Новини
Українське народне мистецтво. Живопис. (Видання 1967 року)
Альбом присвячений одній із найцікавіших галузей народного мистецтва - декоративному живопису, кращі зразки якого мають неабияку художню цінність. Ілюстративний матеріал, до якого увійшли декоративні розписи по дереву, писанки, настінні розписи, мальовки, витинанки, станкові декоративні розписи і т.ін., подається по розділах в хронологічному порядку, а також, де це було можливо, за територіальною ознакою.
"Українське народне мистецтво. Живопис". Альбом.
Редакційна колегія: Заболотний В.І., Рильський М.Т., Середа А.Х.
Видавництво "Мистецтво" Київ 1967
Мова українська, російська. Резюме англійською.
Сторінок 56, ілюстрацій 183
Русские набивные ткани XVI-XVII вв. / Якунина Л.И./ (Видання 1954 року)
Пам’ятки культури. Набивна тканина.
Прижиттєва книга відомого мистецтвознавця та етнографа Лідії Іванівни Якуніної. Книга присвячена набивній тканині - тканині, поверхня якої прикрашена друкованим малюнком.
«Русские набивные ткани XVI-XVII вв.»
Автор: Якуніна Лідія Іванівна (1889-1967)
Видавництво: Изд. Гос. Исторического музея, 1954
Мова: російська
Русское прикладное искусство X-XIII веков /Рибаков Б.А./ (Видання 1971 року)
Давньоруське прикладне мистецтво
«Зразки візерункові, що збереглися до наших днів (так іменувалися на Русі різні види прикладного мистецтва) X-XIII століть є невичерпним джерелом наших уявлень про побут давньоруських людей усіх класів і категорій. Сільські майстри робили прикраси з дешевих сплавів міді та срібла за допомогою нехитрих технічних прийомів. Міські майстри золотих і срібних справ знали безліч складних і тонких прийомів, обробляли свою візерунку то скрученим дротом, то тисячами крихітних крапель металу, що виблискували, - зернем, то ніжною позолотою, то контрастною черню, то багатобарвною емаллю. Видання містить нарис з давньоруського прикладного мистецтва: історія виникнення, спосіб виготовлення, приналежність того чи багато творів прикладного мистецтва. Це прикраси - намисто, браслети, обручі, намиста, медальйони, персні, скроневі кільця, гребені, рясні, колти, підвіски, сережки, домашнє начиння - ріг, посуд, церковне начиння, прикраси внутрішнього простору храму (брама, ручки, книжкові палітурки), зображення на церковних куполах, хрести, арки тощо.»
«Русское прикладное искусство X-XIII веков». Альбом
Автор: Борис Олександрович Рибаков
Видавництво: «Аврора», Ленінград, 1971
Мова: англійська та російська
Сторінок: 127
Искусство гуцулов /Д. Н. Гоберман/ (Антикварне видання 1980 року)
Унікальне мистецьке видання. У книзі "Искусство гуцулов" висвітлюється гуцульське мистецтво – творчість невеликої групи українців, яка населяє район Східних Карпат на перетині нинішніх трьох областей – Івано-Франківської, Чернівецької та Закарпатської. Видання містить близько 180 ілюстрацій, зібраних з різних населених пунктів Гуцульщини.
Альбом сподобається усім шанувальникам українського мистецтва та любителям унікальних антикварних видань.
Назва: Искусство гуцулов.
Автор: Давид Ноєвич Гоберман (1912 - 2003) - художник, графік, фотограф, мистецтвознавець і етнограф. Член Спілки художників СРСР.
Рік: 1980
Москва, Советский художник
Сторінок: _
довжина 23
ширина 23
товщина 1,5
Вага: 0,800 кг
Проблеми давньоруської та середньовічної археології (Археологія і давня історія України №1)
Happy end, попри все?.. Ніна Елізабет Ґрьонтведт (Дитяча література)
Уда починає навчатися у старшій школі, і майже одразу в неї з’являється коханий. Але яке воно, справжнє кохання? Чи можна закохатися в когось, кого зовсім не знаєш і з ким якось ніяково поруч? І чи завжди гарна історія про кохання закінчується щасливо? Уда відкриває для себе неймовірно романтичну історію Ромео та Джульєтти, яка завершується зовсім не гепі-ендом, – зате сповнена неземних почуттів, від яких йде обертом голова... Дорослі кажуть, що закоханість – то лише вплив гормонів. Чия ж правда?
Це заключний щоденник Уди, яка так полюбилася українським читачам.
Happy end, попри все?..
авторка: Ніна Елізабет Ґрьонтведт
Перекладачка: Наталя Іваничук
К-сть сторінок: 376
Попередні книжки: «Привіт, це я», «Абсолютно не цілована», «Суперліто».
Вибрані твори. Григорій Квітка-Основ’яненко (Видання 1949 року)
Класика українського письменства
Збірка вміщує вибрані твори Григорія Квітки-Основ’яненка, засновника художньої прози та жанру соціально-побутової комедії в класичній українській літературі.
Зміст:
- Г.Ф.Квітка-Основ'яненко. П.Волинський
Повісті та оповідання:
- Салдатський патрет
- Маруся
- Конотопська відьма
- Козир-дівка
- Сердешна Оксана
Драматичні твори:
- Сватання на Гончарівці
- Шельменко-денщик
«Григорій Квітка-Основ'яненко. Вибрані твори»
Автор: Григорій Квітка-Основ'яненко (1778- 1843), письменник, драматург, журналіст, літературний критик і культурно-громадський діяч. Основоположник художньої прози в новій українській літературі. Приблизно 4 роки був послушником Курязького Спасо-Преображенського монастиря. Потім повернувся до світського життя. Служив комісаром з питань провіанту в народному ополченні (1806–1807), був секретарем дворянських зборів, дир. заснованого за його участі Харківського професійного театру (1812), повітовим предводителем дворянства (1817–1828), совісним суддею, головою Харківської палати кримінального суду. Обирався членом Товариства наук при Харківському університеті, членом Товариства антикваріїв Півночі, був одним із засновників Харківського інституту шляхетних дівчат (1812), Благодійного товариства (1812), Харківської публічної бібліотеки (1838). Наприкінці 1810 – на початку 1820-х років в харківській ("Украинский вестник", "Харьковские известия") та московській ("Вестник Европы") періодиці почав публікувати фейлетони, статті, жартівливі вірші. 1816–1817 разом з Р. Гонорським та Є. Філомафітським видавав перший в Україні журнал "Украинский вестник", був ініціатором видання альманахів "Утренняя звезда" (1833), "Молодик" (1843), першої збірки українських прислів'їв і приказок В. Смирницького "Малоросійські прислів'я і приказки. Зібрані В.М.С." (1843). У 1820-х роках виступив із першими комедіями. Його перу належать також дві книги "Малороссийских повестей, рассказываемых Грыцьком Основьяненком" (1834–1837), низка історичних нарисів, переказів російською мовою ("Головатий" 1839; "Історія театру в Харкові", 1841; "Українці", 1841; "Переказ про Гаркушу", 1842; "Заснування Харкова", 1843 та ін.). Листувався з Т. Шевченком. Кобзар присвятив йому листа "До Основ’яненка", проілюстрував "Знахаря" і "Панну Сотниківну". Найвідоміші твори: "Шельменко-волосний писар" (1829), "Маруся" (1832), "Салдацький патрет" (1833), "Пан Халявський" (1839), "Сердешна Оксана" (1841), "Козир-дівка" (1838), "Ганнуся" (1839), "Конотопська відьма" (1833), "Сватання на Гончарівці" (1835), "Щельменко-денщик" (1838, всі три – екранізовані). Його твори перекладалися польською та болгарською мовами, 1854 в Парижі опубліковано французькою мовою "Сердешну Оксану". Творчість Г. Квітки-Основ'яненка справила значний вплив на подальший розвиток української літератури, зокрема так званої етнографічної школи. (Матеріали е-Бібліотеки "Україніка")
«Державне видавництво художньої літератури», Київ, 1949
Мова: українська та російська
Сторінок: 342
Цусима / А. Новиков-Прибой / (Видання 1989 року)
Головна книга письменника Новікова-Прибоя, робота над якою почалася під час перебування автора в японському полоні.
В романі-епопеї відомого радянського письменника розповідається про Цусимський морський поєдинок під час російсько-японської війни 1904-1905 років. В романі автор викладає своє дослідження війни, спираючись на щоденники з полону, спогади учасників війни, архівні матеріали.
Назва: Цусіма
Автор: Олексій Новіков-Прибой
Рік: 1989
Місто: Одеса
Видавництво: Маяк
Сторінок: 838
Мова: російська
П. Левченко /М. М. Безхутрий/ (Антикварне видання 1984 року)
Унікальне мистецьке видання. У альбомі "П. Левченко" міститься понад 100 творів відомого українського художника другої половини XIX- початку XX сторіччя. Творчість Петра Олексійовича – значне явище в українському реалістичному живописі. Талант Левченка носить яскраво виражений ліричний характер, його пейзажі сповнені поетичного почуття, в якому немає ні перебільшень, ні сентиментальності, ні солодкуватості. Звичайно невеликі за розміром твори художника просякнуті м`якою, наспівною мелодійністю, характерною для українських народних пісень. Чарівність творчості Левченка в його безмежній любові до української природи. Його картини щирі, прості і змістовні. Перше і єдине видання українською, російською, англійською, французькою та німецькою мовами.
Альбом сподобається усім шанувальникам українського мистецтва та любителям унікальних антикварних видань.
Видання містить суперобкладинку.
Назва: П. Левченко.
Автор: Микола Микитович Безхутрий (1919 — 1995) — український мистецтвознавець і письменник; член Харківської організації Спілки радянських художників України.
Петро Олексі́йович Левченко (1856 — 1917) — український живописець-пейзажист, графік, майстер інтер'єрних композицій.
Рік: 1984
Київ, Мистецтво
Мова: українська, англійська, французька, німецька, російська.
Сторінок: 142
довжина 27
ширина 25
товщина 1,2
Вага: 0,800 кг
Первобытная культура /Э. Б. Тайлор/ (Наукове видання 1989 року)
Класична історична праця. Едуард Тайлор - один із найбільших видатних етнографів та істориків культури XIX ст. "Первісна культура", попри певну ідеологічну навантаженість, є найвідомішою працею Тайлора, яка прославила його ім'я. Книга починається з викладу того, як автор розуміє предмет свого дослідження - культуру. У своєму дослідженні Тайлор ввів в етнографію поняття "первісний анімізм" (віру в душі та духів) як зародок, з якого розвинулися всі релігії. Незважаючи на те, що в теперішній час немало теорій ученого були відкинуті, його книга, що містить величезний фактичний матеріал, продовжує служити важливим джерелом для вивчення проблеми походження релігії.
Видання розраховане на істориків, культурологів, філософів, антропологів, релігієзнавців і мистецтвознавців.
Книжка містить особистий підпис, ймовірно, колишнього власника.
Назва: Первобытная культура
Автор: Едуард Барнетт Тайлор (1832 — 1917) — англійський етнограф, антрополог, творець еволюційної школи в етнографії та історії культури, засновник культурної антропології. Був представником культурного еволюціонізму.
Рік: 1989
Издательство политической литературы, Москва
Сторінок: 572
Розміри,см.:
довжина 20,5
ширина 15,5
товщина 3
Вага: 0,660 кг
Brojgel Pjero Bjankoni (Брейгель – П’єро Б’янконі, видання Югославії 1981 року)
Книга про відомого художника. Переклад з італійської на сербсько-хорватську мову
«Перш за все, слід підкреслити, що таке бездоганне виконання відразу вказує на повне володіння ремеслом. У картинах Брейгеля ми бачимо не тільки майстерність, але й певність у композиції та малюнку, про що свідчить незначна кількість виправлень, які спостерігалися під час дослідження ультрафіолетовими променями. Це результат великого та безперервного графіка активності, починаючи від малюнків з подорожі в Італії до безлічі робіт, які він постійно давав Коко для виконання в гравюрі. Майже всі його картини виконані олією на дошці, за винятком рідкісних втручань темперою, наприклад, у картині «Земля Дембеля». Для них він ретельно підготував основу з гіпсу та клею, а потім покриття одного загального тону, що пояснює задовільну (і в деяких щасливих випадках виняткову) збереженість його картин. Однак ранні роботи періоду, проведеного в Малині, темпера на полотні з градуйованими кольорами та гуаші, перераховані в інвентарі Кловича, з часом занепали. Єдина картина, що збереглася, брюссельське «Поклоніння королів, сильно пошкоджена.»
«Brojgel» Pjero Bjankoni.» Альбом
Автор: Pjero Bjankoni
Видавництво: Jugoslavija, Белград, 1981
Мова: сербсько-хорватська
Сторінок: 143
Українська скульптура другої половини XІX — початку XX ст. /Німенко А.В./ (Видання 1963 року)
Українське народне мистецтво.
Нариси, вміщені в цій книзі, висвітлюють розвиток скульптури на Україні у другій половині ХІХ й на початку ХХ ст. Автор залучив до наукового обігу багато нових фактів про боротьбу художньої громадськості за реалістичне мистецтво, що виражає інтереси народу, за спорудження пам'ятників прогресивним діячам української культури.
«Українська скульптура другої половини XІX — початку XX ст.»
Автор: Німенко А.В.
Видавництво Академії наук Української РСР, Київ, 1963
Мова: українська
Сторінок: 125