Новини
БАЙРОН. Андре Моруа (Видання класичної літератури 1981 року)
Переклад класичної романізованої біографії відомого англійського поета Байрона від майстра слова Андре Моруа.
В романі поєднується глибина проникнення у внутрішній світ великого англійського поета з гостротою сюжету, що охоплює увесь життєвий шлях героя.
Байрон.
Автор: Андре Моруа (1885-1967)
Переклад з французької Ю. Калиниченка
Київ 1981
Сторінок: 398
Київська Русь XI ст у міжнародних відносинах /Шекера І.М./ (Наукове видання 1967 року)
Навчальний посібник з зовнішньої політики України.
Київська Русь - одна з найбільш розвинених країн середньовічної Європи - підтримувала тісні економічні, політичні та культурні зв'язки з країнами Західної Європи, Скандинавії, Візантією, Кавказом та Середньою Азією, чим справляла значний вплив на розвиток міжнародних відносин. У книзі на численному матеріалі висвітлюється вплив зовнішньої політики Київської Русі на хід історичних подій в країнах Західної Європи і Близького Сходу в ХІ ст.
«Київська Русь XI ст. у міжнародних відносинах»
Автор: Шекера І.М.
Видавництво: «Наукова думка», Київ, 1967
Мова: українська
Сторінок: 196
Мистецтво фольклор та етнографія слов’янських народів /Федорук О.К./(Наукове видання 1993 року)
Українське народознавство та фольклористика.
Доповіді на ХІ Міжнародному з'їзді славістів присвячені актуальним питанням культурного розвитку слов'янських народів. Із залученням широкого новітнього матеріалу розкрито взаємини різних видів мистецтва слов'ян доби барокко, висвітлено проблемні аспекти українського народознавства та фольклористики на загальнослов'янському тлі, схарактеризовано внесок українських митців, духовної та матеріальної культури українців загалом у скарбницю Слов'янщини.
«Мистецтво фольклор та етнографія слов'янських народів. ХІ Міжнародний з'їзд славістів (Братислава, 30 серпня - 8 вересня 1993 р.)»
Редактор: Федорук О.К.
Видавництво: «Наукова думка», Київ, 1993
Мова: українська
Сторінок: 196
Русская архитектура 1830-1910-х годов (букіністика)
Класична робота про архітектуру.
Основні розділи
АРХІТЕКТУРА 1830-1890-х років
1. Композиційна система
2. Еклектика та деякі особливості світогляду 19 ст.
3. Архітектурні напрямки
Архітектура кінця 19 - початку 20 століть
1. Архітектурна композиція (модерн)
2. Ідейно-художня програма модерну
3. Архітектурні напрямки
Рік видання: 1981
Мова: російська
Надруковано в Німеччині (Лейпциг, НДР)
Пан Халявский Квитка Основьяненко (Видання 1950 року)
Історично-побутовий роман
«Пан Халявський» — історично-побутовий роман Григорія Квітки-Основ'яненка, написаний російською мовою. Подає знущально-критичний розріз повсякденного побуту принаймні трьох поколінь українських поміщиків кінця XVIII — початку XIX століть. Роман побудований на спогадах Трохима Мироновича Халявського про найцікавіші, на його погляд, пригоди свого життя. У творі етнографічно точно відтворено особливості тогочасного побуту, зокрема є детальний опис пригощання полковника-благодійника, становище жінки, дворової прислуги та ставлення до неї поміщиків, ознаки розкладу помісного дворянства, визначені соціальною суттю стану та умовами паразитичного побуту.
«Пан Халявский»
Автор: Григорій Федорович Квітка-Основ'яненко (Григорій Федорович Квітка) (1778-1843) – основоположник художньої прози і жанру соціально-побутової комедії в класичній українській літературі. Його вважають батьком української прози. Народився у слободі Основа біля Харкова у дворянській родині. Здобув домашню освіту. Згодом навчався у Курязькій монастирській школі. У 1793 році як дворянин був зарахований на військову службу. В 1796—1797 числився ротмістром Сіверського карабінерного та Харківського кірасирського полків. У відставку пішов у чині капітана. Після відставки близько 10-ти місяців, з червня 1804 до квітня 1805, відбував послух у Курязькому монастирі. В 1806 р. служив у народному ополченні, був повітовим предводителем дворянства (1817–28), згодом — головою Харківської палати кримінального суду. Став активним діячем громадського і культурного життя Харкова. Обирався членом Товариства наук при Харківському університеті. Виступив одним із засновників Харківського професійного театру (з 1812 — його директор), Благодійного товариства (1812), Інституту шляхетних дівчат (1812), Харківської губернської бібліотеки (1838) (сам збирав кошти на її відкриття). Відредагував та опублікував перші в Україні громадсько-літературні журнали «Українскій Вістникъ» та “Харьковский демокрит”. Протягом 1817—1828 pp. Г. Квітка чотири рази переобирався Предводителем дворян Харківського повіту. З 1827 р. почав писати прозу і драматургію. Перша книга «Малороссийских повестей, рассказываемых Грыцьком Основьяненком» («Маруся», «Салдацький патрет», «Мертвецький Великдень») вийшла у 1834 р. У 1840 р. Г.Ф. Квітка очолив Харківську палату карного суду на посаді надвірного радника. Письменник помер 20 серпня 1843р., похований у Харкові.
Державне видавництво художньої літератури 1950
Мова: російська
Сторінок: 227
Английский язык для малышей и родителей Книга 1 (Видання 1993 року)
Навчальне видання
Книга призначена для дітей 4-5 років, які роблять за допомогою дорослих перші кроки у вивченні англійської мови. книга побудована таким чином, щоб навчальний процес був наскільки можна захоплюючим, веселим, з певною часткою ігрового моменту. Підручник може бути використаний у початковій школі та дитячих садках.
«Английский язык для малышей и родителей. Книга 1»
Автор: Рона Роуз
Видавництво: «Прапор» Харків 1993
Мова: російська
Сторінок: 206
Майстри українського барокко /Овсійчук В. Л./ (Наукове видання 1991 року)
Українське мистецтво др.пол. XVII - пер. пол. XVIII ст. У монографії досліджуються ідейно-художні та стильові особливості українського мистецтва другої половини XVII - першої половини XVIII століть. Творчість майстрів барокко Юрія Шимоновича, Мартіно Альтомонте, Івана Рутковича, Йова Кондзелевича, Василя Петрановича, що працювали в Жовківському осередку, розглядається у зв`язках із розвитком мистецтва в Україні та Західній Європі. Висвітлено участь митців у прогресивних рухах, ідеологічній боротьбі, їхні тісні зв`язки з демократичними організаціями-братствами.
Книга якісно проілюстрована і сподобається усім мистецтвознавцям, викладачам і студентам ВУЗів, а також усім, хто цікавиться історією мистецтва.
Назва: Майстри українського барокко
Автор: Овсійчук Володимир Антонович (1924 – 2016) – мистецтвознавець і живописець, доктор мистецтвознавства, професор, член-кореспондент НАМУ, дійсний член НТШ, заслужений діяч мистецтв УРСР, отримав Державну премію України ім. Т. Шевченка, премію ім. І. Франка НАНУ, золоту медаль НАМУ. Нагороджений орден князя Ярослава Мудрого 5-го та 4-го ступенів.
Рік: 1991
Київ, видавництво "Наукова думка"
Сторінок: 397
Розміри,см.:
довжина 25,5
ширина 20,5
товщина 2,5
Вага: 1,330 кг
Весільні пісні у двох книгах (Наукове видання 1982 року)
Книга з українського музичного фольклору. Книга "Весільні пісні у двох книгах" із серії "Українська народна творчість" - перше в історії української фольклористики видання з весільними піснями з усієї території України без опису обряду, але здебільшого з мелодіями. Переважна більшість весільних пісень, які містяться у виданнях, були опубліковані вперше. У першій книзі - матеріали та пісні, зібрані у регіонах Полісся, Наддніпрянщини, Слобожанщини та степової України. У другій книзі - композиції Волині, Поділля, Буковини, Прикарпаття та Закарпаття.
Видання сподобається філологам, етнографам, історикам, музикознавцям та всім шанувальникам української народної творчості.
Книга унікальна тим, що в ній, поряд з текстами пісень, міститься багато нот весільних композицій. А це означає, що музиканти сучасності мають чудову нагоду спробувати відтворити ці давні - рідкісні та традиційні пісні.
Видання має суперобкладинку та наприкінці другої книги є помітка, зроблена олівцем.
Назва: Весільні пісні у двох книгах
Автор: упорядники: Марія Митрофанівна Шубравська (1933 — 1994) — українська фольклористка, дослідниця українських народних і весільних пісень, народних обрядів, а також життя та творчості Д. Яворницького.
Анатолій Іванович Іваницький (нар. 1936) — український музикознавець, дослідник українського музичного фольклору, професор, доктор мистецтвознавства, член-кореспондент Національної академії наук України.
Наталія Анатоліївна Бучель (1952 — 2020) — співачка, композитор, автор пісень, заслужена артистка України.
Рік: 1982
Київ, "Наукова думка"
Сторінок: 679 та 870
Розміри,см.:
довжина 22,5
ширина 15,5
товщина 9
Вага: 1,815 кг
Українські народні пісні 2 тома (Видання 1955 року)
Популярні українські пісні дорадянського періоду.
До збірника, який складається з двох книг, вміщені популярні українські пісні дорадянського періоду. Порядок розділів у виданні такий: революційні пісні; пісні історичні; пісні про підневільну працю і боротьбу трудящих проти експлуататорів; пісні про кохання і важку жіночу долю; родинно-побутові пісні; жартівливі, гумористичні та сатиричні; жниварські, весільні, колискові, хороводні; пісні літературного походження і народні романси. Переважна більшість матеріалів узята з друкованих збірок, інша частина - з рукописних фондів Інституту мистецтвознавства, фольклору та етнографії АН УРСР.
«Українські народні пісні». В двох книгах.
Видавництво: «Мистецтво», Київ, 1955
Мова: українська
Избранные сочинения в трёх томах /Жан-Жак Руссо/ Антикварне видання 1961 року
Жан-Жак Руссо (1712 - 1778) - франко-швейцарський філософ, письменник і мислитель епохи Просвітництва, а також музикознавець, композитор і ботанік. Найвизначніший представник сентименталізму. Найбільш значні твори Руссо — трактати «Міркування про походження та підстави нерівності між людьми» та «Про суспільний договір», епістолярний роман «Юлія, або Нова Елоїза», «Сповідь». Проповідував «повернення до природи» і закликав до встановлення повної соціальної рівності, тому вважається предтечею Великої французької революції.
Паризький парламент засудив його роман «Еміль», за релігійне вільнодумство та непристойність, спалення рукою ката, а автора його — до ув'язнення.
Також у 3 том творів увійшла «Сповідь» - автобіографічна книга, опублікована після смерті автора.Через відвертий зміст «Сповідь» багато разів заборонялася католицькою церквою. Папа римський Пій VII включив їх у «Римський індекс». Єпископ Труа Етьєн Антуан у 1821 році згадав «Сповідь» у своєму посланні духовенству в числі книг, які «заборонені як безбожні та блюзнірські, а також як спрямовані на підрив основ моралі та держави».
«Сповідь» вплинула на психологічну прозу епохи романтизму, її вплив став визначальним для автобіографічних творів Стендаля.
Видання ілюстроване оригінальними гравюрами XVIII століття.
Зміст:
Том 1: Об искусстве и литературе, Поэзия, драматургия, Королева Причудница (философская сказка), Эмиль, или О воспитании (педагогический роман).
Том 2: Юлия, или Новая Элоиза
Том 3: Исповедь, Прогулки одинокого мечтателя.
Назва: Избранные сочинения в трёх томах
Автор: Жан-Жак Руссо
Видавець: Москва, 1961, Государственное издательство художественной литературы
Мова: російська
Сторінок: -
довжина 22,5
ширина 15
товщина 12
Вага: 3,030 кг (3 книги)
Дослідження з слов’яно-руської археології (Наукове видання 1976 року)
Збірник наукових праць з археології та історії Київської Русі.
У збірнику вміщено статті, публікації та повідомлення, присвячені історії та археології східних слов'ян і Київської Русі. Висвітлюються питання етнічного розвитку слов'ян, їх культури та соціально-економічних відносин на різних історичних етапах, починаючи з рубежу нашої ери до XIII ст. включно.
«Дослідження з слов'яно-руської археології».
Видавництво: «Наукова думка», Київ, 1976
Мова: українська
Сторінок: 227
Венеди (Козак. Д. Н.)
Венеди
Автор: Козак Денис Никодимович
Рік видання: 2008
Мова: українська
Кількість сторінок: 470 з ілюстраціями
У книзі підсумовано результати 30-річних досліджень пам'яток зубрицької культури, вперше відкритих автором у Подністров'ї та на Волині. Значна джерелознавча база дозволила висвітлити цілий спектр питань життєдіяльності зубрицьких общин: генезу, характер матеріальної культури, основні риси господарства, світогляд і військову справу, зв'язки з сусідніми народами та етнокультурними групами. Співставлення писемних та археологічних джерел дає підстави вважати, що зубрицька культура та наступні пам'ятки черняхівського типу регіону належали західній частині численних племен венедів, описаних римським істориком Корнелієм Тацітом. Подібність матеріальної культури зубрицьких пам'яток Західної України, пізньозарубинецьких і київських старожитностей Подніпров'я переконливо доводять, що землі між Віслою і Дніпром у першій половині І тисячоліття н. е. належали до слов'янської ойкумени.