Новини
Херсонес Таврический в античную епоху (Наукове видання 1993 року)
Економічний та соціальний розвиток Херсонеса Таврійського
У монографії досліджуються питання економічного і соціального розвитку одного з найбільших античних центрів Північного Причорномор'я - Херсонеса Таврійського (кінець V до н. Е. - друга половина V н. А.). Для археологів, істориків, викладачів і студентів вузів.
«Херсонес Таврический в античную епоху»
Автор: В.М.Зубарь
Київ «Наукова думка» 1993
Мова: російська
Сторінок: 138
Вибрані твори. Григорій Квітка-Основ’яненко (Видання 1949 року)
Класика українського письменства
Збірка вміщує вибрані твори Григорія Квітки-Основ’яненка, засновника художньої прози та жанру соціально-побутової комедії в класичній українській літературі.
Зміст:
- Г.Ф.Квітка-Основ'яненко. П.Волинський
Повісті та оповідання:
- Салдатський патрет
- Маруся
- Конотопська відьма
- Козир-дівка
- Сердешна Оксана
Драматичні твори:
- Сватання на Гончарівці
- Шельменко-денщик
«Григорій Квітка-Основ'яненко. Вибрані твори»
Автор: Григорій Квітка-Основ'яненко (1778- 1843), письменник, драматург, журналіст, літературний критик і культурно-громадський діяч. Основоположник художньої прози в новій українській літературі. Приблизно 4 роки був послушником Курязького Спасо-Преображенського монастиря. Потім повернувся до світського життя. Служив комісаром з питань провіанту в народному ополченні (1806–1807), був секретарем дворянських зборів, дир. заснованого за його участі Харківського професійного театру (1812), повітовим предводителем дворянства (1817–1828), совісним суддею, головою Харківської палати кримінального суду. Обирався членом Товариства наук при Харківському університеті, членом Товариства антикваріїв Півночі, був одним із засновників Харківського інституту шляхетних дівчат (1812), Благодійного товариства (1812), Харківської публічної бібліотеки (1838). Наприкінці 1810 – на початку 1820-х років в харківській ("Украинский вестник", "Харьковские известия") та московській ("Вестник Европы") періодиці почав публікувати фейлетони, статті, жартівливі вірші. 1816–1817 разом з Р. Гонорським та Є. Філомафітським видавав перший в Україні журнал "Украинский вестник", був ініціатором видання альманахів "Утренняя звезда" (1833), "Молодик" (1843), першої збірки українських прислів'їв і приказок В. Смирницького "Малоросійські прислів'я і приказки. Зібрані В.М.С." (1843). У 1820-х роках виступив із першими комедіями. Його перу належать також дві книги "Малороссийских повестей, рассказываемых Грыцьком Основьяненком" (1834–1837), низка історичних нарисів, переказів російською мовою ("Головатий" 1839; "Історія театру в Харкові", 1841; "Українці", 1841; "Переказ про Гаркушу", 1842; "Заснування Харкова", 1843 та ін.). Листувався з Т. Шевченком. Кобзар присвятив йому листа "До Основ’яненка", проілюстрував "Знахаря" і "Панну Сотниківну". Найвідоміші твори: "Шельменко-волосний писар" (1829), "Маруся" (1832), "Салдацький патрет" (1833), "Пан Халявський" (1839), "Сердешна Оксана" (1841), "Козир-дівка" (1838), "Ганнуся" (1839), "Конотопська відьма" (1833), "Сватання на Гончарівці" (1835), "Щельменко-денщик" (1838, всі три – екранізовані). Його твори перекладалися польською та болгарською мовами, 1854 в Парижі опубліковано французькою мовою "Сердешну Оксану". Творчість Г. Квітки-Основ'яненка справила значний вплив на подальший розвиток української літератури, зокрема так званої етнографічної школи. (Матеріали е-Бібліотеки "Україніка")
«Державне видавництво художньої літератури», Київ, 1949
Мова: українська та російська
Сторінок: 342
Листопадові дні 1918 р. Олекса Кузьма (Оригінальна книга 1931 року)
Історичний нарис про битву за Львів в листопаді 1918 року від одного з учасників - сотника Української Галицької армії Олекси Кузьми (1875-1941). Автор по гарячим слідам ґрунтовно описує як безпосередні події листопада 1918 року в самому місті, так і загальне тло в країні і світі, на фоні якого все відбувалось. Книга містить численний ілюстративний матеріал (фото, карти тощо).
З передмови автора:
Початковий період нашої недавньої визвольної боротьби є досі українськими публікаціями найменше висвітлений. все, що дотепер у нас писалося, є скупе, фраґментаричне і торкаєься головно передісторії листопадових днів. Дальшими подіями після акту державного перевороту у Львові і в краю ніхто спеціяльно не займався, хоча львівська кампанія тривала повні три тижні і не тільки була богата боєвими епізодами, але й визначалася живою державно-творчою акцією, охоплюючи цілий край, а навіть переходячи поза його кордони. Наслідок такий, що для українського громадянства не відомий повний образ львівської кампанії. Не знають його навіть бувші активні учасники, що виступаючи на віокремлених становизах, не були свідками подій на інших місцях. Заходила небезпека, що з часом наша боротьба за Львів буде відома тільки з чужих джерел і наших устних переказів, які все більше відбігатимуть від історичної правди.
Може нинішня книжка виповнить цю прогалину в наших літописних публікаціях. Завдання цієї книжки подати повну історію нашої львівської кампанії, беручи під увагу також її ґенетичний підклад. В основу моєї праці лягли документи головної команди УГА., які завдяки щасливим обставинам дісталися в мої руки. Задля їх доповнення я використав усю літературу, українську і польську, що повстала у звязку з цими подіями, а також рукописні й устні доклади учасників та очевидців. Немаловажну ролю відограли власні переживання й обсервації. Залежало мені дуже, щоби моя публікація вийшла по змозі повна, обєктивна та згідна з історичною правдою.
Летопись Екатеринославской учёной архивной комиссии: в 11 вып. Выпуск 2 ч. 1 (репринт)
Репринтне видання Літописів Катеринославської вченої архівної комісії. Основу випуску становить монографія Мар'яна Дубецького "Кодак. Прикордонна фортеця та її околиці".
Катеринославська губернія займала величезний простір Півдня України - Дніпропетровська, Запорізька, Донецька, Луганська області України.
Летопись Екатеринославской учёной архивной комиссии: в 11 вып. Выпуск 2 ч. 1
Рік: 2015 (репринт з книги 1905 року)
Кількість сторінок: 504
Мова: російська