Новини
Запорожское казачество /В. А. Голобуцкий/(Видання 1957 року)
Перевагою монографії В. А. Голобуцького є докладний історіографічний аналіз попередніх робіт з цієї теми. Розглядаються концепції польсько-шляхетських авторів, українських старшинських літописців, російських та українських дворянських істориків XVIII ст., які прагнули пояснити історію козацтва відповідно до своїх, станових інтересів. Автор критикує ідеологів українського націоналізму (М. Грушевського та ін.).
Монографія В. А. Голобуцького заснована на великому колі джерел. Виняткову цінність серед них представляє унікальний фонд Коша Запорізької Січі, який зберігається в ЦДІА УРСР і ніким ще не використаний з такою повнотою, як це зроблено автором.
Переконливо показано у книзі різке посилення антифеодальної боротьби на Запоріжжі 1773 – 1775 років. Козаки здійснили напад на царські війська, що рухалися з Дунаю на Волгу проти загонів Є. І. Пугачова, і автор справедливо пов'язує з цим фактом ліквідацію у червні 1775 р. Нової Січі урядом Катерини II.
Записки сенатора Лопухина Россия XVIII столетия /Лопухін І.В./ (Перевидання 1990 року)
Репринтне відтворення з Лондонського видання 1860 р.
Репринтне видання мемуарних джерел XVIII ст. – «Записки сенатора І. В. Лопухіна», «Записки імператриці Катерини ІІ», «Записки княгині О. Р.Дашкової» продовжує публікацію історичних матеріалів Вільної російської друкарні Герца та Огарьова (здійснену Інститутом історії СРСР Академії наук СРСР). Відтворення «Записок» супроводжує спеціальний том, що розкриває складну долю кожної з пам'яток, що публікуються, їх місце в громадському русі XIX століття і вписує їх у загальну картину політичної історії Росії XVIII століття. Ця серія відкривається «Записками» великого державного діяча, публіциста, близького кола Н. І.Новікова – Івана Володимировича Лопухіна.
«Записки сенатора Лопухина»
Автор: Іван Володимирович Лопухін
Видавництво: «Наука», 1990
Мова: дореформена російська
Сторінок: 211
Текстология /Д. С. Лихачев/ (Наукове видання 1983 року)
Класичне видання з теорії літератури. У своїй науковій праці "Текстология на материале русской литературы X - XVII веков" відомий філолог Д. С. Лихачов розповідає про місце текстології серед інших філологічних дисциплін, а також про те, як текстологія стала наукою, що вивчає історію тексту і нерозривно пов'язаною з історичною наукою, літературознавством, історією суспільної думки та палеографією. Автор стверджував, що самостійність текстології як науки та її тісний зв'язок з іншими науками особливо чітко визначилася у тій галузі, яка вивчає руську літературу XI—XVII ст. Попри певну ідеологічну забарвленість, це видання містить важливий узагальнюючий досвід текстології, що нагромадився у фахівців з давньоруської літератури. Тому, матеріали, які викладені у "Текстологии на материале русской литературы X - XVII веков" можуть бути корисними і для текстологів, які працюють і в інших сферах.
Видання підійде усім, хто цікавиться теорією літератури та, зокрема, історією давньоруської літератури.
Назва: Текстология
Автор: Дмитро Сергі́йович Лихачов (1906 - 1999) — філолог, історик, текстолог, академік, автор фундаментальних праць присвячених історії давньоруської літератури та текстології.
Рік: 1983
Ленинград, "Наука" Ленинградское отделение
Сторінок: 639
Розміри,см.:
довжина 22
ширина 15,5
товщина 3
Вага: 0,730 кг
Pittura d`avanguardia nel dopoguerra in Europa (Авангардний живопис у післявоєнній Європі, італійське видання 1970 року)
Альбом авангардного живопису
Чудова монографія, проілюстрована 86 репродукціями.
«Перше запитання виникає у кожного, хто торкається теми авангардного живопису в післявоєнній Європі: у яких межах можна припускати історичний факт, який, безсумнівно, має велике значення, але не має безпосередньо культурного характеру, виділяти не лише хронологічно, але й точно з часу тогочасної художньої культури? Ідеалістична критика завжди заперечувала сенс такого перенесення, яке вона постулювала втручання прагматичної сфери в теоретичну; тоді як протилежна критична позиція натомість приваблюється детерміністським перенесенням: отже, у нашому випадку можна було б говорити про нову мистецьку культуру в післявоєнний період, оскільки трагедія Другої світової війни ознаменувала б загальну історична цезура, отже, маючи на увазі ту саму художню культуру.»
«Pittura d`avanguardia nel dopoguerra in Europa» (Авангардний живопис у післявоєнній Європі)
Автор: Enrico Crispolti
Видавництво: Fratelli Fabbri, Мілан, Італія, 1970
Мова: італійська
Сказы о древних курганах /Э.Б. Вадецкая/ (Наукова книга 1981 року)
Книгу присвячено археологічним дослідженням на території Красноярського краю, де збереглось багато древніх курганів.
Зміст
- Мифы о могильном золоте на Елисее
- Первые исследователи сибирских курганов
- Древние скотоводы Сибири
- Каменные идолы
- Курганы знати
- Глиняные "головы" и гипсовые маски
- Загадки горы Оглахты
Назва: Сказы о древних курганах
Авторка: Вадецька Ельга Борисівна (1926-2018)
Рік: 1981
Сторінок: 114
Мова: російська
довжина 20
ширина 12
товщина 0,5
Вага: 0,100 кг
Книга містить дарчий напис.
Пан Тадеуш або Останній наїзд на Литві: шляхетська історія 1811 і 1812 р.р. /Адам Міцкєвич / (Видання 1951 року)
Друга редакція українського перекладу епічної поеми "Пан Тадеуш" Адама Міцкевича, виконаного талановитим українським поетом Максимом Рильським.
«Пан Тадеуш» - це віршований героїчний національний епос Польщі, що оповідає про складний період історії початку XIX століття, коли Річ Посполита була розділена між трьома імперіями.
Переклад найбільшого та найвідомішого твору Міцкевича став життєвим проєктом Максима Рильського, над яким поет працював понад 40 років. Перша редакція перекладу побачила світ у 1927 році. Для другого видання, прагнучи максимально наблизитись до оригіналу, перекладач переробив близько тисячі віршових рядків. Однак саме ця редакція зазнала значного втручання радянської цензури в епізодах, що стосувались російсько-польських відносин.
Особливої цінності виданню надають ілюстрації Міхала Андріолі, відомого польського художника XIX століття. Ці класичні ілюстрації, створені ще для оригінального видання 1834 року, органічно доповнюють український переклад, підкреслюючи його зв'язок з першоджерелом
Книга є визначною пам'яткою української перекладацької школи та важливим культурним мостом між польською та українською літературами.
Назва: Пан Тадеуш або Останній наїзд на Литві: шляхетська історія 1811 і 1812 р.р.
Автор: Адам Міцкевич, переклад Максима Рильського
Рік і місце видання: 1951, Київ
Мова: українська
Твори в 2-х томах. Андрій ГОЛОВКО (Видання класичної літератури 1986 року)
Класичне видання української класики від "Наукової думки".
Публікація творів українського письменника Андрія Головка: Червоний роман, Пилипко, Червона хустина, Інженери, В червоних шумах, Бур'ян, Мати, Артем Гармаш.
Тексти супроводжуються історико-літературним коментарем.
"Належить він до митців - одразу ж відзначимо цю питому і дуже прикметну для нього рису - з особливим душевним (а не тільки літературним) даром: їм понад усе близькі позитивні, позначені добрим моральним здоров'ям характери з трудового народного середовища, і саме в зображенні цих характерів виявляються кращі особливості їхнього хисту, в даному разі - непідкупний реалізм у поєднанні з щирою, глибинною поетичністю." (з передмови).
Твори в 2х томах
Автор: Андрій Васильович ГОЛОВКО (1897-1972)
Київ 1986 Наукова думка
ТАРАС ШЕВЧЕНКО. БІОГРАФІЧНИЙ НАРИС / МАКСИМ РИЛЬСЬКИЙ, АЛЕКСАНДР ДЕЙЧ / (Видання 1964 року)
Ця книга є ґрунтовним біографічним дослідженням життя та творчості великого українського поета і художника Тараса Шевченка. Написана двома видатними літературознавцями — Максимом Рильським, українським поетом і академіком, та Олександром Дейчем, радянським літературознавцем, вона об'єднує погляди двох знавців на геній Шевченка, його мистецький шлях і вплив на розвиток української літератури.
У книзі автори детально описують життєві віхи Шевченка: від його народження в кріпацькій сім'ї до визволення та здобуття освіти. Особливістю цього біографічного нарису є те, що він поєднує академічну строгість із емоційною чуттєвістю, характерною для Рильського. Це робить книгу не тільки науково важливою, але й захоплюючою для широкого кола читачів.
Львівська кераміка. Голубець О.М. (Наукове видання 1991 року)
Декоративна кераміка з 40-х по 80-ті роки XX ст.
У монографії висвітлюється розвиток львівської професіональної школи декоративної кераміки у період з 40-х по 80-ті роки XX ст. Розглядаються основні тенденції і перспективи розвитку цього традиційного виду декоративно-прикладного мистецтва, доробок сучасних художників-керамістів. Для мистецтвознавців, художників, архітекторів.
«Львівська кераміка»
Автор: Орест Михайлович Голубець
Видавництво: «Наукова думка» Київ 1991
Мова: українська та російська
Сторінок: 116
Мичуринское учение на службе народу выпуск 1, 2 (Видання 1955 року)
Досягнення мічуринської біології
«Іван Володимирович Мічурін створив близько трьохсот чудових сортів яблунь, груш, вишень, слив та інших культур. Працюючи над виведенням сортів головним чином плодових і ягідних рослин, він глибоко вникав у життя та розвиток живої природи, день у день долаючи перешкоди, що зустрічаються на шляху створення нових форм і сортів рослин. Вся його діяльність являла собою суцільний, пройнятий єдиною ідеєю ланцюг досліджень закономірностей живої природи і одночасно кожен крок у роботі був спрямований на вирішення практичних завдань. Будь-який його досвід ставив завдання вирішення того чи іншого практичного питання, і водночас ця, як здавалося, суто практична робота збагачувала науку новими теоретичними положеннями. Весь творчий шлях І. В. Мічуріна є взірцем поєднання інтересів науки та практики.»
«Мичуринское учение на службе народу. Сборник статей. Выпуск 1»
Видавництво: Гос. издательство селхоз. литературы, 1955
Мова: російська
Сторінок: 269
Особливості: можлива присутність печаток неіснуючих бібліотек
Графиня Козель /Юзеф Игнаций КРАШЕВСКИЙ/ (Художнє видання 1992 року)
Історико-пригодницький роман відомого польського письменника Юзефа Крашевського. В центрі сюжету книги - незвичайна, романтична доля прекрасної графині, фігури цілком історичної, всесильної фаворитки саксонського курфюрста Августа ІІ - Анни Констанції фон Козель (1680-1765). Епоха XVII-XVIII століття, висвітлена автором, постає перед читачами у всій своєрідності побутових і культурних рис, живій індивідуальності історичних персонажів.
Твір перекладений Е. Живовою на російську мову.
Книга сподобається прихильникам літератури історико-пригодницького жанру та колекціонерам пам'яток українського видавництва.
Назва: Графиня Козель.
Автор: Юзеф-Ігнацій Крашевський — всесвітньовідомий польський письменник, публіцист, видавець, історик, філософ, громадський і політичний діяч, найбільш плідний автор в історії польської літератури. Автор гостросюжетних історичних романів, які стоять в одному ряді з творами Вальтера Скотта, Александра Дюми тощо. Народився Юзеф Крашевський у Варшаві, але дитинство його минало в сільській місцевості, серед мальовничої природи Волині. Був і залишається автором найкращого історичного нарису про Житомир, в якому жив та працював більше 6 років.
Рік: 1992
Киев "МИСТЕЦТВО"
Мова: російська
Олександр Тарасевич. Становлення української школи гравюри на металі /Дмитро Степовик/ (Видання 1975 року)
Становлення української школи гравюри на металі
Книга присвячена огляду життя і творчої діяльності українського мідеритника та офортиста Олександра Тарасевича. Він був ченцем і настоятелем Києво-Печерської лаври з 1688 року. Олександр Тарасевич – видатний діяч українського образотворчого мистецтва XVII ст., один із предтеч української реалістичної графіки. Він працював однаково успішно і в книжковій і в станковій гравюрі. В межах кожного з цих двох видів він був першорядним майстром, митцем невтомного пошуку, новатором. У добу панування в мистецтві релігійної тематики Тарасевич по-земному трактував євангельські легенди, вкладаючи в них актуальний для свого часу зміст, він не обминав і соціальних моментів, відображав соціальну нерівність, відтворював сцени з життя селян. Тарасевич вписав яскраву сторінку в історію взаємин українського мистецтва із світовими художніми набутками.
«Олександр Тарасевич. Становлення української школи гравюри на металі»
Автор: Дмитро Степовик
Видавництво: «Мистецтво», 1975
Мова: українська та російська
Сторінок: 135