Новини
Більша книжка /Тарас Шевченко/ (Видання 1989 року)
Поезія Тараса Шевченка.
Нове факсимільне видання рукописної збірки поезій Т. Шевченка, перший запис в якій було зроблено 21 лютого 1858 р. у Нижньому Новгороді, останній - за кілька місяців перед смертю - 5 грудня 1860 р. у Петербурзі. В оригіналі, що зберігаються в Інституті літератури імені Тараса Шевченка НАН України, збірник відкривається сторінкою, на якій рукою Шевченка старанно виведено «Поезія Тараса Шевченка», а нижче «1847г.» В шевченкознавстві за цим збірником закріпилася назва «Більше книжка». Збірнику передує вступна стаття Леоніда Новиченка.
«Більша книжка»
Автор: Шевченко Тарас Григорович (1814-1861) Видатний український поет, художник, громадський діяч, перекладач, автор Кобзаря, співробітник Київської Археологічної комісії, академік гравірування (1860). Народився 25 лютого (9 березня за новим стилем) 1814 р. у с. Моринцях Звенигородського повіту Київської губернії (нині Звенигородський район Черкаської області) у родині Григорія Івановича Шевченка і Катерини Якимівни Бойко. Батьки Шевченка були кріпаками магната генерал-лейтенанта Василя Васильовича Енгельгарда - поміщика, що володів 50 тис. кріпаків і був власником близько 160 тис. десятин землі. Через рік після народження Тараса родина переїздить із Моринців до Кирилівки, у ній, окрім Тараса, було 6 дітей - старші - Катерина та Марія, брат Микита, молодші - Ярина, Марія, брат Йосип.
Видавництво: «Наукова думка», Київ, 1989
Мова: українська
Сторінок 328+20
Искусство кочевников и Золотой Орды: Очерки культуры и искусства народов Евразийских степей и золотоордынских городов (Видання 1976 року)
Історія та мистецтво золотоординських міст.
Книга відомого археолога Г.А.Федорова-Давидова присвячена мистецтву племен і народів, що жили в давнину та середньовіччя у степах Євразії, а також мистецтву Золотої Орди. На початку книги розглядається мистецтво скіфо-сибірського «звірячого стилю». Виявляються його особливості, показуються шляхи розвитку. Далі йде розбір художніх виробів ранньосередньовічних, головним чином, тюркських племен степів. Особливу увагу приділено питанню про співвідношення образотворчості та орнаменталізму у цьому мистецтві. Після цього автор переходить до аналізу давньотюркської скульптури — кам'яних статуй, поширених степах від Байкалу до Дунаю. Простежується їх еволюція та зміна семантики. Останній розділ присвячений архітектурі та прикладному мистецтву золотоординських міст. В орнаменті та формах художнього ремесла Золотої Орди можна побачити сильний вплив мусульманського Сходу, який витісняє традиції стародавнього степового мистецтва, проте пережитки його існують у степах дуже довго.
«Искусство кочевников и Золотой Орды: Очерки культуры и искусства народов Евразийских степей и золотоордынских городов». (Мистецтво кочівників та Золотої Орди: Нариси культури та мистецтва народів Євразійських степів та золотоординських міст».)
Автор: Герман Олексійович Федоров-Давидов
Видавництво: «Искусство», 1976
Мова: російська
Сторінок: 222
Албанія в російській та українській літературах XV-XX ст. (Наукове видання 1990 року)
Опоетизовані біографії, повісті та поеми, присвячені албанській тематиці.
Літературні джерела, на яких ґрунтується дана робота, розглядаються історично відповідно до епох їх створення з літературних пам'яток найдавніших часів, залучаються літописи, хроніки, хронографи, проповіді, послання, публіцистичні та інші твори. З'являються опоетизовані біографії, повісті та поеми, присвячені албанській тематиці цілком чи частково.
Зміст:
- Албанія в минулому із сучасному. Вступний нарис
- Албанія в російській літературі
- Албанія в українській літературі
- Повісті, поеми.
"Албанія в російській та українській літературах XV-XX ст."
Автор: Попов Павло Миколайович (1890-1971) — український радянський літературознавець, мистецтвознавець, фольклорист, критик та бібліограф, доктор філологічних наук з 1946 року; член Спілки письменників України та член-кореспондент Академії наук Української РСР з 1939 року.
Видавництво Академії наук Української РСР, Київ - 1959
Мова українська. Резюме російською.
Сторінок 336
Общее семеноведение полевых культур /Строна И.Г./ (Видання 1966 року)
Книга для спеціалістів сільського господарства
Насіннєзнавство - це галузь біологічних знань, що вивчає розвиток і життя насіння з моменту запліднення і до утворення нової самостійної рослини, тобто до переходу її до автотрофного живлення. Сюди входять питання біології насіння, фізіології, біохімії, анатомії, морфології, мікробіології та інші розділи біологічних наук, де об'єктом досліджень є насіння. Отже, Насіннєзнавство - складна і велика галузь знань, яка повинна користуватися фізіологічними, біохімічними, гістохімічними, ембріологічними та іншими точними методами досліджень.
«Общее семеноведение полевых культур» (Загальне насіннєзнавство польових культур)
Автор: Строна І.Г.
Видавництво: «Колос», 1966
Мова: російська
Сторінок: 463
Взаимодействие растительных сообществ и условий среды /И. А. Титов/ (Антикварне видання 1952 року)
Раритетне видання про георослинні системи. Праця "Взаимодействие растительных сообществ и условий среды" присвячена з'ясуванню взаємодії рослинних спільнот і умов середовища. У цьому виданні розглянуто проблему розвитку георослинних систем. Автор досліджував георослинні системи з 1912 по 1950 рік у Московській, Калінінській, Орловській і Воронезькій областях, на Кавказі та в Казахстані. Усі фотознімки та графічні зображення, які ілюструють текст, виконані автором. Попри радянську пропаганду в тексті, видання містить надзвичайно цінні матеріали з розвитку георослинних систем того часу.
Книга зацікавить геоботаніків, ботаніків, географів, краєзнавців та усіх любителів рідкісних антикварних видань.
Назва: Взаимодействие растительных сообществ и условий среды.
Рік: 1952
Москва
Государственное издательство "Советская наука"
Сторінок: 470
довжина 27
ширина 18
товщина 3
Вага: 1,050 кг
Присутні відбитки печаток неіснуючих бібліотек.
Мыслители Киевской Руси (Наукове видання 1981 року)
Філософсько-теоретичні погляди видатних мислителів Київської Русі XI-XIII століть.
У монографії, присвяченій 1500-річчю Києва, на широкому джерельному матеріалі висвітлюється філософсько-теоретичні погляди видатних мислителів Київської Русі XI-XIII століть - Іларіона, Ф.Печерського, Нестора, В.Мономаха, Л.Жидяти, К.Смолятича та інших, дається характеристика національної своєрідності давньоруської філософії, її зв'язку із духовною культурою інших народів.
Зміст:
- Християнізація русі та духовна культура східних слов'ян
- Ярославові книжники Лука Жидята та Іларіон
- Монастирська ідеологія. Феодосій та Нестор
- Продовження традиції. Іоанн та Володимир Мономах
- У витоків раціоналізму. Климент Смолятич
- Розум та віра. Кирило Туровський
"Мислителі Київської Русі"
Автори: Олександр Фазлаєвич Замалєєв, Воладимир Опанасович Зоц
Видавництво Вища школа, 1981
Мова російська
Сторінок 160
Кобзарі. Нариси з історії кобзарства України. Федір Лавров (Видання 1980 року)
Історія кобзарства України
Монографія Ф. І. Лаврова – результат тривалого і копіткого дослідження історії кобзарства, діяльності найвидатніших його представників – О. Вересая, І. Кравченка-Крюковського, Т. Пархоменка, М. Кравченка, І. Кучугури-Кучеренка, Ф. Кушнерика, Є. Мовчана та інших. Ф. І. Лавров понад 40 років займався вивченням кобзарства, що дало йому можливість створити яскраві оповіді про життя, творчі подорожі кожного народного співця, допомогло розкрити особливості, красу й принадність їхніх характерів та обдарувань. Розрахована як на фахівців, так і на широке читацьке коло любителів народного мистецтва.
«Кобзарі. Нариси з історії кобзарства України»
Автор: Федір Лавров
Видавництво Київ «Мистецтво» 1980
Мова українська
Сторінок 254
ГОСУДАРСТВЕННЫЙ ЭРМИТАЖ. ЖИВОПИСЬ / (Мистецьке видання 1964 року)
Альбом репродукцій картин з зібрань Державного ермітажу в Санкт-Петербурзі станом на 1964 рік, з передмовою та переліком представлених творів. В альбомі показано картини Леонардо да Вінчі, Рафаеля, Тіціана, Веронезе, Тінторетто, Караваджо, Веласкеса, Мурільйо, Рубенса та інших видатніших митців живопису Італії, Фландрії, Іспанії та Франції тощо кінця XV — XIX ст., загалом 50 творів. Надає змогу до порівнянь та з’ясування зв’язків у царині образотворчих мистецтв цього часу. Для всіх, хто цікавиться живописом, також для студентів та викладачів.
Назва: Государственный эрмитаж. Живопись
Автор: П. Ф. Губчевський (укладач; вступ. стаття)
Рік і місце видання: 1964 р., Москва
Сторінок: 51
Мова: російська
Поетичні твори. Андрій Малишко (Видання класичної літератури 1988 року)
Суперліто. Ніна Елізабет Ґрьонтведт (Дитяча література)
В третій книжці норвезької письменниці та художниці Ніни Елізабет Ґрьонтведт Уда знову повертається, з новим щоденником і новими історіями про своє суперліто. Дівчинка подорослішала – і в неї тепер купа справ: випускний у молодшій школі, шкільна закоханість, канікули в літньому таборі, пригоди і... ще одна закоханість? Сторінки щоденника швидко заповнюються: Уда записує туди свої вагання й сумніви і переконується, що щасливі й нещасливі миті в житті завжди поруч.
Суперліто.
авторка: Ніна Елізабет Ґрьонтведт
Перекладачка: Наталя Іваничук
К-сть сторінок: 344
Попередні книжки: «Привіт, це я», «Абсолютно не цілована».
Наступна книжка: «Happy End, попри все?»
Сулимовский архив. Фамильные бумаги Сулим, Скоруп и Войцеховичей XVII – XVIII в. (репринт 2010)
Сулимовский архив. Фамильные бумаги Сулим, Скоруп и Войцеховичей XVII – XVIII в. (репринт 2010)
Рік видання: 2010 (репринт видання 1884 року)
Репринтне видання сімейного архіву старшинських родів Гетьманщини, який охоплює період з 1628 по 1818 роки та висвітлює широку панораму політичного, військового та соціально-економічного життя тогочасного суспільства.
Впорядкування видання-прототипу здійснив видатний історик Гетьманщини — Олександр Лазаревський.
Олександр Тарасевич. Становлення української школи гравюри на металі /Дмитро Степовик/ (Видання 1975 року)
Становлення української школи гравюри на металі
Книга присвячена огляду життя і творчої діяльності українського мідеритника та офортиста Олександра Тарасевича. Він був ченцем і настоятелем Києво-Печерської лаври з 1688 року. Олександр Тарасевич – видатний діяч українського образотворчого мистецтва XVII ст., один із предтеч української реалістичної графіки. Він працював однаково успішно і в книжковій і в станковій гравюрі. В межах кожного з цих двох видів він був першорядним майстром, митцем невтомного пошуку, новатором. У добу панування в мистецтві релігійної тематики Тарасевич по-земному трактував євангельські легенди, вкладаючи в них актуальний для свого часу зміст, він не обминав і соціальних моментів, відображав соціальну нерівність, відтворював сцени з життя селян. Тарасевич вписав яскраву сторінку в історію взаємин українського мистецтва із світовими художніми набутками.
«Олександр Тарасевич. Становлення української школи гравюри на металі»
Автор: Дмитро Степовик
Видавництво: «Мистецтво», 1975
Мова: українська та російська
Сторінок: 135