Григорій Федорович Квітка, перший прозаїк нової української літератури, народився 20 (18) листопада 1778 р. під Харковом в селі Основі, звідки походить і його літературний псевдонім «Основ'яненко». Батько письменника був багатий український поміщик. Він майже весь час займає солідні офіційні посади. З 1817 по 1828 рік - повітовий предводитель дворянства, потім (1832 - 1840) совісний суддя Харкова і, нарешті, починаючи з 1840 року, — голова Харківської палати кримінального суду; на цій посаді він залишається до самої смерті, яка сталася 20 серпня (8 ст. ст.) 1843 року. І разом з тим, Квітка-Основ'яненко бере активну участь заходах громадського і культурного життя. Він захоплюється літературними вечорами, деякий час керує роботою танцювального клубу, театру. Багато зусиль письменник прикладає для заснування Інституту благородних дівиць, виступає одним з ініціаторів, редакторів і видавців журналу «Украинский вестник». Пише фейлетони, жартівливі вірші і т. інше. Зміст: Том перший: Драматичні твори Том другий: Повісті, оповідання Том третій: Повісті, оповідання Том четвертий: Оповідання, "Пан Халявський" Том п'ятий: "Жизнь и похождения Петра Степанова сына Столбикова, помещика" Том шостий: Публіцистичні статті Назва: Твори в шести томах Автор: Г. Ф. Квітка-Основ'яненко Видавець: Київ, 1956, Державне видавництво художньої літератури Мова: російська, українська Сторінок: - довжина 20,5 ширина 14 товщина 16 Вага: 2,970 кг (5 книг)