Новини
На крилах поезії вірші українських поетів (Видання 1980 року)
Збірка творів українських поетів
Українській дожовтневій поезії належить почесне місце серед вершинних досягнень світової літератури. Кращі її надбання високо цінували видатні мислителі світу. Загальновідомо, як шанували полум'яну революційну поезію Тараса Шевченка Герцен і Чернишевський. Творчість і доля найвидатнішого поета України привернули увагу Карла Маркса. Суспільно-революціонізуючій ролі імені й творчості Шевченка надавав важливого значення Ленін. Передова українська поезія на всіх історичних етапах виражала визвольні прагнення народу, його болі й радощі, найсвітліші сподівання. Сповнена прометеївського духу, вона кликала «громадою обух сталить», наближати час, коли «врага не буде супостата, а буде син, буде мати, і будуть люди на землі». Кращі українські поети минулого, черпаючи духовну силу й творчу наснагу «по курних хатах мужицьких, по верстатах ремісницьких», засвічували для людей праці «досвітні огні» революційних ідеалів, несли їм «вогонь в одежі слова», збагачували духовно. Поезії, вміщені в цій збірці, дозволяють простежити шлях, що його пройшла українська література від кінця XVIII століття.
«На крилах поезії. Вірші українських поетів кінця XVIII - початку XX ст.»
Упорядник: Гончар О.І.
Видавництво художньої літератури «Дніпро», Київ, 1980
Мова: українська
Сторінок: 291
Твори в двох томах. Панас МИРНИЙ (Видання класичної літератури 1990 року)
Средневековые надписи Софии Киевской. Высоцкий С. А. (Букіністика)
Средневековые надписи Софии Киевской. (Букіністика)
По материалам граффити XI - XVII вв.
Автор: Висоцький Сергій Олександрович
Рік видання: 1976
Видавництво: Наукова думка
Мова: російська
Кількість сторінок: 456
Фундаментальне видання продовжує каталог 1966 року "Древнерусские надписи Софии Киевской XI - XIV веков".
Публікуються відкриті після 1966 року графіті давньоруського та середньовічного часу.
Древнерусские надписи Софии Киевской. Высоцкий С. А. (Букіністика)
Пан Халявский Квитка Основьяненко (Видання 1950 року)
Історично-побутовий роман
«Пан Халявський» — історично-побутовий роман Григорія Квітки-Основ'яненка, написаний російською мовою. Подає знущально-критичний розріз повсякденного побуту принаймні трьох поколінь українських поміщиків кінця XVIII — початку XIX століть. Роман побудований на спогадах Трохима Мироновича Халявського про найцікавіші, на його погляд, пригоди свого життя. У творі етнографічно точно відтворено особливості тогочасного побуту, зокрема є детальний опис пригощання полковника-благодійника, становище жінки, дворової прислуги та ставлення до неї поміщиків, ознаки розкладу помісного дворянства, визначені соціальною суттю стану та умовами паразитичного побуту.
«Пан Халявский»
Автор: Григорій Федорович Квітка-Основ'яненко (Григорій Федорович Квітка) (1778-1843) – основоположник художньої прози і жанру соціально-побутової комедії в класичній українській літературі. Його вважають батьком української прози. Народився у слободі Основа біля Харкова у дворянській родині. Здобув домашню освіту. Згодом навчався у Курязькій монастирській школі. У 1793 році як дворянин був зарахований на військову службу. В 1796—1797 числився ротмістром Сіверського карабінерного та Харківського кірасирського полків. У відставку пішов у чині капітана. Після відставки близько 10-ти місяців, з червня 1804 до квітня 1805, відбував послух у Курязькому монастирі. В 1806 р. служив у народному ополченні, був повітовим предводителем дворянства (1817–28), згодом — головою Харківської палати кримінального суду. Став активним діячем громадського і культурного життя Харкова. Обирався членом Товариства наук при Харківському університеті. Виступив одним із засновників Харківського професійного театру (з 1812 — його директор), Благодійного товариства (1812), Інституту шляхетних дівчат (1812), Харківської губернської бібліотеки (1838) (сам збирав кошти на її відкриття). Відредагував та опублікував перші в Україні громадсько-літературні журнали «Українскій Вістникъ» та “Харьковский демокрит”. Протягом 1817—1828 pp. Г. Квітка чотири рази переобирався Предводителем дворян Харківського повіту. З 1827 р. почав писати прозу і драматургію. Перша книга «Малороссийских повестей, рассказываемых Грыцьком Основьяненком» («Маруся», «Салдацький патрет», «Мертвецький Великдень») вийшла у 1834 р. У 1840 р. Г.Ф. Квітка очолив Харківську палату карного суду на посаді надвірного радника. Письменник помер 20 серпня 1843р., похований у Харкові.
Державне видавництво художньої літератури 1950
Мова: російська
Сторінок: 227
Тарас Шевченко. Поеми (Видання 1984 року)
Збірка поем Великого Кобзаря
Славнозвісні поеми, у яких поет зображував життєву долю жінки-страдниці, опоетизувавши її високе душевне благородство та викриваючи гнівно суспільні вади, що викликали страждання жінки, а то й загибель.
«Поеми».
Автор: Тарас Григорович Шевченко. Народився 9 березня 1814 року у селі Моринці Звенигородського повіту Київської губернії в закріпаченій селянській родині. Рано став сиротою — мати померла, коли йому було 9 років, батько — у 11 років. Восени 1822 року починає вчитися грамоти у місцевого дяка. Іде наймитувати до дяка Богорського, який прибув з Києва. Не витерпівши знущань дяка, тікає від нього і шукає в навколишніх селах учителя-маляра. В 1828 році він потрапляє в число прислуги поміщика Енгельгардта, спочатку в ролі кухарчука, потім козачка. Помітивши у Тараса пристрасть до живопису, поміщик вирішує зробити його придворним художником. Він віддає свого кріпака в навчання викладачеві Віленського університету — портретисту Яну Рустему. У Вільні юний Тарас пробув 1,5 року. Переїхавши 1831 року з Вільно до Петербурга, Енгельгардт взяв із собою Шевченка і віддав його в науку на 4 роки до живописця Василя Ширяєва. Навесні 1838 Карл Брюллов та Василь Жуковський викупили молодого поета з кріпацтва. Першу збірку своїх поетичних творів видав 1840 під назвою «Кобзар». У першому виданні було 8 творів. 25 травня 1843 року з Петербурга виїхав в Україну. В лютому 1844 року виїхав з України до Петербурга через Москву. 5 квітня рада Академії мистецтв видала квиток на право проїзду на Україну. Вже в листопаді 1845 року збори Академії мистецтв у Петербурзі затвердили рішення ради про надання звання некласного художника. 31 березня (12 квітня) 1845 року виїхав із Петербурга через Москву до Києва. Навесні 1846 року прибув до Києва. У квітні пристав до Кирило-Мефодіївського братства. Заарештували 5 квітня 1847, відправили до Петербурга й ув’язнили в казематі. Заслали в солдати до Оренбурга. Деяке полегшення становища Шевченка настало навесні 1848 унаслідок включення його до складу Аральської експедиції. У квітні 1850 Шевченка вдруге заарештовано і, після піврічного ув’язнення, запроторено в Новопетровський береговий форт. 2 серпня 1857 – поета було звільнено з заслання. Навесні 1858 поет прибув до Петербурга. А влітку 1859 року повернувся в Україну, якої вже 12 років не бачив. До останніх днів свого життя поет перебував під таємним поліційним наглядом. 10 березня 1861 року Шевченко помер в Петербурзі. Його ховають спочатку на Смоленському кладовищі, але, згідно з «Заповітом», 10 травня того ж року його прах перепохований в Україні над Дніпром на Чернечій горі (м. Канів).
Ілюстрації Олександра Івахненка. Оформлення Володимира Юрчишина.
Видавництво «Веселка» Київ 1984
Мова: українська
Сторінок: 197
Державний музей українського образотворчого мистецтва УРСР (Видання 1972 року)
Альбом українського образотворчого мистецтва
Найкращі зразки українського образотворчого мистецтва виставлені у залах музею. Тут і твори майстрів періоду Київської Русі, і середньовічний український живопис, і картини таких відомих художників XVIII-XIX ст. як Д.Левицький, В.Боровиковський, B.Тропінін, Т.Шевченко, К.Костанді, Н.Пимоненко, І.Труш, C.Васильківський, К.Трутовський, О.Мурашко, та чудові полотна радянських живописців, в яких оспівані велич та могутність Радянської України, духовна краса її людей – творців нового щасливого життя. Багато ілюстроване, видання розраховане на масового читача.
Державний музей українського образотворчого мистецтва УРСР
«Государственный музей украинского изобразительного искусства УССР». Альбом.
Упорядник та автор вступної статті: П.І.Говдя
Видавництво: «Мистецтво» 1972
Мова: українська, англійська та російська
Сторінок: 148
Вибрані твори. Григорій Квітка-Основ’яненко (Видання 1949 року)
Класика українського письменства
Збірка вміщує вибрані твори Григорія Квітки-Основ’яненка, засновника художньої прози та жанру соціально-побутової комедії в класичній українській літературі.
Зміст:
- Г.Ф.Квітка-Основ'яненко. П.Волинський
Повісті та оповідання:
- Салдатський патрет
- Маруся
- Конотопська відьма
- Козир-дівка
- Сердешна Оксана
Драматичні твори:
- Сватання на Гончарівці
- Шельменко-денщик
«Григорій Квітка-Основ'яненко. Вибрані твори»
Автор: Григорій Квітка-Основ'яненко (1778- 1843), письменник, драматург, журналіст, літературний критик і культурно-громадський діяч. Основоположник художньої прози в новій українській літературі. Приблизно 4 роки був послушником Курязького Спасо-Преображенського монастиря. Потім повернувся до світського життя. Служив комісаром з питань провіанту в народному ополченні (1806–1807), був секретарем дворянських зборів, дир. заснованого за його участі Харківського професійного театру (1812), повітовим предводителем дворянства (1817–1828), совісним суддею, головою Харківської палати кримінального суду. Обирався членом Товариства наук при Харківському університеті, членом Товариства антикваріїв Півночі, був одним із засновників Харківського інституту шляхетних дівчат (1812), Благодійного товариства (1812), Харківської публічної бібліотеки (1838). Наприкінці 1810 – на початку 1820-х років в харківській ("Украинский вестник", "Харьковские известия") та московській ("Вестник Европы") періодиці почав публікувати фейлетони, статті, жартівливі вірші. 1816–1817 разом з Р. Гонорським та Є. Філомафітським видавав перший в Україні журнал "Украинский вестник", був ініціатором видання альманахів "Утренняя звезда" (1833), "Молодик" (1843), першої збірки українських прислів'їв і приказок В. Смирницького "Малоросійські прислів'я і приказки. Зібрані В.М.С." (1843). У 1820-х роках виступив із першими комедіями. Його перу належать також дві книги "Малороссийских повестей, рассказываемых Грыцьком Основьяненком" (1834–1837), низка історичних нарисів, переказів російською мовою ("Головатий" 1839; "Історія театру в Харкові", 1841; "Українці", 1841; "Переказ про Гаркушу", 1842; "Заснування Харкова", 1843 та ін.). Листувався з Т. Шевченком. Кобзар присвятив йому листа "До Основ’яненка", проілюстрував "Знахаря" і "Панну Сотниківну". Найвідоміші твори: "Шельменко-волосний писар" (1829), "Маруся" (1832), "Салдацький патрет" (1833), "Пан Халявський" (1839), "Сердешна Оксана" (1841), "Козир-дівка" (1838), "Ганнуся" (1839), "Конотопська відьма" (1833), "Сватання на Гончарівці" (1835), "Щельменко-денщик" (1838, всі три – екранізовані). Його твори перекладалися польською та болгарською мовами, 1854 в Парижі опубліковано французькою мовою "Сердешну Оксану". Творчість Г. Квітки-Основ'яненка справила значний вплив на подальший розвиток української літератури, зокрема так званої етнографічної школи. (Матеріали е-Бібліотеки "Україніка")
«Державне видавництво художньої літератури», Київ, 1949
Мова: українська та російська
Сторінок: 342
Малороссийский гербовник (репринт)
Малороссийский гербовник (репринт)
Рік видання: 2013 (перевидання 1914)
Мова: російська
Перевидання пам'ятки української історії - гербовника дворян Чернігівської губернії (тепер частина Київської, Чернігівської, Сумської, Брянської областей України).
Фактично збірка є каталогом гербів козацької старшини Київського, Чернігівського, Стародубського, Ніжинського полків Гетьманщини, яка склала основу чернігівського дворянства.
Художником-ілюстратором виступив знаменитий Нарбут.
Мыслители Киевской Руси (Наукове видання 1981 року)
Філософсько-теоретичні погляди видатних мислителів Київської Русі XI-XIII століть.
У монографії, присвяченій 1500-річчю Києва, на широкому джерельному матеріалі висвітлюється філософсько-теоретичні погляди видатних мислителів Київської Русі XI-XIII століть - Іларіона, Ф.Печерського, Нестора, В.Мономаха, Л.Жидяти, К.Смолятича та інших, дається характеристика національної своєрідності давньоруської філософії, її зв'язку із духовною культурою інших народів.
Зміст:
- Християнізація русі та духовна культура східних слов'ян
- Ярославові книжники Лука Жидята та Іларіон
- Монастирська ідеологія. Феодосій та Нестор
- Продовження традиції. Іоанн та Володимир Мономах
- У витоків раціоналізму. Климент Смолятич
- Розум та віра. Кирило Туровський
"Мислителі Київської Русі"
Автори: Олександр Фазлаєвич Замалєєв, Воладимир Опанасович Зоц
Видавництво Вища школа, 1981
Мова російська
Сторінок 160
Миниатюрный портрет в России XVIII века (Видання 1989 року)
Портретні мініатюри.
Автор цієї книги простежив основні особливості російської мініатюри протягом XVIII століття та її зв'язок із спорідненими видами мистецтва. Крім можливостей живопису, графіки та прикладного мистецтва у мініатюрі сфокусувалися й інші нитки: потреби та завдання портрета, а також закономірності світу предметів малих форм. Все це пофарбувало російську мініатюру XVIII століття в тони, що залучали своєю неповторністю. Книга розповідає про роль та місце портретної мініатюри у російському житті XVIII століття. Зображення мініатюр, наведених у книзі, ретельно атрибутовані, що робить книгу цінною для колекціонерів та знавців російського образотворчого мистецтва.
«Миниатюрный портрет в России XVIII века» (Мініатюрний портрет у Росії XVIII століття).
Автор: Карєв Андрій Олександрович
Видавництво: «Искусство», Москва, 1989
Мова: російська
Сторінок: 253
Українська поезія XVII століття /упорядник В.В. Яременко/ (Видання 1988 року)
Українське народне мистецтво. Поезії.
Це друга книжка своєрідної тритомної антології епохи українського ренесансу та барокко. У збірці представлені імена тих, чия поетична спадщина визначає обличчя і характер української поезії першої половини сімнадцятого сторіччя. Серед найталановитіших поетів Д. Наливайко, Віталій, Г.Дорофієвич, О.Митура, І.Домбровський, М.Смотрицький, К.Сакович, С.Почаський, І.Ужевич, К.Транквіліон-Ставровецький та інші. Читач познайомиться також із зразками анонімної поезії того часу.»
«Українська поезія XVII століття (Перша половина)». Антологія.
Автор: Василь Васильович Яременко
Видавництво: «Радянський письменник», Київ, 1988
Мова: українська
Сторінок: 352
Земледельцы и скотоводы Древней Европы (археологія)
Земледельцы и скотоводы Древней Европы. Дополненное издание
Рік видання: 2012
Мова: російська, українська
Кількість сторінок: 288
В збірку ввійшли матеріали Міжнародної наукової конференції "Технології та проблеми культурної адаптації населення Південно-Східної Європи в епоху енеоліта (серпень 2006 р.), яка була присвячена 15-річчю Незалежності України та приурочена святкуванню 75-ліття відомої вченої-краєзнавиці Олени Василівни Цвек (1931-2020), що проводилось в Збаразькому національному історико-архітектурному заповіднику "Замки Тернопільщини" в с. Вишневець, а також статті, виконані в рамках грантів.
Книги схожої тематики:
1. Слов’янська міфологія (оновлене видання) /Александр Гейштор/
2. Кульгавець. Історичний роман з 11 століття (Марія Букрій)
3. Френсіс Дрейк. Життя та неймовірні пригоди королівського корсара. (Віктор Губарев)
4. Чорний лебідь /Рафаель Сабатіні/
5. Артилерія XIV–XVIII століть з фондів Львівського історичного музею. Мар’яна Верхотурова
6. Мазепина книга, перепис маєтностей ясновельможного пана гетьмана 1726 року. (упорядник І.М. Ситий)
7. РУСЬКА (ВОЛИНСЬКА) МЕТРИКА. КНИГА ЗА 1569-1572, 1574 РОКИ. Упорядники Кулаковський П. М., Святець Ю. А.
8. Присяга Охотницьких полків Гетьманщини 1718 року
9. Присяга Чернігівського полку 1718 року (Друге видання 2022 року)
10. Чернігівська переписна книга 1666 року (Друге видання)