Новини
Більша книжка /Тарас Шевченко/ (Видання 1989 року)
Поезія Тараса Шевченка.
Нове факсимільне видання рукописної збірки поезій Т. Шевченка, перший запис в якій було зроблено 21 лютого 1858 р. у Нижньому Новгороді, останній - за кілька місяців перед смертю - 5 грудня 1860 р. у Петербурзі. В оригіналі, що зберігаються в Інституті літератури імені Тараса Шевченка НАН України, збірник відкривається сторінкою, на якій рукою Шевченка старанно виведено «Поезія Тараса Шевченка», а нижче «1847г.» В шевченкознавстві за цим збірником закріпилася назва «Більше книжка». Збірнику передує вступна стаття Леоніда Новиченка.
«Більша книжка»
Автор: Шевченко Тарас Григорович (1814-1861) Видатний український поет, художник, громадський діяч, перекладач, автор Кобзаря, співробітник Київської Археологічної комісії, академік гравірування (1860). Народився 25 лютого (9 березня за новим стилем) 1814 р. у с. Моринцях Звенигородського повіту Київської губернії (нині Звенигородський район Черкаської області) у родині Григорія Івановича Шевченка і Катерини Якимівни Бойко. Батьки Шевченка були кріпаками магната генерал-лейтенанта Василя Васильовича Енгельгарда - поміщика, що володів 50 тис. кріпаків і був власником близько 160 тис. десятин землі. Через рік після народження Тараса родина переїздить із Моринців до Кирилівки, у ній, окрім Тараса, було 6 дітей - старші - Катерина та Марія, брат Микита, молодші - Ярина, Марія, брат Йосип.
Видавництво: «Наукова думка», Київ, 1989
Мова: українська
Сторінок 328+20
Слово о полку Игореве (Видання 1945 року)
Юбілейне перекладне на сучасну (на 1945-й рік) російську мову видання "Слова о полку Ігоревім" про відомий похід новгород-сіверського князя на половців в 1185 році, яке було присвячене 150 літтю відкриття рукопису твору.
Вступні статті написали відомі історики того часу.
Слово о полку Игореве
Переклад і коментарі Олексія Югова
Вступні статті академіка Б.Д. Грекова та академіка О.С. Орлова
Мова: російська
Сторінок: 193
Первобытная культура /Тайлор/ (Наукове видання 1939 року)
Класична історична праця. Навчальний посібник.
Едуард Бернетт Тайлор (в неточній старої російської транслітерації – Тейлор) належить до найвидатніших етнографів та істориків культури XIX ст. Особливо великий його внесок у тісно пов'язану з етнографією, а в минулому нерідко навіть історію первісного суспільства, що ототожнювалася з нею. Тайлор багато зробив для розуміння закономірностей розвитку первісної культури, методів її вивчення та відтворення картини культурного, передусім релігійного життя первісного людства. Його дослідження становили тим більший інтерес, що його діяльність розгорталася за часів формування в етнографії її першої – еволюціоністської – науково-теоретичної школи, і сам він був одним із засновників цієї школи. Щоб оцінити внесок Тайлора в етнографію та суміжні з нею галузі знання, треба перш за все зрозуміти, чим став для них еволюціонізм.
«Первобытная культура». (Первісна культура)
Автор: Е.Тайлор
Видавництво: Государственное социально-экономическое издательство, 1939
Мова: російська
Сторінок: 565
Исторический очерк Петровского Полтавского кадетского корпуса (1840-1890). Павловский И.Ф. (репринт)
Андрей Рублев /В.Н. Лазарев/ (Видання 1960 року)
Альбом російського іконопису
Для альбому, крім оригінальних зйомок, були використані негативи, що зберігаються у фототеках музею Андрія Рубльова та музею Архітектури академії будівництва та Архітектури СРСР.
«Андрей Рублев». Альбом
Автор: В.Н.Лазарев
Видавництво: «Советский художник», 1960
Мова: російська
П. Левченко /М. М. Безхутрий/ (Антикварне видання 1984 року)
Унікальне мистецьке видання. У альбомі "П. Левченко" міститься понад 100 творів відомого українського художника другої половини XIX- початку XX сторіччя. Творчість Петра Олексійовича – значне явище в українському реалістичному живописі. Талант Левченка носить яскраво виражений ліричний характер, його пейзажі сповнені поетичного почуття, в якому немає ні перебільшень, ні сентиментальності, ні солодкуватості. Звичайно невеликі за розміром твори художника просякнуті м`якою, наспівною мелодійністю, характерною для українських народних пісень. Чарівність творчості Левченка в його безмежній любові до української природи. Його картини щирі, прості і змістовні. Перше і єдине видання українською, російською, англійською, французькою та німецькою мовами.
Альбом сподобається усім шанувальникам українського мистецтва та любителям унікальних антикварних видань.
Видання містить суперобкладинку.
Назва: П. Левченко.
Автор: Микола Микитович Безхутрий (1919 — 1995) — український мистецтвознавець і письменник; член Харківської організації Спілки радянських художників України.
Петро Олексі́йович Левченко (1856 — 1917) — український живописець-пейзажист, графік, майстер інтер'єрних композицій.
Рік: 1984
Київ, Мистецтво
Мова: українська, англійська, французька, німецька, російська.
Сторінок: 142
довжина 27
ширина 25
товщина 1,2
Вага: 0,800 кг
Искусство кочевников и Золотой Орды: Очерки культуры и искусства народов Евразийских степей и золотоордынских городов (Видання 1976 року)
Історія та мистецтво золотоординських міст.
Книга відомого археолога Г.А.Федорова-Давидова присвячена мистецтву племен і народів, що жили в давнину та середньовіччя у степах Євразії, а також мистецтву Золотої Орди. На початку книги розглядається мистецтво скіфо-сибірського «звірячого стилю». Виявляються його особливості, показуються шляхи розвитку. Далі йде розбір художніх виробів ранньосередньовічних, головним чином, тюркських племен степів. Особливу увагу приділено питанню про співвідношення образотворчості та орнаменталізму у цьому мистецтві. Після цього автор переходить до аналізу давньотюркської скульптури — кам'яних статуй, поширених степах від Байкалу до Дунаю. Простежується їх еволюція та зміна семантики. Останній розділ присвячений архітектурі та прикладному мистецтву золотоординських міст. В орнаменті та формах художнього ремесла Золотої Орди можна побачити сильний вплив мусульманського Сходу, який витісняє традиції стародавнього степового мистецтва, проте пережитки його існують у степах дуже довго.
«Искусство кочевников и Золотой Орды: Очерки культуры и искусства народов Евразийских степей и золотоордынских городов». (Мистецтво кочівників та Золотої Орди: Нариси культури та мистецтва народів Євразійських степів та золотоординських міст».)
Автор: Герман Олексійович Федоров-Давидов
Видавництво: «Искусство», 1976
Мова: російська
Сторінок: 222
Труды института истории естествознания. Том V (Антикварне видання 1953 року)
Унікальне раритетне видання з природознавства. Том V "Трудов института истории естествознания" присвячено історії біології XVIII - XIX століть. На початку видання подано праці, які вісвітлюють боротьбу вітчизняних біологів за ідею єдності організму й умов життя. Також у цьому томі є декілька статей, які розкривають пріоритет видатних ембріологів і цитологів у важливих відкриттях і теоріях. Попри певну радянську пропаганду у тексті видання, статті, подані в цьому томі, мають велику цінність для вивчення та розуміння історії природознавства.
Книга розрахована на природознавців, біологів та усіх, хто цікавиться рідкісними антикварними виданнями.
Назва: Труды института истории естествознания. Том V.
Рік: 1953
Москва
Издательство Академии наук СССР
Сторінок: 400
довжина 26,5
ширина 19
товщина 2,5
Вага: 1,000 кг
Присутні відбитки печаток неіснуючих бібліотек.
А. С. Новиков-Прибой / В. В. Будаков / (Видання 1979 року)
Літературний портрет відомого російського письменника-мариніста.
Книга під загальною редакцією В. В. Будакова присвячена життю та творчості Олексія Силича Новикова-Прибоя, видатного російського письменника, автора знаменитої епопеї "Цусіма". У роботі розкривається унікальний життєвий шлях Новікова-Прибоя - від селянина і військового моряка до революціонера і визнаного літератора.
Автор підкреслює автобіографічність творчості Новікова-Прибоя, його здатність передавати життєві реалії через призму художнього осмислення. Особлива увага приділяється головній темі творчості письменника - морю та людині, революційній свідомості російських моряків.
Видання містить вступну статтю Г. Єршова та збірку оповідань Новікова-Прибоя, що дозволяє читачеві безпосередньо ознайомитися з творчістю письменника.
Бібліографічна інформація
Назва: А. С. Новиков-Прибой
Автор: О. С. Новиков-Прибой, В. В. Будаков
Рік і місце видання: 1979, Воронеж
Сторінок: 300
Мова: російська
/
довжина 20,5
ширина 13
товщина 2
Вага: 0,300 кг
Копи царя Соломона. Прекрасная Маргарет. /Генри Райдер Хаггард/ (Антикварне видання 1990 року)
Класика світової літератури пригодницького жанру. Дані романи просякнуті симпатією до пригнічених народів колоній, відрізняються гострим, динамічним сюжетом, пізнавальні та надзвичайно цікаві. Разом з героями "Копальні царя Соломона" читач поринає в атмосферу повних небезпек пригод з пошуку скарбів у Південній Африці, а, читаючи "Прекрасна Маргарет", стає свідком історії двох закоханих, котрі, не дивлячись на тяжкі випробування, що випали на їхню долю, зуміли відстояти своє кохання.
Романи перекладені з англійської на російську мову. Перекладом займались Н. Б. Маркович і Б. Т. Грибанова.
Книга буде цікава любителям динамічних історій з гострим сюжетом, поціновувачам легкого, романтичного чтива та колекціонерам антикварних видань.
Назва: Копи царя Соломона. Прекрасная Маргарет.
Автор: Генрі Райдер Хаггард (1856 - 1925) - англійський письменник, юрист, агроном і ґрунтознавець, класик світової пригодницької літератури, творець літературного жанру «загублений світ», один із засновників жанру фентезі. Брав участь у реформуванні системи сільського господарства Британської імперії.
Рік: 1990
МИНСК "ЮНАЦТВА"
САГАЙДАЧНИЙ/ АНДРІЙ ЧАЙКОВСЬКИЙ./ (Видання 1989 року)
До книги українського письменника Андрія Чайковського (1857-1935) ввійшов історичний роман у трьох книгах «Побратими», «До слави» та нариси «Петро Конашевич-Сагайдачний» і «Запорожжя», в яких на документальній основі зображено події кінця XVI початку XVII ст., коли гетьманом українського запорозького козацтва був Сагайдачний.
Избранные произведения. М. Коцюбинский (Видання 1949 року)
Переклад з української мови творів українського письменника
Зміст:
-На веру (повесть)
-Ёлочка (рассказ, перевод А. Дейча)
-Пятизлотник (рассказ)
-Цеповяз (рассказ, перевод А. Деева)
-Нюрнбергское яйцо (очерк)
-Хо (сказка, перевод А. Деева),
-На крыльях песни (рассказ)
-Для общего блага (повесть, перевод Е. Нежинцева)
-«Пе-коптьор» (рассказ, перевод А. Островского)
-Посол чёрного царя (рассказ)
-Ведьма (рассказ)
-Дорогой ценой (повесть, перевод Н. Ушакова)
-На камне (рассказ, перевод Е. Нежинцева)
-Поединок (рассказ, перевод Е. Нежинцева)
-Яблони цветут (рассказ, перевод Н. Ушакова)
-Тучи (микрорассказ)
-Усталость (микрорассказ)
-Одинокий (микрорассказ)
-Сон (рассказ)
-В грешный мир (рассказ)
-Под минаретами (рассказ, перевод Г. Шипова)
-Смех (рассказ)
-Он идёт (рассказ)
-Неизвестный (рассказ)
-Persona grata (рассказ, перевод Н. Ушакова)
-В дороге (рассказ, перевод Л. Кремневой)
-Intermezzo (рассказ, перевод Л. Кремневой)
-Поездка в Криницу (рассказ, перевод Л. Кремневой)
-Дебют (рассказ)
-Fata Morgana (повесть, перевод Н. Ушакова)
-Что записано в книгу жизни (рассказ)
-Сон (рассказ)
-Тени забытых предков (повесть, перевод Н. Ушакова)
-Подарок на именины (рассказ, перевод Н. Ушакова)
-Лошади не виноваты (рассказ, перевод А. Дейча)
-Хвала жизни! (рассказ, перевод Г. Шипова)
-На острове (очерк, перевод А. Деева)
-Иван Франко (реферат, перевод А. Дейча)
-Письма М. М. Коцюбинского к А. М. Горькому
-Приложение. М. Горький. М. М. Коцюбинский,
«М.Коцюбинский. Избранные произведения»
Автор: Михайло Михайлович Коцюбинський. Народився 17 вересня 1864 у Вінниці у родині чиновника. Батьків письменника звали Михайло, Глікерія. Навчався в Барській початковій школі (1875 — 1876), Шаргородському духовному училищі (1876 — 1880). Після закінчення Шаргородської семінарії у 1880 Михайло Коцюбинський поїхав до Кам’янця-Подільського, маючи намір навчатися в університеті, але ця мрія не здійснилася через матеріальні обставини, але він продовжував самотужки навчатись. У 1885 р. увійшов до підпільної “Молодої громади”, за що був притягнутий до судової відповідальності. У 1886–1889 він дає приватні уроки і продовжує навчатися самостійно, а 1891-го, склавши іспит екстерном при Вінницькому реальному училищі на народного учителя, працює репетитором. 1892–1896 — працював у складі Одеської філоксерної комісії, яка боролася зі шкідником винограду. Потім працював у Криму. У 1892 році М.Коцюбинский увійшов до таємної спілки Братство тарасівців. Коцюбинський був одним з ініціаторів створення товариства “Просвіта". Від листопада 1897 до березня 1898 обіймав різні посади в редакції житомирської газети «Волинь». 1898 переїхав у Чернігів, де займав посаду діловода при земській управі. В Чернігові зустрів Віру Устимівну Дейшу, яка стала його дружиною — вірним другом та помічником. Брав активну участь у культурному житті міста, влаштовував літературні вечори, підтримував письменників-початківців. Постійні матеріальні нестатки, конфлікти з владою та ще постійна зажура долею коханої жінки, Олександри Іванівни Аплаксіної, молодшої за нього на 16 років підірвали здоров’я письменника. У 1907 р. з анонімного листа дружина дізналася про стосунки чоловіка з Аплаксіною та примусила його дати слово не кидати родину. У середині 1909 р. письменник їде на о. Капрі через астму і сухоти. Помер 25 квітня 1913 року в Чернігові, де і похований.
Видавництво: «Государственное издательство художественной літературы», Москва, 1949
Мова: російська
Сторінок: 375