Збірка статей харківського Українського науково-дослідного інституту рослинництва, селекції та генетики ім. В.Я. Юрьєва Основні розділи - Селекция и семеноводство. - Генетика. Физиология и биохимия растений. - Полеводство. Агрохимия. Защита растений Вопросы растениеводства. Том 7. Рік: 1962 Мова російська Сторінок: 330

Раритетне довідкове видання з агролісомеліорації. У виданні "Справочник агролесомелиоратора" містяться матеріали з полезахисного лісорозведення, боротьби з ерозією, а також меліорації та освоєння пісків. Окремі розділи довідника присвячено лісовому насінню, вирощуванню посадкового матеріалу, озелененню сільських місцевостей, а також культурі та використанню природних заростей верб і захисту лісових розсадників і насаджень від шкідників і хвороб. Видання буде корисним для агрономів, агролісомеліораторів та усіх, хто досліджує історію лісівницьких заходів двадцятого століття, спрямованих на поліпшення умов росту і розвитку сільськогосподарських культур. Назва: Справочник агролесомелиоратора. Рік: 1949 Москва Государственное издательство сельськохозяйственной литературы Сторінок: 381 довжина 20 ширина 14 товщина 3 Вага: 0,410 кг Присутні відбитки печаток неіснуючих бібліотек.

Класична праця з фізіології. Праця "Лекции по физиологии" відомого фізіолога та творця науки про вищу нервову діяльність І. П. Павлова містить його унікальні лекції з фізіології травлення, кровообігу, залози внутрішньої секреції, теплорегуляції, центральної нервової системи та великих півкуль головного мозку. Опубліковані лекції Павлова мають велике значення і для сьогодення. Безсумнівно, книга буде цікавою для лікарів та вчених. Лекції І. Павлова - чудова школа наукового фізіологічного мислення, адже вони містять багато глибоких і важливих думок. Назва: Лекции по физиологии. Автор: Іван Петрович Павлов (1849 — 1936) — фізіолог, творець науки про вищу нервову діяльність і уявлень про процеси регуляції травлення; засновник фізіологічної школи; лауреат Нобелівської премії в галузі фізіології або медицини у 1904 році «За праці по фізіології травлення, що розширили та змінили поняття життєво важливих аспектів цього питання». Рік: 1952 Москва, Ленинград Издательство Академии наук СССР Сторінок: 491 довжина 23 ширина 15 товщина 3 Вага: 0,760 кг Присутні відбитки печаток неіснуючих бібліотек.

Раритетне видання з вірусології. У праці "Вирус как организм" відомий австралійський вірусолог Френк Макфарлейн Бернет розглянув деякі вірусні хвороби з біологічної позиції. Зміст - Вступительная статья "Вирусы и вирусные болезни как биологическая проблема - с. 5 - Предисловие автора - с. 18 - Глава I. Размножение, изменчивость и выживание - с. 19 - Глава ІІ. Эволюция и изменение вирусных болезней - с. 37 - Глава III. Реакция организма-хозяина на вирусную инфекцию - с. 58 - Глава IV. Herpes simplex - с. 71 - Глава V. Полиомиэлит - с. 83 - Глава VI. Пситтакоз и родтвенные ему инфекции - с. 98 - Глава VII. Оспа, аластрим, вакцина - с. 112 - Глава VIII. Желтая лихорадка - с. 129 - Глава IX. Инфлюенца - с. 139 - Глава X. Заключение - с. 167 - Библиография - с. 172 - Указатель авторов - с. 182 - Указатель организмов - с. 185 - Указатель географических названий - с. 188 - Общий указатель - с. 190 Видання розраховане на вірусологів, біологів і усіх, хто цікавиться вірусами та вірусними хворобами. Назва: Вирус как организм. Автор: Сер Френк Макфарлейн Бернет (1899 — 1985) — австралійський вірусолог. Основні дослідження Бернета присвячені екології вірусів, взаєминам вірусів та їх «хазяїв», механізму розмноження вірусів, їх мінливості. Вперше вивчив збудника ку-гарячки, якому присвоєно його ім'я (лат. Rickettsia burneti). Вірусні хвороби людини Бернет розглядав з еволюційної та екологічної позицій. Найбільш відомий своїми роботами в галузі імунології. Є автором клонально-селективної теорії імунітету та першовідкривачем явища імунотолерантності; за останнє відкриття отримав Нобелівську премію. Рік: 1947 Москва Государственное издательство иностранной литературы Сторінок: 195 довжина 20 ширина 13 товщина 1,5 Вага: 0,250 кг Присутні відбитки печаток неіснуючих бібліотек.