Унікальне видання про відомих науковців. У другому томі "Научного наследства" містяться матеріали з історії науки. У виданні є цікаві матеріали, які висвітлюють казанський період життя та діяльності відомого хіміка О. М. Бутлерова, зокрема, його боротьбу за пріоритет у відкритті теорії будови органічних речовин. Також у цьому томі містяться унікальні матеріали, які стосуються великого хіміка Д. І. Менделєєва, відомого кристалографа Є. С. Федорова та фізика М. О. Умова. Великий розділ тому присвячено біології. Зокрема, читач зможе познайомитися з листами та документами з архіву професора О. М. Шумлянського, праці якого ще наприкінці XVIII століття були в основі світової гістології. Також у цьому томі міститься цінна дисертація відомого вченого-еволюціоніста О. А. Каверзнєва. Вагоме місце у виданні належить матеріалам, які висвітлюють наукове надбання видатного професора-біолога К. Ф. Рульє, а також фізіолога та психолога І. М. Сєченова та інших видатних науковців. Видання зацікавить науковців, істориків та тих, хто захоплюється цінними раритетними працями. \ Назва: Научное наследство. Том второй. Рік: 1951 Москва Издательство Академии наук СССР Сторінок: 1103 довжина 26 ширина 18 товщина 6,5 Вага: 2,240 кг Присутні відбитки печаток неіснуючих бібліотек.

Раритетне епістолярне природознавче видання. П'ятий том "Научного наследства" вченого-генетика та селекціонера М. І. Вавілова - це епістолярні матеріали 1911 - 1928 років, у яких відображається різносторонність інтересів ученого. Читач може ознайомитися з народженням та реалізацією творчих задумів М. І. Вавілова, розкрити його видатний вклад в організацію біологічної та сільськогосподарської науки минулого століття. Книга розрахована на біологів, генетиків, агрономів, істориків науки та широке коло читачів, як цікавляться історією природознавчої науки. Назва: Научное наследство. Том пятый. Автор: Микола Іванович Вавілов (1887 — 1943) — вчений-генетик, селекціонер, ботанік, хімік, географ, академік АН СРСР і АН УРСР, найбільш відомий роботами з ідентифікації центрів походження культурних рослин. Присвятив своє життя вивченню і удосконаленню сортів пшениці, зернових та інших хлібних культур. Організатор та учасник ботаніко-агрономічних експедицій, в ході яких виявив древні осередки формоутворення культурних рослин. Створив вчення про світові центри походження культурних рослин. Обґрунтував вчення про імунітет рослин, відкрив закон гомологічних рядів у спадковій мінливості організмів. Вніс істотний внесок у розробку вчення про біологічний вид. Під керівництвом Вавілова була створена найбільша у світі колекція насіння культурних рослин. Він заклав засади системи державних випробувань сортів польових культур. Сформулював принципи діяльності головного наукового центру країни з аграрних наук, створив мережу наукових установ у цій галузі. Рік: 1980 Москва Издательство "Наука" Сторінок: 425 довжина 27 ширина 18 товщина 2 Вага: 0,780 кг Присутні відбитки печаток неіснуючих бібліотек.