Новини
ЄВПРАКСІЯ / ПАВЛО ЗАГРЕБЕЛЬНИЙ / (Видання 1975 року)
Роман Павла Загребельного "Євпраксія" — це історичний твір, написаний у 1975 році, який присвячений життю княжни Євпраксії Всеволодівни, онуки Ярослава Мудрого. Євпраксія стала дружиною німецького імператора Генріха IV і зіграла важливу роль в європейській політиці XI століття. У романі Загребельний зображає складний і трагічний шлях Євпраксії. Вона вирушає до Європи ще в юному віці, де стикається з інтригами імператорського двору, важкими випробуваннями в особистому житті та політичними конфліктами того часу. Цей роман є частиною циклу історичних романів Павла Загребельного, присвячених видатним постатям української історії.
Допоміжні історичні дисципліни (Видання 1963 року)
Навчальний посібник.
Книга є навчальним посібником з допоміжних історичних дисциплін: джерелознавства, археографії, палеографії, дипломатики, геральдики, сфрагістики, хронології, метрології та ін. В окремих нарисах подано зміст і методи дисциплін, що дає можливість читати й визначати походження різних рукописів, гербів і печаток, розкриває способи визначення часу, міри вимірювання, грошового рахунку в рінні історичні періоди історії СРСР.
Посібник призначається для студентів історичних факультетів університетів та педагогічних інститутів і вчителів середньої школи.
«Допоміжні історичні дисципліни».
Автори: Андрій Введенський, Вадим Дядиченко, В'ячеслав Стрельський
Видавництво: «Радянська школа», Київ, 1963
Мова: українська
Сторінок: 206
Братські школи України Білорусії в XVI-XVII століттях /Мединський Є.М./ (Видання 1958 року)
Книга висвітлює історичну роль братських шкіл XVI-XVII століть в розвитку культури і освіти українського та білоруського народів. У книзі дається загальна характеристика українських і білоруських братств XVI-XVII століть, аналізується процес виникнення й розвитку братських шкіл, докладно описується організація, зміст і методи їх роботи та вплив на педагогічну систему великого слов'янського педагога Я.А.Коменського. Значну увагу приділив автор знаменитій Київській братській академії, культурним зв'язкам братських шкіл з Росією та ролі цих шкіл у боротьбі за возз'єднання українського і російського народів. Російське видання цієї книги (1954 р.) здобуло схвальну оцінку педагогічної громадськості. Дане, українське, видання значно доповнене автором; у всіх розділах додано багато нових фактичних матеріалів. Велику історико-педагогічну цінність становлять подані в книзі документальні матеріали, особливо оригінали і переклади статутів братських шкіл. Весь матеріал цієї книги має не тільки історико-педагогічне, але й загальноісторичне значення. Книга розрахована на широкі кола працівників народної освіти, працівників у галузі громадянської історії та історії культури.
«Братські школи України Білорусії в XVI-XVII століттях»
Автор: Мединський Є.М.
Видавництво: «Радянська школа», Київ, 1958
Мова: українська
Сторінок: 209
Культура гречки на Україні /К. А. Савицький/ (Антикварне видання 1963 року)
Унікальна сільськогосподарська література. У книзі "Культура гречки на Україні" висвітлюються шляхи забезпечення високих урожаїв гречки, викладаються відомості про народногосподарське значення і особливості агротехніки вирощування гречки (попередники, обробіток ґрунту, удобрення, боротьба з шкідниками і хворобами), сорти. Попри певну радянську пропаганду в тексті, видання цінне тим, що значне місце у ньому займають цікаві питання про способи сівби, післяукісні та післяжнивні посіви, а також про одержання двох урожаїв на рік.
Видання сподобаєтсья усім, хто цікавиться історією сільського господарства в Україні, а також любителям унікальних антикварних видань.
Назва: Культура гречки на Україні.
Рік: 1963
Київ
Державне видавництво сільськогосподарської літератури Української РСР
Сторінок: 202
довжина 22
ширина 15
товщина 1
Вага: 0,270 кг
Присутні відбитки печаток неіснуючих бібліотек.
Твори. Юрій ЯНОВСЬКИЙ (Видання класичної літератури 1984 року)
Класичне видання української класики від "Наукової думки".
"Літературному поколінню, до якого належав Ю. Яновський, випало йти незвіданими шляхами, відкривати нові теми, творити образи нощк людей і шукати для цього відповідних художніх форм. За словами Олеся Гончара, «це був художник-відкривач, що дорожив свіжістю, правдивістю образів, нетерпимець до будь-якої рутизни». А творив він на рубежі прози й поезії і, працювавши в багатьох жанрах, лишив по собі неповторні, високомистецькі здобутки." (з передмови М. Острика)
Оповідання. Романи. П'єси.
Автор: Юрій Іванович Яновський (1902-1954)
Київ 1984 Наукова думка
Сторінок: 572
Пособие по основам научной фотографии в судебной медицине /Х. М. Тахо-Годи/ (Наукове видання 1965 року)
Автор, Хаджи-Мурат Алібекович Тахо-Годі - Заслужений юрист РСФСР, професор, заступник директора з наукової роботи НДІ судових експертиз. Нащадок відомої родини вчених: батько Алібек Тахо-Годі - репресований як ворог народу професор правознавства, народний комісар освіти, юстиції на праці Дагестанської АРСР, сестра Аза Тахо-Годі - видатний професор-мовознавець, спеціаліст з античної міфології, дружина філософа Лосєва.
Захистив кандидатську дисертацію на тему "Стереофотографія в криміналістиці".
Його монографія "Пособие по основам научной фотографии в судебной медицин" вважається фундаментальною і активно використовується досі.
Чорно-білі фотоілюстрації-приклади судово-медичної фотографії та обладнання.
Перше видання, що вийлшо невеликим накладом в 6 000 екземплярів більше 70 років назад, зараз має колекційну та бібліографічну цінність.
Археологічні дослідження стародавнього Києва (Наукове видання 1976 року)
Збірник матеріалів з археології Києва.
У збірнику вміщено матеріали про розкопки, які здійснювала Київська постійно діюча експедиція Інституту археології АН УРСР протягом 1973 р., зокрема матеріали досліджень «города» Володимира та «города» Ярослава, околишніх районів Києва, а також нововідкритих зрубних комплексів Подолу Х-ХІ ст. на Житньому торзі. З розкопками на Подолі пов'язані і теоретичні розробки про конструктивні особливості дерев'яних будівель Подолу та дендрохронологічне вивчення стародавнього Києва. Ряд публікацій присвячено важливим питанням будівництва Києва ХІ ст., зокрема таким важливим архітектурним спорудам, як Золоті ворота та Успенський собор Печерського монастиря (їх історико-археологічне дослідження та реконструкція). Збірник містить спеціальні дослідження про торговельні зв'язки Києва з країнами Арабського Сходу та Візантією, а також формування Києвоподолу. Окремий розділ становлять матеріали до археологічної карти Києва з Х по XVIII ст.
«Археологічні дослідження стародавнього Києва».
Видавництво: «Наукова думка», Київ, 1976
Мова: українська
Сторінок: 220
Розміри, см.:
Довжина 22
ширина 17
товщина 1,2
вага 0,425 кг
Історія нескорених. Україна на захисті європейської цивілізації /Дмитро Бушуєв/ (Наукове видання 2023 року)
Дослідження історії протистояння України та Росії у контексті європейської цивілізації.
У книзі "Історія нескорених. Україна на захисті європейської цивілізації" Дмитро Бушуєв розглядає багатовікову історію взаємин України та Росії, зосереджуючись на ключових подіях від XIII до початку XXI ст. Автор аналізує витоки та розвиток російського імперіалізму, його антиєвропейську спрямованість та постійні спроби знищити українську ідентичність.
Д. Бушуєв досліджує причини цивілізаційного розходження між українцями та росіянами, формування російського ексепціоналізму та його конфронтацію з ідеєю незалежної України. Особлива увага приділяється ролі України як захисника європейських цінностей перед загрозою російської експансії.
Книга пропонує глибокий аналіз історичних передумов сучасної російсько-української війни, розкриваючи її як продовження багатовікового протистояння між європейською та антиєвропейською цивілізаційними моделями. Видання розраховане на широке коло читачів, які цікавляться історією України, Росії та їхнім місцем у європейській цивілізації.
/
Бібліографічна інформація
Назва: Історія нескорених. Україна на захисті європейської цивілізації
Автор: Дмитро Бушуєв
Рік і місце видання: 2023, Київ
Сторінок: 246
Мова: українська
Художня тканина західних областей УРСР. С. Й. Сидорович. (Видання 1979 року).
У книзі міститься дослідження про розвиток ткацького виробництва в західних областях України XIX - початку XX століть. Також здійснено класифікацію тканин за територіальним принципом і побутовим призначенням, показано технічні прийоми виготовлення художньої тканини. Книга є посмертним виданням досліджень українського етнографа та громадського діяча Савини Сидорович, що померла в 1972 році. Робота містить значну кількість ілюстрацій.
Видання прийде по душі як професійним дослідникам (мистецтвознавці, етнографи, художники) так і всім хто цікавиться українською вишивкою та любить колекціонувати чудово ілюстровані видання з мистецтва.
Художня тканина західних областей УРСР
Автор: Сидорович Савина Йосипівна (1895-1972)
Видавництво: Наукова думка
Київ 1979
Сторінок: 153
Вибрані твори. Григорій Квітка-Основ’яненко (Видання 1949 року)
Класика українського письменства
Збірка вміщує вибрані твори Григорія Квітки-Основ’яненка, засновника художньої прози та жанру соціально-побутової комедії в класичній українській літературі.
Зміст:
- Г.Ф.Квітка-Основ'яненко. П.Волинський
Повісті та оповідання:
- Салдатський патрет
- Маруся
- Конотопська відьма
- Козир-дівка
- Сердешна Оксана
Драматичні твори:
- Сватання на Гончарівці
- Шельменко-денщик
«Григорій Квітка-Основ'яненко. Вибрані твори»
Автор: Григорій Квітка-Основ'яненко (1778- 1843), письменник, драматург, журналіст, літературний критик і культурно-громадський діяч. Основоположник художньої прози в новій українській літературі. Приблизно 4 роки був послушником Курязького Спасо-Преображенського монастиря. Потім повернувся до світського життя. Служив комісаром з питань провіанту в народному ополченні (1806–1807), був секретарем дворянських зборів, дир. заснованого за його участі Харківського професійного театру (1812), повітовим предводителем дворянства (1817–1828), совісним суддею, головою Харківської палати кримінального суду. Обирався членом Товариства наук при Харківському університеті, членом Товариства антикваріїв Півночі, був одним із засновників Харківського інституту шляхетних дівчат (1812), Благодійного товариства (1812), Харківської публічної бібліотеки (1838). Наприкінці 1810 – на початку 1820-х років в харківській ("Украинский вестник", "Харьковские известия") та московській ("Вестник Европы") періодиці почав публікувати фейлетони, статті, жартівливі вірші. 1816–1817 разом з Р. Гонорським та Є. Філомафітським видавав перший в Україні журнал "Украинский вестник", був ініціатором видання альманахів "Утренняя звезда" (1833), "Молодик" (1843), першої збірки українських прислів'їв і приказок В. Смирницького "Малоросійські прислів'я і приказки. Зібрані В.М.С." (1843). У 1820-х роках виступив із першими комедіями. Його перу належать також дві книги "Малороссийских повестей, рассказываемых Грыцьком Основьяненком" (1834–1837), низка історичних нарисів, переказів російською мовою ("Головатий" 1839; "Історія театру в Харкові", 1841; "Українці", 1841; "Переказ про Гаркушу", 1842; "Заснування Харкова", 1843 та ін.). Листувався з Т. Шевченком. Кобзар присвятив йому листа "До Основ’яненка", проілюстрував "Знахаря" і "Панну Сотниківну". Найвідоміші твори: "Шельменко-волосний писар" (1829), "Маруся" (1832), "Салдацький патрет" (1833), "Пан Халявський" (1839), "Сердешна Оксана" (1841), "Козир-дівка" (1838), "Ганнуся" (1839), "Конотопська відьма" (1833), "Сватання на Гончарівці" (1835), "Щельменко-денщик" (1838, всі три – екранізовані). Його твори перекладалися польською та болгарською мовами, 1854 в Парижі опубліковано французькою мовою "Сердешну Оксану". Творчість Г. Квітки-Основ'яненка справила значний вплив на подальший розвиток української літератури, зокрема так званої етнографічної школи. (Матеріали е-Бібліотеки "Україніка")
«Державне видавництво художньої літератури», Київ, 1949
Мова: українська та російська
Сторінок: 342
Твори. Леонід ГЛІБОВ (Видання української класики 1982 року)
"В історії кожної літератури є письменники, які, незважаючи на різноманітність творчого доробку, уособлюють певний жанр, оскільки саме в ньому найповніше виявилось обдарування митця, а його здобутки в цьому жанрі посіли визначальне місце в літературному процесі. Леоніда Глібова Іван Франко назвав "найкращим українським байкописом", вважаючи насамперед байки "головним титулом заслуги сего талановитого поета".
Твори
Автор: Леонід Глібов (1827-1893)
Київ 1982 Видавництво художньої літератури "Дніпро"
Сторінок: 228