Новини
Визначні місця України (Антикварне видання 1958 року)
Класичний довідкове видання про Україну. У книзі "Визначні місця України" коротко описуються знаменні місця нашої країни - промислові та культурні центри, найголовніші пам'ятки та заповідники, місцевості, пов'язані з певними історичними подіями та іменами відомих людей. Незважаючи на певну ідеологічну заангажованість, матеріали, які містяться у книзі, можуть бути корисними для тих, хто вивчає свій рідний край та цікавиться його минулим.
Зміст:
- Від видавництва - 5
- Україна та її визначні місця - 7
- Київ - 45
- Вінницька обл. - 107
- Волинська обл. - 135
- Дніпропетровська область - 151
- Дрогобицька область - 179
- Житомирська область - 195
- Закарпатська область - 211
- Запорізька область - 231
- Київська область - 251
- Кіровоградська область - 269
- Кримська область - 287
- Луганська область - 327
- Львівська область - 355
- Миколаївська область - 391
- Одеська область - 411
- Полтавська область - 451
- Ровенська область - 477
- Сталінська область - 495
- Станіславськая область - 531
- Сумська область - 547
- Тернопільська область - 567
- Харківська область - 583
- Херсонська область - 615
- Хмельницька область - 637
- Черкаська область - 653
- Чернігівська область - 675
- Чернівецька область - 697
Назва: Визаначні місця України
Рік: 1958
Державне видавництво політичної літератури УРСР, Київ
Сторінок: 722
Розміри,см.:
довжина 23
ширина 17
товщина 5
Вага: 1,670 кг
Лохвицька ратушна книга другої половини XVII ст. (Збірник актових документів)
Лохвицька ратушна книга другої половини 17 ст. (Збірник актових документів)
серія “Пам’ятки української мови”
Рік видання: 1986
Видавництво: Наукова думка
Публікація пам’ятки староукраїнської мови — документів ратуші м. Лохвиця Лубенського полку Гетьманщини (тепер в межах Полтавської області України).
Класична видавнича наукова серія.
Ґрунтовне джерело до історії української мови, діловодства, побуту, , культури, соціально-суспільних взаємин в українській державі козацької доби.
Букіністична рідкість. Хороший стан.
Murillo (Шедеври мистецтва, великі художники n°37: Мурільйо. Французьке видання 1967 року)
Альбом робіт іспанського живописця Бартоломе Естебану Мурільйо
Альбом серії «Шедеври мистецтва великих живописців» присвячений роботам Бартоломе Естебану Мурільйо. Бартоломе Естебан Мурільйо (охрещений 1 січня 1618 р., Севілья, Іспанія — помер 3 квітня 1682 р., Севілья), найпопулярніший бароковий релігійний художник Іспанії XVII ст., відомий своєю ідеалізованою, часом дорогоцінною манерою. Серед його головних покровителів були релігійні ордени, особливо францисканці, і братства в Севільї (Севільї) та Андалусії. Серед ранніх робіт Мурільйо — Діва Розарію (бл. 1642). У рудиментарному стилі його художньо консервативного севільського майстра Хуана дель Кастільо. Ця рання робота поєднує в собі італійський маньєризм 16-го століття та фламандський реалізм. 11 картин, які спочатку висіли в маленькому монастирі Сан-Франциско в Севільї — наприклад, «Екстаз святого Дієго з Алькали» (1646) — виконано в більш сучасному натуралістичному стилі севільської школи, заснованої Дієго Веласкесом і продовженої Франсіско де Сурбаран. Цій серії притаманні реалізм і тенебризм (контрастне світлотінь) і використання банальних моделей, акцент на жанрі чи побутових сценах.
«Chefs-d'oeuvre de l'art grands peintres n°37: Murillo» (Шедеври мистецтва, великі художники n°37: Мурільйо)
Видавництво: Hachette, Франція, 1967
Мова: французька
Политическая и культовая элита Ольвии IV-I вв. до н.э. (Николаев Н.И.
З історії античного міста Ольвія, що в кордонах сучасної Миколаївської області України.
В книзі вперше в українському антикознавстві детально досліджений каталог ольвійських громадян IOSPE 201, який в своїй суті є календарем Ольвії. Встановлена автором відповідність ольвійського епонімного та сучасного літочислення дозволила уточнити дати фіксації більш як сімдесяти епіграфічних пам'ятників IV-I ст. до н.е., в тому числі, знаменитого декрету в честь Протогена, побудувати фрагменти родовідних гілок головних елітних родів Ольвії, а також, в першому наближенні написати історію їх, не рідко конфліктних, взаємовідносин.
Монографія вводить в науковий обіг велику кількість нових фактів з історії Ольвії елліністичної доби.
Для всіх хто цікавиться історією українських земель за Античної доби.
ПЕРВОМІСТ / ПАВЛО ЗАГРЕБЕЛЬНИЙ / (Видання 1972 року)
«Первоміст» — третій роман класика про Київську Русь, коли за наказом Володимира Мономаха збудували міст через Дніпро. Події твору розгортаються навколо нього і людей, які міст стерегли та доглядали. "Первоміст" представляє третій роман класика про Київську Русь, наступною книгою є роман «Євпраксія. Автор розкриває психологію персонажів, їх внутрішню боротьбу та відданість ідеї будівництва.
Костомаров М.І. Твори в двох томах (Видання 1990 року)
Літературна творчість Миколи Костомарова. Поеми, драми,оповідання.
Цей двотомник охоплює всю художню спадщину М. Костомарова письменника. До першого тому ввійшли поезії різних років життя, поетичні переклади, історичні драми «Сава Чалий», «Переяславська ніч», «Елліни Тавріди» та ін., а також соціально-психологічні оповідання.
«Костомаров М.І. Твори в двох томах»
Автор Костомаров Микола Іванович (1817—1885) відомий світові як видатний український історик, етнограф, фольклорист, критик, статті якого друкувалися в прогресивних часописах «Основа», «Современник», «Отечественные записки»; член Кирило-Мефодіївського товариства.
Видавництво художньої літератури «Дніпро» 1990
Мова українська
Скарби України /Дмитро Степовик/ (Видання 1991 року)
Науково-художня книжка. Експонати музеїв України.
У науково-популярній формі автор розповідає про видатні твори українського і зарубіжного мистецтва, які зберігаються в музеях України, розпочинаючи зі старожитностей Єгипту і закінчуючи картинами Катерини Білокур. Окрему увагу приділяє розповіді про долі художників та скульпторів.
«Скарби України»
Автор: Дмитро Степовик
Видавництво: «Веселка», Київ, 1991
Мова: українська
Сторінок: 191
Вибрані твори / А. П. Чехов / (Видання 1981 року)
Збірка найвідоміших творів класика світової літератури Антона Чехова українською мовою.
До видання увійшли знакові оповідання та повісті 1880-1903 рр., серед яких "Смерть чиновника", "Хамелеон", "Людина в футлярі", "Дама з собачкою", а також драма "Вишневий сад". Особливу цінність становлять майстерні переклади українських літераторів: Андрія Хуторяна, Степана Воскрекасенка, Андрія Головка, Петра Панча та інших. Видання супроводжується ґрунтовною передмовою Віктора Положія та науковими коментарями Валентини Пересипкіної, які допомагають краще зрозуміти творчість письменника та історичний контекст його творів.
Твори: В чотрьох томах / Опільський Юліян / (Видання 1994-2005 року)
Чотиритомне зібрання творів відомого українського письменника-історика Юліяна Опільського.
Повне чотиритомне видання творів Юліяна Опільського (справжнє ім'я Юрій Львович Рудницький) — одного з найвизначніших майстрів історичної прози в українській літературі. Письменник узяв собі псевдонім від назви рідного краю — Опілля, північно-західної частини Поділля.
Перший том містить повісті про епоху Київської Русі: «Іду на вас» (про останній похід і загибель князя Святослава), «Ідоли падуть» (про князювання Володимира та прийняття християнства), «Вовкулака» (про життя на західних землях Давньоруської держави). До другого тому ввійшли історичні повісті «Золотий Лев» та «Сумерк». Третій том містить трилогію «Опирі». Четвертий том об'єднав оповідання та повісті різних періодів — від стародавнього Вавилону та Єгипту до подій 1812 р.
Опільський майстерно поєднував історичну достовірність із художністю, досліджуючи проблеми національної самосвідомості, духовної спадкоємності та зв'язку поколінь. Його твори стали важливим внеском у розвиток історичного жанру в українській літературі радянського періоду.
Попіл / Стефан Жеромський / (Видання 1982 року)
Епічний роман про долю Польщі в добу наполеонівських війн, що став одним із найвизначніших творів польської літератури.
"Попіл" - це масштабне історичне полотно, де через долю головного героя Рафала Ольбромського автор показує драматичний період польської історії кін. XVIII - поч. XIX ст. Стефан Жеромський майстерно переплітає особисту історію молодого шляхтича з величними історичними подіями: поділами Речі Посполитої, створенням легіонів Домбровського, наполеонівськими війнами. Назва роману символічно відображає трагедію польського народу, чиї надії на відновлення незалежності перетворилися на попіл після краху наполеонівської імперії.
Славяне Днепровского Левобережья /О. В. Сухобоков/ (Наукове видання 1975 року)
Класичне наукове історичне дослідження. Монографія «Слов'яни Дніпровського Лівобережжя (роменська культура та її попередники)» переконливо довела тезу про спадковість історичного процесу на Лівобережжі України. Вчений першим запропонував деталізовану картину еволюції головних елементів матеріальної культури слов'янського населення Дніпровського Лівобережжя від пам'яток VI — VII ст. до роменсько-давньоруських пам'яток ХІ ст.
Зміст
- ВВЕДЕНИЕ - 3
Глава I
- ПРИРОДНО-КЛИМАТИЧЕСКИЕ УСЛОВИЯ И КУЛЬТУРНО-ХРОНОЛОГИЧЕСКАЯ ХАРАКТЕРИСТИКА ПАМЯТНИКОВ - 6
Глава II
- ОСНОВНЫЕ ЧЕРТЫ МАТЕРИАЛЬНОЙ КУЛЬТРЫ НАСЕЛЕНИЯ ЛЕВОБЕРЕЖЬЯ ВО ВТОРОЙ ПОЛОВИНЕ I ТЫСЯЧЕЛЕТИЯ Н. Э. - 23
Глава III
- ХОЗЯЙСТВЕННАЯ ДЕЯТЕЛЬНОСТЬ И СОЦИАЛЬНАЯ ОРГАНИЗАЦИЯ СЛАВЯНСКОГО НАСЕЛЕНИЯ ЛЕВОБЕРЕЖЬЯ ВО ВТОРОЙ ПОЛОВИНЕ I ТЫСЯЧЕЛЕТИЯ Н. Э. - 87
Глава IV
- ЭТНОКУЛЬТУРНЫЙ ПРОЦЕСС НА ДНЕПРОВСКОМ ЛЕВОБЕРЕЖЬЕ ВО ВТОРОЙ ПОЛОВИНЕ 1 ТЫСЯЧЕЛЕТИЯ Н. Э. - 132
- ЗАКЛЮЧЕНИЕ - 150
- Литература - 155
- Архивные материалы - 164
- Список сокращений - 165
Видання містить ілюстрації та таблиці.
Назва: Славяне Днепровского Левобережья
Автор: Олег Васильович Сухобоков (1937 - 2008) - український історик-славіст, археолог, доктор історичних наук, провідний науковий співробітник Інституту археології НАН України, художник. Наукові інтереси О. В. Сухобокова фокусувалися на ранньослов'янській та давньоруській археології Дніпровського Лівобережжя, історії східнослов'янського племені сіверян та долі «Сіверської землі» в складі Хозарського каганату і Давньої Русі.
Рік: 1975
Киев, издательство "Наукова думка"
Сторінок: 165
Розміри,см.:
довжина 22
ширина 17,5
товщина 1,2
Вага: 0,293 кг
Запорожское казачество /В. А. Голобуцкий/(Видання 1957 року)
Перевагою монографії В. А. Голобуцького є докладний історіографічний аналіз попередніх робіт з цієї теми. Розглядаються концепції польсько-шляхетських авторів, українських старшинських літописців, російських та українських дворянських істориків XVIII ст., які прагнули пояснити історію козацтва відповідно до своїх, станових інтересів. Автор критикує ідеологів українського націоналізму (М. Грушевського та ін.).
Монографія В. А. Голобуцького заснована на великому колі джерел. Виняткову цінність серед них представляє унікальний фонд Коша Запорізької Січі, який зберігається в ЦДІА УРСР і ніким ще не використаний з такою повнотою, як це зроблено автором.
Переконливо показано у книзі різке посилення антифеодальної боротьби на Запоріжжі 1773 – 1775 років. Козаки здійснили напад на царські війська, що рухалися з Дунаю на Волгу проти загонів Є. І. Пугачова, і автор справедливо пов'язує з цим фактом ліквідацію у червні 1775 р. Нової Січі урядом Катерини II.