Новини
Календарные обычаи и обряды народов Восточной Азии (Наукове видання 1985 року)
Новий рік у народів Східної Азії
Календарні звичаї та обряди річного циклу, пов'язані з трудовою діяльністю народів, — це складне суспільне явище, своєрідне відображення їхнього соціально-політичного, історико-культурного, етнічного, духовного життя на різних етапах розвитку. Як концентрований вираз духовної та матеріальної культури народів, календарні свята несуть на собі печатку етнічної специфіки. У той самий час вони відбивають типологічну спільність людської культури, вплив історико-культурних контактів та зв'язків. Календарні звичаї та обряди становлять важливу частину такого явища, як свято.
«Календарные обычаи и обряды народов Восточной Азии. Новый год»
Кер.ред.: Р.Ш.Ждарилгасинова, М.В.Крюков
Видавництво: «Наука» 1985
Мова: російська
Сторінок: 262
Львов. Архитектурно-художественные памятники XIIІ-XX веков. Островский Г.С. (Букіністика)
Michelangelo la Capella Sistina (Мікеланджело: Сікстинська капела. Італійське видання 1965 року)
Роботи Мікеланджело: Сікстинська капела.
Видання серії «Форма і колір - Великі цикли мистецтва 27. Мікеланджело». Серія присвячена великим мистецьким комплексам усіх часів, кожен з яких проілюстрований у своїй компетенції, щоб дати найбільш достовірне та вичерпне зображення.
«Forma E Colore, n° 27, Michelangelo: La Cappella Sistina» (Форма і колір n°27: Мікеланджело: Сікстинська капела).
Автор: Raffaele Monti
Видавництво: Sadea - Sansoni, 1965
Мова: італійська
Український народ у своїх легендах, релігійних поглядах та віруваннях /Булашев Г. О./ (Видання 1992 року)
Усім, хто не байдужий до духовних набутків свого народу, кого цікавить українська космогонія, міфологія, легенди та перекази про світотвір, про рослинний та тваринний світ, народна астрологія - загалом легенди від часів язичництва до початку минулого століття, прислужиться це унікальне видання, що вперше з'явилося друком на початку ХХ століття. Опублікована свого часу російською мовою, сьогодні ця унікальна книга повертається до своїх витоків.
«Український народ у своїх легендах, релігійних поглядах та віруваннях»
Автор: Булашев Георгій Онисимович
Видавництво: «Довіра», Київ, 1992
Мова: українська
Сторінок: 414
Твори / Йоганн Вольфганг Гете / (Видання 1982 року)
Збірка ключових творів "штюрмерського" періоду творчості Йоганна Вольфганга Гете, що включає драми та славнозвісний роман.
До видання увійшли знакові твори молодого Гете: історична драма "Гец фон Берліхінген із залізною рукою", трагедія "Егмонт" та епістолярний роман "Страждання молодого Вертера". Написані між 1771 та 1775 рр., ці твори яскраво відображають період "Бурі й натиску" в німецькій літературі, коли молоді письменники виступали проти раціоналізму Просвітництва, утверджуючи право особистості на свободу почуттів. Видання супроводжується ґрунтовною передмовою та примітками літературознавця Дмитра Наливайка.
Махтумкулі. Поезії (Видання 2013 року)
ЧЕРЛЕНІ ЩИТИ / ВОЛОДИМИР МАЛИК / (Видання 1990 року)
"Черлені щити" Володимира Малика — історичний роман, який переносить читача в Русь XII століття. Основою сюжету є події, пов'язані з походом князя Ігоря на половців, описаним у "Слові о полку Ігоревім". Малик уміло відтворює атмосферу того часу, передаючи як дух війни, так і складність політичних інтриг, що охоплювали давньоруські землі.
Особливістю цього твору є не лише точність у відображенні історичних подій, але й глибокі психологічні портрети героїв. Князь Ігор постає не як монументальний образ, а як людина з живими емоціями, помилками та прагненнями. Автор загострює увагу на внутрішніх конфліктах персонажів, що робить їх справжніми і близькими сучасному читачеві.
Murillo (Шедеври мистецтва, великі художники n°37: Мурільйо. Французьке видання 1967 року)
Альбом робіт іспанського живописця Бартоломе Естебану Мурільйо
Альбом серії «Шедеври мистецтва великих живописців» присвячений роботам Бартоломе Естебану Мурільйо. Бартоломе Естебан Мурільйо (охрещений 1 січня 1618 р., Севілья, Іспанія — помер 3 квітня 1682 р., Севілья), найпопулярніший бароковий релігійний художник Іспанії XVII ст., відомий своєю ідеалізованою, часом дорогоцінною манерою. Серед його головних покровителів були релігійні ордени, особливо францисканці, і братства в Севільї (Севільї) та Андалусії. Серед ранніх робіт Мурільйо — Діва Розарію (бл. 1642). У рудиментарному стилі його художньо консервативного севільського майстра Хуана дель Кастільо. Ця рання робота поєднує в собі італійський маньєризм 16-го століття та фламандський реалізм. 11 картин, які спочатку висіли в маленькому монастирі Сан-Франциско в Севільї — наприклад, «Екстаз святого Дієго з Алькали» (1646) — виконано в більш сучасному натуралістичному стилі севільської школи, заснованої Дієго Веласкесом і продовженої Франсіско де Сурбаран. Цій серії притаманні реалізм і тенебризм (контрастне світлотінь) і використання банальних моделей, акцент на жанрі чи побутових сценах.
«Chefs-d'oeuvre de l'art grands peintres n°37: Murillo» (Шедеври мистецтва, великі художники n°37: Мурільйо)
Видавництво: Hachette, Франція, 1967
Мова: французька
Вибрані твори. Григорій Квітка-Основ’яненко (Видання 1949 року)
Класика українського письменства
Збірка вміщує вибрані твори Григорія Квітки-Основ’яненка, засновника художньої прози та жанру соціально-побутової комедії в класичній українській літературі.
Зміст:
- Г.Ф.Квітка-Основ'яненко. П.Волинський
Повісті та оповідання:
- Салдатський патрет
- Маруся
- Конотопська відьма
- Козир-дівка
- Сердешна Оксана
Драматичні твори:
- Сватання на Гончарівці
- Шельменко-денщик
«Григорій Квітка-Основ'яненко. Вибрані твори»
Автор: Григорій Квітка-Основ'яненко (1778- 1843), письменник, драматург, журналіст, літературний критик і культурно-громадський діяч. Основоположник художньої прози в новій українській літературі. Приблизно 4 роки був послушником Курязького Спасо-Преображенського монастиря. Потім повернувся до світського життя. Служив комісаром з питань провіанту в народному ополченні (1806–1807), був секретарем дворянських зборів, дир. заснованого за його участі Харківського професійного театру (1812), повітовим предводителем дворянства (1817–1828), совісним суддею, головою Харківської палати кримінального суду. Обирався членом Товариства наук при Харківському університеті, членом Товариства антикваріїв Півночі, був одним із засновників Харківського інституту шляхетних дівчат (1812), Благодійного товариства (1812), Харківської публічної бібліотеки (1838). Наприкінці 1810 – на початку 1820-х років в харківській ("Украинский вестник", "Харьковские известия") та московській ("Вестник Европы") періодиці почав публікувати фейлетони, статті, жартівливі вірші. 1816–1817 разом з Р. Гонорським та Є. Філомафітським видавав перший в Україні журнал "Украинский вестник", був ініціатором видання альманахів "Утренняя звезда" (1833), "Молодик" (1843), першої збірки українських прислів'їв і приказок В. Смирницького "Малоросійські прислів'я і приказки. Зібрані В.М.С." (1843). У 1820-х роках виступив із першими комедіями. Його перу належать також дві книги "Малороссийских повестей, рассказываемых Грыцьком Основьяненком" (1834–1837), низка історичних нарисів, переказів російською мовою ("Головатий" 1839; "Історія театру в Харкові", 1841; "Українці", 1841; "Переказ про Гаркушу", 1842; "Заснування Харкова", 1843 та ін.). Листувався з Т. Шевченком. Кобзар присвятив йому листа "До Основ’яненка", проілюстрував "Знахаря" і "Панну Сотниківну". Найвідоміші твори: "Шельменко-волосний писар" (1829), "Маруся" (1832), "Салдацький патрет" (1833), "Пан Халявський" (1839), "Сердешна Оксана" (1841), "Козир-дівка" (1838), "Ганнуся" (1839), "Конотопська відьма" (1833), "Сватання на Гончарівці" (1835), "Щельменко-денщик" (1838, всі три – екранізовані). Його твори перекладалися польською та болгарською мовами, 1854 в Парижі опубліковано французькою мовою "Сердешну Оксану". Творчість Г. Квітки-Основ'яненка справила значний вплив на подальший розвиток української літератури, зокрема так званої етнографічної школи. (Матеріали е-Бібліотеки "Україніка")
«Державне видавництво художньої літератури», Київ, 1949
Мова: українська та російська
Сторінок: 342
Материалы и исследования по Археологии СССР №8/ П. П. Ефименко, П. Н. Третьяков / (Антикварна книга 1948 року)
Восьмий випуск серії "Матеріали та дослідження з археології СРСР", присвячений давньоруським поселенням на Дону. Книга містить результати археологічних досліджень, проведених у регіоні, і охоплює період VIII-X ст.
Основні розділи книги:
- Руське населення на Дону в VIII-X ст.
- Велике Боршевське городище
- Мале Боршевське городище
- Курганний могильник біля с. Боршева
- Кузнецовське городище
- Розкопки Воронезького обласного музею в 1933-1934 рр. на Кузнецовському городищі
- Городище біля Михайлівського кордону
- Дослідження курганів біля Кузнецовського городища
Книга також містить два додатки:
- В. І. Громова. Залишки ссавців з ранньослов'янських городищ поблизу м. Воронежа
- А. Н. Свєтовидов. До історії іхтіофауни р. Дон
Видання є важливим джерелом інформації для археологів, істориків та всіх, хто цікавиться ранньою історією слов'янських поселень на Дону. Воно містить детальні описи археологічних пам'яток, результати розкопок та аналіз знахідок, що дозволяє краще зрозуміти матеріальну культуру, побут та господарство давньоруського населення цього регіону.
Присутні печатки неіснуючих бібліотек.
Сочинения. Том четвертий /И. В. Мичурин/ (Антикварне видання 1948 року)
Класичне природознавче видання. У четвертому томі "Сочинений" містяться автобіографічні відомості І. В. Мічуріна, статті різних років, відкриті листи, доповіді, рецензії, передмови, замітки, переписка. У додатку є унікальна інвентаризація рослинного матеріалу І. В. Мічуріна, яку, на його прохання, склав П. Н. Яковлєв. Також том доповнений приміткам, покажчиком імен, покажчиком назв рослин та алфавітним покажчиком праць І. В. Мічуріна.
У книзі є чорно-білі та кольорові ілюстрації.
Видання розраховано на природознавців та усіх, хто цікавиться рідкісними науковими виданнями.
Назва: Сочинения. Том четвертый.
Автор: Іван Володимирович Мічурін (1855 — 1935) - біолог і селекціонер-помолог, автор багатьох сортів плодово-ягідних культур, почесний член АН СРСР. Розробив методи селекції плодово-ягодних рослин, головним чином — метод віддаленої гібридизації (підбір батьківських пар, подолання несхрещуваності та ін.).
Рік: 1948
Москва
ОГИЗ
Государственное издательство сельскохозяйственной литературы.
Сторінок: 800
довжина 23
ширина 16
товщина 4
Вага: 1,200 кг
Присутні відбитки печаток неіснуючих бібліотек.
Нарис історії Київської землі від смерті Ярослава до кінця XIV сторіччя. Михайло Грушевський (Репринт 1991)
Репринт з першої синтетичної праці видатного українського вченого, написаної ще на студентській лаві.
В ній на широкому джерельному матеріалі висвітлюється політична історія Київської землі, її економіка, культура та релігія.
Очеркъ исторіи Кіевской земли отъ смерти Ярослава до конца XIV столѣтія.
Автор: Михайло Сергійович Грушевський
Репринт 1991 року з книги 1891 року
Сторінок: 560
Мова: дореформена російська