Новини
Очерки, воспоминания. материалы. Вавилов Н. И. (Наукова книга 1987 року)
Видання з серії, присвяченої 100-річчю з дня народження академіка М.І. Вавилова, який загинув в часи сталінських репресій.
В книзі зібрано статті, нариси, архівні матеріали про життя і наукову творчість Вавилова.
Зміст
- Великий ученый
- Человек, гражданин, ученый
-- Детство, студенческие годы
-- Саратовский период
-- Во Всесоюзном институте растениеводства
-- Путешествия и работа в филиалах и отделения ВИРа
-- В Институте генетики АН СССР
-- Президент Географического общества
-- Штрихи к портрету
- Иностранные ученые о Вавилове
- Документы о научной деятельности
Очерки, воспоминания. материалы
Автор: Микола Іванович Вавилов (1887-1943)
Рік: 1987
Мова російська
Сторінок: 488
Українці. Народі і його земля (Олександр Моця)
Українці. Народі і його земля. Етапи становлення.
автор: Олександр Петрович Моця
кількість сторінок: 640
обкладинка м'яка
Рік видання: 2011
В роботі, на основі різноманітних джерел (писемних, археологічних, антропологічних, картографічних) прослідковується процес розвиток самосвідомості місцевого слов’янського населення на півдні Східної Європи - предків сучасних українців - починаючи з часів формування східнослов’янського світу в середині І тис. і закінчуючи ХІХ ст., коли сучасна самоназва остаточно ствердилась у свідомості слов’ян - автохтонів на теперішніх українських теренах. Розрахована на істориків, археологів, етнографів, антропологів, картографів і краєзнавців, а також усіх тих хто цікавиться українською проблематикою.
Степи Евразии в эпоху средневековья. (Наукове видання 1981 року)
Класичне видання з археології. "Степи Евразии в эпоху средневековья" - один із двадцяти томів видання серії "Археологія СРСР". Праця видана під редакцією академіка Б. О. Рибакова у 1981 році. Відповідальний редктор тому - археолог С. О. Плетньова. Видання містить археологічні матеріали, що відносяться до раннього і високого середньовіччя, охоплює давнину від IV до XIV століття та має географічну обмеженість від Забайкалля до пониззя Дунаю. Праця створена провідними археологами СРСР і є колективним узагальненням величезної роботи з вивчення середньовічних кочівницьких старожитностей. Книга містить величезну кількість чорно-білих і кольорових ілюстрацій, карт та таблиць для визначення та датування предметів археології.
Ця книга - рідкісний скарб для поціновувачів археологічної науки.
Назва: Степи Евразии в эпоху средневековья
Автор: редактор: Борис Олександрович Рибаков — археолог і історик, академік АН СРСР.
редактор: Світлана Олександрівна Плетньова — археолог, професор, фахівець із археології хозарів і середньовічних кочівників Євразійського степу.
Рік: 1981
Видавництва "Наука", Москва
Сторінок: 300
Розміри,см.:
довжина 30
ширина 22
товщина 2
Вага: 1,180 кг
Избранные произведения. М. Коцюбинский (Видання 1949 року)
Переклад з української мови творів українського письменника
Зміст:
-На веру (повесть)
-Ёлочка (рассказ, перевод А. Дейча)
-Пятизлотник (рассказ)
-Цеповяз (рассказ, перевод А. Деева)
-Нюрнбергское яйцо (очерк)
-Хо (сказка, перевод А. Деева),
-На крыльях песни (рассказ)
-Для общего блага (повесть, перевод Е. Нежинцева)
-«Пе-коптьор» (рассказ, перевод А. Островского)
-Посол чёрного царя (рассказ)
-Ведьма (рассказ)
-Дорогой ценой (повесть, перевод Н. Ушакова)
-На камне (рассказ, перевод Е. Нежинцева)
-Поединок (рассказ, перевод Е. Нежинцева)
-Яблони цветут (рассказ, перевод Н. Ушакова)
-Тучи (микрорассказ)
-Усталость (микрорассказ)
-Одинокий (микрорассказ)
-Сон (рассказ)
-В грешный мир (рассказ)
-Под минаретами (рассказ, перевод Г. Шипова)
-Смех (рассказ)
-Он идёт (рассказ)
-Неизвестный (рассказ)
-Persona grata (рассказ, перевод Н. Ушакова)
-В дороге (рассказ, перевод Л. Кремневой)
-Intermezzo (рассказ, перевод Л. Кремневой)
-Поездка в Криницу (рассказ, перевод Л. Кремневой)
-Дебют (рассказ)
-Fata Morgana (повесть, перевод Н. Ушакова)
-Что записано в книгу жизни (рассказ)
-Сон (рассказ)
-Тени забытых предков (повесть, перевод Н. Ушакова)
-Подарок на именины (рассказ, перевод Н. Ушакова)
-Лошади не виноваты (рассказ, перевод А. Дейча)
-Хвала жизни! (рассказ, перевод Г. Шипова)
-На острове (очерк, перевод А. Деева)
-Иван Франко (реферат, перевод А. Дейча)
-Письма М. М. Коцюбинского к А. М. Горькому
-Приложение. М. Горький. М. М. Коцюбинский,
«М.Коцюбинский. Избранные произведения»
Автор: Михайло Михайлович Коцюбинський. Народився 17 вересня 1864 у Вінниці у родині чиновника. Батьків письменника звали Михайло, Глікерія. Навчався в Барській початковій школі (1875 — 1876), Шаргородському духовному училищі (1876 — 1880). Після закінчення Шаргородської семінарії у 1880 Михайло Коцюбинський поїхав до Кам’янця-Подільського, маючи намір навчатися в університеті, але ця мрія не здійснилася через матеріальні обставини, але він продовжував самотужки навчатись. У 1885 р. увійшов до підпільної “Молодої громади”, за що був притягнутий до судової відповідальності. У 1886–1889 він дає приватні уроки і продовжує навчатися самостійно, а 1891-го, склавши іспит екстерном при Вінницькому реальному училищі на народного учителя, працює репетитором. 1892–1896 — працював у складі Одеської філоксерної комісії, яка боролася зі шкідником винограду. Потім працював у Криму. У 1892 році М.Коцюбинский увійшов до таємної спілки Братство тарасівців. Коцюбинський був одним з ініціаторів створення товариства “Просвіта". Від листопада 1897 до березня 1898 обіймав різні посади в редакції житомирської газети «Волинь». 1898 переїхав у Чернігів, де займав посаду діловода при земській управі. В Чернігові зустрів Віру Устимівну Дейшу, яка стала його дружиною — вірним другом та помічником. Брав активну участь у культурному житті міста, влаштовував літературні вечори, підтримував письменників-початківців. Постійні матеріальні нестатки, конфлікти з владою та ще постійна зажура долею коханої жінки, Олександри Іванівни Аплаксіної, молодшої за нього на 16 років підірвали здоров’я письменника. У 1907 р. з анонімного листа дружина дізналася про стосунки чоловіка з Аплаксіною та примусила його дати слово не кидати родину. У середині 1909 р. письменник їде на о. Капрі через астму і сухоти. Помер 25 квітня 1913 року в Чернігові, де і похований.
Видавництво: «Государственное издательство художественной літературы», Москва, 1949
Мова: російська
Сторінок: 375
Лексикон словенороський Памви Беринди (Наукове видання 1961 року)
Пам’ятки української мови XVII ст.
«Лексикон словенороський» Памви Беринди — визначна пам'ятка східнослов'янської лексикографії початку XVII ст. Праця П. Беринди є важливим джерелом вивчення словникового складу української мови XVII ст., а також цінним посібником при читанні українських, російських і білоруських пам'яток, писаних церковнослов'янською мовою. У передмові подається мовно-історичний та палеографічний опис пам'ятки. Надруковано з видання 1627 р. фотомеханічним способом.
Памво Беринда – український енциклопедист і мовознавець, лексикограф, письменник і поет, друкар, гравер. Один із найвидатніших постатей культурно-освітнього руху Галичини та України першої половини ХVII століття. 20 серпня 1627 року вийшов друком перший словник української мови Памви Беринди – “Лексіконъ славенноросскій і именъ тълкованіє”. Майже 30 років вчений-лексикограф Памво Беринда присвятив праці над словником, продовжуючи вносити корективи в свою роботу навіть під час друку.
У словнику 6 982 слова написані церковнослов’янською мовою того часу, де подається тлумачення і переклад українською. Сам словник складається із двох частин: “Лексіконь” та “Имена свойственная”, в якому зібрані загальні назви неслов’янського походження, тлумачення топонімів й антропонімів.
Головною метою словника було відновлення церковнослов’янської традиції літературною мовою. Щоб у такий спосіб протистояти польському наступу й католицизму. Праця відіграла величезну роль не тільки в становленні української лексикографії, а ще й білоруської, румунської та російської.
Його поява стала своєрідною революцією в слов’янській лінгвістиці. Адже в ті часи на територіях Західної Європи письмовою мовою була латина. У Східній Європі, де мешкали православні – давньоболгарська-церковнослов’янська. Але мова, якою розмовляли українці, була абсолютно відмінною від книжкової. Таку розбіжність і взявся впорядковувати невтомний дослідник Памво Беринда.
«Лексикон словенороський Памви Беринди»
Видавництво Академії наук Української РСР, Київ 1961
Мова: українська
Сторінок: 271
Вибрані твори /Т. Г. Шевченко/ (Художнє видання 1978 року)
Класика української літератури, шевченкіана. Вибрані твори Тараса Шевченка українською та французькою мовами. Вірші супроводжуються репродукціями з малюнків, начерків, ескізів композицій, офортів, творів малярства Т. Г. Шевченка. Автор післямови - український літературознавець Євген Кирилюк.
Видання має суперобкладинку.
Книга сподобається усім шанувальникам творчості великого Кобзаря, а також любителям уніікальних раритетних видань творів Т. Шевченка.
Назва: Вибрані твори.
Автор: Тарас Григорович Шевченко (1814 — 1861) — український поет, прозаїк, мислитель, живописець, гравер, етнограф, громадський діяч. Національний герой і символ України. Діяч українського національного руху, член Кирило-Мефодіївського братства. Академік Імператорської академії мистецтв. Літературна спадщина Шевченка, центральне місце в якій займає поезія, зокрема збірка «Кобзар», уважається основою сучасної української літератури.
Рік: 1978
Київ,
Видавництво "Дніпро"
Сторінок: 302
довжина 21
ширина 12,5
товщина 2,5
Вага: 0,470 кг
Дипломатическая история освободительной войны украинского народа 1648-1654 гг. Голобуцкий В. (Букіністика)
Дипломатическая история освободительной войны украинского народа 1648-1654 гг.
Рік видання: 1962
Автор: Голобуцький В.
Класична робота відомого українського історика радянської доби. Пам’ятка історичної думки з часів, коли дослідження українського козацтва було строго зарегламентоване, а науковцям доводилось йти на компроміси з пануючою ідеологією, щоб українська історія була почута.
Проблеми давньоруської та середньовічної археології (Археологія і давня історія України №1)
Падение Икара /Ольга Сугробова/ (Видання 1984 року)
Розповідь про нідерландського художника Пітера Брейгеля
Бувають живописці, слава яких, придбана ними за життя, живе згодом у століттях. Бувають художники, не зрозумілі сучасниками, але оцінені невдовзі по смерті. Але буває так, що художник, ім'я якого було добре відомо сучасникам, нащадками поступово забувався. І минало багато часу, поки його відкривали наново. Саме так сталося з Пітером Брейгелем Старшим, який жив у XVI столітті.
«Падение Икара». Розповідь про нідерландського художника Пітера Брейгеля
Автор: Ольга Сугробова
Видавництво: «Детская литература» 1984
Мова: російська
Сторінок: 57
Пан Халявский Квитка Основьяненко (Видання 1950 року)
Історично-побутовий роман
«Пан Халявський» — історично-побутовий роман Григорія Квітки-Основ'яненка, написаний російською мовою. Подає знущально-критичний розріз повсякденного побуту принаймні трьох поколінь українських поміщиків кінця XVIII — початку XIX століть. Роман побудований на спогадах Трохима Мироновича Халявського про найцікавіші, на його погляд, пригоди свого життя. У творі етнографічно точно відтворено особливості тогочасного побуту, зокрема є детальний опис пригощання полковника-благодійника, становище жінки, дворової прислуги та ставлення до неї поміщиків, ознаки розкладу помісного дворянства, визначені соціальною суттю стану та умовами паразитичного побуту.
«Пан Халявский»
Автор: Григорій Федорович Квітка-Основ'яненко (Григорій Федорович Квітка) (1778-1843) – основоположник художньої прози і жанру соціально-побутової комедії в класичній українській літературі. Його вважають батьком української прози. Народився у слободі Основа біля Харкова у дворянській родині. Здобув домашню освіту. Згодом навчався у Курязькій монастирській школі. У 1793 році як дворянин був зарахований на військову службу. В 1796—1797 числився ротмістром Сіверського карабінерного та Харківського кірасирського полків. У відставку пішов у чині капітана. Після відставки близько 10-ти місяців, з червня 1804 до квітня 1805, відбував послух у Курязькому монастирі. В 1806 р. служив у народному ополченні, був повітовим предводителем дворянства (1817–28), згодом — головою Харківської палати кримінального суду. Став активним діячем громадського і культурного життя Харкова. Обирався членом Товариства наук при Харківському університеті. Виступив одним із засновників Харківського професійного театру (з 1812 — його директор), Благодійного товариства (1812), Інституту шляхетних дівчат (1812), Харківської губернської бібліотеки (1838) (сам збирав кошти на її відкриття). Відредагував та опублікував перші в Україні громадсько-літературні журнали «Українскій Вістникъ» та “Харьковский демокрит”. Протягом 1817—1828 pp. Г. Квітка чотири рази переобирався Предводителем дворян Харківського повіту. З 1827 р. почав писати прозу і драматургію. Перша книга «Малороссийских повестей, рассказываемых Грыцьком Основьяненком» («Маруся», «Салдацький патрет», «Мертвецький Великдень») вийшла у 1834 р. У 1840 р. Г.Ф. Квітка очолив Харківську палату карного суду на посаді надвірного радника. Письменник помер 20 серпня 1843р., похований у Харкові.
Державне видавництво художньої літератури 1950
Мова: російська
Сторінок: 227
Білий налив. Поезії. Н.Шаварська (Видання 2016 року)
Поезії різних років на тему кохання
Нова книжка Ніни Шаварської - це виразно ліричні і поліфонічні поезії, що чарують красою кохання і материнства, любов'ю до всього прекрасного в природі і людській душі. Органічно поєднуються в ній болючі роздуми про непросту місію жінки в сучасному світі, вболівання за долю роду й народу з вірою в добро й справедливість на рідній українській землі.
«Білий налив. Поезії»
Автор: Ніна Григорівна Шаварська – українська поетеса, член НСПУ, авторка семи поетичних збірок. Є лауреаткою міжнародних мистецьких премій імені С. Гулака-Артемовського, В.Симоненка, О.Олеся. З 2003 року є ведучою ряду мистецьких програм Національної радіокомпанії України радіо «Культура»
Видавництво: Київ 2016
Мова: українська
Сторінок: 85
ВАСИЛЬ КАСІЯН. П’ять етюдів про художника. /Леонід Владич/ (Видання про мистецтво 1978 року)
Книга про творчість народного художника України – Касіяна Василя Ілліча (1896-1976), випускника Празької академії образотворчих мистецтв.
За творче життя художник створив близько 10 тисяч робіт: гравюр, офортів, ілюстрацій до творів класиків літератури.
ВАСИЛЬ КАСІЯН. П'ять етюдів про художника.
Автор: Владич Леонід Володимирович (Іоан-Вольф Пінхасович Ройзенберг, 1913-1984)
Київ 1978 - "Мистецтво"
Розмір, см
Довжина - 22
ширина - 17,5
товщина - 1,5
Вага, 0,5 кг
Сторінок: 172