Новини
Слово о полку Игореве (Видання 1945 року)
Юбілейне перекладне на сучасну (на 1945-й рік) російську мову видання "Слова о полку Ігоревім" про відомий похід новгород-сіверського князя на половців в 1185 році, яке було присвячене 150 літтю відкриття рукопису твору.
Вступні статті написали відомі історики того часу.
Слово о полку Игореве
Переклад і коментарі Олексія Югова
Вступні статті академіка Б.Д. Грекова та академіка О.С. Орлова
Мова: російська
Сторінок: 193
Памятники Зарубинецкой культуры (Наукове видання 1959 року)
У збірнику дається перше в археологічній літературі узагальнення ранньослов'янських археологічних матеріалів, що належать до зарубинецької культури ІІ ст. до зв. е. - III-IV ст. н. е. (Середнє Подніпров'я). У вступі дана загальна характеристика ранньослов'янської культури та розглядається низка більш приватних питань, що належать до її вивчення. У наступних статтях публікуються найбільш важливі зарубинецькі пам'ятки, досліджені як у дореволюційні роки, так і за радянських часів. Матеріал має зведену археологічну карту. Збірка розрахована на фахівців археологів та істориків.
Вибрані твори. Григорій Квітка-Основ’яненко (Видання 1949 року)
Класика українського письменства
Збірка вміщує вибрані твори Григорія Квітки-Основ’яненка, засновника художньої прози та жанру соціально-побутової комедії в класичній українській літературі.
Зміст:
- Г.Ф.Квітка-Основ'яненко. П.Волинський
Повісті та оповідання:
- Салдатський патрет
- Маруся
- Конотопська відьма
- Козир-дівка
- Сердешна Оксана
Драматичні твори:
- Сватання на Гончарівці
- Шельменко-денщик
«Григорій Квітка-Основ'яненко. Вибрані твори»
Автор: Григорій Квітка-Основ'яненко (1778- 1843), письменник, драматург, журналіст, літературний критик і культурно-громадський діяч. Основоположник художньої прози в новій українській літературі. Приблизно 4 роки був послушником Курязького Спасо-Преображенського монастиря. Потім повернувся до світського життя. Служив комісаром з питань провіанту в народному ополченні (1806–1807), був секретарем дворянських зборів, дир. заснованого за його участі Харківського професійного театру (1812), повітовим предводителем дворянства (1817–1828), совісним суддею, головою Харківської палати кримінального суду. Обирався членом Товариства наук при Харківському університеті, членом Товариства антикваріїв Півночі, був одним із засновників Харківського інституту шляхетних дівчат (1812), Благодійного товариства (1812), Харківської публічної бібліотеки (1838). Наприкінці 1810 – на початку 1820-х років в харківській ("Украинский вестник", "Харьковские известия") та московській ("Вестник Европы") періодиці почав публікувати фейлетони, статті, жартівливі вірші. 1816–1817 разом з Р. Гонорським та Є. Філомафітським видавав перший в Україні журнал "Украинский вестник", був ініціатором видання альманахів "Утренняя звезда" (1833), "Молодик" (1843), першої збірки українських прислів'їв і приказок В. Смирницького "Малоросійські прислів'я і приказки. Зібрані В.М.С." (1843). У 1820-х роках виступив із першими комедіями. Його перу належать також дві книги "Малороссийских повестей, рассказываемых Грыцьком Основьяненком" (1834–1837), низка історичних нарисів, переказів російською мовою ("Головатий" 1839; "Історія театру в Харкові", 1841; "Українці", 1841; "Переказ про Гаркушу", 1842; "Заснування Харкова", 1843 та ін.). Листувався з Т. Шевченком. Кобзар присвятив йому листа "До Основ’яненка", проілюстрував "Знахаря" і "Панну Сотниківну". Найвідоміші твори: "Шельменко-волосний писар" (1829), "Маруся" (1832), "Салдацький патрет" (1833), "Пан Халявський" (1839), "Сердешна Оксана" (1841), "Козир-дівка" (1838), "Ганнуся" (1839), "Конотопська відьма" (1833), "Сватання на Гончарівці" (1835), "Щельменко-денщик" (1838, всі три – екранізовані). Його твори перекладалися польською та болгарською мовами, 1854 в Парижі опубліковано французькою мовою "Сердешну Оксану". Творчість Г. Квітки-Основ'яненка справила значний вплив на подальший розвиток української літератури, зокрема так званої етнографічної школи. (Матеріали е-Бібліотеки "Україніка")
«Державне видавництво художньої літератури», Київ, 1949
Мова: українська та російська
Сторінок: 342
Колорадский картофельный жук /А. Л. Ефимов/ (Антикварне видання 1946 року)
Видання про рослинних шкідників. У виданні "Колорадский картофельный жук" містяться матеріали про колорадського картопляного жука та про шкоду, якої він завдає картоплі та іншим рослинам.
Зміст
- Предисловие - с. 3
- Колорадский жук - самый опасный вредитель картофеля - с. 4
- Что представляет собою колорадский жук и каков его образ жизни - с. 7
- Как расселяется колорадский жук - с. 14
- Растения, повреждаемые колорадским жуком - с. 17
- Где и когда искать колорадского жука - с. 25
- Что делать при обнаружении колорадского жука - с. 26
Книга зацікавить ботаніків, працівників сільського господарства, дослідників історії сільського господарства двадцятого століття та усіх любителів цінних рідкісних антикварних видань.
Назва: Колорадский картофельный жук.
Рік: 1946
Москва
ОГИЗ-"СЕЛЬХОЗГИЗ"
Государственное издательство сельскохозяйственной литературы
Сторінок: 30
довжина 19,5
ширина 13
товщина 0,3
Вага: 0,033 кг
Присутні відбитки печаток неіснуючих бібліотек.
Сельскохозяйственные экосистемы /Карпачовский/ (Наукове видання 1987 року)
Збірник наукових праць для спеціалістів сільського господарства рослинницького профілю.
У книзі дано аналіз актуальних проблем взаємообумовленості сільського господарства (аграрної технології) та екології. Розглянуто різні аспекти агроекосистем (АЕС), надано їх економічний аналіз, наведено особливості функціонування АЕС, проблеми енергопотоків та кругообігу поживних речовин, ерозії ґрунтів. Для науковців – аграрників, екологів. Переклад з англійської А.С.Каменського, Ю.А.Смирнова, Е.Є.Хавкіна.
«Сельскохозяйственные экосистемы» (Сільськогосподарські екосистеми).
Редактор: Карпачовський Л.О.
Видавництво: «Агропромиздат», 1987
Мова: російська
Сторінок: 221
Лексикон словенороський Памви Беринди (Наукове видання 1961 року)
Пам’ятки української мови XVII ст.
«Лексикон словенороський» Памви Беринди — визначна пам'ятка східнослов'янської лексикографії початку XVII ст. Праця П. Беринди є важливим джерелом вивчення словникового складу української мови XVII ст., а також цінним посібником при читанні українських, російських і білоруських пам'яток, писаних церковнослов'янською мовою. У передмові подається мовно-історичний та палеографічний опис пам'ятки. Надруковано з видання 1627 р. фотомеханічним способом.
Памво Беринда – український енциклопедист і мовознавець, лексикограф, письменник і поет, друкар, гравер. Один із найвидатніших постатей культурно-освітнього руху Галичини та України першої половини ХVII століття. 20 серпня 1627 року вийшов друком перший словник української мови Памви Беринди – “Лексіконъ славенноросскій і именъ тълкованіє”. Майже 30 років вчений-лексикограф Памво Беринда присвятив праці над словником, продовжуючи вносити корективи в свою роботу навіть під час друку.
У словнику 6 982 слова написані церковнослов’янською мовою того часу, де подається тлумачення і переклад українською. Сам словник складається із двох частин: “Лексіконь” та “Имена свойственная”, в якому зібрані загальні назви неслов’янського походження, тлумачення топонімів й антропонімів.
Головною метою словника було відновлення церковнослов’янської традиції літературною мовою. Щоб у такий спосіб протистояти польському наступу й католицизму. Праця відіграла величезну роль не тільки в становленні української лексикографії, а ще й білоруської, румунської та російської.
Його поява стала своєрідною революцією в слов’янській лінгвістиці. Адже в ті часи на територіях Західної Європи письмовою мовою була латина. У Східній Європі, де мешкали православні – давньоболгарська-церковнослов’янська. Але мова, якою розмовляли українці, була абсолютно відмінною від книжкової. Таку розбіжність і взявся впорядковувати невтомний дослідник Памво Беринда.
«Лексикон словенороський Памви Беринди»
Видавництво Академії наук Української РСР, Київ 1961
Мова: українська
Сторінок: 271
Генетика общая и прикладная /Мюнтцинг/ (Наукове видання 1967 року)
Підручник генетики для вишів.
Підручник генетики, написаний одним із найбільших сучасних генетиків - шведським ученим А.Мюнтцингом, широко відомим своїми дослідженнями в галузі теоретичної та прикладної генетики. Книга ця добре знайома вітчизняному читачеві за попереднім виданням, випущеним російською Видавництвом іноземної літератури в 1963 р. під назвою "Генетичні дослідження". У ній систематично викладені всі розділи генетики: матеріальні основи спадковості, закони Менделя, успадкування кількісних ознак, кросипіговер, мутаційний процес і різні типи мутацій, фізіологічна та біохімічна генетика, основи молекулярної генетики, природа гена, різні типи гібри , деякі відомості з генетики людини До книги додано словник основних генетичних термінів. У новому виданні значно доповнено розділи з молекулярної та біохімічної генетики; внесено також останні дані науки та деякі інші глави. Призначена для студентів та викладачів біологічних факультетів університетів, педагогічних, медичних та сільськогосподарських інститутів, для викладачів середньої школи та технікумів, для науковців різних спеціальностей (біологів, медиків тощо).
«Генетика общая и прикладная» (Генетика загальна та прикладна).
Автор: А.Мюнтцинг
Видавництво: «Мир», 1967
Мова: російська
Сторінок: 600
Давня українська література /Грицай, Микитась, Шолом/ (Видання 1978 року)
Книжка є першим підручником з курсу історії давньої української літератури за університетською програмою. У підручнику розглянуто і проаналізовано значну кількість літературних явищ - творчість окремих письменників, літературний процес у цілому на всіх його етапах починаючи від доби Київської Русі, включаючи і літературу XVIII ст.
«Давня українська література»
Автори: Грицай, М.С., Микитась В.Л., Шолом Ф.Я.
Видавництво: «Вища школа», Київ, 1978
Мова: українська
Сторінок: 414
Енеїда. Наталка Полтавка. Москаль-чарівник / Іван Котляревський / (Видання 1987 року)
Збірка класичних творів Івана Котляревського, що започаткували нову українську літературу.
У виданні представлені найвідоміші твори Івана Котляревського: бурлескно-травестійна поема "Енеїда", п'єса "Наталка Полтавка" та водевіль "Москаль-чарівник". Ці твори стали переломними в історії української літератури, започаткувавши використання живої народної мови в художніх текстах.
"Енеїда" - перший твір нової української літератури, що поєднує гумор, сатиру та глибокий патріотизм. "Наталка Полтавка" - зворушлива історія кохання, що стала класикою української драматургії. "Москаль-чарівник" - комедійний водевіль, що висміює забобони та людські вади.
Творчість Котляревського відзначається глибоким зв'язком з народним життям, прогресивними ідеями свого часу та гуманістичним світоглядом. Його твори заклали основи реалістичного зображення дійсності в українській літературі та продемонстрували багатство й виразність української мови.
Це видання дозволяє читачам ознайомитися з ключовими творами, що заклали фундамент сучасної української літератури та вплинули на її подальший розвиток.
Лохвицька ратушна книга другої половини XVII ст. (Збірник актових документів)
Лохвицька ратушна книга другої половини 17 ст. (Збірник актових документів)
серія “Пам’ятки української мови”
Рік видання: 1986
Видавництво: Наукова думка
Публікація пам’ятки староукраїнської мови — документів ратуші м. Лохвиця Лубенського полку Гетьманщини (тепер в межах Полтавської області України).
Класична видавнича наукова серія.
Ґрунтовне джерело до історії української мови, діловодства, побуту, , культури, соціально-суспільних взаємин в українській державі козацької доби.
Букіністична рідкість. Хороший стан.
Суботовское городище (Археологія)
Сулимовский архив. Фамильные бумаги Сулим, Скоруп и Войцеховичей XVII – XVIII в. (репринт 2010)
Сулимовский архив. Фамильные бумаги Сулим, Скоруп и Войцеховичей XVII – XVIII в. (репринт 2010)
Рік видання: 2010 (репринт видання 1884 року)
Репринтне видання сімейного архіву старшинських родів Гетьманщини, який охоплює період з 1628 по 1818 роки та висвітлює широку панораму політичного, військового та соціально-економічного життя тогочасного суспільства.
Впорядкування видання-прототипу здійснив видатний історик Гетьманщини — Олександр Лазаревський.