Раритетне видання з вірусології. У праці "Вирус как организм" відомий австралійський вірусолог Френк Макфарлейн Бернет розглянув деякі вірусні хвороби з біологічної позиції. Зміст - Вступительная статья "Вирусы и вирусные болезни как биологическая проблема - с. 5 - Предисловие автора - с. 18 - Глава I. Размножение, изменчивость и выживание - с. 19 - Глава ІІ. Эволюция и изменение вирусных болезней - с. 37 - Глава III. Реакция организма-хозяина на вирусную инфекцию - с. 58 - Глава IV. Herpes simplex - с. 71 - Глава V. Полиомиэлит - с. 83 - Глава VI. Пситтакоз и родтвенные ему инфекции - с. 98 - Глава VII. Оспа, аластрим, вакцина - с. 112 - Глава VIII. Желтая лихорадка - с. 129 - Глава IX. Инфлюенца - с. 139 - Глава X. Заключение - с. 167 - Библиография - с. 172 - Указатель авторов - с. 182 - Указатель организмов - с. 185 - Указатель географических названий - с. 188 - Общий указатель - с. 190 Видання розраховане на вірусологів, біологів і усіх, хто цікавиться вірусами та вірусними хворобами. Назва: Вирус как организм. Автор: Сер Френк Макфарлейн Бернет (1899 — 1985) — австралійський вірусолог. Основні дослідження Бернета присвячені екології вірусів, взаєминам вірусів та їх «хазяїв», механізму розмноження вірусів, їх мінливості. Вперше вивчив збудника ку-гарячки, якому присвоєно його ім'я (лат. Rickettsia burneti). Вірусні хвороби людини Бернет розглядав з еволюційної та екологічної позицій. Найбільш відомий своїми роботами в галузі імунології. Є автором клонально-селективної теорії імунітету та першовідкривачем явища імунотолерантності; за останнє відкриття отримав Нобелівську премію. Рік: 1947 Москва Государственное издательство иностранной литературы Сторінок: 195 довжина 20 ширина 13 товщина 1,5 Вага: 0,250 кг Присутні відбитки печаток неіснуючих бібліотек.

Унікальне біологічне видання. У праці "Растительность Северного Кавказа и его природные кормовые угодья" автор надав багато важливих матеріалів, що висвітлюють склад, будову й історію розвитку рослинності Північного Кавказу й особливо його природних кормових угідь. Паралельно зі збором матеріалів, протягом 1926 - 1950 років автор провів низку експедиційних геоботанічних досліджень у різних районах Північного Кавказу, поступово охопивши весь північний схил Великого Кавказу, від Таманського півострова на заході до Самура на сході, а в поперечному розрізі - від Манича до Ельбруса та перевалів Головного кавказького хребта. Зібрані матеріали були оброблені у світлі теорії В. Р. Вільямса про дерноутворювальний процес. Попри радянську пропаганду в тексті, видання надзвичайно цінне, адже автор надав конкретні дані про видовий склад та будову фітоценозів, а самі фітоценози розглянуті на фоні геоботанічного районування Північного Кавказу та Кавказу в цілому, та у зв'язку з історією флори та рослинності Кавказу. Книга зацікавить ботаніків, геоботаніків, агрономів та усіх любителів рідкісних антикварних видань. Назва: Растительность Северного Кавказа и его природные кормовые угодья. Рік: 1953 Москва, Ленинград Издательство Академии наук СССР Сторінок: 400 довжина 26 ширина 18 товщина 2,5 Вага: 0,900 кг Присутні відбитки печаток неіснуючих бібліотек.