Новини
Народное архитектурное творчество /Самойлович В.П./ (Видання 1977 року)
Народна творчість в архітектурі.
У книзі розглядаються особливості художнього, планувального та конструктивного вирішення народного житла в Україні, розкриваються основні риси народної творчості в архітектурі. На фактичному матеріалі показано невичерпне багатство та різноманітність народних художніх прийомів – колірний декор, настінний розпис, пластична обробка, рельєфний орнамент, штучна фактура. Видання розраховане на архітекторів, художників, мистецтвознавців.
«Народное архитектурное творчество»
Автор: Самойлович Віктор Петрович
Видавництво: «Будівельник», Київ, 1977
Мова: російська
Сторінок: 230
Календарные обычаи и обряды народов Восточной Азии (Наукове видання 1985 року)
Новий рік у народів Східної Азії
Календарні звичаї та обряди річного циклу, пов'язані з трудовою діяльністю народів, — це складне суспільне явище, своєрідне відображення їхнього соціально-політичного, історико-культурного, етнічного, духовного життя на різних етапах розвитку. Як концентрований вираз духовної та матеріальної культури народів, календарні свята несуть на собі печатку етнічної специфіки. У той самий час вони відбивають типологічну спільність людської культури, вплив історико-культурних контактів та зв'язків. Календарні звичаї та обряди становлять важливу частину такого явища, як свято.
«Календарные обычаи и обряды народов Восточной Азии. Новый год»
Кер.ред.: Р.Ш.Ждарилгасинова, М.В.Крюков
Видавництво: «Наука» 1985
Мова: російська
Сторінок: 262
Плавучий остров / Жюль Верн / (Видання 1987 року)
Пригодницький роман з елементами наукової фантастики та соціальної сатири.
"Плавучий острів" - це захоплюючий твір відомого французького письменника Жуля Верна, що поєднує в собі напружений пригодницький сюжет, ретельно розроблену науково-технічну складову, яскраві географічні описи та гострий соціально-сатиричний підтекст.
Роман демонструє прогресивні погляди автора, його критичне ставлення до мілітаризму та колоніальної політики капіталістичних держав. Верн протиставляє творчі сили науки і прогресу руйнівним силам деспотизму та людиноненависництва, показуючи неминучий крах останніх.
Книга вперше була перекладена російською мовою у 1895 р. і з того часу неодноразово перевидавалася, що свідчить про її популярність серед читачів.
Бібліографічна інформація
Назва: Плавучий остров
Автор: Жуль Верн
Рік і місце видання: 1987, Петрозаводськ
Сторінок: 315
Мова: російська
/
довжина 20,5
ширина 15
товщина 2
Вага: 0,370 кг
Альбом цветов (Наукове видання 1958 року)
Описи та характеристики декоративних рослин
Цей альбом не є посібником з квітництва. Перед ним стоїть скромніше завдання наочно ознайомити широке коло читачів з найбільш важливими квітково-декоративними рослинами, а також дати деякі відомості про їх основні біологічні особливості та деякі умови, що забезпечують найкращий декоративний ефект у середній смузі СРСР. Тому тут майже не висвітлено техніку вирощування декоративних рослин, зовсім не порушено питання насінництва, боротьби зі шкідниками хворобами та опущено багато деталей вирощування культур.
«Альбом цветов»
Редактор: А.А.Россошанский
Державне видавництво сільськогосподарської літератури Москва 1958
Мова: російська
Особливості: можлива присутність печаток неіснуючих бібліотек
Летопись Екатеринославской учёной архивной комиссии: в 11 вып. Выпуск 2 ч. 1 (репринт)
Репринтне видання Літописів Катеринославської вченої архівної комісії. Основу випуску становить монографія Мар'яна Дубецького "Кодак. Прикордонна фортеця та її околиці".
Катеринославська губернія займала величезний простір Півдня України - Дніпропетровська, Запорізька, Донецька, Луганська області України.
Летопись Екатеринославской учёной архивной комиссии: в 11 вып. Выпуск 2 ч. 1
Рік: 2015 (репринт з книги 1905 року)
Кількість сторінок: 504
Мова: російська
История украинского народа. Е.Я. Ефименко (Видання 1990 року)
Класика української історіографії. В книзі в нарисовій формі описуються основні події історичного минулого українського народу від найдавніших часів до кінця 19 ст.
Книга є перевиданням роботи 19 століття та є пам'яткою книговидання доби розвалу СРСР, коли нарешті стало вільно друкувати раніше недоступні широкому читачеві дореволюційні та емігрантські праці з історії України.
История украинского народа
Авторка: Олександра Яківна Єфименко (дівоче прізвище Ставровська; 1848 — 1918) — український історик і етнограф, перша жінка в Російській імперії, що здобула ступінь доктора історії honoris causa (1910), у 1907–1917 професорка російської історії на Бестужевських курсах у Петербурзі. Авторка праць про політичний та соціально-економічний устрій України XVII—XVIII ст.
Київ: Либідь - 1990 рік
Мова: російська
Сторінок: 510
Беглые в Новоросии. Воля (Беглые воротились). /Г. П. ДАНИЛЕВСКИЙ/ (Антикварне видання 1988 року)
Історичні романи, написані під враженнями від напруженої атмосфери передреформних років і хвилі селянських повстань після оголошення селянської реформи імператора Олександра ІІ. Романи не пов’язані між собою ні спільними дійовими особами, ні фабулою, ні місцем події, проте разом з тим другий роман, "Воля", ніби є продовженням першого - їх поєднює тема селянства. Містять яскраву пригодницьку інтригу: тут і викрадення жінок, і зухвалі пограбування, погоні, афери і спекуляції. Герої роману - селяни, що втекли від кріпацтва, але потрапили в ще страшнішу ситуацію, та зрештою піднімаються до активного протесту. У книзі використвуються фрагменти з гравюр видання "Живописна Росія", а також вступна стаття і примітки Е. С. Віленської.
Твори написані російською мовою.
Дане видання зацікавить дослідників історії, любителів історичних романів, а також колекціонерів антикварних видань.
Назва: Беглые в Новоросии. Воля (Беглые воротились).
Автор: Григорій Петрович Данилевський (1829 - 1890) - український російськомовний письменник і публіцист, чиновник, мандрівник, етнограф, історик, автор численних романів і наукових розвідок з минулого України. Автор історичних романів: "Мирович", "Княжна Тараканова", "Воля" тощо.
Рік: 1988, Київ, "Дніпро"
Мова: російська
Пирогівський могильник зарубинецької культури. Л.Є. Скиба
Книгу присвячено визначній пам'ятці археології — могильнику зарубинецької культури в Пирогові під Києвом.
Всебічно аналізується поховальний обряд та інвентар (посуд, фібули та ін.). Час існування могильника охоплює II ст. до н. е. — середину І ст. н. е. Розглядаються питання походження зарубинецької культури та світогляду племен Середнього Подніпров'я.
Пирогівський могильник зарубинецької культури
Авторка: СКИБА Любов Єгорівна
Рік: 2001, Київ - Інститут археології України
Мова: українська
Князь Єремія Вишневецький. Гетьман Іван Виговський. /Іван Нечуй-Левицький/ (Антикварне видання 1991 року)
Класика української літератури історичного жанру. Спираючись на літописні джерела, праці тодішніх істориків і фольклор, нерідко полемізуючи з поширеними версіями козаччини, в тому числі у художній літературі, письменник зумів створити цікаві, в чомусь нетрадиційні образи історичних діячів - Виговського, Хмельницького, Вишневецького та інших, художньо дослідити проблеми духовного "перекинчицтва" високородовитої шляхти, її непростих взаємин із власним народом.
Автор описує український народ у часи визвольної боротьби та його ставлення до намірів своїх провідників.
Романи написані українською мовою.
Книга буде корисна для тих, хто цікавиться і вивчає історію України, оскільки події відбуваються в період після Переяславської угоди та смерті Богдана Хмельницького, а також зацікавить зацікавить колекціонерів антикварних видань.
Назва: Князь Єремія Вишневецький. Гетьман Іван Виговський.
Автор: Іван Нечуй-Левицький (1838 - 1918) — український письменник, етнограф, фольклорист, педагог, провідними темами в якого є тема села, тема духовенства та тема інтелігенції. Найвідоміші твори: "Кайдашева сім’я", "Маруся Богуславка", "Микола Джеря" та інші.
Рік: 1991
КИЇВ
Видавництво художньої літератури "ДНІПРО".
Лікарські та господарські порадники XVIII ст.. (Наукове видання 1984 року)
Пам’ятки української мови XVIII ст.
Публікуються пам'ятки науково-практичного жанру ХVІІІ ст. - лікарські і господарські порадники, що користувалися широким попитом у тогочасних читачів. Вони повно відбивають лексичні і фразеологічні, фонетичні і граматичні особливості живого народного мовлення. На їх матеріалі виразно простежується процес становлення наукового стилю української літературної мови на народній основі, її перехід у другій половині та кінці ХVІІІ ст. до національного періоду. Книга містить вступ, тексти пам'яток «Л?карства описаньніє», <<Книга л?чебная» і «Практика сіА, или оув?щеніе, працовитымъ господарем» з докладними коментарями, а також додатки. Для філологів - науковців.
«Лікарські та господарські порадники XVIII ст.»
Підготував до видання: В.А.Передрієнко
Видавництво: «Наукова думка» Київ 1984
Мова: українська
Сторінок: 126
Іван Карпенко-Карий. Драматичні твори (Видання класичної літератури 1989 року)
Класичне видання української класики століття від "Наукової думки".
Іван Карпенко-Карий - один з основоположників українського театру, до збірки увійшли основні його драматичні твори:
- Бурлака
- Розумний і дурень
- Наймичка
- Мартин Боруля
- Безталанна
- Сто тисяч
- Сава Чалий
- Хазяїн
- Суєта
- Житейське море
Оповідання. Повісті. Драматичні твори
Автор: Іван Карпенко-Карий (Іван Карпович Тобілевич, 1845-1907)
Київ - 1989 - Наукова думка
Сторінок: 600
Пан Халявский Квитка Основьяненко (Видання 1950 року)
Історично-побутовий роман
«Пан Халявський» — історично-побутовий роман Григорія Квітки-Основ'яненка, написаний російською мовою. Подає знущально-критичний розріз повсякденного побуту принаймні трьох поколінь українських поміщиків кінця XVIII — початку XIX століть. Роман побудований на спогадах Трохима Мироновича Халявського про найцікавіші, на його погляд, пригоди свого життя. У творі етнографічно точно відтворено особливості тогочасного побуту, зокрема є детальний опис пригощання полковника-благодійника, становище жінки, дворової прислуги та ставлення до неї поміщиків, ознаки розкладу помісного дворянства, визначені соціальною суттю стану та умовами паразитичного побуту.
«Пан Халявский»
Автор: Григорій Федорович Квітка-Основ'яненко (Григорій Федорович Квітка) (1778-1843) – основоположник художньої прози і жанру соціально-побутової комедії в класичній українській літературі. Його вважають батьком української прози. Народився у слободі Основа біля Харкова у дворянській родині. Здобув домашню освіту. Згодом навчався у Курязькій монастирській школі. У 1793 році як дворянин був зарахований на військову службу. В 1796—1797 числився ротмістром Сіверського карабінерного та Харківського кірасирського полків. У відставку пішов у чині капітана. Після відставки близько 10-ти місяців, з червня 1804 до квітня 1805, відбував послух у Курязькому монастирі. В 1806 р. служив у народному ополченні, був повітовим предводителем дворянства (1817–28), згодом — головою Харківської палати кримінального суду. Став активним діячем громадського і культурного життя Харкова. Обирався членом Товариства наук при Харківському університеті. Виступив одним із засновників Харківського професійного театру (з 1812 — його директор), Благодійного товариства (1812), Інституту шляхетних дівчат (1812), Харківської губернської бібліотеки (1838) (сам збирав кошти на її відкриття). Відредагував та опублікував перші в Україні громадсько-літературні журнали «Українскій Вістникъ» та “Харьковский демокрит”. Протягом 1817—1828 pp. Г. Квітка чотири рази переобирався Предводителем дворян Харківського повіту. З 1827 р. почав писати прозу і драматургію. Перша книга «Малороссийских повестей, рассказываемых Грыцьком Основьяненком» («Маруся», «Салдацький патрет», «Мертвецький Великдень») вийшла у 1834 р. У 1840 р. Г.Ф. Квітка очолив Харківську палату карного суду на посаді надвірного радника. Письменник помер 20 серпня 1843р., похований у Харкові.
Державне видавництво художньої літератури 1950
Мова: російська
Сторінок: 227