та святковий колорит.
«Весенне-летние календарные обряды русских, украинцев и белорусов ХІХ - нач.ХХ в.» (Весняно-літні календарні обряди росіян, українців та білорусів ХІХ-поч. ХХ ст.)
Автор: Соколова В.К.
Видавництво: «Наука», 1979
Мова: російська
Сторінок: 282
На войну (Отъ Петербурга до Порт-Артура)/В. И. Немировичъ-Данченко/Антикварна книга 1904 року
Белетризовані записки про поїздку на театр російсько-японської війни відомого російського письменника та публіциста В. І. Немировича-Данченка.
Немирович-Данченко вважається одним із перших професійних військових кореспондентів у Росії. Його називали «російським Дюма» та «королем військових кореспондентів». Він брав участь як військовий кореспондент у військових діях у Російсько-турецькій війні 1877-1878 років та Першій Балканській війні 1912-1913 років. Його перу належать численні твори художньої літератури, нарисова проза, спогади, військові кореспонденції.
Він брав участь також у Російсько-японській війні як військовий кореспондент газети «Російське слово», в тому числі у битвах при обороні Порт-Артура, що знайшло своє відображення в його творах.
Назва: На войну (Отъ Петербурга до Порт-Артура). Из писемъ съ дороги
Автор: В. І. Немирович-Данченко
Видавець: Санкт-Петербург, 1904, Типографія товариства І. Д. Ситіна
Мова: дореформена російська
Сторінок: 167
довжина 22
ширина 14,5
товщина 1,5
Вага: 0,250 кг
Краткий биографический словарь ученых и писателей Полтавской губернии с половины XVIII века (репринт)
Краткий биографический словарь ученых и писателей Полтавской губернии с половины XVIII века
Репринт з книги 1912 року, яка присвячена біографіям вчених та письменників тогочасної Полтавської губернії (займала територію Полтавської, та частин Київської, Чернігівської, Черкаської, Сумської, Харківської, Дніпропетровської областей України).
Рік: 2009 (репринт з книги 1912 року)
Обкладинка тверда