Новини
Українська скульптура другої половини XІX — початку XX ст. /Німенко А.В./ (Видання 1963 року)
Українське народне мистецтво.
Нариси, вміщені в цій книзі, висвітлюють розвиток скульптури на Україні у другій половині ХІХ й на початку ХХ ст. Автор залучив до наукового обігу багато нових фактів про боротьбу художньої громадськості за реалістичне мистецтво, що виражає інтереси народу, за спорудження пам'ятників прогресивним діячам української культури.
«Українська скульптура другої половини XІX — початку XX ст.»
Автор: Німенко А.В.
Видавництво Академії наук Української РСР, Київ, 1963
Мова: українська
Сторінок: 125
Битва под Полтавой 27-го июня 1709 года и ее памятники. Павловский И.Ф. (репринт)
Книга присвячена історії Битви під Полтавою, написана засновником музею цієї битви, викладачем історії Полтавського кадетського корпусу Іваном Францевичем Павловським.
Багато із використаного автором під час написання книги сьогодні не існує, або ж не доступне. Створений І.Ф. Павловським музей майже повністю був знищений у 1918 р., основна частина архіву автора загинула після його смерті під час пожежі.
Битва под Полтавой 27-го июня 1709 года и ее памятники
Автор: Павловский Иван Францевич
Рік: 2009 (репринт з видання 1909 р.)
Мова: російська
Атлас Української мови. Том 3. Слобожанщина, Донеччина, Нижня Наддніпрянщина, Причорномор’я і суміжні землі. [Діалекти української мови]
Фундаментальне джерело з українських діалектів. "Атлас української мови", т. III завершує видання першої в історії українського мовознавства праці, в якій на лінгвістичних картах відтворено важливі протиставлення виявів української діалектної мови на всьому просторі її функціонування; скартографовано відмінності українських діалектів на фонетичному, акцентному, граматичному, лексичному та словотвірному рівнях. У III томі "Атласу" відображено діалектні відмінності у межах двох діалектних зон - південно-східної (Слобожанщина і суміжні землі) та південної (Степова Україна), а також - як синтез інформації усіх трьох томів "Атласу" - протиставлення в усьому українському етномовному обширі; також докладно представлено некартографовані матеріали, які не нанесено на карти окремих діалектних зон у I-III томах.
Букіністична рідкість. Унікальний подарунок для всіх, хто цікавиться особливостями української мови, зокрема на півдні та сході України.
Назва: Атлас Української мови. Том ІІІ.
Автори: Варченко І.О., Довгопол С.Ф., Закревська Я.В., Залеський А.М., Малахівська О.А., Марчук Н.Й., Матвіяс І.Г., Назарова Т.В., Прилипко Н.П.
Рік: 2001
Видавництво: "Наукова думка"
Новые стихотворенія Пушкина и Шавченки (Репринт 1990 з видання 1859 року)
Факсимільне відтворення одного з небагатьох прижиттєвих видань Тараса Шевченка (1814 -1861), виданого нелегально за кордоном. До збірки увійшли твори, які були заборонено цензурою для публікації у Росії. На титульному листі було допущено помилку в написання прізвища Шевченка. Також до збірки увійшли вірші А.С. Пушкіна, які, насправді, Пушкіну не належали Молитва (Я чув - в келії простий ...), Цаплі Є.А. Баратинського.
«Новые стихотворенія Пушкина и Шавченки»
Автор супроводжувальної статті (вкладення): Бородин Василь Степанович
Репринт 1990 (Київ, видавництво "Либідь") з видання 1859 року (Вольфгангъ Гегардъ, Лейпциг)
Мова: українська та дореформена російська
Південноруські образи та портрети. В.П. Горленко (Видання 1993 року з видання 1898 року)
Книжка Майстра Слова віртуозного стиліста Василя Петровича Горленка, написана майже 100 років тому
Репринтне відтворення видання 1898 року. Серія книжкових пам’яток «Українські пропілеї». По програмі українознавчих досліджень, фінансується за рахунок благодійницьких пожертв українських громад США та Канади
Зміст:
- Родина Гоголя
- Із історії южнорускаго общества начала XIX века
- Киев в 1799 году
- Шевченко -- живописец и гравер
- Две поездки с Н.И.Костомаровым
- Україна в изображениях французов
- M.M. Макаровский
- Г.О.Квитка
- Аполлоновы житницы
- Захолустье
- Заветы деревни
«Південноруські образи та портрети»
Автор: Василь Петрович Горленко (1853-1907)
Видавництво Київ - 1993
Мова дореформена російська
Сторінок 232
Три літа. Автографи поезій 1843-1845 років. Тарас Шевченко (Видання 1966 року)
"Шановний друже! Цю книгу не можна читати без глибокого хвилювання і роздумів ... Перед тобою автографи славнозвісної рукописної збірки Тараса Григоровича Швеченка "Три літа". Це одна з найбільших реліквій українського народу, найяскравіший документ полум'яної творчості великого поета революціонера.
До збірки "Три літа "Шевченко переписав свої твори періоду трьох літ: 1843 - 1845 років. Власною рукою поета начертані тут такі його шедеври, як "Сон", "Кавказ", невмирущий "Заповіт" та інші (всього 23 поезії) . /Є. Шабліовський/
Під час арешту Шевченка 5 квітня 1847 року жандарми відібрали в нього всі папери і серед них цей рукописний збірник. Саме за вміщені тут революційні твори Микола І покарав митця засланням у солдатчину з суворою забороною писати і малювати.
Оправа книги виконана в стилі 19 століття.
Три літа. Автографи поезій 1843-1845 років
Автор: Тарас Шевченко
Київ - 1966 Наукова думка
Пустынка. Поселение эпохи бронзы на Днепре (Березанская С.С.)
Опис повністю дослідженого поселення епохи бронзи (13-12 ст. до н. е.), що розташоване на Лівобережному Поліссі України (с. Пустинки Чернігівської області), його реконструйоване планування. Поставлено питання датування поселення та етнічної приналежності його жителів, характеризується їх побут, господарство та духовна культура.
Зміст
- Топографія та планування поселення
- Житло та господарчі побудови
- Культові споруди та деякі риси духовної культури жителів поселення
- Вироби з глини, каменю, бронзи
- Господарство та суспільство
- Культурні зв'язки та хронологія
Пустынка. Поселение эпохи бронзы на Днепре
Авторка: Софія Станіславівна Березанська
Рік видання: 1974
Мова: російська
Кількість сторінок: 175
Золотий Ра. Іван Білик (Перше оригінальне видання 1989 року)
Найвідоміша українська художня книга про часи Давньої Греції, Єгипту, Персії, Скіфії та ін. авторства найкращого романіста історичної художньої прози Івана Білика.
— Історик не має права нічого замовчувати, — таки говорить Геродот. — Інакше то буде не історія, а політика. Що зможуть наступні покоління довідатися про минулі часи, коли знатимуть лиш один бік справи? Історик повинен записувати все, хоча вірити всьому тому не зобов'язаний.
Він киває пальцем у такт своїм словам. Слова справді відповідають його уявленням про покликання історика, і все-таки щось муляє йому, наче камінчик у черевику. Гість неохоче спиняється й викидає його:
— Завжди бути послідовним просто неможливо... Людина — істота слабка, ворогів же та спокус у неї дуже й дуже...
***
На одній із полиць моєї бібліотеки лежить його досить ваговита книжка, я беру її й простягаю йому. Він крутить книжку в руках і трохи скептично посміхається:
— Вміщується на одній руці...
Я запитую:
— А який вигляд вона мала в твій час?
— Двісті з гаком сувоїв папірусу по два лікті кожен, — відповідає Геродот, мружачись до полиць моєї бібліотеки, яка тягнеться від стіни до стіни. — Моя книжка тут оце ледве-ледве вмістилася б.
А в моїй книгозбірні вміщається зо дві тисячі томів.
Геродот поставив свою видану в наш час книжечку на місце, а потім відступив і глянув на неї від протилежної стіни. Книжка мов потонула в каламутному морі.
— Ти все оце перечитав? — питає він, і я розгублено кручу головою. — Нащо ж вони тобі?
Як я міг пояснити, що немає потреби принаймні відразу перечитувати все, що стоїть у тебе на полицях, скажімо, кількадесятитомні енциклопедичні словники. А багатотомні батареї мертвих і живих класиків? А маса суто випадкових видань, до яких навряд чи коли дійде черга, бо якщо й настане їхній зоряний час, то лише в найближчому складі макулатури... Я спробував пояснити гостеві все це, але він затаврував його простим і звичним для себе словом "варварство". Я відповів, що серед нас тепер багато хто думає так само, мовляв, це інформаційний потоп, у якому рано чи пізно захлинеться цивілізація; коротше кажучи, справжній абсурд. А він знову дивиться на свою книжку:
— Я вклав у неї кільканадцять років життя, а її й не видно серед інших...
Я ж намагаюся виправдати особливості нашої доби:
— У папірусних сувоях лише моя бібліотека зайняда б величезний багатоповерховий будинок, а тепер такі бібліотеки має багато хто.
Гість мій скалить облямоване зморщечками око:
— Навіщо вам стільки книжок, якщо ви їх не читаєте? Може, для утеплення стін?..
Золотий Ра
Автор: Іван Білик
Рік: 1989 (перше видання)
Сторінок: 470
Бур’яни України (Антикварне видання 1970 року)
Раритетне довідкове видання із землеробства. У довіднику "Бур'яни України" подано найголовніші відомості про систематичний склад, біологічні особливості й закономірності поширення бур'янів України та про заходи боротьби з ними. Наведено також ключі для визначення родин, родів і видів бур'янів.
Видання розраховане на працівників сільського господарства, а також на тих, хто досліджує історію сільського господарства другої половини двадцятого століття.
Назва: Бур'яни України.
Рік: 1970
Київ
Видавництво "Наукова думка"
Сторінок: 505
довжина 26,5
ширина 17,5
товщина 3
Вага: 0,870 кг
Присутні відбитки печаток неіснуючих бібліотек.
Українці: народні вірування, повір’я, демонологія (Антикварне видання 1991 року)
Унікальне етнографічне видання. 36ipкa "Українці: народні вірування, повір'я, демонологія" знайомить читачів із класичними зразками української етнографічної спадщини, які довгий час були вилучені з нашого духовного життя. У книжці надзвичайно цікаво описано дивовижний і захоплюючий світ уявлень наших предків, їхні звичаї, вірування, забобони тощо. У виданні є науково-довіковий апарат та ілюстрації.
Книга сподобається усім, хто цікавиться вітчизняною icтopiєю та етнографiєю.
Назва: Українці: народні вірування, повір'я, демонологія.
Автор: упорядники: Анатолій Петрович Пономарьов (1939 — 2002) — відомий український історик та етнолог, доктор історичних наук.
Тамара Володимирівна Косміна (нар. 1963) - український етнограф.
Олена Боряк - доктор історичних наук, провідний науковий співробітник Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М.Т.Рильського НАН України.
Рік: 1991
Київ, "Либідь"
Сторінок: 635
довжина 20,5
ширина 13
товщина 3
Вага: 0,600 кг
Путешествия в прошлое и будущее. /В. А. Обручев/ (Антикварне видання 1986 року)
Збірка науково-фантастичних творів радянського академіка Володимира Обручева. У романі "Плутонія" розповідається про подорож вчених у недра Землі та відкриття підземного світу, населеного доісторичними істотами. В другому творі "Земля Санникова" автор описує власні уявлення розвитку тваринного світу Землі і давніх народів льодовикового періоду. Також у видання включені інші повісті та оповідання автора, написаних зі сподіваннями, що вони, як і два вищезазначені романи,
"викличуть у молодих читачів бажання ближче ознайомитися з геологією і зайнятися цією цікавою наукою".
Збірка написана російською мовою.
Книга неодмінно зацікавить усіх прихильників наукової фантастики та колекціонерів антикварних видань.
Назва: Путешествия в прошлое и будущее.
Автор: Володимир Панасович Обручев (1863—1956) — відомий російський і радянський вчений, геолог, географ та мандрівник, організатор та популяризатор науки. Академік Академії наук СРСР від 1929 року. Дослідник Сибіру та Середньої Азії. Основоположник науки неотектоніки.
Рік: 1986
Кишенев
Главная редакция Молдавской советской энциклопедии
Мова: російська
Caravage (Шедеври мистецтва, великі художники n°59: Караваджо, французьке видання 1967 року)
Альбом робіт живописця Караваджо.
Альбом серії «Шедеври мистецтва великих живописців» присвячений роботам Караваджо. 16 сторінок, ілюстрованих повносторінковими кольоровими гравюрами. Дитя бароко, геніальний художник із бурхливим темпераментом, Мікеланджело Мерізі да Караваджо, відомий як Караваджо (1571–1610) , стоїть у витоків справжньої живописної революції. Його нонконформістський натуралізм і майстерність тенебризму заслужили йому стільки ж шанувальників, скільки критиків. Караваджо працював для Церкви – головного спонсора на той час – і запропонував нове тлумачення Святого Письма. Його насичене подіями і романтичне життя – бійки, гомосексуалізм, скандали – закінчується вигнанням і вбивством. Внесок Караваджо в техніку світлотіні, що існувала до нього, безперечний. До цієї дуже спеціалізованої роботи, що акцентує увагу на моделюванні тіла тінню та світлом, художник додав висвітлення психологічної реальності своїх предметів, що зробило його художником-візіонером і часто оскаржуваним Церквою. Його стиль став школою: після його смерті «каравагізм» поширився по Європі, зокрема у Франції з Валентином де Булонь і Жоржем де Ла Туром.
«Chefs-d'oeuvre de l'art grands peintres n°59: Caravage» (Шедеври мистецтва, великі художники n°59: Караваджо)
Видавництво: Hachette, Франція, 1967
Мова: французька