Новини
Я, БОГДАН. (СПОВІДЬ У СЛАВІ) / ПАВЛО Загребельний / (Видання 1986 року)
"Я, Богдан (Сповідь у славі)" Павла Загребельного — це масштабний історичний роман, присвячений особистості Богдана Хмельницького, видатного гетьмана України та центральної фігури національно-визвольної війни проти польського панування у XVII столітті. У цій книзі автор створює глибокий і багатогранний портрет Хмельницького, показуючи його не лише як політичного лідера, але і як людину з власними сумнівами, прагненнями і внутрішніми суперечностями.
Роман побудований у формі сповіді, що дозволяє заглянути в думки і душу гетьмана, показуючи його з людського боку. Богдан постає не просто героєм чи вождем, а людиною, яка намагається зрозуміти себе у вирі складних подій. Водночас, через призму життя Хмельницького, Загребельний майстерно відтворює історичну атмосферу того часу — політичні інтриги, військові кампанії, боротьбу за незалежність та важкі рішення, які визначають долі нації.
"Я, Богдан" — це не просто хроніка подій, а філософський роздум про владу, націю, відповідальність і ціну успіху.
Календарные обычаи и обряды народов Восточной Азии (Наукове видання 1985 року)
Новий рік у народів Східної Азії
Календарні звичаї та обряди річного циклу, пов'язані з трудовою діяльністю народів, — це складне суспільне явище, своєрідне відображення їхнього соціально-політичного, історико-культурного, етнічного, духовного життя на різних етапах розвитку. Як концентрований вираз духовної та матеріальної культури народів, календарні свята несуть на собі печатку етнічної специфіки. У той самий час вони відбивають типологічну спільність людської культури, вплив історико-культурних контактів та зв'язків. Календарні звичаї та обряди становлять важливу частину такого явища, як свято.
«Календарные обычаи и обряды народов Восточной Азии. Новый год»
Кер.ред.: Р.Ш.Ждарилгасинова, М.В.Крюков
Видавництво: «Наука» 1985
Мова: російська
Сторінок: 262
Описи Лівобережної України (Наукове видання 1997 року)
Документи з описово-статистичними даними про життя регіону
Видання продовжує серію публікацій описово-статистичних джерел, започатковану випуском описів Київського та Харківського намісництв. Уперше публікують ся історично-географічні, топографічні, статистичні документи, описи Малоросійської губернії, заснованої 1796 р., Чернігівської та Полтавської губерній, утворених 1802 р. Рукописні пам'ятки, що публікуються вперше, містять інформацію про політичний устрій і врядування, флору й фауну Лівобережної України. Особливий інтерес становлять Топографічні описи Малоросійської губернії, заснованої 1796 р., а також Чернігівської та Полтавської губерній, утворе них 1802 р. внаслідок поділу Малоросійської губернії. У документах читач знайде описово-статистичні дані про економічне життя регіону, етнічну структуру населення, його культуру. Текстову частину видання органічно доповнює цікавий ілюстративний матеріал. Для істориків, етнографів, економістів, біологів, усіх, хто цікавиться історичним минулим України.
«Описи Лівобережної України кінця XVIII-початку XIX ст.»
НАН України, Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С.Грушевського
Видавництво: «Наукова думка», Київ, 1997
Мова: українська та російська
Сторінок: 320
Книги схожого змісту:
Описи Київського намісництва 70-80 років XVIII ст. (Букіністика)
Описи Харківського намісництва кінця XVIII ст.
Твори в 2-х томах. Ольга КОБИЛЯНСЬКА. (Видання художньої літератури 1983 року)
Твори видатної української письменниці Ольги Кобилянської.
Повісті "Царівна", "В неділю рано зілля копала" та оповідання.
“Ольга Кобилянська побачила світ у далекому карпатському закутку Південної Буковини, серед розкішної природи, яка наповнила її душу вічно живою красою. Замолоду полюбила цю землю: стрімкі потоки, високі смереки, зелені полонини. Вслухалася в їхню таємничу мову, пройнялася симпатією до трудового люду, що в поті чола працював на ній. Згодом зійшла з карпатських вершин на буковинські доли, осягнула своїм проникливим зором весь простір рідної Вітчизни — і над Прутом, і над Дністром, відчула себе дочкою всієї української землі. Прийняла в своє серце її болі, страждання і надії, полюбила всією душею.
В українську літературу письменниця прийшла з румунсько-німецького оточення, пишучи на початку своєї творчості німецькою мовою. Тривалий час боролася за те, щоб утвердитися в літературі саме як українська письменниця. І це їй вдалося: Ольга Кобилянська стала класиком світової літератури.
Увібравши духовні надбання багатьох народів світу, чуйна до нових віянь у літературі, Ольга Кобилянська своєю новаторською творчістю сприяла виходові українського письменства на світові обшири, збагатила його неперехідними художніми цінностями.” (Федір Погребенник)
Твори в двох томах
Авторка: Ольга Юліанівна Кобилянська (1863-1942)
Київ 1983 Видавництво художньої літератури "Дніпро"
Carpaccio (Шедеври мистецтва: №105 – Карпаччо, франзуцьке видання 1968 року)
Альбом робіт французького живописця
Альбом серії «Шедеври мистецтва великих живописців» присвячений роботам венеціанського художника епохи Відродження Карпаччо. Карпаччо народився у Венеції прибл. 1460; зазнав впливу Джованні та Джентіле Белліні, а також Антонелло да Мессіни, Джорджоне та Андреа Мантеньї. Працював головним чином у Венеції. Найбільші твори художника — кілька циклів картин, створених ним для венеціанських релігійних братств, із зображенням сцен із житій їхніх святих покровителів. Ці роботи дають уявлення про церемоніальний бік життя Венеції того часу. З 1490 по 1495 Карпаччо написав для Скуоли ді Сант Орсола серію картин, що ілюструють легенду про св. Урсулі (нині у галереї Академії у Венеції). Згідно з припущенням Т. Піньятті (1958), Карпаччо був сином П'єро Скарпацца, торговця шкірами, який вважав за краще змінити своє ім'я на ім'я Карпаччо. Творчість художника займає важливе місце в історії венеціанського живопису XV ст.
«Chefs-d'oeuvre de l'art grands peintres n°105: Carpaccio» (Шедеври мистецтва великих живописців: №105 - Карпаччо, Альбом)
Видавництво: Hachette, Франція, 1968
Мова: французька
Стефанія Кульчицька. Альбом (Видання 1987 року)
Майстри декоративно-ужиткового мистецтва
Альбом присвячений творчості львівського майстра декоративно-ужиткового мистецтва С.В.Кульчицької, що створює оригінальні сучасні костюми на основі переосмислення народних традицій, а також плідно працює в галузі художньої вишивки.
«Стефанія Кульчицька. Альбом»
Автор-упорядник: Ганна Володимирівна Савчук
Видавництво: «Мистецтво» Київ 1987
Мова: українська, англійська, німецька, французька, російська
Сторінок: 95
Из истории культуры древней Руси. Исследования и заметки. (Издательство Москва – 1984)
Історії праслов'янської та античної культурної спадщини, питанням розвитку духовної культури Київської Русі та давньоруських князівств XII—XIII ст.
У книзі Бориса Рибакова зібрано дослідження (як раніше публіковані, так і знову написані для цієї збірки), присвячені різним сюжетам давньоруської культури: історії праслов'янської та античної культурної спадщини, питанням розвитку духовної культури Київської Русі та давньоруських князівств XII—XIII ст. — літератури та літописання, наукових знань, образотворчого мистецтва та ін. Особливу увагу приділено питанню співвідношення двох культур руського середньовіччя — народної та феодальної. Для фахівців-істориків, викладачів вищої та середньої школи, а також читачів, які цікавляться історією давньоруської культури.
"З історії культури стародавньої Русі. Дослідження та нотатки".
Автор: Борис Олександрович Рибаков.
Видавництво Московського університету 1984
Мова російська
Сторінок 240
А. С. Новиков-Прибой / В. В. Будаков / (Видання 1979 року)
Літературний портрет відомого російського письменника-мариніста.
Книга під загальною редакцією В. В. Будакова присвячена життю та творчості Олексія Силича Новикова-Прибоя, видатного російського письменника, автора знаменитої епопеї "Цусіма". У роботі розкривається унікальний життєвий шлях Новікова-Прибоя - від селянина і військового моряка до революціонера і визнаного літератора.
Автор підкреслює автобіографічність творчості Новікова-Прибоя, його здатність передавати життєві реалії через призму художнього осмислення. Особлива увага приділяється головній темі творчості письменника - морю та людині, революційній свідомості російських моряків.
Видання містить вступну статтю Г. Єршова та збірку оповідань Новікова-Прибоя, що дозволяє читачеві безпосередньо ознайомитися з творчістю письменника.
Бібліографічна інформація
Назва: А. С. Новиков-Прибой
Автор: О. С. Новиков-Прибой, В. В. Будаков
Рік і місце видання: 1979, Воронеж
Сторінок: 300
Мова: російська
/
довжина 20,5
ширина 13
товщина 2
Вага: 0,300 кг
Населення Південно-Руських земель 9-13 ст. (за матеріалами некрополів). Моця О.П.
Населення Південно-Руських земель 9-13 ст. (за матеріалами некрополів)
Автор: Моця Олександр Петрович
Рік видання: 1993
Мова: українська
Кількість сторінок: 162
В роботі на основі систематизації та аналізу матеріалів поховальних пам'яток IX—XIII ст. розглядаються актуальні питання історії Київської Русі: соціально-економічного розвитку, духовної культури, етнічного складу населення. Особлива увага приділяється реконструкції шляхів одержавлення південноруської території, магістральним напрямам поширення християнства та протистояння йому язичницьких вірувань, а також механізму формування й специфіці етнічних утворень за доби середньовіччя на землях сучасної України.
Ветер: Морские повести советских писателей (Видання 1988 року)
У книгу ввійшли повісті радянських мариністів А.Новикова-Прибоя "Подводники", Б.Лавренєва "Ветер", С.Колбасьєва "Река", К.Паустовського "Черное море". Автори – мореплавці, свідки Першої світової війни та жовтневого перевороту 1917р. У повістях відтворили: побут мореплавців, повстання на броненосці «Очаків», події більшовицької «революції». Реалії описані в дусі радянських світоглядних доктрин і є зразком тогочасної літератури, метою якої було возвеличення нового устрою та його будівничих, знищення природних родинних почуттів во ім’я більшовицьких ідей. Водночас повість письменника українського походження К.Паустовського багата докладними описами чорноморської фауни, побуту і занять рибалок, закликами збереження неповторної екосистеми українського Півдня.
Назва: Ветер: Морские повести советских писателей (Видання 1988 року)
Рік і місце видання: 1988, Сімферополь, "Таврія"
Мова: російська
Сторінок: 302
довжина 20,5
ширина 13
товщина 2
Вага: 0,340 кг
Красное и черное / Стендаль / (Видання 1990 року)
"Червоне і чорне" - це один з найвідоміших творів Стендаля (справжнє ім'я - Анрі-Марі Бейль), який вважається шедевром французької літератури. Роман, вперше опублікований у 1830 р., розповідає історію Жульєна Сореля, молодого чоловіка з провінції, який намагається піднятися по соціальній драбині у післянаполеонівській Франції.
Назва роману символічна: "червоне" символізує армію та революцію, а "чорне" - церкву, які були двома основними шляхами для соціального просування в той час. Стендаль майстерно зображує соціальні та політичні реалії Франції періоду Реставрації, створюючи гострий соціально-психологічний портрет суспільства.
Роман вирізняється глибоким психологічним аналізом головного героя, детальним описом соціальних відносин та критичним поглядом на суспільство того часу. "Червоне і чорне" залишається актуальним і сьогодні, піднімаючи вічні теми амбіцій, кохання, класової нерівності та моральних дилем.
Бібліографічна інформація
Назва: Красное и черное
Автор: Стендаль (Анрі-Марі Бейль)
Рік і місце видання: 1990, Київ
Сторінок: 390
Мова: російська
/
довжина 22
ширина 15
товщина 2,5
Вага: 0,510 кг
Caravage (Шедеври мистецтва, великі художники n°59: Караваджо, французьке видання 1967 року)
Альбом робіт живописця Караваджо.
Альбом серії «Шедеври мистецтва великих живописців» присвячений роботам Караваджо. 16 сторінок, ілюстрованих повносторінковими кольоровими гравюрами. Дитя бароко, геніальний художник із бурхливим темпераментом, Мікеланджело Мерізі да Караваджо, відомий як Караваджо (1571–1610) , стоїть у витоків справжньої живописної революції. Його нонконформістський натуралізм і майстерність тенебризму заслужили йому стільки ж шанувальників, скільки критиків. Караваджо працював для Церкви – головного спонсора на той час – і запропонував нове тлумачення Святого Письма. Його насичене подіями і романтичне життя – бійки, гомосексуалізм, скандали – закінчується вигнанням і вбивством. Внесок Караваджо в техніку світлотіні, що існувала до нього, безперечний. До цієї дуже спеціалізованої роботи, що акцентує увагу на моделюванні тіла тінню та світлом, художник додав висвітлення психологічної реальності своїх предметів, що зробило його художником-візіонером і часто оскаржуваним Церквою. Його стиль став школою: після його смерті «каравагізм» поширився по Європі, зокрема у Франції з Валентином де Булонь і Жоржем де Ла Туром.
«Chefs-d'oeuvre de l'art grands peintres n°59: Caravage» (Шедеври мистецтва, великі художники n°59: Караваджо)
Видавництво: Hachette, Франція, 1967
Мова: французька